З-поміж 28 країн Євросоюзу саме Польща є державою, яка найбільш активно підтримує Україну на шляху євроінтеграції. Те саме й на білоруському напрямку - саме Варшава і Вільнюс найгучніше заявляють про потребу візової лібералізації та відкриття кордонів до Європи для білорусів, щоб таким чином сприяти демократизації цієї країни. Однак, пам'ятаючи про підтримку з боку польського уряду (та ще більшу - з боку неурядових організацій і окремих парламентаріїв), все ж не можемо заплющувати очі на прикрі випадки в питанні віз і кордонів. На жаль, не все тут добре, в чому могли особисто пересвідчитися десятки тисяч громадян України і Білорусі при спробі записатися на польську шенген-візу.
Візи для хакерів
Окреслені тут проблеми - аж ніяк не відкриття Америки. Про скандальні ситуації навколо видачі польських шенгенських віз знають не тільки громадяни, а й польське МЗС. Ідеться про те, що польська державна система запису на отримання візи - е-консульство - вже кільканадцять місяців практично заблокована хакерами в Білорусі і меншою мірою - в Україні, передусім Західній. Тож чесно записатися на візу білорусам і багатьом українцям практично неможливо: при спробі зареєструвати візову анкету система показує системну помилку або видає повідомлення "Всі терміни до кінця місяця зайнято".
Єдиний спосіб швидко отримати польську шенген-візу (особливо в Білорусі) - це скористатися послугами сумнівних посередників. Ідеться про фірми й фізичних осіб, які займаються відправкою великої кількості фальшивих запитів на візу і так блокують комп'ютерну систему, щоб потім продавати місце в черзі за 150-200 євро (Білорусь) або 50-100 євро (Західна Україна). Наголошуємо: це не корупція з боку працівників польських консульств, а діяльність зовнішніх (білоруських, українських, російських) хакерів, ніяк не пов'язаних із польськими дипломатами.
Як запевнив DT.UA директор консульського відділу польського МЗС Марек Цесельчук, зовнішньополітичне відомство про ці проблеми знає й усіляко намагається з ними боротися. Зокрема встановлює різні технічні засоби захисту, запроваджує візовий аутсорсинг, планується відкрити call-center та збільшити кількість багаторічних віз, що допоможе зменшити черги. Однак мусимо зауважити, що МЗС із великим запізненням і неадекватно реагує на ці проблеми. Варшава почала боротися з візовим скандалом нещодавно і зробила це лише у відповідь на хвилю критики з боку громадських організацій, ЗМІ та депутатів польського Сейму. Впродовж останніх двох років, громадяни Білорусі багато разів відправляли скарги й звернення до польських консулів та МЗС із проханням відреагувати на ситуацію, але безуспішно. Скарги залишалися без відповіді, що є порушенням чинного польського адміністративного кодексу. З такою ж байдужістю зіткнувся й автор цих рядків, якому МЗС надіслало відповідь на журналістський запит лише під кінець вересня, тоді як упродовж цілого літа прес-служба відомства робила вигляд, що запитів не отримувала, а відповідь на телефонні дзвінки була одна: "Відправте лист іще раз".
Штучне підбивання
візової статистики
Якщо не йдеться про корупцію, а працівники МЗС і консульств справді не винні у візовому скандалі, тоді яка причина мовчання й удавання, мовляв, у нас із візами все добре? Відповідь проста: у проблемах винна абсурдна система оцінки роботи консулів. Варшава контролювала їх тільки за одним показником - збільшення абсолютної кількості виданих віз, без урахування того, яких саме - короткотермінових чи, наприклад, п'ятирічних. Це спонукало консулів відхиляти заявки на дво- або п'ятирічні візи й видавати натомість короткотермінові, щоб невдовзі людина знову мусила звертатися по нову візу. Так створювалися черги, але консули і МЗС хвалилися рекордами в кількості виданих віз.
Це мало підтверджувати імідж "Польщі як адвоката України та білоруського громадянського суспільства в ЄС". "Ми найбільші друзі України, ми послідовно виступаємо за візову лібералізацію і скасування візового режиму, а доказом того є факт, що Польща видає найбільше шенгенських віз у Європі. Абсолютним лідером є польські консульства у Львові та Гродно. Незважаючи на і так рекордну кількість виданих віз, ми з року в рік збільшуємо ці показники. Більше не можемо розширити потужність наших представництв, бо консули і так працюють на три зміни, тому ваші звинувачення безпідставні - Польща робить усе, що тільки може, аби працювати на благо України", - приблизно такою була офіційна відповідь МЗС на журналістські й депутатські запити з приводу "візового скандалу".
Звучить гарно й переконливо, правда ж? І справді, імідж "Польщі як експерта в питаннях Східної Європі" творився великою мірою на тому факті, що Польща видає найбільше віз у ЄС. А за цим ішли конкретні вигоди для офіційної Варшави з боку Брюсселя: саме Польща є посередником у розподілі великого потоку грантів, які видають як допомогу для трансформації та демократизації Східної Європи.
