UA / RU
Підтримати ZN.ua

ТАКА ЗРУЧНА ТЕМА

Попри всі передумови, сенсації не сталося. Парламентарії не затвердили жодного з п’яти проектів постанов, що передбачали виведення українського контингенту з Іраку...

Автор: Володимир Кім

Попри всі передумови, сенсації не сталося. Парламентарії не затвердили жодного з п’яти проектів постанов, що передбачали виведення українського контингенту з Іраку. Представники фракцій КПУ, СПУ і БЮТ обіцяли блокувати роботу парламенту й заявляли журналістам, що продовжать боротьбу за виведення українських солдатів із цієї гарячої точки. На радість представникам виконавчої влади, які в контексті майбутніх президентських виборів отримують серйозний аргумент у своєму дуже специфічному діалозі з Вашингтоном.

Можна зрозуміти логіку опозиційних депутатів, які вимагали поставити в порядок денний питання про виведення українського контингенту з Іраку, коли в цій країні триває партизанська війна. Проте не зовсім зрозуміло, чим керувалися парламентарії, приймаючи рішення заслухати керівників силових структур і МЗС у закритому режимі. За словами депутатів, вони не почули від силовиків нічого таємного. Деякі парламентарії, котрі виходили з будинку Верховної Ради під час засідання, дивлячись в об’єктиви камер, говорили, що закритий формат — це правильне рішення, оскільки треба було позбутися впливу камер і «красування в них для всього українського народу». Втім, така таємничість лише підігрівала інтерес до засідання, надаючи йому інтригу.

Якщо підсумувати розповіді депутатів про закрите засідання, то в сесійній залі Євген Марчук (глава Міноборони), Юрій Землянський (перший заступник глави СБУ) і Володимир Радченко (секретар РНБО) визнали, що ситуація в Іраку дуже тривожна. За словами Володимира Радченка, у короткостроковій і середньостроковій перспективі цій країні загрожує нестабільність та існує тенденція до погіршення ситуації. Секретар РНБО говорив про можливість поновлення широкомасштабних бойових дій. «Для українського військового контингенту це серйозне відхилення від початкових завдань», — цитує чиновника «Українська правда». У своєму виступі Радченко підкреслив: Україна інформувала американську сторону, що українське законодавство дозволяє перебування там контингенту лише з миротворчими функціями. А в ході додаткових консультацій з американцями уточнила, що будь-які наміри використання українських військових у наступальних чи бойових діях не матимуть перспективи. Що ж до коаліційних військ, то, за оцінкою Володимира Радченка, вони демонструють нездатність контролювати ситуацію в країні, провести демократичні вибори, вести мирний діалог.

За словами секретаря РНБО, ситуація в Іраку потребує вирішення на рівні ООН: оскільки коаліція заявила про намір залишити там свої контингенти до 30 червня, то для коаліційних сил, які перебуватимуть у країні після передачі влади іракцям, необхідно домагатися статусу миротворців ООН. Радченко також зазначив, що на виведення українського контингенту потрібно не менше двох місяців, проте до 30 червня офіційний Київ не має наміру приймати це рішення. На його думку, передислокація чи скорочення українського військового контингенту матимуть негативні наслідки для України, оскільки продемонструють її непослідовність. У свою чергу, Євген Марчук також повідомив, що Україна готується послати в Ірак мінометний загін особливого призначення, який би пригнічував вогневі точки іракських бойовиків, котрі атакують українських миротворців. Водночас Марчук сказав, що Україна не посилатиме в Ірак вертолітний загін, оскільки він є легкою мішенню для бойовиків.

При цьому силовики визнавали, що присутність українського контингенту в Іраку створює реальну загрозу терористичних актів в Україні.

До речі, по завершенні засідання, відповідаючи на запитання журналістів, Євген Марчук сказав, що рішення про виведення українських військовиків з Іраку прийматиме не Міністерство оборони, а Президент, на основі доповідей міністерств і відомств, рішення РНБО, також можуть бути враховані рекомендації парламенту. «Сьогодні, попри загострення обстановки, а вона справді там непроста, просто так піти додому — це несерйозно, оскільки це коаліційний метод несення служби», — додав міністр оборони. За його словами, при виведенні військ з Іраку має бути забезпечена безпека: «Тим паче що виведення техніки — це операція, якої сам не проведеш. Потрібно, щоб хтось прикривав».

