UA / RU
Підтримати ZN.ua

Пандемія виборам не завада

Сейм Польщі ухвалив закон про заочне обрання президента.

Автор: Станіслав Желіховський

Сейм Польщі проголосував у понеділок за заочне голосування - поштою - на виборах президента, які мають відбутися 10 травня. На такий крок польська влада пішла у зв'язку пандемією COVID-19. Вибір був невеликий: або проводити вибори в розпал поширення захворювання, або відтермінувати їх у часі. Вибрали компромісний варіант. Та чи він найкращий?

Майже як в усіх інших країнах, у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції в Польщі запровадили обмежувальні заходи. І це поставило польський політикум перед питанням: чи доцільно проводити вибори президента у визначену національним законодавством дату, зважаючи на небезпеку голосування під час пандемії? Адже вже на початок квітня 2020 року кількість інфікованих людей становила понад 4 тис., із тенденцією перманентного зростання. Це може бути підставою для пролонгації обмежувальних заходів (наразі карантин діє до 11 квітня 2020 року), включно із запровадженням надзвичайного стану.

У президента Польщі Анджея Дуди - великі шанси на перемогу: на початку березня його підтримка серед виборців складала 42% і має тенденцію до зростання. Це майже вдвічі більше за рейтинг його опонентки Малґожати Кідави-Блонської від партії "Громадянська платформа" ("ГП"). Тому Дуді і правлячій партії "Право і справедливість" ("ПіС") було б дуже вигідно, щоб вибори відбулися в заплановану дату. Адже поки існує народна підтримка, кожен політик хоче скористатися позитивними рейтингами. І Дуда не виняток.

Оскільки невідомо, як надалі поширюватиметься хвороба і як саме це позначиться на економічній ситуації, ризикувати через перенесення виборів потенційний переможець не має бажання. Річ у тому, що в Польщі останнім часом окреслилася тенденція підвищення цін і витрат на життя, а можливі додаткові негативні наслідки для економіки (вже тепер є прогнози спаду польського ВВП за поточний рік до 5%) в умовах імовірного затяжного характеру пандемії можуть хитнути шальки терезів не на користь Дуди.

Не дивно, що опозиція виступила проти проведення виборів 10 травня. Кандидатка Кідава-Блонська навіть почала закликати бойкотувати вибори, якщо ті відбудуться навесні. Адже, на її думку, голосування має проводитися тоді, коли це буде можливо і безпечно для людей.

За перенесення президентських виборів виступив і лідер Об'єднаних правих сил (партнер "ПіС" по коаліції) віцепрем'єр-міністр і міністр науки та вищої освіти Польщі Ярослав Ґовін. Спочатку він пропонував відтермінувати перший тур виборів на один рік (так званий "бунт Ґовіна"). Ця пропозиція суперечила позиції провладної фракції, відтак подальше перебування Ґовіна в уряді та існування самої коаліції опинилися під знаком питання.

Однак правляча партія "Право і справедливість" ("ПіС") на чолі з Ярославом Качинським від самого початку не мала бажання йти на поступки ані опозиції, ані тим членам коаліції, котрі виступили проти травневих виборів. Останні, на її думку, мають відбутися згідно з чинним законодавством. Так, за словами віцепрем'єра Яцека Сасіна (однопартійця Дуди і Качинського), вибори 10 травня мають відбутися тому що це прописано в Конституції й не підлягає змінам, а будь-які спроби піти всупереч шляхом запровадження надзвичайного стану лише для перенесення виборів були б дуже серйозним порушенням Основного закону. Крім того, ідею скасувати вибори 10 травня через бажання опозиції їх бойкотувати Сасін назвав абсурдною.

Аби не виглядати в очах електорату цинічними, у "ПіС" запропонували вихід із ситуації: внести до Виборчого кодексу положення, що дозволяли б заочне голосування (поштою) для всіх виборців, які цього хочуть, без перенесення виборів. Проте спільний знаменник під проведення виборів у травні коаліціанти знайшли не зразу.

Так, Ґовін представив проєкт поправки до Основного закону, яка б затвердила один семирічний термін повноважень президента Республіки Польща і водночас подовжила термін повноважень Дуди на два роки - до 2022-го, без можливості претендувати на переобрання. Переконати коаліціантів Ґовіну не вдалося, тому він пішов у відставку. Однак паралельно на посаду віцепрем'єр-міністра рекомендував міністерку розвитку Ядвіґу Емілевич, що, як і Ґовін, входить до фракції "ПіС" у Сеймі.

Таким чином коаліцію було збережено. Більше того, з приводу ініціативи заочного голосування Ґовін заявив, що особисто він не підтримує цього закону, проте задля стабільності уряду переконав колег по партії дати шанс змінам до виборчого законодавства.

Оскільки "ПіС" у Сеймі має більшість (235 депутатських мандатів із 460 місць), прийняти правки до виборчого законодавства на рівні нижньої палати, попри дебати в самій коаліції, не становило особливих труднощів.

Наступний крок - голосування в Сенаті. Ось там складнощі можуть виникнути, адже більшість крісел у верхній палаті парламенту належать членам опозиції, до якої, зокрема, входить "ГП". Верхня палата має 30 днів, щоб ухвалити закон без змін, прийняти поправки або вирішити відхилити в цілому. Якщо вона зробить це в дуже стислі терміни, зміна (після того як Сейм відхилить заперечення Сенату) набере чинності 8 або 9 травня.

Отже Анджей Дуда має вагомий шанс вдруге посісти крісло очільника держави.

Хоч би що, питання не так у тому, як саме, коли саме й хто саме очолюватиме Третю Республіку найближчих п'ять років. Більше важить збереження конституційного ладу, демократії, а отже й держави як такої, без занурення у вир політичного хаосу.

Саме тому польський досвід важливий для України, в якій на жовтень заплановано вибори до органів місцевого самоврядування. Адже наразі невідомо, що нас чекає восени: чи буде подолано COVID-19? Чи повернеться суспільство до звичного стану? Що, взагалі, буде з політико-економічним життям? Україна може опинитися перед тією ж дилемою, що й Польща зараз, а українські політики можуть радо скористатися польським досвідом. Але якщо в сусідній Польщі все може відбутися належним чином і не набрати гіпертрофованих форм, то далеко не факт, що в нашій країні буде так само.