Проблема ж у тому, що, аби досягти цього показника, польські консульства штучно нарощували статистику, видаючи заявникам переважно візи з коротким терміном дії - максимально до одного року. І дуже рідко - дво-, три- або п'ятирічні, на які мають право лише окремі категорії громадян з позитивною візовою історією. Хоча заради справедливості скажемо, що навіть за такого стану справ поляки у питанні видачі віз більш ліберальні, ніж консульства Франції, Бельгії чи Німеччини, які навіть учасникам офіційних делегацій видавали візи на… два-три дні. Однак, погодьтеся, це не Париж і не Берлін постійно заявляють, що вони - адвокати України в Європі, тож у їхньому випадку така стриманість, на відміну від Польщі, більш обґрунтована.
Листування через мовчання
Саме на цей факт штучного нарощування статистики звертав увагу кореспондент DT.UA в листуванні з МЗС Польщі. В листуванні, що, нагадаємо, відбувалося дуже дивним чином. Як уже згадувалося, від червня до вересня МЗС просто ігнорувало наші звернення, тому довелося просити допомоги в парламентарів Сейму, котрі зробили з цього приводу офіційні депутатські запити. Активно діяли, зокрема, депутати Йоанна Фабісяк, Ева Колодзей, Єжи Шміт, Марія Зуба, Юлія Пітера, Марцін Свєнціцький, Анджей Ожеховський, Збишек Заборовський, Мацей Зелінський, Казімєж Зьобро, Христина Либацька й Ельжбета Крук. Це представники майже всіх парламентських фракцій - і від коаліції, і від опозиції. У відповідь на першу серію запитів МЗС дало традиційну відписку: мовляв, ми видаємо найбільше віз у Європі, і це свідчить про наші добрі наміри. Після цього ми мусили поінформувати депутатів, що тлумачення МЗС не зовсім коректні, бо має місце практика штучного нарощування статистики. До речі, таких проблем нині немає в консульствах Словаччини і Фінляндії, котрі охочіше видають сусідам (фіни - жителям Петербурга і Карелії, словаки - закарпатцям) п'ятирічні візи.
Відтоді МЗС не відповідало на запити кореспондента DT.UA, тож довелося продовжити практику листування з відомством за посередництва парламентаріїв. Що цікаво, протягом усього цього часу матеріали на тему візового скандалу й штучного нарощування статистики було опубліковано польською мовою на порталі porteuropa.eu (сайт - партнер DT.UA ), який прес-служба МЗС (і не тільки вона) точно читала. Реакція на ці матеріали надходила звідусіль - від депутатів, громадських організацій, органів місцевого самоврядування, та тільки не з польського МЗС та консульств.
Питання зрушилося лише після повторних запитів згаданих депутатів Сейму, в яких ішлося про скандальну практику штучного нарощування статистики за рахунок видачі віз із коротким терміном дії замість дво- і п'ятирічних. Лише тоді МЗС визнало наведені факти і запевнило, що змінило критерії оцінювання роботи консульств, змістивши акцент із загальної кількості віз на кількість віз із тривалим терміном дії.
Нові правила -
корисні для українців
Під кінець вересня 2013 р. автор цих рядків нарешті отримав першу відповідь на свої численні звернення до МЗС, надіслані ще в червні. В офіційному листі від директора консульського відділу Марека Цесельчука сказано, що МЗС доручило всім консулам докласти зусиль для того, щоб радикально збільшити кількість віз із терміном дії понад один рік. Причому це стосується передусім України, з якою підписано угоду про спрощення оформлення віз (тобто білоруси із довготерміновими візами мусять іще почекати). У листі також повідомляється, що консул не може дати візу на термін довший, ніж той, про який просить у візовій анкеті сам заявник. Тобто навіть якщо заявник виконує критерії для п'ятирічної візи, а просить про річну, він отримає візу тільки на рік.
Однак, за словами директора консульського відділу, МЗС доручив консулам усіляко інформувати заявників про можливість отримати багаторічну візу. Це право стосується передусім осіб, котрі мають позитивну візову історію, причому до уваги братимуться не тільки (як досі) польські шенген-візи, а й усі, видані державами Шенгенського договору. Разом із тим у листі наголошено на потребі поширити інформацію про нові правила через українські ЗМІ, щоб ті, хто має право на багаторічні візи, правильно заповнювали анкету.
Перші приклади показують, що практика у польських консульствах справді змінилася, і від вересня українці таки частіше отримують дворічні візи й на більший термін. Однак залишаються запитання: чи збережеться ця тенденція і чи виконуватимуться нові правила й надалі? І навіщо МЗС треба було затягувати процес і гратися в кішки-мишки? Адже Польща справді багато робить, щоб допомогти Україні в її євроінтеграційних устремліннях, а візові скандали й тривале замовчування проблеми - аж ніяк не спосіб сприяти в цьому.