1 листопада Європа переступила позначку в 10 мільйонів захворілих на коронавірус. При цьому половину нових випадків зафіксовано за останні п'ять тижнів, тобто заражалися приблизно по мільйону людей на тиждень. Таким чином, на даний момент Європа перетворюється на новий центр поширення епідемії.
В Європі проживає лише десята частина населення планети, але при цьому жителі континенту становлять 22% від загального числа тих, хто заразився COVID-19, кількість яких перевищила 46 мільйонів по усьому світу. За статистикою смертності, на Європу припадає 23% випадків — понад 270 тисяч із понад 1,2 мільйона у світі. За останній тиждень, за даними ВООЗ, на Європейський континент припадала більш як половина всіх нових випадків зараження у світі. Якщо говорити про членів Євросоюзу, то Франція та Іспанія мають уже понад мільйон випадків кожна. У Мадриді відверто визнали, що втратили контроль над поширенням вірусу, й оголосили в країні режим надзвичайної ситуації. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив наприкінці жовтня, що реальна кількість випадків COVID-19 в Іспанії може перевищувати три мільйони. Понад один мільйон захворілих також зафіксовано у Великій Британії, де з кінця цього тижня запровадять нові заходи карантину на найближчий місяць.
Згідно з попередніми висновками іспанських і швейцарських учених, нині в Європі поширюється варіант вірусу, який уперше був виявлений в Іспанії в червні та одержав ім'я 20A.EU1. Можливо, його переносниками є люди, що відпочивали в Іспанії минулого літа, і тепер у деяких країнах до 70% захворілих є носіями саме цього виду вірусу. Так, тільки в липні Іспанію відвідали 2,5 мільйона іноземних туристів, при тому, що з березня по травень країна взагалі не приймала гостей.
За даними Європейського центру профілактики й контролю захворювань (ECDC), епідеміологічна ситуація в усіх країнах ЄС, за винятком Кіпру, Естонії, Фінляндії та Греції, може характеризуватися як тривожна.
Друга хвиля поширення COVID-19 накриває Європу з більшою швидкістю, ніж це було при першій — у березні-квітні. Показники по нових випадках зараження перевищують весняні. Про повернення в карантин (у тій чи іншій формі) у листопаді заявили Франція, Австрія, Німеччина, Бельгія, Греція. Певні обмежувальні заходи також запроваджуються в Іспанії та Італії.
29 жовтня лідери ЄС провели в онлайн-режимі надзвичайний саміт, присвячений пандемії коронавірусу. І, очевидно, він буде не останнім, оскільки в європейських урядах уже прямо говорять, що континент опинився перед загрозою хаосу, спричиненого другою хвилею епідемії. У низці країн проходять протести проти карантинних обмежень, і національні уряди перебувають під вогнем критики громадськості й опозиції за те, що не використали літо (коли вірус поширювався не так швидко) для підготовки медичної системи до нового пандемічного шторму.
Та нині для Євросоюзу ситуація трохи відрізняється від весняної саме тим, що Єврокомісія та інші європейські інституції можуть відіграти більш суттєву роль для координації зусиль окремих країн у боротьбі з коронавірусом. Нагадаємо, що влітку Євросоюз заснував фонд у 672,5 млрд євро для підтримки економік країн, що постраждали від коронавірусу. Перші суми з цього фонду виділять уже наступного року, й основними одержувачами допомоги стануть Італія та Іспанія.
А недавно Євросоюз вирішив виділити 220 млн євро на організацію перевезення пацієнтів з коронавірусом через національні кордони, щоб знизити навантаження на медзаклади країн, які вже зазнають нестачі ліжкових місць.
До більш нагальних заходів, які зокрема обговорювали на саміті 29 жовтня, також слід віднести створення централізованої інформаційної бази про поширення вірусу й ефективність боротьби з ним, масове тестування громадян, відстеження контактів захворілих, підготовку до кампанії вакцинації, налагодження надійної системи постачання медичними матеріалами й обладнанням на єдиному ринку ЄС. При цьому Євросоюз хоче зберегти максимально можливу в умовах пандемії свободу пересування людей через кордони всередині ЄС.
«Ми вже глибоко перебуваємо в другій хвилі. Станом на сьогодні в Європі заражені понад 1,1 мільйона людей, і наші прогнози такі, що ця цифра швидко зросте в наступні два-три тижні», — заявила 28 жовтня президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн. За словами дослідників, ідеться про експонентне зростання. «Я гадаю, що Різдво цього року буде іншим, багато залежить від нашої поведінки, як ми поводитимемося найближчими тижнями», — додала голова Єврокомісії, натякнувши, що європейцям варто готуватися до того, що карантин, який поки що запроваджують лише на найближчий місяць, можуть подовжити до кінця року.
На думку лідерів країн, у цей період усі країни ЄС повинні також уніфікувати методи тестування і взаємно визнавати його результати. Єврокомісія рекомендує перейти на використання експрес-тестів на антигени, щоб одержувати результати швидше, ніж при ПЛР-тестах, які використовують зараз.
