UA / RU
Підтримати ZN.ua

Угорщина. Найкращі друзі Росії

Угорщина - одна з країн, впливаючи на які, Росія намагається діяти певним чином на політику Євросоюзу і, якщо поки що не виходить розколоти, то хоча б розхитати його єдність.

Автор: Тетяна Силіна

Угорщина - одна з країн, впливаючи на які, Росія намагається діяти певним чином на політику Євросоюзу і, якщо поки що не виходить розколоти, то хоча б розхитати його єдність.

Голос столиці

Навряд чи більшість угорців можна віднести до русофілів: період соціалізму в історії своєї країни багато хто називає не інакше як "радянська окупація". Ще живі чимало очевидців розправи радянської армії з революцією 1956 р., початок якої - 23 жовтня - з 1990-го є в Угорщині державним святом.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Однак нинішнє керівництво Угорщини й особливо її прем'єра Віктора Орбана сміло зараховують до "друзів Путіна в Європі" як у Москві, так і на Заході. У В.Орбана непрості відносини і з Брюсселем, і з Вашингтоном, він голосно заявляє, що "інтереси його країни не збігаються з інтересами США", "російська модель неліберальної демократії" подобається йому більше, ніж європейська чи американська. А журнал Foreign Affairs назвав його "угорським Путіним".

Саме до Орбана поїхав Владімір Путін у лютому цього року заново "відчиняти вікно в Європу" - у розпал боїв за Дебальцеве. Саме угорський прем'єр є одним із найжорсткіших критиків санкційної політики ЄС проти Росії. Це його вислів "запроваджувати санкції проти Росії - все одно, що вистрілити собі в ногу" так часто цитують російські ЗМІ. Це Орбан неодноразово наголошував, що санкційна політика Заходу завдає більшої шкоди європейським країнам, ніж Росії. І хоча останнім часом таких висловлювань із угорської столиці лунає менше, Будапешт, вирізняючись на загальноєвропейському тлі, продовжує демонструвати лояльність до Москви й готовність співпрацювати з нею в усіх сферах. А Угорщина, як і раніше, залишається однією з найзалежніших від РФ країн Євросоюзу, насамперед в енергетиці.

Енергетика

Згідно з даними угорської статистики, в товарній структурі імпорту з Росії в Угорщину на первинні енергоносії в 2014 р. припало близько 90% (як і 2013-го). За інформацією посольства Угорщини в Україні, наданою на прохання DT.UA, 82% своїх потреб у сирій нафті Угорщина задовольняє імпортом російського походження. Понад три чверті газу, споживаного цією країною, поставляється через кордон, причому 80% - із РФ. "Газпрому" в Угорщині належить низка активів: 40% компанії з торгівлі та розподілу газу Panrusgaz, 25 - нафтохімічної компанії Borsodchem, 38,1 - компанії з виробництва обладнання для нафтової галузі DKG-EAST Co, 13,5% - компанії TVK, що займається виробництвом полімерів, Gazkomplekt KFT, NTV Hungary Commercial Limited Liability Company та ін.

В.Орбан був палким прихильником будівництва "Південного потоку" і роздратовано обвинувачував ЄС у зриві цього російського проекту. Уже після висновків Брюсселя про неприпустимість його реалізації в тому вигляді, яким проект бачився Москві, парламент Угорщини (зрозуміло, за участі депутатів від правлячої партії "Фідес") прийняв закон для забезпечення будівництва "Південного потоку". Невдовзі після повідомлення Путіна про відмову Росії від ідеї прокладання цього газопроводу В.Орбан в інтерв'ю угорському виданню 444.hu заявив, що його уряд шукатиме альтернативу цьому проекту, бо для забезпечення безпечних поставок Угорщині потрібен газопровід в обхід України. Альтернатива дуже швидко знайшлася: нова вигадка Москви - "Турецький потік". 7 квітня в Будапешті міністри закордонних справ Угорщини, Греції, Сербії, Македонії й Туреччини підписали декларацію про співробітництво в транспортуванні природного газу, який, згідно з планами, надходитиме з Росії в Туреччину й далі в країни Європи.

