Гостя з Норвегії приїхала в Україну з чітким переконанням, що нашій країні треба допомогти пережити зиму і знайти вихід із кризи. Помітною подією у двосторонніх відносинах останніх місяців став жовтневий контракт НАК "Нафтогаз" і норвезької нафтової компанії Statoil. Таким чином, Київ уперше за довгий час зміг прямо домовитися з безпосереднім постачальником блакитного палива не з Росії. На підставі цієї угоди Україна отримала перспективу збільшення поставок газу до 8 млрд кубометрів на рік, що майже вдвічі більше за обсяги, заявлені раніше. За деякими даними, у жовтні обсяг фактично отриманого з Норвегії газу становив 330-340 млн кубів за ціною 340 дол. за тисячу кубометрів. І хоча сторони зберігають у таємниці комерційні подробиці угоди, Київ, очевидно, настільки задоволений, що запропонував норвезькому прем'єрові Ерні Солберг обговорити спеціальні умови для інвесторів із Норвегії для участі в консорціумі з управління українською ГТС та доступу до підземних газових сховищ.
Досвід Норвегії може бути корисний для України не тільки у сфері енергетики. Ерна Солберг говорила про розширення доступу товарів із Норвегії на український ринок, насамперед це стосується морепродуктів. А також підписала низку домовленостей про надання технічної й експертної допомоги Україні у проведенні реформ. У Києві розшириться присутність норвезького бізнесу.
У політичному плані, в поглядах на причини кризи довкола України та загрозу безпеці в Європі Київ і Осло стоять на близьких позиціях. Норвегія поділяє погляди Києва на необхідність пошуку мирного вирішення конфлікту на сході України, що виник за участі російської сторони. Всі учасники конфлікту мають реально дотримуватися Мінських домовленостей, сказала норвезька гостя на переговорах з українським президентом Петром Порошенком.
Із Києва Ерна Солберг повезла на батьківщину ковані троянди для монумента "Залізна троянда для Норвегії", яким буде увічнено пам'ять жертв терористичних актів у Норвегії 22 червня 2011 р. Його відкриють у 2016 р. Після загибелі малайзійського "Боїнга" над Україною Київ і Осло мають багато в чому схожі погляди на проблеми протидії загрозам
тероризму.
Ерна Солберг відвідала Майдан, віддала данину поваги героям Небесної сотні. За її словами, після тих випробувань, які пройшла Україна за останній рік у боротьбі за свободу та незалежність, вона "заслуговує миру, стабільності й економічного зростання".
Перед самим відльотом із української столиці норвезька "залізна леді" дала інтерв'ю DT.UA.
- Пані прем'єр, чи відчуваєте ви, що Норвегія - її економіка, розвиток у різних сферах, безпека - потерпає від геополітичної нестабільності, викликаної подіями навколо України, кризою у відносинах Європи і Росії? У чому це виявляється? Які зміни внесла Норвегія у свою оборонну політику у зв'язку з агресією Росії проти України? Та й біля повітряного простору Норвегії минулого тижня виявили російський винищувач-бомбардувальник Су-34…
-Я думаю, що нинішня ситуація, в якій опинилася Україна, маю на увазі те, що вона стала головною жертвою і втратила контроль над Кримом, потім
зіштовхнулася з бунтом та російською підтримкою сил повстанців на сході, безумовно, підриває стабільність усієї архітектури забезпечення безпеки в Європі. І зростання загроз, так чи інакше, відчуває на собі кожна країна.
Нині справді дуже складно зрозуміти реальні наміри Росії. Але я також можу зазначити, що ми в Норвегії не відчуваємо зростання військової загроза для нас із боку Росії.
Тобто ми бачимо, як її дії підривають безпеку континенту загалом. Ми покладали свої надії на взаємовигідну співпрацю з Росією, яка є нашим сусідом. Але сьогодні ці відносини перебувають на надзвичайно низькому рівні саме тому, що вона послала своїх солдатів в Україну.
Ми не проводили відповідних змін у системі нашої оборони. Це потребує часу. Ми лише попросили в наших військових, керівництва армії їхньої оцінки з приводу того, чи знадобляться такі зміни в майбутньому, в далекосяжній перспективі, і тоді ми, можливо, переглянемо деякі положення. Але поки що в цій сфері ми нічого не робили.
Водночас я можу сказати, що ми вноситимемо певні зміни відповідно до рішень, прийнятих у рамках НАТО. Тобто як член Північноатлантичного альянсу ми також беремо участь у плануванні різних сценаріїв розвитку ситуації. Зокрема, після саміту НАТО в Кардифі (Уельс) ми взяли участь у заходах зі створення сил швидкого реагування. Наші солдати зараз перебувають на маневрах у Латвії. І ми продовжуємо брати участь у місії, що триває вже кілька років, з патрулювання повітряного простору над Балтійським морем. У ній також беруть участь ВПС скандинавських країн - членів НАТО.
Тобто ви маєте знати, що ми спостерігаємо за розвитком ситуації з великою інтенсивністю, щоб розуміти, чи створить вона для нас нові виклики. Але все-таки найважливіша складова забезпечення і гарантування безпеки Норвегії, її політики в оборонній сфері - це членство в Північноатлантичному альянсі.
