У Євросоюзі хочуть продемонструвати потенціал організації до розширення прямо перед виходом Великої Британії з ЄС.
У середині жовтня в Люксембурзі міністри у справах ЄС, які становлять Раду з загальних питань, можуть прийняти рішення про початок переговорів про вступ до Євросоюзу Албанії і Північної Македонії. Воно має бути затверджене на саміті лідерів ЄС, запланованому на 17–18 жовтня. І хоча Єврокомісія дала рекомендацію почати такі переговори ще 29 травня, влітку представники країн-членів не дійшли консенсусу й відклали питання на жовтень. На думку самих країн-кандидатів, затримка спричинила втрату найкращого моменту для початку переговорів. Виникла загроза, що переговори, які раніше передбачалося вести з кожною з країн паралельно, тепер підуть по різних траєкторіях, а це може призвести навіть до того, що з Північною Македонією переговори почнуться раніше, а з Албанією - пізніше. Зважаючи на непросту політичну ситуацію в Албанії, наявність чималої албанської етнічної громади в самій Північній Македонії та краї Косово, що межує з нею, таке рішення може спричинити нову дестабілізацію на Балканах.
Слід зазначити, що фактично затримка з рішенням про початок переговорів про нове розширення ЄС за рахунок Албанії та Північної Македонії триває вже понад рік. Нагадаємо: ще 2018 р. македонський і грецький лідери досягли компромісу в питанні про зміну назви країни на "Північна Македонія", що відкрило останній шлях до НАТО й до переговорів про вступ у ЄС. Однак торік влітку європейські лідери вирішили ще рік поспостерігати за кандидатами й оцінити їхній прогрес у питаннях "правової реформи, боротьби з корупцією та організованою злочинністю". Для Албанії до переліку проблемних питань додали також виконання рекомендацій ОБСЄ стосовно виборів та врегулювання питання з мігрантами, які шукають притулку в ЄС, скориставшись безвізовим режимом.
Через рік Єврокомісія відзначила, що обидві країни досягли бажаного прогресу в "демократичних стандартах і управлінні на основі закону", й рекомендувала почати переговори про вступ, але тепер уже самі лідери ЄС, посилаючись на свою завантаженість важливішими проблемами, відклали питання Албанії й Північної Македонії на жовтень.
Така затримка, очевидно, була необхідним кроком, щоб зняти заперечення проти початку переговорів із Тіраною й Скоп'є, які на той момент були у Франції, Нідерландів, Німеччини, Данії і навіть Болгарії.
Так, тільки 12 вересня свою підтримку початку переговорів із балканськими країнами на спеціальному саміті у Празі спільно підтвердили країни Вишеградської групи - Чехія, Угорщина, Польща й Словаччина. Польський прем'єр Матеуш Моравецький тоді ж попередив, що провалом ЄС дати чіткий сигнал країнам-кандидатам скористаються Туреччина, Росія та Китай для розширення свого впливу. Після цього в середині вересня президент Європейської Ради Дональд Туск вирушив до Скоп'є й Тірани, щоб підтвердити прем'єр-міністрам Північної Македонії Зорану Заєву та Албанії Еді Рамі свою особисту зацікавленість у якнайшвидшому початку переговорів (які, втім, почнуться, коли повноваження Туска вже закінчаться). Однак європейський політик запевнив, що в ЄС усі розуміють: "не буде стабільної і безпечної Європи, доки всі балканські країни не будуть інтегровані в ЄС".
Минулого тижня німецький Бундестаг переважною більшістю проголосував за те, щоб німецький уряд у жовтні також дав зелене світло початкові переговорів зі Скоп'є й Тіраною. Здавалося, рішення авторитетного європейського важковаговика було б достатньо, аби зняти заперечення в інших європейських країн із приводу подальшого розширення, але виявилося, що ні.
