Харківський українсько-російський економічний форум викликав ажіотаж задовго до його проведення. Таке велике зацікавлення його роботою, схоже, стало несподіванкою навіть для самих організаторів. 13 грудня, замість очікуваних 1000 учасників, у Харків з’їхалося півтори тисячі.
Оргкомітет форуму провів своєрідне інтернет-опитування. На запитання «Як ви ставитеся до масованої участі російських фінансово-промислових груп у приватизації українських підприємств?» 28 чоловік відповіли, що це в інтересах України, 130 вважають, що в інтересах Росії, 146 користувачів Інтернету переконані, що це взаємовигідний процес.
На запитання «Чи вважаєте ви, що подальше розширення зв’язків України та Росії може призвести до приєднання України до Союзу Росії та Білорусі?» ствердно відповіло 118 чоловік, «ні» — 145, «не знаю» — 41. А 211 опитаних вважають, що існуючий митний і податковий режим на російсько-українському кордоні не вигідний і навіть шкідливий для обох країн.
Від самого початку форум набув ділового характеру. Працювало шість «круглих столів» із напрямів: промисловість, транспорт, зв’язок; паливно-енергетичний, оборонно- і агропромисловий комплекси, банківсько-фінансова сфера, міжрегіональне співробітництво.
Під час обговорення зазначалося, що основною стратегією радикального оздоровлення економіки наших країн після руйнівної десятилітньої кризи має стати відновлення власного промислового виробництва для потреб внутрішнього ринку одночасно з розширенням і відновленням основного капіталу своєї промисловості за кошти як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Найважливішим завданням названо модернізацію, заміну та розширення генеруючих потужностей електроенергетики — від розв’язання цієї проблеми залежить майбутнє обох країн.
У галузі ПЕКу на форумі було представлено близько 50 проектів. У тому числі тісна кооперація в освоєнні та виробництві нових турбін, у сфері виробництва устаткування, запасних частин і комплектуючих вузлів для потреб діючих АЕС, реконструкція та створення нових систем АСУ ТП, освоєння і виробництво нового обладнання для модернізації та розвитку систем видобутку і транспортування природного газу. Характерно, що в попередніх списках учасників не було таких великих і представницьких груп українських та російських газонафтокомпаній.
Ядром форуму виявилися напрями оборонно-промислового комплексу. Це не випадково, бо найбільш інтелектуальна частина національного потенціалу в Україні та Російській Федерації завжди була зосереджена в цих галузях. Сьогодні тут найповнішою мірою відчувається необхідність погоджених дій, кооперації. Валерій Казаков, заступник державного секретаря Міністерства промислової політики України, керівник «круглого столу» ОПК, так прокоментував хід обговорення запропонованих проектів:
— У рамках «круглого столу» працювало чотири секції, кожна з них базувалася на реальних, конкретних проектах. Секція будування авіаційної техніки. Пари партнерів під конкретні проекти тут уже визначені. Ці проекти відбулися і потребують прийняття чергових рішень. Військово-транспортний літак Ан-70 здійснив понад 600 польотів. Практично завершено міждержавні випробування на рівні основних замовників — міністерств оборони України та Росії. Літак і в Україні, і в Росії — у серійному виробництві, яке проходить за узгодженим графіком кооперації. Адже якщо почнуть відставати російські заводи у своїй частині комплектуючих виробів, то це позначиться на складанні в Києві, а відставатимуть українські заводи — відставатиме складання в Омську. Це проект міждержавного масштабу. У нашій секції він стояв на першому місці. Ан-140 іде на зміну Ан-24, але це цілком новий літак сьогоднішнього і завтрашнього дня, повністю конкурентоспроможний, виграє за комфортністю, шумністю, економічністю. На форумі вирішувалося питання узгодженої політики з реалізації цих літаків, освоєння ринків. Ту-334 — російський проект. Літак серійно виробляється в Києві, має свою нішу в ринку. Розглядалося чимало конкретних проектів, що стосуються авіаційного устаткування, авіаційних озброєнь, розвитку коопераційних зв’язків, у тому числі і пропозиції наших військових з модернізації вертольотів, бойових літаків. Велике зацікавлення викликали такі напрями співробітництва, як спільні дослідження у галузі космосу та ракетобудування, співробітництво у сфері розробки й патентування новітніх технологій, наукоємного виробництва, проведення фундаментальних досліджень.