Ще під час лютневого візиту Путіна в Угорщину Орбан заявив: "Ми погодилися: хоч би чим замінили "Південний потік", ми шукатимемо можливості співробітництва. Тому що Угорщина й надалі зацікавлена, щоб із півдня газопровід проходив через нашу країну". Як бонуси, зговірливий Будапешт одержав від росіян обіцянку скасувати в новій довгостроковій газовій угоді умову take-оr-pay ("бери або плати") і перенести невибрані за нинішнім договором обсяги газу на наступні періоди (що дасть змогу уникнути виплати Росії величезних штрафів). Крім того, "Газпром" більше не заперечуватиме проти накачування "на зиму" додаткових обсягів газу в угорські ПСГ.

Електроенергії Угорщина з Росії не імпортує, однак її ядерні реактори, що забезпечують 40% виробництва електроенергії в країні, функціонують на російському ядерному паливі. У грудні минулого року Будапешт без проведення тендера уклав з дочірнім підприємством "Росатому" контракти на будівництво п'ятого й шостого енергоблоків на АЕС "Пакш", на їх сервісне обслуговування та поставки ядерного палива. Зроблено це було, попри зауваження й побоювання Євратому та Єврокомісії щодо відсутності тендера й можливого порушення антимонопольного законодавства, а також критику всередині країни за посилення енергозалежності від Росії. На початку березня угорський парламент спеціальним законом засекретив цю угоду на 30 років. Із деталей відомо лише, що проект вартістю понад 12 млрд євро на 80% профінансує Росія, яка надає Угорщині державний кредит на 10 млрд євро, а паливо для АЕС поставлятиметься з РФ протягом десяти років.

Інвестиції й торговельні зв'язки

У сфері інвестування обігового капіталу Росія не є великим партнером Угорщини. За даними угорського посольства в Україні, у 2013 р. із прямих іноземних інвестицій, накопичених країною, з Росії надійшло менш як 0,1%. За інформацією Нацбанку Угорщини, у 2014 р. у перших трьох кварталах інвестиції обігового капіталу російського походження становили 19,9; 0,6 і 17,5 млн євро відповідно. Як повідомляється на Порталі зовнішньоекономічної інформації (ПЗЕІ) Мінекономрозвитку РФ, усі накопичені російські інвестиції в Угорщині до кінця 2014 р. становили близько 0,9 млрд дол. Сукупний обсяг накопичених угорських інвестицій в економіку РФ досягає 1 млрд дол.

Найбільшими угорськими інвесторами в Росії є банк ОТП, нафтогазова компанія "МОЛ" (вклала в розробку західносибірських нафтових родовищ близько 200 млн дол.) і фармацевтична компанія "Гідеон Ріхтер", яка побудувала в Московській області завод з виробництва ліків та об'єкти інфраструктури й поставляє на російський ринок близько 4% усіх лікарських препаратів (сукупні інвестиції цієї компанії в РФ перевищують 150 млн дол.).

Присутність російського капіталу в Угорщині, за даними ПЗЕІ, особливо відчутна в енергетиці, металургії й банківській сфері. Найбільший проект інвестиційного співробітництва - розширення згаданої вище АЕС "Пакш" за участі "Росатома". Ще одним великим інвестором є "Сбербанк России", який купив 100% акцій австрійського банку Volksbank International AG, до складу якого входять його філії в країнах Центрально-Східної Європи, зокрема угорський - Volksbank Magyarorszag Zrt., що змінив у 2013 р. назву на Sberbank Magyarorszag Zrt. Компанія "Лукойл" інвестувала в економіку Угорщини 150 млн дол., однак у 2014 р. керівництво цього ВАТ прийняло рішення щодо продажу мережі АЗС (усього 75 автозаправок) і оптової бази нафтопродуктів, яка перебувала у його власності, але зберегла за собою оптову торгівлю мастильними матеріалами.

