Лідери двох Корей - Кім Чен Ин і Мун Чже Ін - провели саміт у Пхеньяні, столиці Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР).
Президент Південної Кореї востаннє відвідував столицю КНДР 11 років тому. Цього разу три дні, з 18 до 20 вересня, північнокорейський лідер робив усе можливе для того, щоб його країна, яка потерпає від санкцій, на належному рівні прийняла високого гостя з півдня. Історичний саміт проходив в обстановці показної привітності та, навіть можна сказати, невимушеності, яка часом загрожувала вийти за рамки протоколу. Чого варті, наприклад, палкі обійми двох лідерів в аеропорту, спілкування президентів та їхніх дружин просто на очах телекамер на довільні теми, досить символічне "сходження" лідерів на гору Пектусан - священну для корейців, а також незвичайні дарунки - дві тонни дорогоцінних грибів, піднесених Кімом гостю.
Лідер Північної Кореї, котрий ще рік тому лякав світ ядерною зброєю та балістичними ракетами, сьогодні позиціює себе як політик, від якого залежить розв'язання багатьох проблем у регіоні. Тепер він дістав запрошення відвідати столицю Південної Кореї Сеул з візитом у відповідь. Триває підготовка до другої зустрічі Кім Чен Ина з президентом США Дональдом Трампом на американській землі, що може стати поворотним моментом у розв'язанні корейської ядерної проблеми та відкрити Пхеньяну перспективу позбутися міжнародних санкцій.
Ми всі сьогодні є свідками справді епохальних подій на Корейському півострові. Але вони дають мало надій на те, що процес установлення миру на Корейському півострові та ядерне роззброєння КНДР будуть легкими й швидкими.
Історичні саміти північнокорейського лідера з Дональдом Трампом і Мун Чже Іном вже вписали ім'я Кім Чен Ина в аннали світової дипломатії. Він продовжує з закритої комуністичної держави, побудованої його дідом і батьком за сталінським лекалом, "ліпити" образ країни, яка прагне вийти з міжнародної ізоляції, налагоджує відносини з сусідами й навіть колишніми ворогами, заявляє про денуклеаризацію й взагалі намагається змінитися. Підсумки цієї трансформації можуть бути грандіозними. Якщо зазирнути в майбутнє (хочеться вірити, світле), не буде перебільшенням сказати, що зникнення Демілітаризованої зони на 38-й паралелі, возз'єднання корейської нації може бути подібне до руйнування Берлінського муру. У XXI ст. ця подія може підштовхнути розрядку в азійському регіоні й у світі та навіть дати старт процесу формування нового глобального порядку, де немає країн-"ізгоїв" і країн, які визнають прийнятним лише "нульовий варіант" на свою користь.
Однак у реальному сьогоденні, у форматах (на двосторонньому або різносторонньому рівнях), у яких сьогодні обговорюється комплекс корейських проблем, жодний не є самодостатнім, тобто таким, який би дозволив розв'язати всі проблеми в комплексі. Кожна із залучених у переговори з КНДР країн має власні інтереси, і всі вони часом слабо узгоджуються в кінцевих цілях (див. Гра в ґо на Корейському півострові. - DT.UA, №26, 7-13 липня).
Утім, міжкорейський діалог можна вважати надзвичайно важливим форматом. Саме в його рамках можуть бути напрацьовані рішення, які Пхеньян і Сеул могли б пропонувати для спільної практичної реалізації своїм головним міжнародним партнерам - у цьому разі, відповідно, Китаю та США. Не виключають навіть, що в цьому міжкорейському форматі діалогу буде досягнуто такої єдності, що Кім і Мун згодом можуть виступити із спільними позиціями та сісти за стіл переговорів із Трампом.
Проте саміт у Пхеньяні 18-20 вересня засвідчив, що корейські лідери поки що лише обережно намагаються намацати варіанти розв'язання проблем, хоча при цьому вже демонструють особисті стосунки взаємної приязні та довіри.
Так, підписана 19 вересня декларація за підсумками зустрічі містить подальші заходи щодо зниження воєнної напруги в "демілітаризованій зоні" уздовж 38-ї паралелі. При цьому сторони зобов'язалися утримуватися від будь-яких актів взаємної агресії на землі, у небі та на морі. Від 10 до 40 км буде розширено зону вздовж лінії розмежування, де сторони не проводитимуть маневрів і навіть розвідувальних польотів літаків. Планується створити спільну військову комісію з нагляду за виконанням цього рішення та оперативного зв'язку між арміями двох країн. Зауважимо, що сьогодні діє встановлена ООН 9-кілометрова зона, заборонена для польотів, і нові домовленості треба буде узгоджувати з командуванням сил ООН і армії США у Південній Кореї.
Обидва лідери підтвердили свою рішучість перетворити Корейський півострів на без'ядерну зону, Кім Чен Ин задекларував намір демонтувати полігон для випробування ракет і висловив готовність ліквідувати під міжнародним контролем дослідний ядерний центр у Йонбені, якщо зі свого боку певні кроки зроблять США.
