Скандал у Богемії

Починаючи з минулого четверга, політичне життя в Празі різко активізувалося.

Ідеться не про традиційні акції, пов'язані з річницею "оксамитової революції" 1989 року, які відбуваються саме в ці дні. Хоча вони, безперечно, й допомогли вивести людей на вулиці на акції протесту проти очільника уряду й лідера партії ANO Андрея Бабіша. Його звинувачують у корупції, а саме в незаконному отриманні субсидій ЄС у розмірі 2 млн євро для готельного комплексу "Лелече гніздо", що належить Бабішу.

Однак обставини, в яких відкриваються нові підтвердження цим звинуваченням, далекі від тривіальних.

Прем'єр уже назвав ці звинувачення безглуздими і стверджує, що його син неадекватний, у Крим він їздив добровільно, а інтерв'ю з ним - частина брудної кампанії з дискредитації очільника уряду. Бабіш-старший також стверджує, що поліція розслідувала справу про нібито викрадення його сина, але закрила її. Однак Бабіш-молодший домагається поновлення справи.

Тисячі ж чехів вимагають відставки його батька з посади прем'єр-міністра. Очікується, що 23 листопада в парламенті відбудеться голосування, за підсумками якого уряду Бабіша можуть висловити вотум недовіри.

Контекст конфлікту

Прем'єр-міністром Бабіш-старший став у результаті парламентських виборів, що відбулися в жовтні 2017 року. Як уже писало DT.UA, партія ANO виграла вибори зі значним відривом, скориставшись помітною фрагментацією електорату (до парламенту пройшли відразу дев'ять партій) і традиційною для Європи останніх років зброєю - гаслами боротьби з істеблішментом і міграцією.

Бабіш-старший був при владі й до того: його партія була в коаліції з соціал-демократами й християнськими демократами, а сам він обіймав посаду міністра фінансів. Однак у травні 2017 року його зняли з посади, звинувативши у несплаті податків і зловживанні службовим становищем в інтересах власного бізнесу. Уже в жовтні Бабішу висунули обвинувачення, пов'язане з "Лелечим гніздом", а в грудні Європейське бюро з питань боротьби із шахрайством підтвердило виявлені порушення. Бабіш відкидав обвинувачення, називаючи їх політично мотивованими.

Після виборів Бабіш-старший змушений був очолити кабінет меншості, що складався виключно з членів ANO або незалежних політиків. У січні нинішнього року цей уряд втратив довіру парламенту. Однак у результаті Бабіш усе-таки зумів домовитися з соціал-демократами про формування коаліції. При цьому у двох партій разом є всього лише 93 з 200 мандатів у парламенті. Проте коаліція має підтримку 15 депутатів Комуністичної партії Богемії і Моравії.

Уперше після розвалу Чехословаччини чинний уряд змушений спиратися на комуністів. І хоча до кабінету представники компартії не ввійшли, те, що відбувається, не подобається багатьом чехам, які протестують проти перспективи повернення комуністів у владу.

Іронія ситуації в тому, що комуністи "старого гарту" підтримують уряд великого бізнесмена, який висловлює до того ж досить консервативні ідеї. Втім, ця "змичка" лівих і правих, що ґрунтується на соціальному популізмі й апелюванні до тієї самої консервативної групи електорату, стає доволі характерною для сучасної Європи. Як справедливо зауважила з цього приводу Deutsche Welle, "Комуністична партія відкинула свою крайню ліву ідеологію. Натомість є розпачливе бажання стати релевантною, перш ніж її ностальгічний електорат вимре. Що й ілюструє співпраця з мільярдером-промисловцем".

Можливі наслідки

Чеська Соціал-демократична партія (ЧСДП), яка минулої весни ініціювала відставку Бабіша-старшого з посади міністра фінансів, увійшла до коаліції на формально прописаній умові, що прем'єр піде у відставку, якщо суд визнає його винним у будь-якому злочині. На нинішній скандал лівоцентристи вже відреагували, заявивши, що розглядають усі варіанти дій, зокрема й висловлення недовіри уряду на голосуванні 23 листопада.