Росія є найбільшим торговельним партнером Угорщини за межами ЄС. Вона посідає третє місце в списку країн, звідки Угорщина імпортує продукцію, однак не входить до трійки держав, куди експортуються угорські товари. Згідно з даними ЦСУ Угорщини, наведеними на сайті ПЗЕІ, у 2014 р. товарообіг між Росією й Угорщиною становив 10,2 млрд дол., скоротившись порівняно з 2013 р. на 14,3% (із 11,9 млрд). Російський експорт знизився на 14%, до 7,3 млрд дол., а зустрічний імпорт зменшився на 15,1% і становив 2,9 млрд дол. Додатне для Росії сальдо двостороннього торговельного балансу скоротилося на 13,3%, до 4,5 млрд дол. Російська митна статистика дає дані, які дуже різняться від угорських, що самі росіяни пояснюють особливостями реєстрації в Угорщині частини транзиту енергоносіїв із РФ як російського імпорту.

Згідно з даними угорської статистики, у 2014 р. обсяг російських поставок енергоносіїв у вартісному вираженні скоротився на 14,5% - з 7,7 млрд дол. до 6,6 млрд (запам'ятаєте ці цифри!). Російські поставки машин, устаткування й транспортних засобів за минулий рік зменшилися на третину й ледве перевищили 91,3 млн дол. Питома вага продукції обробної промисловості (крім машинобудування) збільшилася в структурі російського імпорту з 5,3 до 6,4% (до 464 млн дол.).

У товарній структурі угорського експорту в РФ у 2014 р. питома вага продукції машинобудування перевищила 46% (понад 1,3 млрд дол.), що відповідає показнику попереднього року. Однак у вартісному вираженні частка машинобудування скоротилася на 185 млн дол. Частка продукції обробної промисловості (крім машинобудування) знизилася до 43,0% проти 44% роком раніше. Обсяг угорських поставок цієї групи товарів у вартісному вираженні також зменшився майже на 16,6% - до 1,2 млрд дол. Питома вага сільськогосподарської сировини й харчових товарів у структурі угорського експорту в РФ становила 10,1% порівняно з 9,4% 2013 р., однак у вартісному вираженні обсяг експорту продовольства з Угорщини в Росію скоротився на 8,8% - до 290 млн дол.

Вплив санкцій

Хоча з Будапешта доносяться мало не найгучніші в ЄС стогони з приводу втрат через санкції проти Росії та відповідного продовольчого ембарго РФ, справи в економіці Угорщини аж ніяк не найгірші. Ба більше, за даними Євростату, Угорщина - один із лідерів Євросоюзу з економічного зростання минулого року. У четвертому кварталі 2014-го вона з 0,9% зростання випередила навіть Німеччину з її 0,7%. А в другому кварталі 2014-го темпи економічного зростання в Угорщині були максимальними за вісім років - 3,9% у річному вираженні.

Продовжуючи скаржитися й критикувати санкції ЄС на кожному міжнародному кутку, стверджуючи, що через них "економіка Європи страждає, і найбільше страждає Центральна Європа", "навіть більшою мірою, ніж Росія", Будапешт наводить досить суперечливі дані угорських втрат. Так, міністр економіки М.Варга в інтерв'ю MR1-Kossuth у серпні минулого року, невдовзі після запровадження Росією продуктового ембарго, заявив, що через ці контрсанкції угорський сільгоспсектор щодня втрачає 70 млн форинтів (близько 295 тис. дол.). У середині жовтня 2014-го міністр зовнішньоекономічних зв'язків та іноземних справ П.Сійярто в інтерв'ю Financial Times оцінив втрати Угорщини від санкційного режиму в 50 млн форинтів (близько 211 тис. дол.) на добу. Якщо використовувати дані міністра економіки, то за п'ять місяців до кінця року Угорщина мала би втратити в сільгоспсекторі приблизно 44 млн дол. (це якщо торгувати взагалі без свят і вихідних). Якщо ж узяти для обчислень дані міністра закордонних справ, то втрати мали би становити
31 млн дол. На російському ж сайті ПЗЕІ з посиланням на "угорських офіційних осіб" говориться, що відповідні заходи Росії на санкції спричинили збитки для економіки Угорщини в сумі приблизно 80 млн євро.

