Партія шведських демократів здобула 17,6% голосів, що на п'ять відсотків більше, ніж на виборах 2014 року. Вони виступали проти ліберальної міграційної політики Європи й навіть вимагали виходу Швеції з ЄС. Однак керівній Соціал-демократичній робітничій партії вдалося зберегти лідерство, яке вона традиційно тримає на політичній сцені країни. Отримавши, за попередніми результатами, 40,6% разом зі своїми партнерами - зеленими й Лівою партією, - соціал-демократи спробують створити новий коаліційний уряд. Однак формування нового кабінету може забрати тижні. У керівної коаліції в парламенті (риксдазі) країни буде всього на одне місце більше, ніж в опозиційного правоцентристського Альянсу, що набрав на виборах 40,3%. 144 проти 143. Основні партії країни - Соціал-демократична робітнича партія й Поміркована коаліційна партія (входить до правоцентристського Альянсу) - заявили, що не збираються вести коаліційні переговори зі Шведськими демократами. Однак, так чи інакше, головні партії змушені відреагувати на посилення впливу популістів, зростання антимігрантських настроїв і спроби розколоти шведське суспільство.
Мігранти й політика
Швеція - одна з країн Європи, що відкрила кордони для мігрантів з Азії й Африки. З 2012 року вона прихистила у себе 400 тисяч іноземців. А 2015-го, у розпал міграційної кризи, уряд Швеції дав дозвіл на в'їзд одразу для 163 тисяч мігрантів. Так Швеція встановила своєрідний рекорд за кількістю прийнятих біженців щодо загального населення країни. Населення Швеції налічує 10 мільйонів, і, згідно з новітньою статистикою, 18% від загальної кількості жителів народилися за кордоном. Цього року в планах уряду значилося прийняти 75 тисяч біженців, втім, за фактом, швидше за все, кількість буде меншою.
Як відомо, Швеція славиться своєю розвиненою системою соціальної опіки. Однак прибуття великої кількості мігрантів створило для держави додаткові труднощі. Більш того, мігранти в ряді випадків дістали додаткові преференції в соціальній сфері - у медичному обслуговуванні й освіті, наприклад. У деяких регіонах країни виникло додаткове навантаження на систему соціального забезпечення. Можна сказати, що з цим навантаженням система не впоралася - закриваються пологові будинки, дитячі садки. Школи відчувають дефіцит кадрів. Самі шведи опинилися в становищі менш соціально захищених громадян: у чергах до лікарні мігранти завжди перші, вони скрізь.
Усе це створило для правих сприятливий ґрунт - перед нинішніми виборами вони головним зробили питання перегляду міграційної політики країни, але потім пішли й далі, аж до ініціювання дебатів про можливий вихід Швеції з ЄС.
Різні соцопитування пророкували Шведським демократам підтримку електорату на рівні вище за 20%. Це змусило керівну коаліцію відмовитися в останні роки від надмірно ліберальної міграційної політики й зосередити свою увагу на питаннях розвитку системи соціального захисту. Соціал-демократи вийшли на вибори під гаслом збереження соціальної й демократичної держави. У найближчі чотири роки уряд країни збирається вкласти в соціальну сферу 20 млрд шведських крон (2,19 млрд дол. США). Водночас шведському уряду довелося визнати, що вартість програм для підтримки й адаптації мігрантів виявилася значно вищою, ніж вважали раніше. Якщо у 2015 р. на потреби мігрантів передбачалося витрачати 15 млрд шведських крон щорічно, то в бюджетних планах до 2020 року записано, що щорічно на ці потреби держава виділятиме 56 млрд шведських крон. Для фінансування переселенських програм уряд Швеції підвищив податки на алкоголь і скоротив обсяги фондів для допомоги зарубіжним країнам. Однак усі ці заходи не врятували уряд Швеції від критики з боку опозиції й правих радикалів.
Тим часом на користь керівній коаліції пішов загалом благополучний стан шведської економіки, яка демонструє зростання, а також успіхи в боротьбі з безробіттям у країні. Усе це значною мірою визначило вибір шведів, тоді як радикалам зі Шведських демократів не вдалося перетворити вибори на референдум з питань міграційної політики країни.
Прем'єр-міністр Швеції Стефан Левен затаврував Шведських демократів як "расистів", з якими не може бути ніяких переговорів. Такої ж думки до останнього часу дотримувалися і в опозиційному правоцентристському Альянсі, де головну роль відіграють "Помірковані". Їхній лідер Ульф Крістерссон також заявив про неприйняття антиєвропейської й антимігрантської ідеології Шведських демократів. Однак ті активно намагаються схилити його до співробітництва, мотивуючи це тим, що після нинішніх виборів з'явився реальний шанс відібрати владу у соціал-демократів.
