Тріади. Вони — неодмінний атрибут гонконгівських, а останнім часом і голлівудських бойовиків. Вони наводять жах на жителів чайна-таунів американських та європейських міст. Вони неодмінно присутні там, де є китайський бізнес. Про них ходять легенди. Кажуть, що з ними боротися марно, що вони безсмертні, як італійська, американська, російська і будь-яка інша мафія.
Вперше тріади з’явилися на світ 1674 року. Тоді були створені таємні організації, що ставили перед собою завдання позбавити влади маньчжурців, які в той час правили в Китаї, і повернути китайський трон представникам династії Мінг. Саме поняття «тріада» пов’язане із символом руху, за який відомі своїм філософським сприйняттям світу китайці взяли триєдність неба, землі та людини.
Протягом наступних століть тріади поступово перетворювалися з патріотичних організацій на таємний синдикат кримінальних угруповань. Центр їхньої діяльності перемістився до Гонконгу, де на сьогодні налічується від 15 до 20 великих тріад, які активно займаються злочинною діяльністю. Деякі з них складаються з близько 50 чоловік, інші ж нараховують понад 30 тисяч членів.
Банди тріад контролюють той самий бізнес, що й близькі до них угруповання з інших країн світу. Це — азартні ігри, проституція, незаконний продаж зброї, контрабанда наркотиків. Вони «підгрібають» під себе і найприбутковіші легальні підприємства, насамперед ті, що займаються нерухомістю, транспортом, кіновиробництвом. Приміром, у тому ж Гонконгу, що ненабагато відстає від Голлівуду за обсягами виробництва кінопродукції, більшість бойовиків про китайську мафію (що приносять їхнім творцям найбільший прибуток), за іронією долі, знято на студіях, які належать тим самим тріадам. Китайський бізнесмен у будь-якій країні світу не боїться місцевого рекету — він перебуває під захистом тріади, відраховуючи їй за це частину свого прибутку. При цьому наймінімальніший внесок становить сто доларів на місяць, максимальний же обчислюється цифрами із шістьма нулями. Нелегальна міграція з країн Південно-Східної Азії в розвинені держави Європи й Америки також контролюється китайською мафією, і за кожного перепровадженого нелегала вона отримує свій відсоток. В останнє десятиліття тріади стали активно завойовувати нові ринки, що розвиваються. Вони активізують свою діяльність не лише в країнах, які називаються «азійськими драконами», а й у державах СНД, особливо тих, що межують із КНР. Під їхньою пильною увагою сьогодні перебувають південні області Казахстану і Далекий Схід Росії.
За період комуністичного правління тріади в Китайській Народній Республіці були практично повністю знищені. Проте після початку китайських реформ саме компанії, які перебувають під їхнім контролем, опинилися серед перших інвесторів, що наважилися вкласти свої гроші в економіку КНР. За даними деяких західних аналітичних центрів, керівники найбільших і найвпливовіших тріад зав’язали контакти з представниками китайського керівництва на всіх рівнях, що гарантувало безпечне проникнення їхніх капіталів на материковий Китай, головним чином до його південних провінцій. Гроші тріад використовувалися для створення прибуткових спільних підприємств, таких як нічні клуби чи казино. Причому з китайського боку співзасновниками цих закладів були регіональні представники силових відомств КНР, зокрема Бюро суспільної безпеки (аналог радянського КДБ) і Народної визвольної армії.
Проте безхмарні стосунки між китайськими мафіозі та керівництвом Китаю не могли існувати нескінченно. Пекін вони влаштовували доти, доки йому вдавалося витягувати з тріад їхній капітал, який активно працював на китайські економічні реформи. Сьогодні ж стає зрозуміло, що останні вже не потребують подальшої підтримки з боку, м’яко кажучи, не зовсім законних організацій.
І влада розпочала наступ на тріади. Наприкінці минулого місяця в державному китайському тижневику China News Weekly Review з’явилася публікація про те, що тріади почали активно залучати до своїх лав осіб із робітничого середовища, переміщених у зв’язку з економічними реформами до нових місць проживання. Газета вказує, що діяльність китайської мафії більше не обмежується Гонконгом чи Макао, вона вже поширилася на значні промислові центри КНР, такі, як Гуаньчжоу, Шанхай і Тяньцзінь. На думку тижневика, злочинні угруповання наразі перетворилися на серйозну загрозу для соціальної стабільності Китаю, причому можливим це стало завдяки потуранню з боку високих чиновників і керівників правоохоронних органів китайських провінцій, що беруть хабарі від керівників тріад.
