Союзники з міжнародної антиіділівської коаліції, очолюваної Сполученими Штатами, впритул наблизилися до проведення наземної операції в Сирії.
Одразу кілька країн - Саудівська Аравія, Бахрейн, Об'єднані Арабські Емірати і Туреччина - заявили про свою готовність узяти в ній участь. Втім, представники Ер-Ріяда й Анкари кажуть, що ця операція відбудеться тільки за підтримки коаліції та з ініціативи Вашингтона. Раніше американський міністр оборони Ештон Картер заявив, що Пентагон вітає пропозицію Саудівської Аравії взяти участь у будь-якій наземній операції в Сирії під проводом американської коаліції.
У Сирії всі воюють проти всіх одночасно на кількох фронтах. І у всіх гравців - різні цілі.
Вірні Башару Асаду урядові війська, за підтримки російської авіації й іранських добровольців з "Корпусу стражів ісламської революції", борються з бойовиками "Ісламської держави" (ІДІЛ), загонами сирійської опозиції і курдів. Сирійська опозиція, підтримувана США, Туреччиною та арабськими країнами, - з сирійською армією, час від часу з ІДІЛ та окремими загонами курдів. Останні воюють переважно з ісламськими фундаменталістами, періодично - з опозицією і декларують боротьбу з режимом Башара Асада. ІДІЛ б'ється з усіма. Щоправда, найменше - з урядовими військами.
За спиною цих гравців свою гру ведуть інші актори. Туреччина, що підтримує сирійську опозицію, з одного боку, воює проти ІДІЛ, а з іншого - обстрілює позиції курдів, яких розглядає як союзників турецької Робітничої партії Курдистану (РПК) і щосили намагається завадити створенню курдської держави. Російські літаки бомбардують міста, контрольовані противниками Башара Асада, і практично не чіпають позицій ІДІЛ, а спецслужби й військові всіляко допомагають курдам.
Саудівська Аравія стурбована зростанням впливу Ірану в Сирії і прагне різними способами посилити антиурядову опозицію. Ну а Сполучені Штати підтримують і сирійську опозицію, і курдів, щоб ті повалили Башара Асада і розгромили ІДІЛ.
Втім, сьогодні відхід Асада не розглядається західними союзниками як пріоритет. Головне - розгромити терористичне угруповання ІДІЛ, що створило на території Іраку й Сирії квазідержаву.
Ось і заявлена Анкарою та Ер-Ріядом мета майбутньої наземної операції - боротьба проти ІДІЛ: авіаудари сил коаліції проти джихадистів не принесли серйозних результатів. Але експерти упевнені - бойові дії розгортатимуться не стільки проти фундаменталістів, скільки проти сирійських урядових військ, щоб надати військову підтримку противникам режиму Асада: в очах багатьох арабів сирійський президент втратив право вважатися президентом через величезну кількість воєнних злочинів, скоєних ним та його прибічниками.
Сьогодні важко сказати, якою саме буде ця наземна операція. Та й чи буде вона взагалі, хоча на Мюнхенській конференції з безпеки міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу ще раз повторив, що Анкара й Ер-Ріяд обмірковують можливість направлення сухопутних військ до Сирії.
Усі учасники сирійської трагедії розуміють, що це рішення може призвести до непередбачуваних наслідків. І один з них - збройна сутичка між Сполученими Штатами і Росією на сирійській землі. Адже в разі проведення наземної операції Москва не прогає можливості вплутатися в чергову бійку, а Ер-Ріяд і Анкара пов'язані з Вашингтоном військово-політичними угодами.
Коментуючи інформацію про можливість направлення спецназу Саудівської Аравії до Сирії, М.Чавушоглу сказав, що "Саудівська Аравія відправляє літаки, а якщо настане сприятливий час для сухопутної операції, то вони відправлять солдатів". За словами турецького міністра, саудити розмістять бойові літаки на турецькій авіабазі "Інджирлик", що розташована неподалік від турецько-сирійського кордону.
У Дамаску вже заявили, що наземну операцію в Сирії без схвалення місцевої влади сприйматимуть як агресію, і пообіцяли "відправляти інтервентів додому в трунах". Сирійців підтримує і Москва, де говорять, що іноземних сухопутних військ у цій країні без схвалення Дамаска не має бути: як стверджує заступник очільника російського МЗС Олег Сиромолотов, на відміну від Росії й Ірану, коаліція, очолювана Сполученими Штатами, не має права проводити операцію в Сирії.
"У нинішній ситуації неможливо говорити про легітимність антитерористичних зусиль у Сирії будь-кого з іноземних держав, окрім Росії й Ірану. Створена американцями антиіділівська коаліція такої легітимності точно не має - немає ні санкції Ради Безпеки ООН, ні запрошення законного сирійського уряду", - вважає російський дипломат.