У центрі уваги були і засідання банківсько-фінансової сфери. Голова правління Національного банку України Володимир Стельмах вважає:
— На «круглому столі» були пропозиції, що потребують доопрацювання і з боку уряду, і з боку центральних банків. Так, створення страхових гарантій для експортерів потребує не лише коштів банків, а й бюджетних грошей, вирішення певних адміністративних питань, законодавчого напрацювання. З позиції Національного банку України, ми вважали б, що лейтмотивом мають стати питання посилення розрахунків національними валютами, вільного ринку. Далі це приведе до інтеграційного процесу у валютному законодавстві, а в перспективі може бути спільна валюта. Форми такого співробітництва є — була ж колись у нас РЕВ, перевідний карбованець. Можна знайти нові форми і методи. Це питання обговорюється щоразу, і є певне просування.
У ході обговорень від ряду підприємців та промисловців надійшла пропозиція про створення аналітичного україно-російського центру, що розглядав би спільні проекти, проводив їх експертизу, займався реалізацією. На засіданні секції з регіонального співробітництва було порушено питання про створення спільної україно-російської комісії із синхронізації законодавства. Розглядалася пропозиція про створення україно-російських засобів масової інформації. Прозвучала ініціатива про створення в Харкові російсько-українського університету із залученням для читання лекцій як українських, так і російських фахівців.
Даючи оцінку роботі форуму, президент РСПП Аркадій Вольський, який очолив бізнес-делегацію РФ, зазначив, що зустріч українських і російських промисловців та підприємців не перша за ліком, але перша за значимістю й змістом. У складі російської делегації було 300 чоловік, але з проханнями про поїздку в Україну звернулося понад 1200 підприємств, банківських та фінансових структур. Зал не зміг умістити всіх бажаючих. У російській делегації було представлено половину регіонів РФ. Брало участь 25 міністерств та відомств, приїхали ряд депутатів Державної думи, сенаторів. Із найбільших бізнесменів — керівництво «Сибірського алюмінію», Асоціації промислово-фінансових груп, АТ «КамАЗ», концерну «Росенергоатом», «Ітери», «ЛУКойлу» тощо.
Вже на кінець першого дня було підписано понад 20 договорів у різноманітних напрямах. ВАТ «Воркутауголь» уклало договір на постачання 600 тис. тонн коксівного вугілля. Державна холдингова компанія «Дніпропетровський машинобудівний завод» підписала угоду про подальше співробітництво в розвитку телекомунікаційних мереж на базі спільних розробок у галузі зв’язку. П’ять регіонів України розпочинають співробітництво з Мурманською областю. Підписано договори про постачання лісу в обмін на українські товари, про транзит газу, про будівництво чергових блоків атомних станцій та багато інших.
При підбитті підсумків двосторонніх зустрічей і переговорів зазначалося, що сучасний рівень співробітництва України та Росії досить високий, але він ще не відбиває реальних можливостей обох країн.
Безперечно, гостроти форуму додала й участь у ньому президентів України і Росії — Леоніда Кучми та Володимира Путіна.
Виступаючи на пленарному засіданні, президент Російської Федерації Володимир Путін назвав надзвичайно значущим той факт, що рівень розвитку технологічних зв’язків між Росією й Україною вищий, ніж у багатьох європейських держав у рамках ЄС. «Наші країни, — сказав він, — відповідають за енергетичну безпеку в Європі як виробники енергоресурсів, газу та нафти. А Україна своєю транспортною інфраструктурою забезпечує постачання газу. У певному сенсі в нас є свій ринок — ринок України та Росії. Інша річ, що скористатися перевагами цього великого резерву нам інколи заважають політичні й адміністративні стереотипи, а іноді і просто забобони. Навчитися використовувати переваги взаємозалежних економік — це дуже великий плюс для успішного виходу на Європу і світовий ринок, як для України, так і для Російської Федерації». Як заявив Президент України Леонід Кучма, повинна бути економіка. Політика має виконувати роль механізму. Сьогоднішній форум дав імпульс спільним проектам. Лише спільними зусиллями можна вивести наші країни на новий рівень. На форумі в Харкові підписано міжурядову угоду про добудову 4-го блоку Рівненської і 2-го блоку Хмельницької АЕС. Як наголосив на прес-конференції Президент України, ЄБРР передбачає обов’язкову участь Російської Федерації в цьому проекті. Генеральний конструктор і розроблювач ядерних блоків — Росія. «Україна веде переговори і з ЄБРР. Ми хочемо, щоб було виконано зобов’язання 1995 року. Але не треба заганяти Україну в кабалу. Якщо підняти тарифи на 30%, Україна не витримає такого навантаження. Ми з Росією називаємо суму кредиту в 600—800 млн., а там — мільярд. Минуло шість років — за такий час можна було побудувати блоки з нуля».