Посольство ж Угорщини в Україні на запит DT.UA повідомило, що "з початку запровадження санкцій і ембарго проти Росії безпосередні втрати угорського експорту сільськогосподарської продукції до кінця 2014 р. становили приблизно 97 млн дол. Це стосується передусім секторів овоче-фруктової й молочної продукції, а також свинини і продуктів птахівництва. В Угорщині фермери вирощують 2,5 млн т овочів і фруктів, з яких 5–7% поставляються в Росію". Зауважимо, що ЄС не обмежував експорту до Росії сільгосппродукції, і зазначені втрати пов'язані з російськими контрсанкціями, що діють із серпня 2014 р. До речі, за даними посольства, "у 2013 р. угорський експорт у Росію збільшився на 29% і перевищив 355 млн дол. за рік, що становить 3% усього угорського аграрного експорту за 2013 р.; експорт, на який поширюється ембарго, становить близько 30%". Інакше кажучи, під дію російського продовольчого ембарго потрапив менш як 1% від усього угорського аграрного експорту.

А от посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень у травні ц.р. в інтерв'ю "Апострофу" заявив: "Обмежувальні заходи дуже шкідливі для угорської економіки. Через санкції ми втратили близько мільярда доларів". Різниця в числах - приголомшлива. Звідки ж несподівано взявся цей "мільярд"? Можна припустити, що пан Е.Кешкень побачив його в зниженні взаємного товарообігу між Угорщиною й Росією, який торік і справді зменшився більш як на мільярд євро (1,7 млрд дол.). Але в основному за рахунок чого? Згадаймо, що у 2014 р. РФ продала в Угорщину енергоносіїв на 1,1 млрд дол. менше, ніж 2013-го. І цей мільярд із зайвим доларів ну ніяк не можна зараховувати до угорських втрат!

Що ж стосується втрат в агросекторі, то Будапешт наполегливо працює над тим, щоб Росія зняла своє продовольче ембарго якщо не з усього Євросоюзу, то хоча б із неї, з Угорщини. Такі надії заронила в угорців Москва, що продовжує свій курс на розкол ЄС, прозоро натякнувши на можливість ослаблення або повного скасування ембарго для деяких країн ЄС, зрозуміло, найбільш дружніх Росії й сприйнятливих до її побажань. У списку - Угорщина, Греція й Кіпр, саме їх у Москві називають своїми "європейськими союзниками".

Як це вибіркове послаблення ембарго узгоджуватиметься з нормами СОТ - запитання. Хоча глава російського Мінекономрозвитку О.Улюкаєв запевняє, що буде знайдено способи, які не суперечать правилам цієї організації. Наприклад, із "заборонного списку" продуктів можуть виключити деякі товарні лінії, чутливі для перелічених вище країн, наприклад, полуниця, персики, мандарини, нектарини тощо. Для Угорщини також важливо повернути для своїх виробників російський ринок свинини, м'яса птиці. Ще один спосіб пом'якшити дію ембарго - створити спільні переробні підприємства на території Росії. Россільгоспнагляд демонстративно навесні перевірив фірми-виробників агропродукції в зазначених державах, і його голова С.Данкверт повідомив, що у разі зняття ембарго низка підприємств цих країн зможуть відновити поставки в Росію.

