Карлос Паскуаль |
Недавно редактор газети «2000» опублікував у своєму виданні низку запитань до Надзвичайного й Повноважного Посла США в Україні Карлоса Паскуаля. Скориставшись запрошенням до відкритого обміну думками, американський посол визнав за краще відповісти на поставлені запитання відкритим листом. Певне, пан Паскуаль вирішив врахувати широку громадську зацікавленість в одержанні інформації про все, що стосується скандалу навколо комплексу «Кольчуга». З огляду на актуальність, текст листа Карлоса Паскуаля ми наводимо цілком.
«Питання автентичності запису впливає на політику США, але не є юридичною справою. Федеральне Бюро Розслідувань США (ФБР) провело повний і всебічний аналіз запису з тим, щоб уряд Сполучених Штатів зміг зробити свідомий вибір у своїй політиці, а не для провадження судової справи. Підтвердження справжності запису неминуче зруйнувало довіру в американсько-українських відносинах на найвищих рівнях. І, сказавши це, ми не маємо потреби чи зацікавленості у дуелі між експертами.
Експерти Лабораторії електронних досліджень ФБР провели лабораторний аналіз оригіналів запису та оригінального записуючого пристрою, наданих Миколою Мельниченком. Запис переслуховувався і переглядався багато разів із використанням низки технічних та звукових методик, які сукупно можуть визначити, чи піддавався маніпуляції цифровий запис і чи було його спотворено. Висновок експертів такий, що запис справжній, не піддавався змінам і містить розмову між Президентом Кучмою та паном Малєвим. Технічні експерти, які проводили аналіз, не знайшли у записі розривів, не знайшли ознак маніпулювання цифровими файлами і не вловили якихось незвичайних звуків, які мали б бути, якби запис піддавався втручанню. У ході аналізу експерти з трьох агентств Уряду Сполучених Штатів підтвердили, що на записі зафіксовано голос Президента Кучми. Вони зазначили, що фабрикація такого діалогу, який досліджувався, є неможливою, навіть з допомогою дуже складної електронної апаратури. Коротше кажучи, з технічної точки зору, немає потреби у подальшому аналізі.
Нам відомо, що певні приватні групи проводили аналіз копій деяких записів пана Мельниченка, але ми не були задіяні у таких дослідженнях і не можемо коментувати їх. Український уряд повідомив Уряд Сполучених Штатів, що він проводив аналіз запису розмови між Президентом Кучмою та паном Малєвим, але Український уряд визнав, що цей запис було відтворено за версією, вміщеною в Інтернеті; тобто оригінального запису він не досліджував. У пресі також виникали непорозуміння з вживанням слів «запис» і «плівка». Коли йдеться про розмову між Президентом Кучмою та паном Малєвим, аналіз ФБР проводився на цифровому записі тієї розмови, а не на плівці.
На наш погляд, мотивацією подальшого піддавання сумніву автентичності запису з липня 2000 р. є бажання декого відвернути увагу від наявного факту — рішення передати Іраку, на порушення санкцій ООН, систему «Кольчуга». Проблема «Кольчуги» важлива для нас тому, що вона впливає на безпеку наших пілотів, які патрулюють зони обмеження польотів над Іраком. А ще вона важлива для нас та наших європейських партнерів тому, що рішення передати цю систему країні, яка постійно порушує міжнародне право та права людини, явно суперечить заявленій відданості України «європейському вибору».
Чи власне трансфер системи «Кольчуга» до Іраку відбувся? З самого початку цього епізоду Уряд Сполучених Штатів казав, що при тому, що ми переконані в автентичності запису від 10 липня 2000 р., ми не знаємо, чи сам трансфер насправді відбувся. Певна інформація, яку ми маємо у нашому розпорядженні, вказує, що він міг відбутися. Українська влада запросила до України групу американських та британських експертів, щоб упевнити їх, що трансфер не відбувся. Через брак доступу до важливих документів та серйозні прогалини у документації на порушення процесу експортного контролю України група не змогла виключити можливості передачі системи «Кольчуга» до Іраку. Зокрема, групі не було дозволено ознайомитися з повними доповідями про розслідування, які, за інформацією, наданою нам Урядом України, вже були здійснені Радою національної безпеки і оборони, Службою безпеки України та Генеральною прокуратурою, а також із важливими контрактними документами. Доступ до всіх цих документів був обіцяний групі, але пізніше у ньому було відмовлено. Група також не мала доступу до ключових осіб, включно з колишнім головою СБУ Леонідом Деркачем та колишнім почесним консулом Іраку в Україні.
Група також знайшла серйозні недоліки у способі здійснення системи експортного контролю України. При тому, що процес експортного контролю України передбачає наявність системи стримувань і противаг, такі дії не здійснювалися або ж не були задокументовані, що унеможливлює реконструкцію подій навколо згоди на продаж «Кольчуги» у 2000 році. Тому питання про те, чи трансфер відбувся, має залишатися відкритим. Більше того, щоб подальше розслідування ООН могло дати користь, Український уряд повинен спочатку визначитися, чи надаватиме він документацію, у якій було відмовлено американсько-британській групі. Інакше група ООН зіштовхнеться з тими ж перешкодами в оцінці питання трансферу, з якими зіштовхнулася група зі Сполучених Штатів та Великої Британії.
Незважаючи на те, що ми незадоволені результатами візиту групи експертів, Сполучені Штати в цілому залишаються відданими широким, енергійним відносинам з Україною. З цією метою Сполучені Штати підтримують активну взаємодію двосторонніми та багатосторонніми дипломатичними каналами. Наша підтримка Плану дій НАТО—Україна та інтенсивної програми, що має бути його результатом, — це лише один із прикладів. Ми також продовжуємо підтримувати взаємодію між нашими військовими, програми з нерозповсюдження, розвиток малого бізнесу, розвиток приватного сектора у сільському господарстві, проекти з місцевого та регіонального врядування, заходи зі зміцнення громадянського суспільства та незалежної преси, програми обмінів, взаємодію з Верховною Радою та інші види діяльності.
Я сподіваюся, що мої коментарі допомогли відповісти на Ваші запитання. У дусі прозорості я поділюся цим листом із іншими ЗМІ.