Румунія - одна з найбільш незалежних від російських енергоносіїв держава Євросоюзу, до того ж вона не відчуває значних наслідків як від санкцій ЄС проти Росії, так і від відповідного продуктового ембарго. Тому Бухарест може дозволити собі перебувати в таборі найжорсткіших критиків політики Кремля.
Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".
Голос столиці
Бухарест не шукає евфемізмів для визначення дій РФ в Україні, не ховається за дипломатичними формулюваннями й називає речі своїми іменами. Після обстрілу Маріуполя на сайті президента Румунії Клауса Вернера Йоханніса 26 січня 2015 р. з'явилася така заява: "Приєднуюся до представників ЄС і США, які вважають обстріли цивільного населення Маріуполя, Україна, злочином. Відповідальність за це несуть не тільки українські сепаратисти, але й Російська Федерація, що причетна до озброєння бойовиків і не використовує свого впливу на них для врегулювання конфлікту. Румунія засуджує порушення суверенітету й територіальної цілісності України і продовжуватиме сприяти реалізації її європейських і євроатлантичних прагнень. У цьому контексті є виправданим збереження санкцій щодо Російської Федерації, а у разі її відмови від участі в знаходженні політичного рішення для запобігання людських жертв необхідно врахувати й можливість їх посилення".
Жорстку позицію Румунія відстоювала і на позачерговому засіданні Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ 29 січня 2015 р., присвяченому українській тематиці. За його підсумками МЗС Румунії поширив комюніке, в якому повідомлялося, що на цій зустрічі голова зовнішньополітичного відомства Богдан Ауреску наголосив на необхідності якнайшвидше розпочати моніторинг ділянки українсько-російського кордону, що пролягає в зоні конфлікту. У документі також сказано: "У рамках дискусії Б.Ауреску висловився за те, щоб ЄС застосовував жорсткі санкції щоразу, коли буде зафіксовано порушення (Росією) уже досягнутих домовленостей або ж тенденції до ескалації, яка може нашкодити ситуації з безпекою в Чорноморському регіоні. Він зробив акцент на тому, що застосовувані ЄС до цього часу санкції (стосовно Росії) вже дали певні результати, і висловився за те, щоб режим санкцій було посилено, якщо цього потребуватиме еволюція ситуації".
Під час візиту до Києва у березні 2015 р. президент Румунії К.В. Йоханніс на спільній прес-конференції з П.Порошенком підкреслив важливість швидкого виконання Мінських домовленостей, досягнутих 12 лютого: "Пакет треба імплементувати повністю, негайно та безумовно. Позиція Румунії полягає в тому, щоб сприяти подовженню режиму санкцій Європейського Союзу щодо Російської Федерації, поки не буде повного застосування Мінських домовленостей, якщо ситуація в регіоні продовжить погіршуватися".
Російські ЗМІ, що використовують деякі розбіжності між президентом і прем'єром Румунії Віктором Понтою, намагаються подати очільника уряду мало не щирим симпатиком Москви, видаючи бажане за дійсне. Але ще в липні 2014 р., коли в ЄС лише обговорювався секторальний рівень санкцій, В.Понта заявив: "Румунія може дозволити собі з економічної та соціальної точок зору посилення режиму санкцій стосовно Росії… Бухаресту, виходячи з військових, стратегічних і економічних міркувань, ближча більш чітка позиція США у проблемі Росії, ніж численні європейські голоси, значно обережніші в осуді РФ".
Наприкінці 2014-го В.Понта наголошував: "Як і раніше, вважаю, що Росія є головною загрозою стабільності в регіоні. Причому йдеться не стільки про військову загрозу, скільки про енергетичну, тому що всі країни регіону тією чи іншою мірою залежні від імпорту російського газу".
Однак і про військову складову своєї безпеки Бухарест не забуває. На думку румунських експертів, мілітаризація Росією Криму і розміщення на півострові певних видів озброєнь на противагу базі ПРО США "Девеселу", що будується на румунській території, становить загрозу національній безпеці Румунії.
3 вересня в Бухаресті відбулося урочисте відкриття командного штабу НАТО. За словами міністра оборони Румунії Мірчі Душі, це стало історичним моментом для його країни, який має особливе стратегічне значення, це "конкретний і красномовний приклад прихильності Північноатлантичного союзу в питанні забезпечення безпеки своїх членів". А президент К.В. Йоханніс зауважив, що відкриття командного штабу альянсу "відображає рішучість і здатність Північноатлантичного союзу зміцнити обороноздатність держав-членів перед лицем провокацій і зростання загрози зі сходу".
Енергетика
Мудро уникнувши значної залежності від російських енергоносіїв, Румунія все ж таки завозить з РФ частину споживаних нафти й газу.
