Заяви Північної Кореї про успішне проведення нового ядерного випробування і її вимога, щоб Сполучені Штати визнали цю країну ядерною державою, виглядають не просто як ще один ядерний демарш КНДР.
Новий шантаж світу атомом із боку КНДР, імовірно, є спробою Пхеньяна якомога більше дестабілізувати обстановку на Корейському півострові саме під час наростання політичного напруження на президентських перегонах у США.
Схоже, режим Кім Чен Ина (як і режим Путіна) намагається знайти можливість вплинути на зміщення політичних позицій американського електорату.
Усе це, разом із запуском балістичних ракет, можна сприймати як провокування міжнародної спільноти. Не виключено, Пхеньян хоче продемонструвати світові, що вмовляннями КНДР не зупинити і що вона готова продовжувати свої небезпечні витівки, наближаючись до війни, можливо навіть і з застосуванням ядерної зброї.
У Сеулі надзвичайно стурбовані розвитком ситуації на північнокорейських теренах. Так, президент Південної Кореї Пак Кин Хє провела екстрену зустріч із лідерами трьох основних політичних партій своєї країни. Вона засудила ядерні амбіції КНДР як "безрозсудні і фанатичні".
Пак Кин Хє наголосила, що Південна Корея виступає за якомога швидше запровадження міжнародною спільнотою більш жорстких санкцій до КНДР.
Однак, незважаючи на посилення санкції та технологічну відсталість, КНДР відкрила "зелене світло" своїм ядерним випробуванням і впродовж останніх двох років тішиться прогресом у реалізації ракетної програми.
Американські аналітики попереджають, що недовго залишилося чекати, коли КНДР буде у змозі загрожувати західному узбережжю США, а можливо - і всій країні. Адже КНДР докладає дуже серйозних зусиль до накопичення реальних ядерних можливостей, які вона зможе використовувати для шантажу США та їхніх союзників.
Багато експертів, які займаються Північною Кореєю, стверджують, що вже надто пізно припиняти ядерну програму Пхеньяна, особливо зважаючи на його рішучість іти вперед. Тому єдиний шлях зараз - це концентрація уваги на обмеженні ракетної програми.
Ядерними випробуваннями і провокаціями Північна Корея нагнітає загрозу війни на півострові. Навіщо це все Пхеньяну? Режим Кім Чен Ина вочевидь не задовольняє статус КНДР як буферної маріонеткової держави, котра не має жодних шансів вижити без допомоги ззовні. Хай то спочатку була допомога з Москви, а тепер - із Пекіна.
Тому Кім Чен Ин, як мінімум, бачить КНДР регіональним лідером, стратегічний план якого - створення загроз Південній Кореї, Японії і США.
Загалом, ця комуністична країна повторює політику Москви, яка націлена на зміну світового порядку. Але робить це трохи інакше. А в остаточному підсумку, Росія і КНДР допомагають одна одній.
Вони пробують створити нові альянси, які б стали протидією НАТО і ООН, намагаючись послабити впливи Заходу на всій земній кулі. Бо для них поширення демократії - не просто негативний чинник. Демократія загрожує як владі Путіна, так і владі Кім Чен Ина.
Оскільки ж і Росія, і Китай мають мало союзників, то для них дуже важливо захищати Північну Корею від "підступів несправедливого світу", використовуючи при цьому його новітні технології та розробки.
Розрив у баченні між Китаєм і США проблеми Північної Кореї був очевидний під час зустрічі американського президента Барака Обами з президентом КНР Сі Цзіньпіном на саміті G20 позаминулого тижня.
Президент Обама вважає, що санкції не вдалися, бо не справляють великого ефекту. Значною мірою тому, що китайці залишили відкритими великі лазівки, які зберегли північнокорейську економіку живою. За деякими ознаками, торгівля останніми роками навіть пожвавішала.
А деякі дослідники корейського питання взагалі дійшли висновку, що досі санкції давали ефект фактичного покращення можливостей для КНДР купувати комплектуючі та компоненти для своєї програми зброї.
Для того, щоб ухилитися від санкцій, державні торговельні компанії Північної Кореї відкрили свої офіси в Китаї, найнявши найталановитіших китайських посередників, і заплатили вищу ціну, щоб використовувати складніші брокерські схеми.