ЄС намагається уніфікувати роботу мобільних додатків для відстеження контактів інфікованих. У країнах Євросоюзу вже є 19 таких додатків, які було встановлено на 52 мільйонах пристроїв. Брюссель хоче об'єднати їх у єдиній службі зв'язку національних додатків за назвою «Шлюз».
Крім того, Єврокомісія подовжила дію тимчасового скасування мит і ПДВ на імпорт медичного обладнання і матеріалів із країн, що не входять до ЄС. Держави — члени ЄС повинні проводити інформаційну кампанію для протидії дезінформації, пов'язаній із пандемією, протистояти «пандемічній втомі» людей від карантинних заходів, сприяти громадській довірі до вакцинації. У листопаді Брюссель представить перший огляд національних планів вакцинації, тоді як тривають переговори з різними виробниками вакцин щодо забезпечення ними в достатній кількості всіх країн ЄС після того, як їх ефективність буде підтверджено. Як відомо, ЄК очікує, що вакцину розроблять, і вона буде доступною протягом найближчого року, а перші щеплення буде зроблено вже у квітні майбутнього року. За словами Урсули фон дер Ляйєн, за оптимістичного сценарію, Європа одержуватиме 20–50 млн доз вакцин щомісяця. Втім, поки що рано говорити, чи вакцина захищатиме людину від вірусу довічно або ж діятиме лише протягом певного часу.
Нарешті, органи ЄС наполягають на єдиному підході всіх країн-членів до політики обмеження пересування через внутрішні кордони. Мається на увазі, що країни дотримуватимуться принципу вільного пересування і скасують заходи внутрішнього прикордонного контролю, пов'язані з COVID-19. У листопаді Агентство з авіаційної безпеки ЄС і ECDC розроблять загальний протокол тестування для авіапасажирів, про що буде зроблено спеціальну доповідь. Також органи ЄС мають намір більш чітко визначити й класифікувати категорії людей, яким буде дозволено в'їзд із країн, що не входять у Євросоюз, в умовах пандемії.
Усе описане вище становить суттєвий контраст із ситуацією, що мала місце навесні, коли кожна країна боролася з пандемією власними силами й у своїх обмежувальних заходах не слідувала якимось спільним рекомендаціям, а також не погоджувала своїх дій із Брюсселем і країнами-сусідами.
Чи будуть спільні дії європейців ефективнішими, ніж розрізнені зусилля окремих країн, які докладалися весною, — велике питання. Експерти говорять, що ключовим чинником стає поведінка людей, їхня готовність дотримуватися обмежувальних заходів навіть в умовах «пандемічної втоми».
Бельгійський мікробіолог Пітер Піот, що відкрив 1976 року вірус Еболи і є першопрохідником у вивченні СНІДу, став радником голови Єврокомісії в період пандемії коронавірусу. За його словами, причина нової хвилі в тому, що люди занадто швидко розслабилися, коли в літні місяці кількість заражень пішла на спад. «Якщо ми продовжимо таку поведінку, у нас буде третя хвиля і, можливо, навіть із більшою смертністю», — констатував учений.
Піот вважає, що через занадто швидке послаблення заходів, розпочатих під час першої хвилі пандемії в Європі, люди почали несерйозно ставитися до виконання протиепідемічних заходів. Тепер ми платимо високу ціну за це, підкреслив учений. «Запроваджені заходи працюють тільки в тому разі, якщо їх виконують усі. Якщо лише меншість людей ходять у масках — у середньому в ЄС це 60%, це не приносить значних результатів, бо нам потрібно 95%. Це те, що, наприклад, роблять у Сінгапурі. Якщо ми всі це робитимемо, то зможемо зберегти сотні тисяч життів», — переконаний він.
За приклад європейцям також ставлять Австралію, де в минулі вихідні не зафіксовано жодного нового місцевого випадку передачі вірусного захворювання. Це відбулося вперше за п'ять місяців. У країні заходи, запроваджені урядом, поєднувалися із дотриманням карантинних вимог суспільством (обмеження контактів, соціальне дистанціювання, використання мобільного додатку для відстеження спілкування хворих людей, масштабне тестування тощо), що дало змогу обмежити кількість заражених 27,5 тисячі (на 25 мільйонів жителів) і в результаті звести поширення вірусу нанівець. Кількість померлих від вірусу в Австралії становила 907 чоловік.
Європа тільки зараз намагається сформулювати свою спільну стратегію протистояння пандемії. Рішення органів ЄС дають упевненість урядам країн, які вірять, що тепер їх не залишать без допомоги. Безумовно, за минулі пів року медикам удалося одержати величезні знання і досвід у протидії вірусу, але перемога над пандемією, зважаючи на все, нині залежить більшою мірою від зусиль окремих людей, від їхньої свідомості в щоденному дотриманні обмежень, які розірвуть ланцюжки передачі вірусу. Жорсткі карантинні заходи можуть сприяти цьому, але не надто ефективно. І, скоріш за все, потрібен помірний підхід, за якого влада заохочуватиме правильну поведінку людей з максимальним збереженням функціонування суспільства, його інституцій і бізнесу, а не нав'язуватиме суворі правила.
Чи готові європейці слідувати такому підходу, стане відомо по тому, як вони зуміють випірнути з другої хвилі пандемії.
Усі статті Олексія Коваля читайте тут.