На Всесвітньому саміті з гуманітарних питань, що недавно відбувся у Стамбулі, понад 9 тис. учасників узяли потрійне зобов'язання перед людьми в кризових ситуаціях з усього світу. Ми обіцяли краще реагувати на проблеми людей, котрі потерпають від стихійних лих і конфліктів, надавати їм можливість самостійно діяти, щоб повернутися до нормального життя, і виявляти міцнішу політичну волю до запобігання та припинення воєн, які завдають стільки страждань.
Перед нами стоїть небувало важке завдання. Гуманітарної допомоги потребують 130 млн людей по всьому світу. Понад 60 млн стали вимушеними переселенцями. Хоча відомо, в якому тяжкому становищі вони перебувають, фінансування для допомоги їм бракує, і це викликає великі запитання з приводу глобальної солідарності у світі, який володіє величезними багатствами.
Масштабністю цього завдання була обумовлена необхідність провести саміт в іншому форматі. Вперше люди, які постраждали від криз, обговорювали рішення нарівні зі світовими лідерами, главами неурядових організацій, представниками громадянського суспільства і приватного сектора. Таке розмаїття голосів уже само собою стало досягненням.
Я зустрівся з багатьма людьми, які постраждали від криз, і поговорив із відважними гуманітарними працівниками. Люди на передньому краї, часто в найбідніших країнах світу, виявляють надзвичайну самовідданість, допомагаючи родинам і громадам в умовах криз. Міжнародна ж спільнота в цілому має робити більше.
У моєму Порядку денному в інтересах людства, підготовленому перед самітом, виділено п'ять напрямів для колективних дій: запобігати і припиняти конфлікти, забезпечувати дотримання правил ведення війни, не залишати нікого позаду, застосовувати інші підходи до задоволення потреб та інвестувати в захист інтересів людства. На підтримку роботи з цих п'яти основних напрямів на саміті було взято майже 3 тис. індивідуальних та колективних зобов'язань, і багато їх узяли країни, що постраждали від криз.
"Велика домовленість", якої досягли 30 найбільших донорів і гуманітарних організацій, має привести до зниження адміністративних витрат, забезпечити гнучкіше фінансування і дати людям, які постраждали, більше можливостей брати участь у прийнятті рішень, від яких залежить їхнє життя.
У відповідь на повсюдні заклики більшою мірою приймати рішення і розподіляти кошти на місцевому рівні, 27 міжнародних неурядових організацій у новій "Хартії змін" зобов'язалися передавати одну п'яту частину свого фінансування національним організаціям.
Міністри фінансів Групи 20 уразливих держав створили Глобальне партнерство для забезпечення готовності, яке допомагатиме країнам, котрі перебувають під загрозою кризи, готуватися до майбутніх потрясінь.
Донори зобов'язалися виділити додаткові кошти на ініціативи, спрямовані на вирішення однієї з найбільш насущних проблем біженців та переміщених осіб у всьому світі, - захист жінок і дівчаток від гендерного насилля та забезпечення подальшої освіти для мільйонів дітей, що постраждали від кризи.
На саміті учасники, крім того, взяли значні зобов'язання зі скорочення розриву між гуманітарною діяльністю та діяльністю у сфері розвитку і з вироблення нового підходу до співпраці, щоб зменшити кількість нужденних, керувати ризиками та досягти більш довгострокових цілей.
Близько 80% коштів, які виділяються на гуманітарну діяльність, спрямовуються на допомогу людям, що постраждали від викликаних конфліктами антропогенних криз. Тому особливе значення має те, що уряди всіх 73 присутніх країн зобов'язалися більше інвестувати в запобігання конфліктам і зміцнення миру, пошук кращих рішень для біженців і внутрішньо переміщених осіб, а також домагатися практичних заходів із забезпечення дотримання законів війни.
Тепер ми маємо втілити ці зобов'язання в життя.
Нинішнього року я подам Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй доповідь, у якій будуть запропоновані способи виконання наших зобов'язань. Засідання високого рівня для вирішення проблеми переміщень значних груп біженців і мігрантів, яке відбудеться у Нью-Йорку 19 вересня, дасть серйозну можливість зберегти взятий темп і розвинути досягнення саміту.
У стамбульському саміті брали активну участь організації громадянського суспільства, і я настійно закликаю їх відігравати активну роль у спостереженні за тим, як держави дотримуються своїх зобов'язань.
Всесвітній саміт з гуманітарних питань став не кінцевим пунктом, а поворотним моментом. Організація Об'єднаних Націй зобов'язується нарощувати зусилля і працювати в партнерстві зі світовими лідерами, у тому числі з тими, хто не зміг бути присутнім на саміті, і всіма зацікавленими сторонами, щоб допомогти найбільш уразливим людям у світі.