Ось така коротенько позиція виконавчої влади, що відстоює необхідність подальшого перебування в Іраку українського контингенту. Обговорення було гарячим і емоційним. Не випадково замість запланованих двох годин засідання тривало чотири. Ігор Осташ сказав журналістам: у сесійній залі була серйозна напруга, пов’язана з тим, що «відбуваються дуже серйозні консультації в рамках колишньої парламентської більшості», а також «тривають серйозні консультації з Банковою». Напевно, досить змістовні, оскільки навіть за проект НДП—ПППУ проголосувало тільки сім членів цієї фракції. Максимальну кількість голосів — 160 — набрав проект Миколи Томенка, в якому містилася пропозиція до Президента відкликати миротворців. Показово, що, не затвердивши жодного проекту постанови, депутати взагалі не прийняли ніякого рішення.

Проте засідання парламенту, яке відбулося минулої середи, дозволяє зробити ряд висновків.

Про те, що гасло відкликання українських миротворців з Іраку — дуже ефективний засіб завоювання симпатій виборців, уже було сказано неодноразово. Вочевидь, ним скористаються не лише комуністи разом із соціалістами та бютівцями, а й Віктор Янукович, якому не з руки, щоб потенційні виборці асоціювали його ім’я з тими, хто приймав рішення про введення обмеженого контингенту. Прямо не виступаючи за виведення контингенту з Іраку, він уже кілька разів обережно порушував питання про доцільність присутності українських військових у цій країні. Востаннє прем’єр говорив, що переконаний у праві України вивести свій миротворчий контингент, якщо українські підприємства не будуть допущені до відбудовних процесів у цій країні, а ситуація в Іраку не контролюватиметься ООН. «Якщо найближчим часом ООН не візьме на себе відповідальність за наведення там порядку, якщо Україна не отримає нині можливості брати участь у заходах, запланованих в Іраку, — наші партнери мають зрозуміти: ми залишаємо за собою право — повинні залишити, й ми це зробимо — за необхідності відкликати свій контингент», — сказав Віктор Янукович на початку травня.

Втім, представники прем’єрської фракції «Регіони України» не голосували за виведення військ. Проте запропонували дуже «оригінальне» вирішення проблеми: член цієї фракції, заступник глави парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Олег Беспалов сказав журналістам, що Україна повинна вийти з антиіракської коаліції, проте залишити своїх миротворців в Іраку...

Привертає до себе увагу і обережна поведінка Віктора Ющенка, який і цього разу не брав участі в голосуванні. Взагалі, виборці хотіли б знати, яка позиція людини, котра готується до президентських виборів як один із основних кандидатів. До того ж цьому політикові слід замислитися й над позицією своєї фракції, члени якої голосували з питання виведення контингенту на власний розсуд. Зрештою те, що близько половини членів «Нашої України» проголосували за запропоновані постанови, негативно позначається на ставленні Вашингтона до потенційного кандидата. До того ж, за великим рахунком, дії опозиціонерів додають аргументів Президентові та його адміністрації в діалозі з Вашингтоном, де багато представників адміністрації Буша-молодшого дивляться на відносини з іншими країнами через призму Іраку.

Опозиціонерам не зайве буде дослухатися думки директора російської і євразійської програми Фонду міжнародного миру Карнегі Андерса Аслунда, який вважає, що присутність України в Іраку певним чином заважає Сполученим Штатам зайняти чітку позицію стосовно дій українського керівництва. «США опинилися перед дилемою у своїй політиці стосовно України. Це вибір між відносною важливістю присутності українських військових в Іраку і демократією», — зазначив пан Аслунд, виступаючи на недавніх слуханнях в американському Конгресі. І в цій ситуації постійне мусування теми виведення контингенту з Іраку лише додає бонусів нинішній владі. А в справедливості зауваження пана Аслунда можна було переконатися днями, коли стало відомо, що на стамбульському саміті НАТО все-таки відбудеться зустріч Джорджа Буша і Леоніда Кучми.