У Росії цієї весни відбулося кілька досить гучних арештів колишніх високопосадовців.
26 березня в Москві ФСБ затримала Михайла Абизова - скандально відомого колишнього міністра часів президентства Дмитра Медвєдєва і, за деякими свідченнями, його ж друга. Абизова також пов'язують із головою правління "Роснано" Анатолієм Чубайсом, з яким він мав свого часу спільні бізнес-інтереси в енергетичній сфері (працювали разом, зокрема, в "РАО "ЕЭС России"). Саме атакою на Чубайса багато хто в Росії називає цей арешт. Чубайс - досить знакова і навіть загадкова постать сучасної РФ. Як охарактеризував його російський політолог Станіслав Бєлковський, він є системотвірною персоною і тому недоторканною. Чому так - залишається тільки здогадуватися. Достеменно можна сказати лише те, що історія недоторканності Анатолія Чубайса розпочалася разом із політичним сходженням Владіміра Путіна і пов'язана з організацією транзиту влади 1999 року від президента Бориса Єльцина до на той час директора ФСБ. Є версія, що тодішній президент РФ бачив своїм спадкоємцем голову ВАТ "РЖД" Миколу Аксьоненка, а не Путіна, і саме Чубайс умовив Єльцина зробити ставку на нинішнього президента Росії. Але річ у тому, що визначальну роль у долі В.Путіна відіграла ще одна людина - Борис Березовський. Цей олігарх, як відомо, загинув за загадкових обставин у Великій Британії. Смерть Березовського доводить, що у вдячності нинішнього президента РФ є строк давності.
Перші ознаки того, що Чубайс, можливо, потрапив у немилість, з'явилися цієї зими. Абсолютно неочікувано і з досить-таки незначного інформаційного приводу на А.Чубайса з критикою публічно напала директорка департаменту інформації МЗС РФ Марія Захарова. Їй не сподобалося, як Анатолій Борисович, виступаючи на Гайдарівському економічному форумі в січні, розповідав про "невдячне олігархам інфантильне російське суспільство", яке є бідним, але енергетично марнотратним. Вербальна перепалка Чубайса із Захаровою, без перебільшення, шокувала російську спільноту. Оскільки ніхто й ніколи з офіційних осіб досі голову "Роснано" критикувати собі не дозволяв. Згодом із критикою Чубайса і на захист М.Захарової виступив віце-спікер Державної думи Ігор Лебедєв. А вже за кілька місяців після цього інциденту з Чубайсом пов'язують арешт опального екс-міністра Абизова, який приїхав з Італії (де він переховувався від кримінального переслідування) на день народження колишнього віце-прем'єра РФ Аркадія Дворковича. Сам Аркадій Дворкович після арешту друга терміново вилетів до Сан-Марино на шаховий чемпіонат малих країн по лінії ФІДЕ (головою якої він є). Згодом Дворкович повернувся і виступив поручителем за Абизова, якого звинувачують у створенні злочинної організації та махінаціях на суму 4 млрд руб., за що він може отримати до 20 років ув'язнення. Хоча це краплина в морі шкоди, якої завдавала РФ діяльність Абизова (у тому числі спільна з Чубайсом). У цій же справі заарештовано й п'ятьох топ-менеджерів енергетичних компаній. Цікаво, що на підтримку Абизова виступили також сам Чубайс, колишня прес-секретарка прем'єра Дмитра Медвєдєва Наталія Тимакова, мільярдер Роман Троценко, колишній керівник адміністрації президента Олександр Волошин та деякі відомі керівники (зокрема Чулпан Хаматова) благодійних фондів, у які свого часу Абизов вносив пожертвування. Така солідарність впливових у РФ людей привертає до себе увагу. Вони не бояться за власну репутацію, захищаючи людину, яку звинувачують у корупційній діяльності та великих фінансових махінаціях. Це схоже на колективне звернення-прохання до президента РФ відпустити одного з них із розрахунком, що в інтересах Кремля зберігати мир і злагоду, як то кажуть, у всіх своїх вежах. Не зваживши на таку консолідовану позицію російських топ-персон, суд не прийняв застави і залишив Абизова під вартою до 25 травня.
Не встигли в Росії обговорити арешт Абизова, як уже 28 березня стало відомо про затримання не менш знакової постаті - Віктора Ішаєва, колишнього губернатора Хабаровського краю. В.Ішаєв пропрацював губернатором 18 років - до 2009-го, а призначав його на цю посаду ще Б.Єльцин. Після 2009 року Ішаєв був повноважним представником президента в Далекосхідному федеральному окрузі. 2012-го він став міністром з питань розвитку Далекого Сходу, а вже за рік - віце-президентом "Роснефти". Масштаб Ішаєва, його вплив і заможність ніяк не в'яжуться зі звинуваченням, висунутим проти нього, - завищена орендна плата за офіс для "Роснефти" в Хабаровську. Збиток оцінили в 5 млн руб. "Повний абсурд", - так сам Ішаєв оцінив цю дріб'язкову за російськими масштабами кримінальну справу.
Арешт колишнього губернатора й екс-міністра розглядають як сигнал старим елітам: час уже поступитися місцем новим.