У Будапешті з радістю сприйняли ці кроки назустріч. Як писала у квітні газета "Напі газдашаг", наводячи слова Д.Будаї, уповноваженого угорського уряду з питань, пов'язаних із російським ембарго, намічені заходи можуть надати національним виробникам агропродукції "конкурентну перевагу порівняно з іншими країнами - членами Євросоюзу, які зможуть почати аудиторські перевірки, що тривають місяцями, тільки після скасування російського ембарго". Отримання такої "серйозної конкурентної переваги" пан Будаї вважає "дуже великим дипломатичним успіхом". Зазначаючи, що повністю ембарго можливо зняти тільки після повного виконання Мінських угод, угорський чиновник водночас припустив: криза, що виникла (очевидно, у торговельних відносинах з Росією), не може тривати довго, бо згодом надвиробництво агропродукції в країнах Євросоюзу викличе серйозну напруженість на внутрішніх ринках.

Міжгалузеве й регіональне співробітництво

Попри взаємні санкції, Угорщина й Росія продовжують активну співпрацю в багатьох сферах. РФ дуже зацікавлена в участі свого "Метровагонмашу" в модернізації вагонів будапештського метрополітену та вдається для цього до активних дій. Як повідомляє ПЗЕІ, розпочато роботу з налагодження спільного виробництва розроблених угорською компанією "Евопро" автобусів модульного типу з композитних матеріалів. Учасники з російської сторони - "Нанотехнологічний центр композитів" і Уральський завод важкого машинобудування. Угорський "Чепель Холдинг" співпрацює в галузі верстатобудування з російським "Станкотехом". Крім того, "Чепель Холдинг" разом із фірмою "НСТ" поставляє свою продукцію в РФ на замовлення компаній "ТВЭЛ", НПО "Энергия", "Севмаш", "Уралмаш". Відстаючи технологічно, Росія прагне співпрацювати з Угорщиною в сфері модернізації та інноваційного розвитку. Російські компанії налагоджують зв'язки з розташованим у Будапешті Європейським інститутом інновацій і технологій. Зі свого боку, РФ розглядає можливість реалізувати в Угорщині проекти будівництва об'єктів малої енергетики на базі російських технологій і обладнання.

Зміцнюється угорсько-російське співробітництво й на рівні регіонів. За даними ПЗЕІ, загальна вартість побудованих і майбутніх об'єктів у РФ за участі угорських фірм у рамках міжрегіонального співробітництва оцінюється приблизно в 2 млрд євро. У 2014 р. угорські компанії продовжували робити свій внесок у розвиток російської інфраструктури. Так, фірма "Маркет" - генеральний підрядник у проекті спорудження в Липецьку спортивно-розважального комплексу. "Медилюкс Кфт" продовжує реконструкцію муніципальних об'єктів охорони здоров'я в Уфі, Липецьку, Смоленську. Компанія "Полюс" завершила будівництво готелю в Сочі в рамках підготовки до зимової Олімпіади й продовжує реалізацію проекту в Республіці Північна Осетія-Аланія зі зведення інформаційного центру.

Торік Угорщину відвідали делегації з півтора десятка суб'єктів РФ. У жовтні 2014-го (після російської анексії Криму, окупації Донецька й Луганська, після того, як хештег RussiaInvadedUkraine став топовим по усьому світу, після загибелі сотень українців під Іловайськом) у Будапешті під патронатом міністра закордонних справ Угорщини П.Сійярто відбулися 7-й Міжнародний угорсько-російський економічний форум і зустріч бізнесменів. А у квітні 2015 р. (уже після руйнування Донецького аеропорту, обстрілу Маріуполя й Волновахи, бою за Дебальцеве) у Казані відбулося 8-ме засідання Угорсько-російської міжурядової комісії зі співробітництва, на якому обговорювалося "широке коло питань, що становлять взаємний інтерес".

Серед іншого, за повідомленням газети "Напі газдашаг", обговорювалася необхідність створення двох спільних підприємств. Згідно з підписаною угодою про наміри, перше СП має зайнятися в Кіровській області розведенням хортобадського білого гусака та хортобадської пекінської качки. Друге СП планується створити за участі Ексімбанку у Воронезькій області, де буде побудовано тваринницький комплекс на 1500 голів великої рогатої худоби. Чим не вихід із ситуації з російським продовольчим ембарго? І причому тут Волноваха з Дебальцевим?

