Антитерористична операція після трагедії у Франції, коли від куль екстремістів загинули журналісти сатиричного тижневика "Шарлі Ебдо", охопила кілька країн Євросоюзу. Після цього інциденту не тільки правоохоронці Франції, а й Іспанії, Бельгії, Німеччини, Великобританії, Греції та низки інших держав були залучені в масштабні антитерористичні заходи. Завдяки їм вдалося розкрити окремі групи й цілі підпільні мережі, що об'єднують осіб, причетних до терористичної діяльності. Європейські політики й керівники силових структур, опинившись, як вони кажуть, "перед найбільшим викликом безпеці після терактів 11 вересня 2001 року", обговорюють нові заходи для зниження терористичної загрози в Європі.
А la guerre comme а la guerre…
Теракти у Франції, внаслідок яких загинуло 17 осіб, стали своєрідним сигналом тривоги для Європи. Про те, що після фізичного знищення братів Саїда і Шеріфа Куаші під час стрілянини 9 січня в друкарні міста Даммартен-ан-Гоель ніхто не збирається складати руки, вперше заговорили в Мадриді й Брюсселі.
Як з'ясувалося, спільник Куаші - Амеді Кулібалі, який улаштував бійню 9 січня в кошерному магазині в передмісті Парижа, за кілька днів до теракту разом зі своєю 26-річною співмешканкою Хаят Бумеддьєн і ще однією людиною, котра допомогла перетнути їй кордон із Сирією, їздив у Мадрид. Мета цього візиту невідома.
А бельгійська поліція встановила, що зброю, з якої було вбито журналістів у Парижі, Кулібалі, ймовірно, придбав у Брюсселі. Сам Кулібалі в передсмертному відеозверненні сказав, що є бійцем Ісламської держави (ІД) і погрожував Європі новими актами відплати. Нагадаємо, що до захоплення заручників у магазині в паризькому передмісті Монруж він застрелив співробітницю муніципальної поліції.
Минулої середи французька поліція заявила, що знайшла в паризькому передмісті Жантії (департамент Валь-де-Марн) схованку зі зброєю Кулібалі, а також заарештувала ще чотирьох молодиків, які, ймовірно, надавали технічну допомогу терористам, виконували їхні доручення, але могли й не знати про підготовку терактів. Пізніше кількість заарештованих зросла до дев'яти.
Члени терористичного "синдикату" мали контакти в кількох країнах Європи й одночасно були пов'язані з джихадистськими угрупованнями в арабському світі. Відповідальність за теракти в Парижі взяло на себе угруповання "Аль-Каїда в Ємені", яке заявило, що дії братів Куаші спрямовував один з його ватажків - Анвар аль-Авлакі, який загинув іще в 2011-му. Експерти сумніваються, що напад на "Шарлі Ебдо" замишлявся на півдні Аравійського півострова. Однак він і не був спонтанним виступом одинаків, а акцією, в якої були свої патрони, помічники й симпатики.
На думку Скотта Стюарта, віце-президента аналітичної компанії Stratfor, терористи в Європі відгукуються на заклики екстремістських груп, а потім діють автономно. В Європі, та й в Америці, вважає він, терористи змінили тактику. На зміну законспірованим структурам прийшла аморфна мережа, учасники якої не отримують безпосередніх наказів (що їх могли б перехопити спецслужби), а діють відповідно до ідей джихаду. Розкрити їхні задуми стає дедалі складніше - це підтверджує той факт, що брати Куаші й Кулібалі були під наглядом спецслужб.
За останні два тижні в європейській АТО було задіяно десятки тисяч військових і правоохоронців. Тільки у Франції до операції із захоплення терористів було залучено
122 тис. поліцейських, жандармів і солдатів. Мобілізовано 10 тис. військових, яких залучили до охорони низки об'єктів.
За кілька днів після паризьких подій центр АТО перемістився до Бельгії. Сотні військових вивели на вулиці для патрулювання Брюсселя або залучили до охорони дипустанов і єврейських шкіл, штаб-квартири НАТО й офісів керівних органів ЄС. Такі заходи потрібні були після рейдів у Брюсселі й Вілворді, а також у місті Верв'є, біля німецького кордону. Саме тут розкрили ще одне гніздо джихадистів. Вони готувалися буквально днями вчинити напад на поліцейських. 15 січня в результаті сутички у Верв'є було вбито двох юнаків, утягнутих у терористичну діяльність, які нещодавно повернулися з Сирії. Потім заарештували шістьох інших спільників можливих терористів, троє з яких - громадяни Бельгії. Від цієї групи ниточки потяглися в Голландію і Грецію. В останній також провели операцію, в результаті якої до рук правоохоронців потрапив імовірний організатор бельгійського гнізда Абдельхамід Абаауд, громадянин Бельгії з марокканським корінням.