Нині Кремль масово змінює регіональну еліту, призначає нових губернаторів. Проте можливості для них працювати на місцях виявляються дуже обмеженими через тихий спротив-саботаж старих хазяїв регіонів, що мають свої кадри, авторитет і залишаються там найвпливовішими людьми. Зокрема, новий губернатор Хабаровського краю Сергій Фургал виявився, за оцінками місцевих оглядачів, буквально оточений людьми Ішаєва. І до влади в регіоні він прийшов завдяки Ішаєву, який вирішив підтримати на виборах кандидатуру представника системної опозиції від ЛДПР і завадив перемозі кандидата від урядової "Единой России".
Прибравши хабаровського "папу" (так називають Ішаєва), Кремль таким чином помстився йому за надмірну самостійність і дав зрозуміти, що більше не потребує підтримки хазяїв регіонів, нагадавши, хто в країні хазяїн. Після цього арешту в Хабаровському краї логічно розпочалися чистки серед місцевих чиновників.
Загалом називають більш як 30 відкритих на сьогодні в Росії кримінальних справ проти представників еліти. Не всі вони прямо пов'язані з корупційною діяльністю. Нагадаємо, що цього року 30 січня були затримані сенатор Рауф Арашуков і його батько Рауль Арашуков. Сенатора звинувачують, серед іншого, й у вбивствах. Проте і цей арешт відповідає загальній стратегії боротьби Кремля з хазяями регіонів та людьми, чий вплив став занадто великим.
Подібні чистки в РФ уже відбувалися на початку 2000-х, коли бізнесмени-олігархи поступалися місцем чиновникам-управлінцям. На сьогодні участь держави в економіці країни зросла до 70% ВВП, а в банківському секторі - до 66. По суті, відбулася повзуча націоналізація економіки країни, коли найбільш значущі й стратегічні ресурси опинилися в державній власності, а їх управління було віддано в руки вузького кола обраних, до якого належить, зокрема, й А.Чубайс. Проте висока концентрація ресурсів в умовах існування монополій призводить до надмірного зростання значущості окремих осіб. А це порушує баланс між різними групами впливу. Кремль чутливо реагує на подібні "перекоси". Тим паче що ризики появи спокуси в деяких представників еліт поборотися за владу підвищуються, бо час, коли може відбутися транзит влади, наближається. Путін не вічний, а довільне поводження з Конституцією РФ також має свої межі (не можна ж так показово й регулярно нехтувати Основним Законом країни, якщо вимагаєте, щоб цей Закон, як і закони загалом, громадяни поважали).
Звісно, в самій РФ усі ці арешти подають як масштабну боротьбу з корупцією. Але це не так. Про те, як заарештовані Абизов та Ішаєв заробляли свої величезні статки, відомо було й раніше. Так, наприклад, про Абизова Фонд Олексія Навального ще 2014 року зняв фільм-викриття, в якому йшлося і про схеми "заробляння" грошей, і про їх витрачання - зокрема на розкішний маєток в Італії (той самий, з якого екс-міністр ризикнув приїхати до Росії). Проте цих посадовців не заарештовували, коли вони перебували на своїх посадах. Їм дали можливість спокійно вивести свої статки з Росії. Тому ключове в нових арештах колишніх високопосадовців - слово "колишні".
Не маючи прямого стосунку до державного управління, Абизов, однак, залишається клановою людиною. Арешт таких як він - це арешт крайніх ланок, що може означати як лише погрозу-нагадування ключовим гравцям про те, що не варто виходити за визначені для них у системі місця, так і початок наступу саме на людей рівня Чубайса. І тут треба зауважити, що в Росії, за східними традиціями, панують уявлення про колективну відповідальність. Тому удар по одному з представників групи впливу завжди є атакою на всю групу.
Найцікавіше те, що заарештованого Абизова вважають людиною Д.Медвєдєва. Так само атакою на позиції Медвєдєва називали й арешт минулого року братів Магомедових і 2016-го - міністра економічного розвитку РФ Олексія Улюкаєва. Отже, це вже не перша атака на оточення прем'єр-міністра, що деякі російські експерти також пов'язують з підготовкою транзиту влади в Росії, але не в контексті майбутнього арешту Медвєдєва, а з метою тримати його під жорстким контролем. Цілком імовірно, що в Кремлі побачили необхідність стримати А.Чубайса від спокуси вдруге втрутитися у процес. Схоже, що А.Чубайс натяк зрозумів. Цього тижня цілком неочікувано він оголосив про свій можливий вихід на пенсію.
Корупція і зловживання є невід'ємною частиною авторитарного ладу, побудованого на розподілі ресурсів. Ці ресурси (конкретніше - кормова база російських еліт) останнім часом істотно поменшали і мають тенденцію до подальшого скорочення, що загострює внутрішньовидову боротьбу. У російських умовах фактично немає людей, які б нажили та були спроможними зберегти свої статки чесним шляхом, і на кожного у влади є компромат. Тому, коли в такій системі когось заарештовують, це може свідчити про що завгодно, але не про боротьбу з корупцією.
Арешти - це лише один зі способів тримати російську еліту в страху й нагадувати їй, від кого залежить її добробут (оскільки, як відомо, будь-яка влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно). Що ближче Росія підходитиме до періоду необхідності проведення чергового транзиту влади, то сильнішим ставатиме цей тиск на групи впливу.