Однак тут є певний ризик, про який соціал-демократи чудово знають і який, вочевидь, є важливою причиною того, що на нинішній скандал Соціал-демократична партія не відреагувала негайним і недвозначним демаршем. Річ у тому, що в разі виходу з коаліції ЧСДП Бабіш може створити коаліцію з правопопулістською партією "Свобода і пряма демократія" (СПД). Сумарно в ANO і цієї партії є сто мандатів, лише на один менше, ніж потрібно для абсолютної більшості в чеському парламенті.

Тим часом СПД - партія, якої мейнстримні політичні сили у владі не хочуть бачити вже точно. Річ у тому, що по суті це права партія з жорсткою позицією проти міграції і за вихід з Європейського Союзу. Її лідер Томіо Окамура - наполовину чех, наполовину японець. Однак у сучасній Європі антиміграційна риторика зазвичай має на увазі неприйняття конкретно мігрантів-мусульман, на протистоянні яким наголошує й СПД.

Звичайно ж, Бабіш-старший не збирається виходити з Євросоюзу. Ба більше, попри євроскептичні гасла, завдяки яким його партія виграла вибори, в очах європейських партнерів він намагається виглядати благопристойно. Однак соціал-демократи виходять з того, що прихід до влади крайніх правих, так само як і будь-яка коаліція з ними, неприпустимі. Саме тому деякі експерти стверджують, що ЧСДП все-таки не приєднається до прихильників відставки Бабіша в парламенті.

Президент, Росія та інші

Президент Чехії Мілош Земан, відомий своєю проросійською позицією, вже заявив про підтримку Бабіша-старшого й готовність знову призначити його на посаду прем'єра, навіть якщо уряду висловлять вотум недовіри. Така позиція не дивує, з огляду на те, що Бабіш підтримував Земана на президентських виборах.

Ще до формування нинішньої коаліції були розмови, що Земан намагатиметься просунути варіант коаліції за участі "Свободи і прямої демократії". Електорат останніх перетинається з електоратом Земана, а лідер СПД Окамура перебував разом із Земаном на сцені, коли той святкував перемогу на виборах. Своєю чергою Бабіш підтвердив, що президент штовхав його до коаліції з СПД і комуністами.

74-річний Земан на посаді президента з 2013 року і, за словами чеських коментаторів, намагається "штовхати країну на Схід". 2015 року він, зокрема, був одним з небагатьох європейських лідерів, які прийняли запрошення Кремля на парад у Москві 9 травня. Хоча після обурення його діями в самій Чехії Земан у результаті на параді так і не з'явився, до Москви він таки прибув, де й зустрівся з Путіним.

Бабіш також використовує проросійську риторику. Зокрема, під час своєї передвиборної кампанії він обіцяв скасувати санкції проти Росії. Однак Бабіш, попри критику дій ЄС, усе-таки дотримується спільної євросоюзівської політики стосовно Москви. Саме в питанні зовнішньої політики Земан і Бабіш не знаходять спільної мови.

Так, у березні прем'єр вирішив вислати трьох російських дипломатів на знак солідарності з Великою Британією у "справі Скрипалів". Президент же висилку дипломатів розкритикував. Нагадаємо також, що Земан назвав анексію Криму "вирішеною справою", заперечував наявність російських солдатів у Донбасі й не брав участі в заходах з нагоди роковин "празької весни" 1968 року, розчавленої радянськими танками.

Якщо СПД все-таки змінить соціал-демократів у коаліції, то різких кроків, на кшталт спроб виходу з ЄС, очікувати не слід. Однак праві (разом з комуністами, які можуть усе ще бути корисними Бабішу з огляду на те, що в парламенті йому бракує одного голосу до більшості) можуть посилити тиск на прем'єра в питанні перегляду санкцій проти Росії.

На сьогодні найімовірнішим сценарієм вбачається продовження існування коаліції у форматі ANO, Соціал-демократичної та Комуністичної партій. Попри опитування компанії Median, яке показало, що 56% чехів виступають за відставку прем'єра або навіть усього уряду, малоймовірно, що комуністи або соціал-демократи, чиї результати на наступних виборах можуть виявитися ще гіршими, ніж 2017 року, відмовляться від влади. Малоймовірно також, що соціал-демократи захочуть стати "тією самою партією, через яку у владу прийшли праві".

Тому, попри підважений рейтинг Бабіша і його партії, більш ніж реально, що його уряд таки встоїть.