Під час марафонського саміту Європейського Союзу тривалістю п’ять днів лідери змогли узгодити пакет фінансової підтримки на суму 750 млрд євро для економік країн в умовах пандемії коронавірусу. Також на порядку денному зустрічі було затвердження бюджету Євросоюзу на найближчих 7 років на суму понад 1 трлн євро. Загальна сума в 1,8 трлн євро, яку запланував ЄС на свій розвиток і боротьбу з кризою на найближчі роки, — безпрецедентна.
Уперше в Єврокомісії вирішили, що ЄС муситиме вдатися до великих запозичень на міжнародних ринках капіталу, щоб зібрати сотні мільярдів євро для країн і галузей європейської економіки, які постраждали від COVID-19. Цей спільний борг Європа передбачає погашати із загальноєвропейського бюджету по 2058 рік.
Проте серед 27 країн сформувалася група «ощадливих» держав, які вимагали послаблення боргового навантаження і зменшення частини антикризового фонду. Під час саміту вони домоглися, щоб виділення допомоги з фонду було обмежене низкою умов. І тепер країни — отримувачі субсидій муситимуть звітувати про використання фінансової допомоги, а також узгоджувати з ЄС програми, на які планують витрачати кошти антикризового фонду.
Ціна європейської солідарності
Фінансові питання в ЄС — це не бухгалтерія, а політика. Причому найбільша економічна криза внаслідок пандемії коронавірусу, з якою ЄС зіштовхнувся за всі роки свого існування, загострила між окремими країнами боротьбу за кошти з бюджету ЄС.
Згідно з останніми прогнозами Єврокомісії, падіння економіки ЄС нинішнього року сягне 8%, а для низки країн перевищить 10%. Вважається, що найбільше постраждали від пандемії COVID-19 Італія та Іспанія. Для цих та низки інших держав чиновники Єврокомісії запропонували зібрати фонд допомоги, який розподілявся б у вигляді кредитів з низькими відсотковими ставками — на суму 250 млрд євро та безоплатних субсидій (грантів) — на суму 500 млрд євро.
Ініціативу підтримали Німеччина і Франція. Цим кроком лідери хотіли продемонструвати єдність організації та здатність спільно протистояти пандемії. З цього антикризового фонду планувалося фінансувати довгострокові програми розвитку, завдяки чому він отримав назву «ЄС наступного покоління».
Однак під час першого за період пандемії саміту ЄС, який проводився не в режимі телеконференції, а в присутності всіх 27 лідерів, глави держав і урядів Нідерландів, Австрії, Данії, Фінляндії та Швеції виступили проти запропонованих єврочиновниками планів. Хоча ці країни відносно невеликі, їхніх вимог не можна було ігнорувати. По-перше, всі вони більше вносять у європейський бюджет, ніж отримують із нього. По-друге, такі питання вирішуються в ЄС консенсусом.
Саміт лідерів Євросоюзу, який планували провести за два дні — впродовж минулої п’ятниці й суботи, — затягнувся до ранку вівторка. Останнє засідання провели о п’ятій ранку.
Французький і німецький лідери переконували «п’ятірку», що ЄС у нинішніх умовах має піти на безпрецедентні заходи у зв’язку з екстраординарними наслідками пандемії. За словами дипломатів, у неділю за спільною вечерею президент Франції Емманюель Макрон навіть утратив самовладання: він гримнув кулаком по столу й вимагав від лідерів «ощадливих» країн перестати блокувати саміт. А очільник польського уряду Матеуш Моравецький тоді ж назвав їх групою «скупих і егоїстичних» держав, які ставлять свої інтереси вище загальноєвропейських.
Утім, уже в понеділок лідери знову зібралися разом, щоб спробувати знайти компроміс. Його автором став президент Європейської ради Шарль Мішель, який запропонував «ощадливим», щоб частину стабілізаційного фонду, яка розподілятиметься як безповоротні бюджетні субсидії (гранти), було урізано з 500 млрд до 390 млрд євро. Таким чином, решта 360 млрд із 750 млрд євро виділятимуться як кредити.
