Президент США Дональд Трамп зробив новий розворот у плануванні саміту "Великої сімки", який цього року має пройти у США. Він запропонував провести саміт у режимі особистого спілкування у вересні, обговорити на ньому відносини з Китаєм та подолання наслідків пандемії COVID-19, запросивши до участі Росію, Південну Корею, Австралію та Індію. Трамп знову заявив, що формат "сімки" застарів, але поки що не пішов так далеко, аби запропонувати розширення членства. Йдеться про список запрошених - звичайну практику самітів "сімки", яка об'єднує США, Канаду, Велику Британію, Німеччину, Францію, Італію та Японію.
У списку запропонованих Трампом гостей Австралія, що входить до клубу "П'ять очей" (Five Eyes), у якому перебувають також США, Канада, Велика Британія і Нова Зеландія. Ці країни підтримують глобальну спільну систему технічної розвідки. Про розширення "сімки" за рахунок усіх "п'яти очей" у травні говорили представники адміністрації США. Крім того, Австралія - один із лідерів регіональної системи стримування Китаю, передусім на морі. Індія - найбільша у світі демократія і традиційний геополітичний конкурент Китаю. Південна Корея - військовий союзник США з потужною економікою поблизу китайських кордонів. Росія має з Китаєм протяжний сухопутний кордон. Антикитайська спрямованість саміту "сімки" в запропонованому Трампом форматі очевидна.
За графіком, саміт мав відбутися 10–12 червня в резиденції американських президентів Кемп-Девіді. В березні у зв'язку з пандемією COVID-19 Трамп оголосив, що "сімка" збереться онлайн без особистої присутності. Фактично, це означало виключення саміту з порядку денного, - телефонне спілкування між членами клубу й так досить інтенсивне. Але в травні Трамп несподівано запропонував провести саміт з дотриманням запобіжних заходів у другій половині червня у Вашингтоні й розіслав офіційні запрошення. Ідея саміту в такому вигляді полягала в тому, щоб ініціювати відкриття провідних економік і продемонструвати успіх адміністрації США в подоланні COVID-19. Але канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від запрошення, пославшись на все ще актуальну загрозу коронавірусу. Була також розбіжність у позиціях з питань НАТО, відносин із Китаєм та "Північного потоку-2". Президент Франції Емманюель Макрон, із яким Трамп інтенсивно обговорював проведення саміту, погодився приїхати, якщо приїдуть решта. Фактично, це була ввічлива відмова.
Після цього в Трампа й виникла ідея "антикитайського" саміту у вересні з участю впливових країн, які оточують Китай із суші та моря. Запрошення поки що не розіслано, й перспективи незрозумілі.
Перша реакція Росії - дочекатися запрошення. На експертному рівні було виражено скепсис: Росії потрібна не разова участь, а повноправне відновлення "Великої вісімки", причому антикитайська спрямованість такої групи Росію категорично не влаштовує. Ці умови традиційні, й вони, здавалося б, виключають участь Владіміра Путіна, виходячи з його власної позиції, навіть коли не брати до уваги переважну позицію "сімки" проти повноправної російської участі. Але Трамп урахував особливі російські побажання своєю заявою, що формат "сімки" застарів і що США готові переймати передовий досвід інших країн у боротьбі з COVID-19. Росія саме тестує вакцину й приміряє роль лідера міжнародної коаліції переможців пандемії.
Тема відновлення російської участі в елітному клубі та повернення "Великої вісімки" набула влітку минулого року потужної підтримки з боку Дональда Трампа й Емманюеля Макрона. Її інтенсивно обговорювали на зустрічі "групи семи" у Франції, але вона наштовхнулася на сильний опір, особливо з боку Німеччини та Великої Британії. На такому високому рівні все вирішується консенсусом, тому здавалося, що питання закрите.
Та як господар саміту "сімки" 2020 року Трамп вільний запросити лідерів країн, які будуть у фокусі обговорюваних світових проблем. Таке outreach-розширення традиційне для "сімки", і, що стосується Росії, у 1990-х привело до створення "вісімки", яка 2014 року припинила існування у зв'язку з анексією Криму. Минулого серпня Трамп говорив, що може запросити Владіміра Путіна. Тривала багатомісячна торгівля з приводу умов можливої участі російського лідера у світових топ-зборах. Різні спікери російської влади заявляли, що формат "вісімки" втратив для Росії актуальність, але було зрозуміло, що запрошення прихильно очікується.
У середині жовтня прозвучали сентенції, що з виключенням Росії сам цей клуб втратив значення, і його члени тепер самі шукають порятунку в Путіні. На підтвердження цього і в адміністрації Трампа озвучили наміри: запрошення Путіну на саміт 2020 року може бути надіслане.
Та вже під кінець жовтня ентузіазм Трампа стосовно Путіна поступився місцем внутрішньому тиску. У Конгресі був зареєстрований і пройшов перші етапи розгляду законопроєкт під промовистою назвою "Немає Росії в "сімці" (No Russia in G7 Act), і в разі реалізації планів активного повернення Росії цей законопроєкт міг би пройти далі й опинитися на столі Трапа для підписання, поставивши його перед складним вибором.