Також є домовленості з відновлення транспортного сполучення та економічного співробітництва у прикордонній зоні, щоправда, останнє залежить цілком від зняття міжнародних економічних санкцій проти Пхеньяна. Лідери вирішили відновити постійні зустрічі родичів із сімей, розділених ще в роки Корейської війни, а до Олімпійських ігор 2020 р. у Токіо підготувати єдину команду атлетів. У 2032-му Пхеньян і Сеул хочуть провести Олімпіаду спільно.
Спостерігачі з різних країн відразу ж заявили, що в декларації мало нових положень, і, головне, вона зовсім не відповідає бажанням США провести повну та безумовну денуклеаризацію КНДР до 2021 р., як цього вимагав американський президент. Але очікувати від південнокорейського лідера якихось більших досягнень у ядерному роззброєнні КНДР, ніж містяться в домовленостях Кіма-Трампа від 12 червня ц.р., було б наївним.
Радник президента Південної Кореї з питань об'єднання, міжнародних справ і національної безпеки Мун Чун Ін навіть скликав спеціальний брифінг у Сеулі минулої середи, аби переконати журналістів, що темі ядерного роззброєння КНДР на саміті в Пхеньяні лідерами було приділено достатньо часу в ході переговорів за зачиненими дверима, і прогрес є. За словами самого президента Муна, Кім постійно казав йому про "свої зобов'язання з ядерного роззброєння".
Очікується, що держсекретар США Майк Помпео відвідає Пхеньян ще раз для підготовки зустрічі північнокорейського лідера з американським президентом у США "найближчим часом". Сам Трамп уже готується до нового саміту з Кімом і навіть написав у своєму Twitter: "Спасибі, керівнику Кіме. Ми обидва доведемо, що всі помиляються", натякаючи скептикам на те, що обраний ним курс правильний і приведе до угоди.
Дональд Трамп, якщо судити за його Twitter, також залишився вдоволеним успіхами Муна, привітавши підписану в Пхеньяні декларацію словами "величезний прогрес".
Однак багато американських спостерігачів стурбовані тим, що в Пхеньянській декларації містяться набагато м'якші зобов'язання, ніж у спільній заяві за підсумками Шестисторонніх переговорів із ядерного роззброєння КНДР від вересня 2005 р. 13 років тому КНДР брала на себе зобов'язання стати без'ядерною державою та повернутися під моніторинг інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
Понад те, у Пхеньянській декларації від 19 вересня фактично йдеться про те, що роззброєння КНДР буде зумовлене відповідними кроками США, - це, очевидно, неприємний "сюрприз" для Вашингтона та Дональда Трампа.
Усі звернули увагу на промову Мун Чже Іна на стадіоні в Пхеньяні в середу, де його разом з Кім Чен Ином зустріли 150 тис. північнокорейців - учасників дійства за назвою "Велика країна". "Ми разом відкриваємо нову еру. Перед усім 80-мільйонним корейським народом і перед усім миром ми заявляємо, що не буде війн на Корейському півострові. Ми підтверджуємо принцип, що з опорою на власні сили наш народ може визначати свою власну долю", - казав Мун. Він також підкреслив, що корейці жили разом 5 тисяч років, і тільки 70 років народ розколотий. "Сьогодні ми зробили великий крок до миру". "Моя позиція щодо Договору про мир така сама, як у керівника Кіма", - підкреслив Мун.
Ці слова в американській пресі та експертному середовищі витлумачили так, що президент Південної Кореї підтримав ідею лідера Північної Кореї в тому, що, перш ніж КНДР розпочне ядерне роззброєння, США мають підписати з Пхеньяном мирний договір, яким буде формально закінчено Корейську війну 1950-1953 рр., що завершилася лише Угодою про перемир'я.
Усі ці питання, мабуть, обговорюватимуться вже наступного тижня в США, де відкрилася Генеральна Асамблея ООН. Тут заплановано зустріч Дональда Трампа та Мун Чже Іна. Причому, зауважимо, зустріч із президентом Південної Кореї в американського президента стоїть за графіком "у пріоритеті". Також відомо, що голова Південної Кореї Мун везе з Пхеньяна особисте послання Кім Чен Ина для Дональда Трампа.
На завершення хотілося б звернути увагу на нещодавні події, які, на перший погляд, не мали стосунку до міжкорейського саміту, але могли на нього вплинути. З 11 по 13 вересня ц.р. у Владивостоці проходив Східний економічний форум. Президент Російської Федерації Путін дуже хотів, щоб під дахом цього форуму він зустрівся з лідерами КНДР, Південної Кореї, а також Китаю і Японії, створивши новий формат діалогу, але без США. Однак за місяць до форуму спочатку лідер Північної Кореї, а потім і Південної відмовилися від участі в саміті у Владивостоці. Причому делегацію КНДР було представлено лише міністром зовнішньоекономічних справ КНДР Кім Йон Чже.
Офіційно з Пхеньяна повідомили причину, - "керівник Кім особисто дуже цього хотів", але у зв'язку з підготовкою міжкорейського саміту не зміг вирушити у Владивосток. Кремль був розчарований, а світові ЗМІ написали, що Путін втрачає вплив на свого давнього союзника. Водночас Кім Чен Ин 9 вересня заявив, що прагне підтримувати активні контакти з китайським лідером Сі Цзіньпіном (уже відбулося три їхні зустрічі). Підтримка Пекіна може дати молодому північнокорейському лідеру додаткову впевненість у переговорах з американським президентом.