Проте імпорт природного газу протягом останніх років стабільно скорочується: якщо у 2012 р. частка імпортованого газу в структурі його споживання становила 21%, то в 2013 р. - уже 12%, а в 2014 р. не досягла навіть 5%. Незначна частина російського газу надходить у Румунію через Угорщину, але основний потік іде через Україну. Причина значного скорочення закупівель блакитного палива в РФ - у зниженні частки енергоємних виробництв у структурі ВВП країни і впровадженні енергоефективних технологій. Крім того, Бухарест оптимістично оцінює перспективи видобутку вуглеводнів у румунській частині континентального шельфу Чорного моря. Тож через 3–4 роки Румунія зможе зітхнути з полегшенням, повністю розпрощавшись з імпортом газу й ставши його експортером.
Електроенергії в РФ Румунія не купує. Її сектор атомної енергетики не залежить від російських технологій і матеріалів: на єдиній у країні АЕС "Чернавода" використовуються канадські реактори типу CANDU.
В енергетиці найбільша залежність Румунії від імпорту - у нафтовому секторі. У 2014 р. з 10,5 млн т, перероблених у країні, 6,7 млн припало на імпорт. З цього обсягу близько
2,4 млн т нафти (майже 23% від усієї переробленої) надійшло з РФ для переробки на одному з трьох працюючих на території Румунії НПЗ - Petrotel Ploiesti, що належить російському "Лукойлу".
"Лукойл" купив цей НПЗ і мережу з більш як 300 заправок у 1998 р. Румунія передала російській компанії в концесію значну частину континентального шельфу Чорного моря. І хоча щорічний оборот компанії перевищує 1 млрд євро, як повідомляє News20, мережа "Лукойл" у Румунії ніколи не реєструвала прибутку.
У жовтні 2014 р. румунська прокуратура порушила кримінальну справу щодо Petrotel Ploiesti та його генерального директора А.Богданова за фактом ухиляння від сплати податків і відмивання грошей. У липні 2015-го в рамках цієї справи було накладено арешт на активи й рахунки компанії на суму приблизно 2 млрд євро.
Президент "Лукойла" Ва-гіт Алєкперов звернувся до президента Румунії К.В. Йоханніса з листом, розціненим румунськими ЗМІ як "зухвалий", оскільки в ньому містилася погано прихована погроза закрити Petrotel Ploiesti, на якому працює близько 4000 румунських громадян і від якого також залежать багато румунських компаній-партнерів. Наприкінці вересня 2015 р. румунський суд зняв арешт з половини заморожених активів "Лукойла" - на 1,1 млрд євро, частково задовольнивши його апеляцію.
Торгові зв'язки й інвестиції
Товарообіг Румунії з Росією більш ніж скромний. "Якщо завтра він буде зупинений, Румунія не впаде", - заявив у липні минулого року прем'єр В.Понта в розпал дискусій про новий етап санкцій проти РФ.
За обсягами експорту румунських товарів у 2014 р. серед партнерів Румунії Росія перебувала на восьмому місці (на РФ у загальному обсязі румунського товарного експорту припадає 2,86%), за обсягами імпорту - на сьомому (частка РФ у загальному обсязі румунського товарного імпорту - 3,95%).
У 2013 р. дві країни наторгували, за даними ФМС РФ, на 3,66 млрд дол., у 2014 р. - на 3,67 млрд. Щоправда, за даними румунської митної статистики, взаємний товарообіг торік становив майже 5 млрд дол.
Цікаво, що при цьому Румунія - одна з небагатьох країн Євросоюзу, яким вдалося збільшити свій експорт до РФ у 2014 р. порівняно з попереднім роком (на 8%, що відповідає 163,1 млн дол. у грошовому вираженні, за даними ФМС РФ). Тоді як російський імпорт зменшився на 9,6%, до 154,4 млн дол.
Однак уже в першому кварталі 2015 р. румунський експорт у РФ знизився на 37% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а російський імпорт у Румунію - на 11%.
Основну частину російського імпорту становлять мінеральне паливо, нафта й продукти їх перегонки - приблизно 71%. Росія також поставляє в Румунію каучук і гуму, органічні хімічні сполуки, чорні метали, добрива тощо.
Румунія продає в Росію переважно засоби наземного транспорту, ядерні реактори й котли, фармацевтичну продукцію, електричні машини та обладнання, одяг. У 2015 р. структура румунського експорту-імпорту практично не змінилася порівняно з попереднім роком.