Очевидно, що політика, яку проводить Пхеньян, руйнівна й провокує виклики, які можуть призвести до ядерного знищення людської цивілізації. І питання постає таким чином: зупинити КНДР тепер - чи вже тоді, коли там будуть готові не лише блефувати ядерною зброєю, а й застосовувати її?
Гіпотетично єдиний спосіб зараз перемогти Північну Корею - це провести раптову операцію з використанням тактичних ядерних боєголовок, щоб знищити або нейтралізувати основну частину північнокорейської армії.
Слід мати на увазі, що Сеулу не так загрожує більш ніж мільйонна армія КНДР, як тисячі артилерійських обслуг, які можуть стріляти по Південній Кореї хімічною та біологічною зброєю.
Втім, незважаючи на хвастощі і погрози з боку Кім Чен Ина, він добре знає, що може статися з ним та його режимом, якщо він наважиться на ядерний удар.
Тому, хоч би як гостро стояло північнокорейське питання, ядерна програма КНДР поки що є розмінною монетою. Пхеньян робить ризиковані шахові ходи, аби підштовхнути США де-факто визнати Північну Корею ядерною державою і спонукати їх вести переговори з КНДР уже як із рівною.
Наразі ситуація розвивається таким чином, що, зважаючи на неадекватність керівництва КНДР, а також небажання Китаю приборкати свою державу-клієнта, війна США з Північною Кореєю, у ближчій чи дальшій перспективі, стає можливою.
Якщо Вашингтон чекатиме, а КНДР тим часом вдосконалюватиме свою здатність доставляти ядерні боєголовки (використовуючи балістичні ракети або ракети малої дальності, які запускаються з підводних човнів), то ситуація може стати критичною.
І війна, швидше за все, почнеться з ядерної атаки з боку Північної Кореї на Сеул, Токіо або навіть Лос-Анджелес. Усього цього не можна виключати, якщо й далі заплющувати очі на кричущу ядерну загрозу з боку КНДР. Тому продовження балансування на межі війни бачиться нині як абсолютно неприйнятний сценарій.
Треба зробити все можливе, щоб не допустити провокування Північною Кореєю широкомасштабного світового конфлікту.
Продовжувати санкції, хоча вони й не працюють так, як хотілося б. Надійно перекрити рух валютних потоків у і з КНДР. Чи встановити систему ПРО в Південній Кореї.
Встановлення системи ПРО видається найбільш корисним варіантом. Оскільки це саме той крок, який може примусити китайців замислитися.
Таким чином США можуть запропонувати Китаю можливість вибору. Якщо Пекін зможе (або захоче) розрядити північнокорейську ситуацію, то американці відмовляться від ідеї розгортання ПРО.
По суті, це безпрограшний варіант для США: або нарешті вдасться підштовхнути Китай до того, щоб він примусив КНДР демонтувати свій ядерний проект, - або Америка розгорне ефективну превентивну систему протиракетної оборони.
Китай має вибрати між можливістю отримати колапсуючу Північну Корею, яка поставить йому, у разі початку широкомасштабних воєнних дій, мільйони біженців, - та блокуванням ядерних проектів Пхеньяна.
Ядерно-ракетна агресивність КНДР породжує надзвичайно багато суміжних проблем, і вирішення північнокорейського питання вочевидь потребує системних та нестандартних рішень. Готуючи й реалізовуючи їх, слід обов'язково звернути увагу на те, хто допомагав Північній Кореї розгортати її ядерну програму.
Адже абсолютно зрозуміло, що КНДР не могла самостійно розробити свою ядерну зброю, використовуючи спеціалістів із науковими знаннями та навичками, отриманими в університеті Пхеньяна.
Тому одним із дійових чинників зупинення ядерної програми КНДР мало б стати публічне вияснення, хто і з якою метою поставляє технології для створення цієї програми озброєння. А потім необхідно буде знайти спосіб припинити цю незаконну підтримку.
Від самого початку свого існування Північна Корея є продуктом холодної війни. І ніхто не може спрогнозувати перебігу подій навколо неї. Ключ до вирішення північнокорейського питання знаходиться в Пекіна, і Китаю стратегічно вигідно тримати цей "закипаючий котел", при цьому не доводячи його до кипіння.
У такій ситуації Кім Чен Ин вельми радо виступатиме в ролі "геополітичного мачо", викликаючи пильну увагу до себе і своєї маленької країни світових політиків та міжнародної преси.