UA / RU
Підтримати ZN.ua

ПОВЕРНЕННЯ БОРИСА АБРАМОВИЧА

У дні, коли опальний Володимир Гусинський чекав рішення мадридського суду щодо своєї екстрадиції,...

Автор: Віталій Портников

У дні, коли опальний Володимир Гусинський чекав рішення мадридського суду щодо своєї екстрадиції, а телеканал НТБ увів після своїх найпопулярніших передач жахливу заставку з людиною в масці й запитанням «що буде завтра?», у російських ЗМІ з’явилися повідомлення, що готуються зміни в раді директорів іншого російського телеканалу — ТБ-6. Згідно з цими повідомленнями, раду директорів каналу незабаром очолить Ігор Шабдрасулов, а його членами стануть колишній фінансовий директор телекомпанії ГРТ Бадрі Патаркацишвілі, гендиректор ТБ-6 Олександр Пономарьов, дочка Бориса Березовського Катерина та Руслан Фомічев з Об’єднаного банку. Всі ці люди, зрозуміло, дуже близькі до Бориса Березовського, який акумулював 75 відсотків акцій телеканалу. Більше того, Березовський збирається стати першим російським бізнесменом, готовим допустити до участі в телепроцесі іноземного інвестора. Можливість купівлі Тедом Тернером НТБ поки що видається фантастичною. А на ТБ-6 уже ведуть переговори з німецькою групою Kirch Media про купівлю блокуючого пакета акцій телеканалу — 25 відсотків плюс одна акція. За словами гендиректора ТБ-6 Олександра Пономарьова, питання про продаж розглянуть на найближчих зборах акціонерів, які також мають схвалити збільшення статутного капіталу телекомпанії. З огляду на наміри Березовського, ТБ-6 має стати цілком іншим телевізійним каналом. Сьогодні це молодіжно-розважальний телеканал без певного обличчя, але з достатньою популярністю як у Москві, так і в регіонах Росії. Завтра ТБ-6 може перетворитися на основного постачальника недержавних теленовин, місце жвавих громадських дискусій. А контролюватимуть весь цей процес опозиціонер Березовський та іноземна медіа-група!

На перший погляд, ситуація алогічна. Російська генпрокуратура продовжує наполегливо домагатися видачі Гусинського, хоча вже зрозуміло, що в кожному разі опальному екс-олігарху не вдасться зберегти за собою надовго холдинг «Медіа-мост» і телекомпанію НТБ. Більше того, холдинг Гусинського вже розсипається на очах — із нього пішло видавництво «Семь дней», керівники якого заявили про намір із 1 травня припинити видавати головну політичну газету холдингу — «Сегодня». І водночас генпрокуратура не дуже стурбована Березовським, який будує під себе не лише телеканал, а й збирається створити медіа-холдинг, причому авторитетніший, ніж той, що був у розпорядженні Гусинського. Ігор Шабдрасулов повідомив, що у разі вдалого розв’язання ситуації зі змінами в раді директорів ТБ-6 може бути створений холдинг, до якого ввійдуть ця телекомпанія, а також «Независимая газета», «Коммерсантъ», «Огонек», «Наше радио», радіо «Ультра». Сама присутність у холдингу видавничого дому «Коммерсантъ» дозволяє Березовському впливати на політичну еліту країни. А в разі переформування структури інформаційного мовлення ТБ-6 ці можливості багатократно збільшуються. При цьому конкурентів у Березовського немає. ГРТ і РТР однозначно сприймаються як канали державні, НТБ дратує еліту пропагандистською начинкою: телебачення, яке присвячує половину новин і аналітичних програм розповідям про себе, навряд чи може сприйматися як авторитетне джерело інформації.

Отже, за ідеєю, владу має турбувати саме Березовський. А вона цікавиться Гусинським. Дивно, правда? Однак, з другого боку, нічого дивного. Цими ж днями в одній з російських газет з’явився анекдот. Рецепт торта «Путін»: те саме, що й «Наполеон», лише без яєць... Влада може тільки те, що вона може. Одна річ — боротьба з Гусинським, який давно сприймається в Кремлі як амбіційний чужак — живе на державні кредити і заодно ще й намагається шантажувати владу з допомогою профінансованого нею ж телебачення. І зовсім інша — боротьба з Березовським, який ходить навколо «сім’ї» по вічному колу, як кіт учений із пушкінської казки, який має численних друзів і в найближчому оточенні першого, і в найближчому оточенні другого президента Росії... Так, звичайно, погляди Березовського та Путіна на ситуацію в країні не збігаються, а Путін геть не та людина, яка збирається рахуватися з позиціями навіть дуже впливового бізнесмена. Зрозуміло, пітерське оточення президента, м’яко кажучи, недолюблює Березовського. Було б дивно, якби люди, не спроможні здійснити на практиці жодної своєї спецоперації, любили людину, яка живе в ім’я комбінацій! І проте це не влада відмовилася від Березовського, а швидше Березовський — від неї, оскільки Борис Абрамович розумів, що свої погляди Путіну буде дуже важко втілити в життя, що це лише теорія... Проте про всяк випадок Березовський вирішив картинно від влади відмежуватися — розпочалися різні ігрища з передачею акцій телеканалу ГРТ творчій інтелігенції з бородою Романа Абрамовича, від’їзд за кордон, відкриті листи Путіну... Всі ці ходи не так закривали Березовському дорогу назад, як видозмінювали його репутацію хитрої, неперебірливої в засобах, безпринципної людини, з котрою соромно мати справу. Більше не соромно. І я нітрохи не здивуюся, якщо після перепідпорядкування телеканалу НТБ холдингові «Газпром-медіа» його провідні журналісти потягнуться на ТБ-6. По суботах — Кисельов, по неділях — Доренко... Не життя, а свято!

Борис Березовський завжди був відомий своїм умінням конструювати ситуації — причому не лише російські. Проте наразі ми бачимо конструювання керованої опозиції та свободи слова. Березовський, на відміну від Гусинського, ніколи жорстко не контролював своїх співробітників — вони просто чудово знали, чого хазяїн хоче від тих, хто працює на нього. Сьогодні, коли Гусинський в Іспанії, а решта бізнесменів — у правлінні Російської спілки промисловців і підприємців, вибирати просто ні з кого... Усі — до Бориса Абрамовича, всі!

Опозиційна активність преси могла б виявити себе й без участі Березовського. Рано чи пізно зацікавлені в продовженні спроб створення громадянського суспільства журналісти знайшли б західних інвесторів, окреслили б межі компромісу з владою. Проте все це відбувалося б уже зовсім за іншою схемою. Березовський же вкотре виявляє себе як невтомний зодчий постєльцинського режиму. Ідея наступника. Партія влади «Единство». Тепер вільні ЗМІ. Той самий «Наполеон». Лише без яєць...