Кремлівська колона

Крім уряду В.Орбана, співробітництво з яким у Росії оцінюється як досить успішне, в Москви в Угорщині є ще один надійний партнер - партія "Рух за кращу Угорщину" ("Йоббік"). Це націоналістична праворадикальна партія, широко відома своєї ксенофобською й антисемітською позицією. За результатами парламентських виборів 2014 р., "Йоббік" став третьою за впливовістю політичною силою Угорщини, набравши понад 20% голосів і одержавши 23 місця в Національних зборах. На торішніх виборах до Європарламенту праворадикали стали другими після "Фідес" і одержали три депутатські місця. У квітні 2015-го "Йоббік" уперше переміг в одномандатному виборчому окрузі на минулих довиборах до парламенту.

Візит у Москву у 2013 р. лідера парії Габора Вони в "Йоббіку" назвали "найважливішим проривом", який "наочно продемонстрував, що російські лідери вважають партію своїм партнером". Як припустив журнал Foreign Affairs, такий ентузіазм партії "Йоббік" оплачується в російських рублях.

У травні минулого року головний прокурор Угорщини Петер Полт направив запит у Європарламент про позбавлення недоторканності євродепутата від "Йоббіка" Бели Ковача. В Угорщині Ковача обвинувачують у шпигунстві на користь Росії проти інститутів Євросоюзу та Угорщини.

Члени "Йоббіка" були присутні як "міжнародні спостерігачі" під час референдуму в Криму (Б.Ковач підкреслював його "абсолютну законність") і на псевдовиборах у "ЛНР" і "ДНР". Представник угорських правих радикалів, виступаючи в Парламентській асамблеї Ради Європи, заявив, що "Крим - російський, а Закарпаття - мадярське".

Улітку минулого року Г.Вону приймали в Держдумі РФ, після чого лідер "Йоббіка" заявив газеті "Взгляд", що "українська криза, в рамках якої ведеться етнічна чистка серед російськомовного населення, однозначно відбувається через те, що США не здатні прийняти той факт, що настав кінець однополярного світу". Інший депутат від "Йоббіка" Мартон Дьондьоші, якого цитує сайт російської партії "Родина", що тісно співпрацює з угорськими праворадикалами, заявив узимку 2015-го: "Ліквідація санкцій проти Росії має бути спільним інтересом Угорщини та європейських держав, цього вимагають розширення АЕС "Пакш", питання "Південного потоку" і торговельно-економічні інтереси, щоб уникнути порушення угорсько-російських відносин".

***

Нині офіційна позиція Будапешта щодо санкцій, попри переконаність угорського істеблішменту в них "недоцільності" і "невигідності", залишається колишньою. Посольство Угорщини в Україні на запит DT.UA сформулювало її так: "Угорщина від початку конфлікту послідовно підтримує політику Європейського Союзу щодо санкцій; ми проголосували за обмежувальні заходи й застосовуємо їх, попри те, що економічні санкції проти Росії й російські кроки у відповідь завдають втрат угорській національній економіці. Для нас є пріоритетом збереження єдності Євросоюзу в цій сфері, оскільки ця єдність є нашим найголовнішим інструментом у сприянні врегулюванню шляхом переговорів. Підкреслюємо, що політика ЄС щодо санкцій має бути послідовною й поступовою; можливе зняття санкцій може відбутися у разі виконання Мінських угод".

Однак явний настрой Будапешта на тісну співпрацю з Москвою і його значна залежність від РФ навряд чи зміняться найближчим часом. Нові парламентські вибори мають відбутися в Угорщині тільки через три роки. В.Орбан і його правляча партія "Фідес" втрачають симпатії виборців, а "Йоббік", який набирає популярності й якого уже сьогодні називають найуспішнішою націоналістичною партією в Європі, має шанс піднести останній великого сюрпризу. Однак можна прогнозувати, що ймовірні деякі зміни політичного ландшафту Угорщини навряд чи суттєво вплинуть на взаємне тяжіння Будапешта й Москви.