При цьому Німеччина і Франція на початку саміту були готові розглядати зниження обсягу субсидій у фонді лише до 400 млрд євро, а п’ятірка «ощадливих» країн під керівництвом Нідерландів називала суму, нижчу від компромісних 390 млрд. У результаті, погодилися з пропозицією президента Євроради.
Однак п’ятірка країн вирішила також збільшити виплати з бюджету ЄС за схемою повернення коштів. Так, за даними, які наводить The Financial Times, для Нідерландів повернення коштів із європейських фондів збільшиться до 1,92 млрд євро на рік, а для Австрії воно взагалі подвоїться й становитиме 565 млн євро.
Цікаво, що на введенні в ЄС процедури повернення коштів наполягла 1984 року британська прем’єрка Маргарет Тетчер, і вона застосовувалася до Великої Британії. Після Brexit французький президент Макрон хотів повністю відмовитися від цієї практики для ЄС 27 держав. Але сьогодні вона виявилася досить ефективним інструментом переконування незгодної п’ятірки «ощадливих», і тепер малоймовірно, що від цієї схеми відмовляться.
Кредит за дотримання верховенства права
Пізно ввечері в понеділок лідери ЄС вирішили, що виділення кредитів зі стабілізаційного фонду теж обумовлюватиметься низкою вимог. Прем’єр Нідерландів Марк Рютте висловив думку, що виділення грантів має підтверджуватися відданістю урядів країн — реципієнтів допомоги — проведенню радикальних реформ.
Однак у рішенні саміту записано, що країни отримуватимуть кошти залежно від відданості дотриманню стандартів правової держави та базових європейських цінностей, а також фінансових інтересів ЄС. Якщо котрась країна порушить цю умову, то, за рішенням Єврокомісії, до цієї країни застосують санкції або штрафи. Це рішення на своїх засіданнях має затверджувати Рада міністрів ЄС кваліфікованою більшістю голосів.
Прийнятий захід розглядали як спосіб тиску на такі країни, як Угорщина і Польща. Ці країни отримують величезні субсидії з європейських фондів, але при цьому останні кілька років перебувають у жорсткій конфронтації з європейськими інститутами з питань верховенства права, незалежності правосуддя, свободи ЗМІ тощо.
Польські ЗМІ напередодні заявляли, що Польща не погодиться на таку умову. А угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, коментуючи це рішення, заявив, що в нього особисто і в Угорщини абсолютно протилежне бачення правової держави, ніж у нідерландського прем’єра Марка Рютте, який просто ополчився на нього. При цьому Орбан запропонував, щоб Євросоюз загалом (а не окремі його члени) роз’яснив своє бачення принципів правової держави, адже сам факт членства країни в ЄС підтверджує її статус як правової держави.
Однак, очевидно, Орбану не вдалося сформувати коаліцію інших країн проти Рютте з цього питання. На вечір понеділка формулювання про прив’язку кредитування до дотримання верховенства права було узгоджене всіма лідерами.
Крім того, важливо, що вперше витрати з бюджету ЄС будуть підв’язані до програм боротьби зі змінами клімату. Хоча урізали частину програми грантів із антикризового фонду саме за рахунок статей, які дозволяли бідним країнам зменшувати обсяги шкідливих викидів у атмосферу. Тепер на ці потреби передбачено 10 млрд євро замість 30 млрд. Так само істотно скоригували й фонд європейських наукових досліджень: із 11,5 млрд його зменшили до 5 млрд євро.
Але тим часом, за словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Євросоюз витратить рекордні суми спільного бюджету на розвиток цифрових технологій та модернізацію. Хоча ціною досягнення нинішнього компромісу щодо бюджету стали також урізання статей витрат на медицину, міграцію та закордонну інвестиційну діяльність. Однак при цьому понад 50% витрат європейського бюджету вдалося зарезервувати на програми розвитку та модернізації Євросоюзу.
Всі рішення, досягнуті на нинішньому саміті ЄС, найближчим часом має затвердити Європейський парламент. Завдання єврочиновників тепер полягає в тому, щоб довести європейським законодавцям: компроміс у питанні бюджету й стабілізаційного фонду, який з’явився після майже 90 годин перемовин, кращий із можливих варіантів і сприятиме перетворенням усього європейського проєкту.