27 вересня парламент Нідерландів підтвердив своє негативне ставлення до початку переговорів із Албанією, посилаючись на те, що ця країна не повною мірою виконала рекомендації ЄС, узгоджені з нею торік. Голландський уряд, теоретично, може проігнорувати рішення парламенту, що має силу рекомендації, але, на думку експертів, цього не станеться, оскільки в Сенаті (Першій палаті) уряд не має більшості. Міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок того ж дня завив: його уряд дотримується думки, що Албанія і Північна Македонія мають оцінюватися незалежно. "Це різні країни, з різними проблемами й різним рівнем прогресу (у виконанні вимог ЄС. - А.К.). Прогрес, досягнутий Північною Македонією, значно очевидніший, ніж досягнутий Албанією", - підкреслив Блок. Цікаво, що трохи раніше ідею вести переговори окремо з Албанією і Північною Македонією озвучували і в Берліні. Крім того, відомо, що новий македонський президент Стево Пендаровський улітку виступав з ідеєю окремого розгляду заявки його країни та Албанії. На його думку, в Албанії політична ситуація нестабільна, і це може негативно позначитися на термінах початку переговорів і для Північної Македонії, якщо їх пов'язувати.
Ця заява свідчить, що Албанія може не одержати однозначної підтримки з боку лідерів ЄС на майбутньому саміті, і початок переговорів із нею можуть відтермінувати. Албанська дипломатія цими днями йде на відчайдушні кроки, аби цього не сталося. Прем'єр-міністр Албанії Рама відповів Пендаровському, що македонська влада має брати до уваги зусилля, яких докладає Албанія до міжетнічного миру в Македонії, де є велика албанська громада. На думку албанського лідера, якщо ЄС схвалить помилковий сценарій почати переговори окремо, це відчинить двері посиленню російського впливу на Балканах і зростанню націоналізму серед албанських громад, відповідно, поставить у невигідне становище прибічників європейської інтеграції.
З іншого боку, слід зазначити, що з лютого Албанія живе у стані політичної кризи: опозиція вимагає відставки уряду соціалістів, очолюваного Рамою, звинувачує його в корупції та зв'язках із криміналітетом. Саме ця обставина примусила багатьох політиків у Європі висунути Північну Македонію на пріоритетне місце в питанні початку переговорів.
Однак і для Скоп'є рішення про початок переговорів про вступ у ЄС, очевидно, не буде простим на жовтневому саміті. Річ у тому, що 7 липня на дострокових виборах у Греції переконливу перемогу отримала опозиційна правоцентристська партія "Нова демократія" Кіріакоса Міцотакіса. Новий грецький уряд відкрито виступає проти "історичної угоди" у Преспі про зміну назви Македонії, підписаної попереднім главою грецького уряду Алексісом Ціпрасом. В Афінах уже заявили, що не хочуть анулювати Преспінську угоду, оскільки це міжнародний документ, але рішення про підтримку початку переговорів з Північною Македонією в ЄС може бути обставлене додатковими умовами, оскільки далеко не всі аспекти диспуту про перейменування сусідньої країни залагоджені.
Крім того, про свою "нову позицію" з македонського питання заявила сусідня Болгарія. 30 вересня болгарське керівництво провело власні консультації, на яких висловило думку, що рішення про початок переговорів про вступ Північної Македонії в ЄС не буде "безумовним". У Софії вважають, що умовою для позитивного рішення має стати врегулювання "історичних спорів" стосовно приналежності деяких історичних персонажів до болгарської чи македонської історії. Зокрема, мається на увазі антитурецьке повстання 2 серпня 1903 р., що стало поворотним моментом для історії всього регіону і річницю якого в наші дні відзначають як у Болгарії, так і в Македонії. Однак спеціальна комісія з істориків двох країн поки що не змогла формулювати єдиний висновок про спірні питання, що, на думку політиків у Софії, дає македонській стороні підстави вести небезпечну "пропаганду", привласнювати собі "історію, мову й ідентичність" Болгарії.