За ті кілька місяців, які Зафран Бібі провела у похмурій камері смертників міської в’язниці на північному заході Пакистану, вона, схоже, так і не зрозуміла, що з нею сталося і що її очікує. Основний доказ її злочину — чарівна новонароджена дівчинка — мирно посопує в неї на руках.
«Злочин» 26-річної Зафран полягає в тому, що її згвалтували. Після того, як її чоловіка посадили до в’язниці за вбивство, вона залишилася жити одна в маленькій халупі на околиці села, де жили батьки й родичі її чоловіка. Його брат відразу почав навідуватися до Зафран і гвалтувати її. Зафран кричала, пручалася, скаржилася своєму свекру, та на неї ніхто не звертав уваги.
Закон, заснований на догмах Корана, розцінює позашлюбний секс як один з найважчих злочинів. Причому різниці між усвідомленою зрадою і статевим актом, зробленим з примусу, із погляду закону практично немає. Доказ вини жінки може й не бути таким очевидним, як народження позашлюбної дитини. А ось для того, щоб довести винність чоловіка, необхідно знайти не менше чотирьох свідків, виключно чоловіків, правовірних мусульман, добре відомих у даній місцевості, які підтвердять, що особисто були свідками згвалтування, скоєного звинувачуваним.
За даними правоохоронних організацій, понад 80 відсотків жінок, яких утримують у в’язницях Пакистану, потрапили туди через «позашлюбний секс». Понад половину згвалтованих жінок засуджують до страти. Найчастіше їх забивають каменями. Адвокатам Зафран удалося домогтися перегляду її справи. У випадку успіху вона може сподіватися на «пом’якшення» вироку і заміну страти 10—15 роками тюремного ув’язнення.
за матеріалами International Herald Tribune