Крістерссон уже закликав Левена піти у відставку, але відкинув пропозицію Шведських демократів про коаліцію: "Ми абсолютно чітко висловлювали свою позицію протягом усієї кампанії. Альянс не обговорюватиме процесу формування уряду зі Шведськими демократами"
Шведські демократи у свою чергу вимагають від уряду змінити міграційну політику й намагатимуться схилити до співробітництва правоцентристський Альянс, куди, крім "Поміркованих", входять ще три партії (центристи, ліберали, християнські демократи). "Ми дістали реальну можливість впливати на політику країни", - заявив лідер Шведських демократів Їммі Акессон після недільних виборів. Однак для нього актуальним завданням залишається виведення своєї партії з політичної ізоляції. Шансів, що демократи вплинуть на формування нового уряду, мало.
Втім, говорити сьогодні про конфігурацію нового шведського уряду зарано. Велика коаліція соціал-демократів з консерваторами з правоцентристського Альянсу малоймовірна, оскільки проти неї виступають рядові члени "Поміркованих". Однак вони, як і чотири роки тому, можуть підтримати формування соціал-демократичного уряду меншості, аби уникнути політичної кризи. Якщо уряд не сформують за чотири спроби, у країні відбудуться дострокові вибори.
Як згуртувати націю під час виборів
Можна сказати, що шведам удалося уникнути гіршого сценарію й не створити додаткових проблем для решти Європи й для себе самих напередодні важливих загальноєвропейських виборів.
Передвиборна боротьба була жорсткою, однак шведський уряд активно використовував електоральний період, щоб зміцнити національну єдність в умовах зростання геополітичних загроз для країни. Якщо сказати точніше - проти можливої зовнішньої агресії.
Так, саме так, ні більше ні менше, шведські політики трактували можливе втручання у вибори з боку Росії, яка в останні роки посилила агресивну риторику на адресу Стокгольма за зближення з НАТО й активізацію оборонних заходів у зв'язку зі зростанням військової присутності РФ в Арктиці, загрозами для країн Балтії й Скандинавії.
Так, з 2015 року, Швеція, яка не є членом НАТО, рекордно збільшила військові витрати, а в 2016 році прийняла рішення на політичному рівні, що полегшує військам країн Альянсу доступ на територію країни для проведення маневрів або у разі виникнення загрози війни.
Такі дії, звісна річ, викликали роздратування Москви.
Навесні цього року всі державні установи, включаючи середні школи, отримали пакети інформаційних матеріалів, у яких шведам давалися чіткі інструкції, як поводитися у разі виникнення криз або навіть під час війни.
Деякі рекомендації стосувалися того, як протидіяти інформаційно-психологічному впливу, спростовувати чутки й нейтралізувати групи або окремих осіб, які намагаються сіяти паніку.
Тобто Швеція поставилася до можливих спроб зовнішнього впливу на суспільство досить серйозно. За спостереженнями експертів, її дії нагадували методи часів "холодної війни", однак вони були своєчасні й ефективні. Результати виборів це цілком продемонстрували.
У цьому ж контексті варто розглядати кампанію, проведену шведами цьогоріч трохи раніше для нейтралізації російського впливу в кіберпросторі.
За даними Шведського агентства оборонних досліджень, оприлюдненими у серпні нинішнього року, кількість активних акаунтів у соціальних мережах, які прямо підтримували Шведських демократів, пропагували праворадикальні погляди, містили антинатовську й антиєвропейську риторику або просто "розганяли" мережею антиміграційну й фашистську ідеологію, збільшилася з 500 до 1200.
За останній рік на гроші уряду Швеції підготовку пройшли понад 10 600 співробітників спеціальної "task force", створеної при агентстві MSB, функції якого можна порівняти з відомством з питань цивільної оборони, а також із запобігання надзвичайним ситуаціям і соціальним конфліктам. За кілька років воно перетворилося на потужний інструмент протидії російському впливу у Швеції. Причому стимулом для розширення функцій MSB була саме агресія РФ в Україні.
Перед нинішніми виборами фахівці з кібербезпеки проводили безліч семінарів з журналістами, політиками з різних партій і громадськими активістами, щоб навчити їх протидіяти російським тролям або підконтрольним Кремлю агентам впливу.
MSB створила службу моніторингу, що працює цілодобово й без вихідних, яка моментально виявляла вкидання неправдивої або провокаційної інформації у ЗМІ або соціальні мережі. "Гаряча лінія" MSB, установлена з Facebook, Twitter і Google, дозволяла миттєво блокувати або видаляти акаунти й сайти, що містять матеріали, які шведські фахівці з кібербезпеки вважали шкідливими.
Керівник аналітичної служби MSB Міхаель Товфесон заявив, що його співробітники дотримувалися підходу, який напередодні виборів дозволяв мобілізувати все суспільство, незалежно від політичних уподобань, заради підвищення у громадян загального рівня стурбованості можливими спробами Росії впливати на перебіг виборчої кампанії у Швеції.
Україні на порозі чергового виборчого циклу варто уважно придивитися до шведського досвіду протидії зовнішньому впливу в період виборів і прийняти стратегію мобілізації суспільства в боротьбі з російською агресією.