У свою чергу держсекретар Джон Керрі заявив, що в цю країну можуть бути введені додаткові війська з інших країн у разі провалу мюнхенських домовленостей щодо сирійської кризи. Річ у тім, що днями має набрати чинності досягнуте в Мюнхені Міжнародною групою підтримки Сирії рішення про припинення вогню.
"Якщо режим Асада не виконає своїх зобов'язань, а іранці й росіяни не змусять Асада виконати те, що вони обіцяли, то члени світового співтовариства, безперечно, не будуть сидіти як дурні і спостерігати за цим. Буде активізовано заходи для сильнішого тиску на них", - заявив держсекретар Сполучених Штатів. Тим часом немає жодних особливих причин сподіватися, що домовленість про припинення вогню виконуватиметься.
"Ми чуємо їхні вимоги припинити вогонь протягом тижня. Добре, але хто може виконати всі ці умови протягом тижня? Ніхто. Хто розмовлятиме з терористами, якщо якась терористична організація відмовиться виконувати угоду про припинення вогню? Хто покарає їх за це? Хто, як вони висловлюються, буде їх бомбити?", - сказав Башар Асад в інтерв'ю інформаційному агентству SANA.
У Дамаску тягнуть час і намагаються скористатися ситуацією, щоб зміцнити політичні й військові позиції режиму Башара Асада. Завдяки підтримці російської авіації урядові війська останніми тижнями просунулися в напрямку турецького кордону і поступово оточують Алеппо, один з головних оплотів сирійської опозиції.
Якщо солдати Асада захоплять місто, вони не тільки завдадуть серйозної поразки противникам режиму, а й перервуть комунікації, що пов'язують збройні загони сирійської опозиції з Туреччиною. Але ж через них надходять не тільки зброя і техніка. Через це "вікно" йдуть біженці й солдати Сирійської визвольної армії.
Намагаючись запобігти такому сценарію, Анкара пропонує створити безпечну зону на сирійському боці кордону - на 10 км углиб Сирії, включаючи місто Азаз. У тому числі й для того, щоб запобігти спробі "змінити демографічну структуру району": на думку турків, курди використали наступ, щоб захопити територію у сирійських повстанців і витіснити туркоманські й арабські громади з північної Сирії.
А поки рішення не ухвалено, турецькі військові обстрілюють з артилерії прикордонну сирійську територію. І, за словами турецького президента Реджепа Ердогана, його країна не має наміру припиняти обстріли позицій сирійських курдів з партії "Демократичний союз". "Ніхто не повинен сумніватися. Ми не допустимо формування нового Кандилю (регіон у Північному Іраку, де розташовуються військові бази РПК. - В.К.) на наших південних кордонах", - сказав Реджеп Ердоган.
Намагаючись знайти вихід з патової сирійської ситуації, у Берліні у свою чергу пропонують встановити безполітну зону. Виступаючи днями в Берліні, канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що учасники коаліції, яка завдає ударів по бойовиках-ісламістах у Сирії, мають досягти відповідної домовленості з сирійськими урядовими військами і збройною опозицією.
Однак і в цього плану мало шансів на реалізацію. Адже те, що пропонує німецький канцлер, суперечить інтересам Башара Асада, для якого російська авіація - один з основних інструментів досягнення успіху у збройному протистоянні з противниками.
Проти цієї пропозиції німецького канцлера різко заперечують і в Москві. Заступник міністра закордонних справ Росії Геннадій Гатілов заявив, що створення будь-якої безполітної зони має бути схвалене сирійським урядом і Радою Безпеки ООН.
Західні експерти вважають, що відмова Кремля від створення безполітної зони значною мірою продиктована прагненням посилити гуманітарну кризу в Сирії і збільшити потоки сирійських біженців, щоб вплинути на країни ЄС і НАТО. У тому числі й із цієї причини росіяни знищують будинки та об'єкти соціальної інфраструктури. Так, в останній тиждень боїв за Алеппо російські літаки розбомбили дві лікарні в цьому місті. Нагадаємо, що, за даними ООН, за роки сирійського конфлікту загинуло близько чверті мільйона людей, а в результаті боїв під Алеппо понад 50 тис. втратили житло.
Нові хвилі біженців у Європі якнайкраще відповідають меті Кремля - спричинити в Європейському Союзі політичні й соціальні катаклізми, а також підірвати в Європі позиції політиків, які виступають за жорсткий курс щодо Росії. От і британська The Guardian пише, що "Владімір Путін і його сирійські союзники безсоромно використовують потоки біженців, котрі рятуються від їхніх ударів, як зброю, свідомо спрямовану проти Туреччини і Європи". І, нарешті, проблема біженців відволікає увагу від України і російсько-української війни. І це теж одна з цілей Кремля, що всіма силами намагається домогтися скасування санкцій.