Україна пізнього Кучми стомлювала й розчаровувала Європу. Причому настільки, що деякі держави, як, наприклад, Данія, майже втратили до неї інтерес. А офіційний Копенгаген навіть прийняв рішення закрити посольство в Києві. Однак ділові контакти між нашими країнами не обірвалися, більше того, товарообіг впродовж останніх років зріс приблизно удвічі. Після помаранчевої революції інтерес до України з боку данців зріс багатократно. Багато данських компаній і підприємств бачать перспективи у співробітництві з нами. Не забарилася й реакція офіційного Копенгагена: наступного тижня в ході першого за останні роки візиту міністра закордонних справ Королівства Данія Пера Стіга МОЛЛЕРА відбудеться офіційне відкриття посольства цієї країни в Києві.
— Пане міністре, близько трьох років тому Данія закрила своє посольство в Україні. Що спонукало вашу країну знову відкрити своє дипломатичне представництво у Києві?
— Я дуже радий, що ми можемо знову відкрити наше посольство, і з нетерпінням очікую активізації співробітництва та зміцнення наших і так чудових відносин. Я вітаю грандіозну програму реформ вашого уряду. Надії та очікування величезні. Але й завдання масштабні. Український народ показав, що він хоче змін. Своєю постійною присутністю в Києві ми робитимемо свій внесок у підтримку вашого прагнення до змін.
— У яких галузях економіки ви бачите найбільші перспективи для співробітництва України і Данії?
— Існує величезний потенціал активізації наших двосторонніх відносин у галузі торгівлі, інвестицій, а також створення в Україні виробничих ліній данських компаній. Нинішні тенденції дуже позитивні. За останніх три-чотири роки обсяги як двосторонньої торгівлі, так і данських інвестицій в Україну значно зросли. Однак ще більший потенціал я бачу в сукупності таких сприятливих чинників, як високі темпи зростання, близькість європейських ринків і наявність в Україні висококваліфікованої робочої сили.
Україна — така велика країна, що важко виділити якісь окремі галузі. Пожвавлення інтересу я бачу скрізь — як у сфері виробництва, так і в сільському господарстві та сфері обслуговування.
Однак точно можна сказати, що існує потенціал для зростання торгівлі механізмами й устаткуванням для розширення та модернізації української промисловості. Що стосується відкриття в Україні виробничих потужностей данських компаній, то я виділив би такі галузі, як текстильна, деревообробна, меблева промисловість, машинобудування, а також інформаційні технології, програмне забезпечення й офісна підтримка. Багато данських фірм уже прийшли в Україну, але зростання їхнього інтересу залежатиме від того, наскільки успішно ваш уряд боротиметься з корупцією і проводитиме реформи.
— Як нам відомо, Данія є ініціатором Програми розвитку громадянського суспільства та демократії в Україні і Білорусі. Які основні завдання цієї програми? Які інструменти й засоби будуть використані для їх досягнення?
— У ході здійснення реформ перед Україною постають складні завдання. Данія хоче допомогти вашій країні в зазначеному процесі. З цією метою я прийняв рішення про виділення Україні протягом 2004—2007 рр. близько 4 млн. євро. Наша допомога в основному спрямована на посилення можливостей і підтримку подальшого розвитку процесу реформ. Ми будемо тісно співпрацювати з урядом, а також із громадянським суспільством. Нинішнього року плануємо розпочати фінансування трьох програм допомоги Україні.
По-перше, ми будемо підтримувати зміцнення громадянського суспільства (ГС) шляхом розширення можливостей і співробітництва з ГС із інших країн. Метою цієї програми є підготовка громадянського суспільства до продовження процесу реформ.
По-друге, ми будемо підтримувати процес реформування законодавчого забезпечення засобів масової інформації та розвитку аналітичної журналістики.
По-третє, ми запустимо регіональну програму, спрямовану на боротьбу з торгівлею людьми. Крім того, Данія допомагатиме в підготовці та проведенні парламентських виборів 2006 року.
І, нарешті, радий повідомити вам, що я прийняв рішення про значне збільшення допомоги Україні протягом найближчих кількох років ще до затвердження обсягів фінансування на відповідні роки. Спільно з нашими українськими партнерами ми маємо намір у найближчому майбутньому визначити пріоритети цієї нової допомоги.
— Глава місії України при НАТО Володимир Хандогій недавно заявив, що вже наступного року наша країна може подати заявку на вступ у НАТО і приєднатися до Плану дій стосовно членства. Чи підтримує Данія такі кроки України?
— Двері НАТО, як і раніше, відчинено. Програма Інтенсифікованого діалогу з питань членства є свідченням готовності до поліпшення та поглиблення зв’язків між Україною й НАТО. Обидві сторони зацікавлені у продовженні військового співробітництва. Зі свого боку, ми готові підтримати оборонні реформи в Україні.
— Як змінилося співробітництво між балтійськими та скандинавськими країнами після приєднання Латвії, Литви й Естонії до Європейського Союзу?
— Як члени ЄС скандинавські та балтійські держави співпрацюють у ряді галузей. Але основою Європейського Союзу не є співробітництво між окремими регіонами як таке. Інколи наші інтереси збігаються, а інколи — ні. Така вона, реальність Європейського Союзу з його 25 членами.
— Які причини стриманого ставлення політичної еліти та керівництва Данії до європейської перспективи Туреччини?
— Данія підтримує початок переговорів про вступ Туреччини до ЄС. Наш підхід — який я б не став називати стриманим — базується на тому факті, щоб у наших спільних інтересах (як членів ЄС, так і країн-претендентів) була повна відповідність кандидатів критеріям членства в Союзі, а ЄС, у свою чергу, був готовий до прийому цих кандидатів.
— Скільки часу, на вашу думку, має Україна до початку переговорного процесу про вступ у Євросоюз?
— Це повинна вирішувати сама Україна. Ми б хотіли залучити вашу країну, допомогти їй у здійсненні реформ і розширити наше співробітництво. Але реально саме Україна своїми діями визначатиме глибину своїх відносин із Європейським Союзом. Чудовим інструментом для цього є План дій у рамках Європейської програми сусідства. Переконаний, що Україна скористається цим інструментом повною мірою. Але це не заміняє членства в Союзі. На просування реформ в Україні Євросоюз відповідатиме розширенням і поглибленням співробітництва. І ми всіляко вітаємо устремління України до Європейського Союзу.