Як усі ми знаємо, критична стаття в контрольованому державою виданні випадково з’явитися не може. Використання офіційної преси для привернення уваги громадськості до проблеми організованої злочинності в Китаї — провісник того, що керівництво країни вживатиме крутих заходів і щодо тріад, і щодо можновладних корупціонерів, які покривають їхню діяльність. Такі дії цілком відповідають проголошеним нещодавно намірам Пекіна взятися за хабарників, що втратили совість. Водночас вони є серйозним попередженням керівникам на місцях і порадою не ділити свою відданість між Пекіном та іншими «господарями», в яких вони неофіційно «перебувають на ставці».
З другого боку, оголошення війни тріадам — це для китайського керівництва надзвичайно зручний механізм, з допомогою якого воно зможе збільшити свою присутність у місцевій владі Гонконгу, особливо в правоохоронних та судових органах колишньої британської колонії.
Отже, Пекін має всі підстави витиснути тріади з Китаю, а Гонконг — ідеальне місце для початку цієї операції. Центральний уряд отримує чудову можливість для того, щоб розпочати своє «вторгнення» до органів управління Гонконгу під прикриттям боротьби з китайською організованою злочинністю безпосередньо в її «лігвищі». Адже весь час після офіційного переходу колишньої британської колонії під китайське управління 1997 року Пекін був змушений поводитися з нею дуже делікатно. Присутність тут урядових сил безпеки було зведено до мінімуму, а більшість громадянських свобод залишилися недоторканними.
Саме тому Гонконг залишався дуже зручним пристановищем для правозахисних та опозиційних щодо чинної влади організацій, діяльність яких Пекін розцінює не інакше як підривну і таку, що загрожує інтересам КНР. Розміщений тут Інформаційний центр із питань прав людини та демократії активно поширює світом відповідні повідомлення, а правозахисна організація Фалун Гонг безперешкодно проводить регулярні антиурядові демонстрації протесту на вулицях міста.
Необхідність боротьби з тріадами може бути чудовою нагодою для активнішої присутності представників органів безпеки КНР у Гонконгу або чисельнішого представництва Пекіна в місцевих правоохоронних, судових та інших інститутах управління. А покладання відповідальності за зростання впливу організованої злочинності в Китаї на корупціонерів із місцевих органів влади дає Пекінові можливість розпочати масові звільнення гонконгівських чиновників та призначення натомість кадрів центрального уряду.
Наступ Китаю на тріади збігається в часі і з іншими активними спробами китайської влади «підім’яти» під себе колишню британську колонію. Так, у місцевій пресі нещодавно з’явилася ін- формація, що з ініціативи Пекіна управління гонконгівського порту обмежило діяльність компанії Hutchison Port Holdings, власник якої — відомий магнат Лі Ка-шинг. Його називають одним із наймогутніших жителів Гонконгу, які мають потужний вплив у тому числі й на місцеві органи влади.
Помітне й уважніше ставлення Пекіна до гонконгівської преси. Китайський уряд пішов навіть на критику окремих публікацій газети South China Morning Post, яка традиційно вважалася рупором центральної влади в Гонконгу.
Варто, нарешті, згадати про недавнє рішення командування збройних сил КНР включити територію Гонконгу до системи ППО Китаю. У китайській військовій пресі було опубліковано повідомлення про створення нової зони протиповітряної оборони, що «накриє» собою і півострів, і колишню португальську колонію Макао, що перейшла під контроль Пекіна. Для забезпечення цього завдання передбачено розгорнути в регіоні частини зенітної артилерії та ракет ППО.
Зацікавлення Пекіна в установленні свого повного контролю над Гонконгом можна зрозуміти. Зрештою, вже три роки ця територія повністю належить КНР, і китайський уряд має право розпоряджатися нею на власний розсуд. Проте різких рухів від нього в цьому напрямі все ж очікувати не варто. Гонконг продовжує залишатися дуже привабливим для зарубіжних інвесторів і успішно виконує роль мосту між ними та материковим Китаєм. Тому свої наміри встановити жорсткіший контроль за місцевими органами влади Пекін реалізовуватиме дуже обережно, намагаючись не налякати зарубіжних бізнесменів, гроші яких йдуть в економіку КНР. Тому війна з тріадами проходитиме гласно і навіть гучно. А все інше, що відбувається під прикриттям цієї війни, старанно приховуватиметься від сторонніх очей.