У Німеччині минулого тижня затримали трьох - у Берліні. Один із затриманих, як припускають, очолював ісламістську групу з чеченців і дагестанців. Вони вербували ісламську молодь для відправки в Сирію. У Німеччині вже готовий закон, який дозволяє вилучати в потенційних джихадистів паспорти, щоб ускладнити їм виїзд у Сирію та Ірак. Готується закон, який передбачає покарання лише за намір податися в тренувальний табір терористів за кордоном, але коли його ухвалять і як його застосовуватимуть - неясно.
У ЗМІ з'явилися також повідомлення, що в понеділок, 19 січня, у місті Безьє департаменту Еро на півдні Франції затримали громадян Росії й Австрії, вихідців із Чечні, за підозрою в підготовці ще одного теракту. Пізніше в цьому місті виявили схованку з вибухівкою, що могла належати угрупованню, за членами якого поліція стежила ще з 2008 р.
Італія не проводила масових операцій, але відрапортувала, що за останні дні кількох ісламістів вислано з країни - вихідців з Тунісу, Єгипту, Туреччини, Марокко й Пакистану.
У пошуках антитерористичного зілля
Після паризьких терактів набагато голосніше почали лунати голоси тих, хто виступає за жорсткі силові заходи антитерористичної боротьби. У Франції цілком серйозно обговорюється питання про необхідність змінити закон, що передбачає скорочення армії, і поновити призов на військову службу, який перестали практикувати ще в 1997 р. Один з головних аргументів прихильників такого кроку - служба в армії може посприяти "наверненню до духу нації" і допоможе запобігти поширенню ідей радикального ісламізму серед французької молоді. Йдеться і про створення спеціальних в'язниць для ісламістів.
Однак політики в ЄС пропонують шукати збалансованіші підходи. 19 січня брюссельську зустріч міністрів закордонних справ ЄС майже повністю присвятили боротьбі з тероризмом. Дипломати з-поміж заходів для протидії тероризму першочерговими вважають не силові, а "інформаційно-превентивні".
Запорукою успіху в запобіганні терактам мають стати обмін інформацією й активніша, ніж досі, координація зусиль правоохоронців. Причому не тільки всередині Євросоюзу, а й за його межами.
Зокрема, одним з конкретних заходів буде запровадження посади аташе з питань безпеки та протидії тероризму в представництвах ЄС у тих країнах, де активність терористичних організацій особливо висока. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Федеріка Могеріні заявила, що ЄС готовий ділитися розвідданими й персональною інформацією про прибічників радикальних течій. У цьому зв'язку очільник європейської дипломатії закликала Європарламент якомога швидше ухвалити законопроект про облік особистих даних авіапасажирів. Це допоможе відстежувати людей, які виїжджають з Євросоюзу воювати в гарячі точки. Однак дебати в Європарламенті минулого тижня показали, що євродепутати поки що прохолодно сприймають цю ідею.
На боці джихадистів в Іраку й Сирії воюють близько 500 вихідців із Великобританії, 250 - з Австралії, від 200 до 250 - з Німеччини і близько тисячі бойовиків - із Франції. При цьому в загонах Ісламської держави виявлено навіть французів - колишніх кадрових військових і ветеранів Іноземного легіону.
Фахівці з боротьби з тероризмом кажуть, що інформації про ісламістів у Європі достатньо, проблема в тому, що правоохоронці виявляються нездатними аналізувати її настільки оперативно й якісно, щоб відстежувати активізацію гнізд і окремих осіб напередодні проведення терактів.
Інша частина європейських учасників дискусії пропонує дивитися глибше в корінь проблеми і вважає, що правильною була б не силова операція, а копітка робота для запобігання радикалізації частини європейської ісламської молоді.
Більшість європейських експертів згодні з тим, що причини цього - не просто в "експорті" ідей джихаду й конфліктів в арабському світі в Європу. На стосунки мусульман із християнами і євреями впливає і ставлення європейців до мусульман та ісламу, часто сповнене фобіями і стереотипами. У ЗМІ Європи розгорнулася дискусія: що можуть, що повинні зробити самі мусульмани, аби не допустити радикалізації членів своїх громад? Що має зробити європейське суспільство, аби не відторгати, а інтегрувати віруючих в Аллаха?
Відповідей на ці запитання ні теракти в Парижі, ні масована АТО поки що не дали.