- Чи планує Норвегія надати військову допомогу Україні в її протистоянні агресорові, зокрема поставити засоби летальної і нелетальної дії? У чому нині полягає оборонне співробітництво між нашими країнами?
-Ми приєдналися до участі у фонді, мета якого - підтримка реформування Збройних сил України. Цей фонд створено в рамках рішень останнього саміту НАТО. Але самі собою ми не можемо продавати зброю країнам, які перебувають у стані конфлікту. Це передбачено нашим спеціальним законом, прийнятим у Норвегії ще
1959 р., якого ми всі мусимо дотримуватися.
Тобто все, що ми можемо робити, - це підтримати певні заходи, спрямовані на посилення можливостей Збройних сил України. Зокрема, ми поставляємо продовольчі пайки для українських солдатів. Але це не поставка зброї.
- Економіка України - у критичному стані. Якою ви бачите співпрацю Норвегії з Україною в нинішніх умовах? Які пропозиції ви привезли до Києва? У Варшаві, де ви побували перед візитом в Україну, ви говорили про пакет норвезької допомоги…
-Сьогодні в Києві у цьому плані ми обговорювали програми підтримки держбюджету та бюджетного процесу в Україні. А також допомогу в судовій реформі, різних програмах для уряду у сфері управління. Трохи раніше ми розробили аналогічні програми для Молдови й Грузії, і тому готові ділитися таким досвідом.
Ми також готові допомагати волонтерським організаціям, і, якщо говорити про гуманітарний бік питання, у наших планах також передбачена участь у відновленні лікарень, пологових будинків та шкіл, зруйнований у районах, де велися бойові дії. Ми також поставляємо теплий одяг для внутрішньо переміщених осіб.
У нас уже є серія певних угод, які ми реалізуємо. Так, спільно зі Швецією ми домовилися брати участь у заходах із забезпечення безпеки українських ядерних об'єктів. Отож сфери нашої участі досить різноманітні. На сьогодні загальна сума наших вкладень у реалізацію всіх цих заходів становить
300 млн норвезьких крон (понад 44,2 млн дол. США).
- На початку минулого десятиліття існував досить розрекламований проект, і навіть було підписано польсько-норвезькі домовленості про поставки газу з Північного моря в Польщу. Тоді видавалося можливим, що й Україна стане учасником цього проекту. Але він не відбувся. Тепер настали часи скрапленого газу. У Норвегії є плани розробки газових родовищ у Баренцовому морі. Польща й Литва незабаром введуть у дію свої СПГ-термінали. Україна і Польща мають проект розширення своїх транскордонних трубопровідних можливостей. Таким чином, чи не вважаєте
ви можливим перезапуск норвезько-польсько-українського газового співробітництва?
-Польський проект, про який ви згадали, - це був справді комерційний проект газопроводу з Норвегії в Польщу. Отож це було рішення ділових кіл, воно не потрібувало політичних рішень. Так, тоді були такі плани, потім усе завмерло. І тепер жодних таких планів немає. Я думаю, все тому, що покупці газу, будівельники газопроводу й ті, хто газ продавав, просто не домовилися. Можу лише сказати, що ми підтримали б ідею такого газопроводу, якби він був комерційно обґрунтованим проектом.
Що стосується скрапленого газу, то в нас уже є його виробництво на півночі країни. Ми вже поставляємо його на ринок, і цей ринок у Норвегії досить конкурентний. У нас також є судна і плаваючі термінали для перекачування скрапленого газу. Литва уклала з нами угоду про поставки скрапленого газу на їхній СПГ-термінал. Це рішення прийняте, виходячи з комерційних розрахунків. І ми не маємо наміру використовувати резерви нафти та газу як засіб для досягнення політичних цілей. Ми відповідально підходимо до цього питання. Але я також хочу зазначити, що, як сказав ваш прем'єр-міністр Арсеній Яценюк під час наших із ним переговорів, на такій хорошій комерційній основі став можливим і договір між Україною та норвезькою компанією Statoil. І тепер ми можемо поставляти досить великі обсяги газу в Україну.
- Чи відчуває Норвегія тиск із боку Росії, яка вважає, що вона має монопольне право на поставки газу в Європу та Україну, особливо після підписання контракту на поставку норвезького газу в нашу країну?
- Ми не відчуваємо тиску з боку Росії в цьому питанні. Інколи, звісно, виникали дискусії з низки питань, але в нашій співпраці не було проблем упродовж останніх десяти років. Однак тепер через незаконну анексію Криму та активність Росії у східних регіонах України ми заморозили всі політичні контакти з Москвою. Ми також відкликаємо наших військових експертів, які працювали з Росією над зміцненням заходів довіри, і скасували заплановані спільні маневри. Усе це через ситуацію в Україні. У нас із цим сусідом залишилися, фактично, лише контакти на локальному рівні - у сфері морського транспорту і рибальства, які просто є постійною практикою й від яких ми не бачимо сенсу відмовлятися.