Екс-очільника Каталонії Карлеса Пучдемона регіональний парламент 22 січня 2018 р. висунув як безальтернативного кандидата на посаду керівника регіону.
Це сталося завдяки підтримці депутатів, які виступають за незалежність Каталонії від Іспанії і мають більшість місць у парламенті за результатами грудневих виборів. Карлес Пучдемон очолював місцеву владу, яка 1 жовтня 2017 р. провела референдум про незалежність Каталонії і проголосила її наприкінці жовтня проти волі центрального іспанського уряду. У відповідь іспанський уряд на початку листопада відправив у відставку регіональну адміністрацію Каталонії, розпустив парламент, запровадив в автономії пряме правління з Мадрида. А Пучдемон змушений був покинути Барселону, переховуватися в Бельгії, оскільки Мадрид звинуватив його в заколоті.
Минуло трохи більше ніж місяць після позачергових виборів. Пучдемон знову зібрався у владу, навіть перебуваючи в вимушеному засланні в Брюсселі. Як повідомили іспанські ЗМІ, у вівторок, 30 січня, кілька сотень радикальних прихильників незалежності Каталонії й Карлеса Пучдемона прорвали поліцейський кордон біля входу в каталонський парламент у Барселоні. У такий спосіб вони хотіли заявити нещодавно обраному парламенту (позачергові вибори буди призначені Мадридом на 21 грудня 2017 р.) і його новому спікерові Рожеру Торренту протест проти відмови поставити на голосування питання про обрання очільником женералітету Пучдемона, який перебуває в Бельгії. Демонстранти вигукували: "Ні кроку назад!" і "Пучдемон - наш президент!".
Однак Рожер Торрент вчинив хитріше. У минулому він мер п'ятитисячного селища Сар'я-де-Тер у провінції Жирона, випускник факультету політичних наук і управління. Прихильник незалежності Каталонії. Ще як депутат розпущеного парламенту він неодноразово заявляв, що метою своєї діяльності бачить суверенітет Каталонії і республіканську форму правління в ній. Отже, оскільки до 31 січня мало відбутися призначення на вищу посаду Каталонії, Торрент просто оголосив, що вибори голови женералітету переносяться. Своїм рішенням спікер продемонстрував небажання йти проти рішення Конституційного суду Іспанії, однак знайшов вихід. "Ми не будемо висувати іншого кандидата, - заявив Торрент. - Ніхто не вирішуватиме, хто стане головою женералітету. Я особисто беруся забезпечити імунітет Пучдемону і піду до кінця".
Та саме Конституційний суд Іспанії ухвалив, що для обрання очільником регіону Пучдемон повинен особисто бути присутнім у парламенті провінції. Ба більше, кандидат не може брати участь у передвиборних дебатах по скайпу або заочно. Крім того, відповідно до положення, майбутній голова регіональної адміністрації повинен особисто бути присутнім на своїй інавгурації. Як відомо, Верховний суд Іспанії обвинувачує Пучдемона у вчиненні тяжкого злочину, а саме - заколоту, що карається тривалим строком ув'язнення (близько 30 років). Для таких осіб імунітету не передбачено.
Зауважимо, що в Пучдемона визрів інший план після того, як він в особистому листуванні (з міністром теж у вигнанні) визнав, що соратники його зрадили. Минулої неділі Карлес Пучдемон зустрівся у Брюсселі з делегацією від Партії республіканських лівих Каталонії (ERC), а в понеділок - з депутатами його коаліції "Разом за Каталонію" (JxCat), щоб обговорити новий план. Він має намір обговорити його і з представниками партії CUP, третьої сепаратистської партії в каталонському парламенті.
Згідно з планом, Пучдемон складе присягу Асоціації муніципалітетів незалежності (AMI), групі каталонських міських рад - для формування "законного й символічного" уряду в Брюсселі. Водночас парламент Каталонії обере лідера регіональної виконавчої влади, який буде оперативним керівником. Як повідомляють місцеві ЗМІ, Пучдемон хотів би змінити регіональний закон, щоб створити Раду республіки, яку він очолював би з Брюсселя паралельно з регулярним урядом у Барселоні. Незрозуміло, щоправда, як Пучдемон збирається здійснювати це символічне президентство: проводитиме скайп-конференції з урядом у Барселоні або скайп-наради з владою на місцях? А поки що керівники каталонських сепаратистських партій обговорюють план, який дозволив би Пучдемону зберегти вплив у провінції, навіть якщо його не оберуть президентом женералітету, тобто очільником уряду.
