17 грудня Париж та інші французькі міста були охоплені протестами проти оголошеної напередодні владою пенсійної реформи.
Обурення мас, що поступово назрівало від початку осені, нині готове перетворитися на повстання та новий соціальний рух, здатний паралізувати країну.
Проти пенсійної реформи виступили всі основні профспілки країни. Акції підтримала найбільша Французька демократична конфедерація праці (CFDT), яка раніше займала помірковану позицію і в чомусь навіть погоджувалася з ідеями уряду.
За даними іншого профоб'єднання - Загальної конфедерації праці (CGT), яка виступає головним ініціатором протестів, у цілому до акцій приєдналося близько 1,8 млн людей у більш ніж сотні міст країни. Влада заявляє, що демонстрантів було втричі менше, і каже, що не хоче розростання конфлікту до масштабу торішнього руху "жовтих жилетів", з наслідками якого країна не впоралася дотепер.
Сьогодні президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністр Едуар Філіпп кажуть, що здатні втримати ситуацію в країні під контролем, і знайти з протестувальниками компроміс.
Пенсійна система - "головний біль" Франції
Макрон уже давно готував громадську думку країни до пенсійної реформи, яку називав найважливішим завданням свого президентства.
Слід зазначити, що з середини 90-х років минулого століття пенсійна реформа ставала "найважливішим завданням" чи не для кожного французького лідера. Але під тиском громадської думки всім їм доводилося відкладати пенсійну реформу, іти на поступки й "коригування" початкових планів радикальних змін. Можливо, такий шлях доведеться пройти й нинішнім керівникам Франції.
Про плани реформ кабінет Філіппа заявив іще в липні. А вже з вересня президент Макрон розпочав інформаційну кампанію, доводив потребу змінити пенсійну систему. Він казав про недоліки й несправедливість чинної системи, коли, наприклад, працівники однієї професії або навіть компанії могли виходити на пенсію раніше, ніж інші, і при цьому отримувати більше.
У Франції на сьогодні діють 42 різні пенсійні режими (системи пенсійних пільг) залежно від сфер діяльності працівника. Це створювало неабияку плутанину в обчисленні пенсій. Наприклад, при переході людини на роботу з однієї сфери діяльності в іншу.
Багатьох така система влаштовує. Одними з перших своє негативне ставлення до пенсійної реформи висловили працівники транспортної сфери, зокрема з компанії "Автономний оператор Паризького транспорту" (RATP).
Ще задовго до офіційно оприлюдненої програми уряду вони розпочали скорочувати кількість рейсів у столиці країни, чим викликали транспортну кризу. Причина - вони хотіли зберегти свій спеціальний режим, який дозволяв їм виходити на пенсію в середньому в 56 років, тоді як інші працівники держсектора повинні працювати заради пенсії до 61 року. При цьому й зарплата в них була істотно вищою, ніж у службовців інших професій.
Представники профспілки транспортників аргументували, що цей "спецрежим" і став причиною, чому компанія стабільно працювала останні десять років і її працівники відмовлялися від участі в протестних акціях. "Відібрати в нас пенсію (спеціальну. - О.К.) - це розірвати соціальний і моральний контракт", - заявив профспілковий діяч транспортників Жан-Крістоф Дельпра.
Та після 11 грудня перспектива для представників цієї та інших професій стала не такою оптимістичною. Пільгу дострокового виходу на пенсію уряд вирішив зберегти тільки для військових, поліцейських, співробітників рятувальних служб, пожежників, наглядачів у в'язницях, тобто для тих, чия діяльність пов'язана з ризиком для життя.
Згідно з програмою реформи, оприлюдненою цього дня, пенсії тепер обчислюватимуть за єдиними правилами. Універсальний пенсійний режим передбачає єдину ставку пенсійних внесків. Для зарплати, яка не перевищує 40 тис. євро на рік, - 28,12%, від 40 до 120 тис. - 12,94%. Ті, хто отримує понад 120 тис. на рік, уже не зможуть розраховувати, що їхні підвищені доходи гарантуватимуть їм високу пенсію чи надбавки. Однак зі своїх наддоходів вони сплачуватимуть і досить низькі пенсійні внески - менш ніж 3%.
В основі обчислення пенсій будуть не відпрацьовані триместри, а бали. Кожний працюючий, незалежно від професії, отримуватиме за кожний євро внесків рівну кількість "пенсійних балів". Їхня вартість буде щорічно індексуватися, і спеціальний закон встановлюватиме, що вартість бала не знижуватиметься. При цьому бали обчислюватимуть з урахуванням усієї кар'єри. Нині діє система, коли пенсія працівників приватного сектора залежить від найбільш "високооплачуваних" 25 років, а пенсія держслужбовців визначається зарплатою останніх 6 місяців.