Відтоді тема "вісімки" вщухла з боку США, але не Росії. Російські журналісти вперто продовжували запитувати своїх чиновників і дипломатів про поновлення цього формату, наче не чули постійних заяв про втрату актуальності. У грудні під час засідання клубу "Валдай" заступник міністра закордонних справ Сєргєй Рябков сказав, що від лідерів і політиків країн "сімки" надходять сигнали про повернення Росії, але бажання брати участь почало "притуплятися" ще до 2014 року. РФ, за його словами, розуміє статусність цієї групи, але не бачить сенсу "вникати в те, які умови повернення Росії в "сімку". Тобто Москва не відмовилася б від повернення, але без жодних попередніх умов.
Напередодні 2020 року тему вкотре закрив міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров. Він сказав, що "Росія не має ні стимулів, ні бажання для реставрації цього формату", оскільки "створена ще в епоху холодної війни "група семи" більше не відповідає сучасним реаліям".
Чи відповідає "група семи" сучасним реаліям, запитання риторичне. Суть цього клубу, лідери якого щорічно знаходять кілька діб, щоб залишити всі справи й усамітнитися для обговорення світових проблем, визначається як об'єднання провідних економічно розвинених країн.
Але світовий вплив диктується не тільки ВВП, населенням, територією, військовим потенціалом та інструментами м'якої сили. Важлива топологія світових зв'язків. Справді, Китай обсягами ВВП і торгівлі обігнав багато країн "сімки", за низкою показників їх обігнали або впритул наблизилися багато інших. Російські заяви добре лягають на ці очевидні факти.
Економічні зв'язки Китаю глобальні значною мірою через його основних торгових партнерів США і ЄС, економічні ж зв'язки США і ЄС глобальні безпосередньо - через широку мережу двосторонніх відносин. Відомо, що методи аналізу соціальних мереж можуть помістити в центр системи поширення інформації несподівані акаунти, а ближче до периферії - розкручених лідерів громадської думки. Ті ж самі методи мережевого аналізу застосовуються й до світової торгівлі.
Ключовий індикатор цих методів -"центральність", яка обчислюється математично. З публікованих на цю тему досліджень випливає, що "сімка", як і раніше, в центрі світової економіки, хоча її "центральність" не така контрастна, як раніше. Росію туди в пізні 1990-ті взяли авансом, розраховуючи на бурхливе зростання у наступні роки пікових цін на вуглеводні. Росія не дотягнула, вирішила компенсувати економічне гальмування війнами й вилетіла з клубу.
"Сімка" має помітний інтерес до відновлення "вісімки", але тільки якщо Росія виконає попередні умови, що змінюють характер її політики. Для Росії це поки що неприйнятно. Тому в неї визрів план. У згаданому інтерв'ю Лаврова прозвучав натяк: "Як зазначив президент Путін, "якщо наші партнери хочуть до нас приїхати, ми будемо раді". Додам, що можемо прийняти їх у Москві, Санкт-Петербурзі, Сочі або, наприклад, у Ялті".
У баченні Кремля все здавалося простим. Якщо "вісімка" відмовилася зібратися в Росії у 2014 році, вона могла зробити це у 2020-му. Сімом світовим лідерам потрібно було тільки приїхати в одне з зазначених Лавровим місць із нагоди торжеств 9 травня, які 2020 року очікувалися особливо пишними.
На початку 2020 року стало зрозуміло, що з "вісімкою" в Москви не складається, зокрема через невдоволення Китаю. Росія почала готувати альтернативний план "п'ятірки" - саміт постійних членів Ради Безпеки поза ООН, якими є офіційні володарі ядерної зброї - США, Китай, Росія, Велика Британія і Франція. Кремль пропонував зустрітися, щоб обговорити проблеми світоустрою, уникаючи фіксації тільки на економічних аспектах, у яких Росія відверто слабка. План не зустрів явної протидії, оскільки питання ядерної зброї варті колективного обговорення бодай зрідка. Але й цей план не було реалізовано через пандемію COVID-19. Макрон запропонував поговорити у форматі "п'ятірки" онлайн. Росія не проти, але це занадто мало, щоб повернути Путіна в клуб світових лідерів. Тому Росія просуває обидві ідеї "п'ятірки" - онлайн і офлайн.
Пропозиція Трампа допомогти "сімці" подолати COVID-19 російською вакциною, адресована Путіну, може компенсувати втрату символічно важливого для Росії лідерства в пілотованій космічній програмі. Знаки статусу відіграють важливу роль у російській політиці. Але якщо ціною їх отримання стануть відносини Путіна з головою Китаю Сі Цзіньпіном і поєднаний із цим обсяг грошових знаків, - запрошення на саміт "сімки" у США Росія навряд чи прийме. Китай, можливо, був би зацікавлений отримати власного агента в західному клубі, але навряд чи система захисту Заходу така слабка, аби це допустити.
Якщо Трамп не виступить із черговою ідеєю, що скасовуватиме попередні, слід почекати реакції Росії на офіційне запрошення. Швидше за все, Росія висуне умовою своєї участі відмову від антикитайської спрямованості саміту, рівні права запрошених із членами "сімки" та попереднє узгодження спільного комюніке.
Останнім часом Росія відмовляється від переговорів, якщо заздалегідь не знає їх результату: підсумковий документ, який не підлягає перегляду, має існувати до початку зустрічі. Путіну потрібна повна визначеність позитивних для нього результатів. Навряд чи це можливо, але російський торг доречний.
Всі статті автора читайте тут.