На кінець 2014-го в Румунії, за інформацією посольства РФ у цій країні, було зареєстровано 250 підприємств з участю російського капіталу. Але за даними Національного інституту статистики Румунії, таких тільки 49. На румунському ринку, окрім "Лукойла", присутні "Русский алюминий", "Трубная металлургическая компания ТМК", Vimetko, Alro Slatina та ін. Загальний обсяг російських інвестицій у румунську економіку, за даними посольства РФ, перевищив 2 млрд дол. Але за даними Національного інституту статистики Румунії, обсяг інвестицій з РФ на кінець 2013 р. був значно меншим - 8,48 млн дол. (60-е місце в списку іноземних інвесторів Румунії). Більша частина російських інвестицій оформлені як надходження з інших країн, зокрема, з Нідерландів, Швейцарії.
Вплив санкцій
Завдяки відносно невеликим обсягам торгівлі з Росією і структурі експорту в РФ, у якому практично відсутні товари, що підпали під санкції ЄС, а також незначній частці сільгосппродукції, на яку накладено російське ембарго, Румунія майже не відчула прямих втрат від взаємних санкцій з РФ. За приблизними підрахунками румунських експертів, загальні економічні втрати їхньої країни становили 40 млн євро, що несуттєво для румунського експорту. На Росію припадає лише 3% від усього експорту Румунії.
Невеликих збитків зазнали сільгоспвиробники, але частка експорту в РФ продовольчих і сільськогосподарських товарів не перевищує 2,3–2,5% у загальній структурі румунського експорту цієї продукції. Наприклад, у 2014 р. Румунія продала в РФ овочів на 77% менше, ніж роком раніше. Але навіть у досанкційному 2013-му частка РФ у румунському овочевому експорті становила лише 0,2%. Експорт румунських фруктів і горіхів у РФ 2014-го зменшився приблизно на 9%, але його частка в загальному фруктовому експорті Румунії навіть 2013-го становила лише 2%. Крім того, у 2014-му весь експорт Румунії (як овочів, так і фруктів) в інші країни світу зріс.
Також слід ураховувати, що з усього спектра продовольчої та сільгосппродукції до списку забороненої для ввезення до РФ потрапила лише частина. І в 2014 р. Румунії вдалося навіть збільшити свій експорт у Росію, наприклад, зернових (на 95,6%), продукції переробки овочів і фруктів (на 71), готової продукції з молока і злаків (на 64%). Таким чином, вплив російського продовольчого ембарго на економіку Румунії досить незначний.
Непрямі ж втрати румунських товаровиробників, які в грошовому еквіваленті оцінити складно, пов'язані зі значним зниженням купівельної спроможності росіян, рецесією в РФ, відпливом з неї іноземного капіталу, падінням рубля. Як і в багатьох інших країнах Євросоюзу, через те, що значна частина продовольчої й сільгосппродукції європейських виробників не потрапила на російський ринок і залишилася на європейському, ціни на неї помітно впали. Так, наприкінці 2014 р. у Румунії значно подешевшало м'ясо. Як зазначали представники Національної федерації Pro Agro, щоб витримати конкуренцію, румунські виробники свинини були змушені знизити ціни на свою продукцію на 25%.
Через проблеми в російській економіці зниження експорту в РФ зазначає і один з найбільших румунських експортерів - компанія "Дачіа" (член французької автомобілебудівної групи "Рено"), яка поставляє у РФ комплектуючі.
Однак загалом втрати Румунії від взаємних санкцій ЄС і РФ настільки незначні для її економіки, що про них мало говорять у суспільстві та майже не пишуть у пресі, що також побічно свідчить про відсутність істотних проблем у цьому питанні.
Кремлівська колона
Сьогоднішня політика Кремля вкрай непопулярна в Румунії, яка історично завжди ставилася до Росії досить скептично. Тому жодна парламентська партія або громадська організація не наважується відкрито її підтримувати. Приховане ж проросійське лобі складається здебільшого з румунських політиків і бізнесменів, що мають стосунок до різноманітних економічних конструкцій і схем за участі російського капіталу, більшість яких, зазначають спостерігачі, характеризується відсутністю прозорості й високим рівнем корупції.
Розуміючи, що при нинішніх великих побоюваннях, що існують щодо Росії в румунському суспільстві, пропаганда кремлівської точки зору малоперспективна, агенти впливу Москви спрямовують свої зусилля на очорнення України, підживлення великодержавних настроїв у певної частини політикуму й населення, яке шкодує про "втрачені румунські території", на збудження автономістських бажань в етнічних румунів в Україні.
Та, попри все це, спільна загроза зі Сходу зблизила Київ і Бухарест в останні роки. Нагадаємо, що саме Румунія першою ратифікувала Угоду про асоціацію Україна-ЄС. Стосовно ж Росії позиція всіх гілок румунської влади одностайна: агресивна політика Москви в регіоні є неприйнятною і загрожує як стабільності в Європі загалом, так і безпосередньо Румунії.