Влада не має наміру підвищувати стандартний пенсійний вік - 62 роки, коли людина може вийти на пенсію. Але передбачається з 2025 року запровадити нове поняття, назване у програмі "основний вік", або "вік рівноваги". Передбачається, що в разі, якщо співробітник вирішить вийти на пенсію до 64 років, то його пенсія буде меншою, ніж "стандартна". За розрахунками уряду, для середньостатистичного француза, який накопичив на рахунку умовні 30 тис. пенсійних балів, виплати після виходу на пенсію в 62 роки становитимуть 1238 євро, після 64 років - 1375 євро (100% "стандарт"), а якщо він допрацює до 66 років - отримає 1513 євро.
Як заявив очільник французького уряду Едуар Філіпп, мінімальна пенсія для громадян пенсійного віку становитиме 1000 євро (що зафіксовано спеціальним законом від 2003 року), а в майбутньому уряд намагатиметься довести її до 85% від мінімальної зарплати. (Наприклад, нинішнього року мінімальна зарплата становить 1521 євро на місяць при 35 годинному робочому тижні.)
Щоб знизити "соціальну напругу", прем'єр-міністр Філіпп раніше неодноразово наголошував, що "всі пенсійні накопичення, зароблені за старими правилами", будуть "збережені на 100%". Нова система набуде чинності з 2027 року і не торкнеться громадян, народжених до 1975 року. Також на 15 років розтягнеться адаптація до нових пенсійних правил "вільнонайманих громадян", які заробляють поза штатом.
Влада заявила, що готова на діалог із представниками профспілок. Вона сподівається вже в січні майбутнього року вийти на прийнятний для всіх варіант і поставити узгоджений варіант реформи на голосування в парламенті в лютому.
Влада перейшла "червоні лінії"
Однак, як показали події останніх двох тижнів, профспілкові лідери Франції не в захваті від запропонованих змін.
Основна причина, чому до протестів приєдналася CFDT і вирішили посилити тиск інші профспілки, - невдоволення рішенням влади підвищити пенсійний вік, достатній для "стандартної пенсії", з 62 до 64 років. Це та "червона лінія", яку уряд не мав перетинати, заявили лідери CFDT. "Уряд дурить людей", - підтримує їх лідер найбільш радикальної профспілки залізничників Філіпп Мартінес.
Про свою рішучість продовжувати акції протесту заявили представники профспілки вчителів - FSU. Незадоволені запропонованими змінами й активісти жіночих організацій: реформа в цілому не вплине на ситуацію, через яку французьким жінкам доводиться виходити на пенсію пізніше, щоб отримати більшу суму, оскільки вони втрачають робочий стаж через декретну відпустку. Але навіть пропрацювавши, наприклад, до 67 років, вони можуть у підсумку отримати пенсію меншу, ніж у чоловіка, який вийшов на пенсію після 62-х.
Профспілки заявляють, що не припинять акцій протесту навіть на період Різдвяних свят. Наслідки цього можуть бути серйозними. Адже вже 17 грудня за рішенням профспілок як попереджувальний захід було знеструмлено 100 тис. домогосподарств і офісів у Ліоні й Бордо, закрито школи і заблоковано дороги. На маршрути вийшло лише 20% рухомого складу приміських потягів. Було закрито майже всі лінії паризького метро.
Трохи раніше про своє незадоволення реформою заявили навіть французькі поліцейські. За словами представників поліцейської профспілки UNSA, приблизно 1000 стражів порядку з елітного загону поліції CRS у розпал вуличних протестів вирішили взяти лікарняний. У деяких підрозділах кількість "хворих" досягала 90%. Як кажуть поліцейські, - це єдиний можливий для них спосіб висловити солідарність із протестувальниками, не порушуючи закону.
Ще одним несподіваним ударом для Макрона стала відставка 16 грудня ідеолога пенсійної реформи. Верховний комісар із питань пенсій Жан-Поль Делевуа був змушений скласти повноваження після того, як стало відомо, що паралельно з урядовою посадою він обіймав оплачувану посаду керівника Інституту проблем освіти Parallaxe. Цієї інформації він через "забудькуватість" не вказав у своїй декларації. Новим чиновником, відповідальним за пенсійну реформу, став 53-річний депутат парламенту Лоран Петрашевський.
Поки що в уряду й профспілок повна розбіжність у підходах. Що й продемонстрували переговори, які розпочалися 18 грудня. Тактика президента і прем'єра - домогтися підтримки плану реформ з боку поміркованих профспілок, щоб розколоти протестний рух. Для цього влада готова піти на деякі зміни положень пенсійної реформи, але в жодному разі не вести переговори про скасування її самої.
Та якщо й цей план зірветься, то в Єлисейському палаці хотіли б домогтися від профспілок бодай "різдвяного перемир'я". Для того щоб поновити битву за пенсійну реформу вже наступного року.