Не секрет, що влада в Мадриді хотіла б іншого керівника Каталонії. Для цього й було призначено в грудні минулого року позачергові вибори до Каталонського парламенту. Явка на них була рекордно високою. Але задум Мадрида не вдався: знову в парламенті Каталонії домінують партії, які виступають за незалежність. За результатами грудневих виборів їм належать 70 зі 135 місць. Щоправда, найбільше голосів набрала партія "Громадяни - Громадянська партія" (Ciudadanos), яка виступає за євроінтеграцію і єдність з Іспанією, - 57 мандатів. Однак друге, третє й четверте місця посіли сепаратистські партії: створена Пучдемоном передвиборна коаліція "Разом за Каталонію", до складу якої ввійшли очолювана ним Європейська демократична партія Каталонії та незалежні кандидати; "Ліві республіканці Каталонії"; "Кандидатура народної єдності". Пучдемон назвав підсумки виборів ляпасом для Мадрида, який програв власний плебісцит.
Карлес Пучдемон продовжує зустрічатися з однодумцями і як і раніше називає себе лідером нації. Чому прихильники незалежності Каталонії наполягають саме на його кандидатурі? На думку іспанських експертів, Пучдемон у себе на батьківщині не дуже популярна особа. Наприклад, лідер каталонських республіканців Жункерас (перебуває в ув'язненні) і центристка Аррімадас перевершують його популярністю. Однак вибір у парламенті впав на Пучдемона, скоріш, на зло іспанському уряду. Лідери прихильників незалежності прагнуть відновити колишню адміністрацію у повному складі, бо вважають, що Пучдемона та його соратників зняли з посад несправедливо. А також довести європейській громадськості, що воля каталонців до незалежності не разовий захід. Хоча водночас багато пересічних прихильників незалежності Каталонії вважають, що від Пучдемона як від лідера Каталонії слід відмовитися, аби не дратувати владу Іспанії.
Верховний суд Іспанії 22 січня відхилив запит прокуратури країни про видачу повторного ордера на арешт обвинуваченого в заколоті каталонського лідера Карлеса Пучдемона. Уперше такий ордер було видано для Бельгії, де Пучдемон здався бельгійській поліції, а потім його випустили на підписку про невиїзд. Та коли Пучдемон наприкінці січня покинув Брюссель і прибув на територію Данії для участі в круглому столі в Копенгагенському університеті, Верховний суд відмовив прокуратурі. Однак, хоча в грудні міжнародний ордер на арешт і екстрадицію на батьківщину Пучдемона й чотирьох його радників (регіональних міністрів) несподівано відкликали, на території Іспанії ордер на арешт як і раніше дійсний. А це означає, на думку мадридських юристів, що бажання Пучдемона обратися заочно і надалі керувати адміністрацією з Брюсселя незаконне. Крім того, таке обрання негайно оскаржить Конституційний суд Іспанії. Таким чином, утворення Каталонського уряду відкладуть на невизначений час, і Каталонія буде як і раніше на прямому управлінні з Мадрида. Все це лише подовжить кризу в регіоні й зрештою призведе до нових дострокових виборів, орієнтовно в травні-червні
Прихильники незалежності Каталонії, навпаки, вважають, що Пучдемон цілком може бути обраний на керівну посаду заочно, перебуваючи за межами Іспанії, оскільки повернення на батьківщину загрожує йому арештом. На думку соратників Пучдемона, на високій посаді він отримає імунітет, а після здобуття Каталонією незалежності звільниться від будь-якого переслідування.
Але навіть з погляду права Європейського Союзу можливе відокремлення Каталонії від Іспанії спірне. Ст. 4 Договору про ЄС говорить, що "Союз поважає основні функції держави, особливо ті, що спрямовані на забезпечення його територіальної цілісності". Тому Брюссель неодноразово вказував на те, що, в разі відокремлення від Іспанії, на ранок після голосування Каталонія не стане автоматично членом Євросоюзу. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер пояснював, що в разі оголошення незалежності Каталонії доведеться подавати заявку на вступ до ЄС. Вихід з Іспанії означатиме також втрату євровалюти й доступу до внутрішнього ринку ЄС. А щоб заблокувати вступ Каталонії до Євросоюзу, буде достатньо навіть однієї незгодної країни-члена. Немає сумніву, що Іспанія буде тією незгодною країною.