Світом прокотилася хвиля конституційних реформ. Змінюють основний закон і демократичні уряди і, тим більше, авторитарні режими. Слідом за Грузією, Росією, Україною, Туреччиною і Туркменистаном провела конституційну реформу й Угорщина. Як очікується, нова конституція буде підписана президентом, членом правлячого Угорського громадянського союзу (ФІДЕС) Палем Шміттом 25 квітня і набере чинності першого січня 2012 року.
Прийшовши до влади рік тому, ФІДЕС, лідером якого є прем’єр-міністр Віктор Орбан, не гаяв часу. Ухваливши скандальний закон про ЗМІ, націоналізувавши приватні пенсійні фонди, правляча коаліція взялася переглядати конституцію, яку було ухвалено ще 1949 року і модернізовано 1989-го під час переговорів Угорської соціалістичної робітничої партії та демократичної опозиції. Ініціатори нововведення стверджували: стара конституція не відповідає новим вимогам. Що ж вирішила змінити в основному законі правляча коаліція?
Насамперед у країни буде нова офіційна назва: якщо раніше вона іменувалася Угорська Республіка, то тепер - Угорщина. З’являються нові державні символи - золота корона і скіпетр першого короля Іштвана. Але головні зміни торкнулися органів законодавчої, судової і виконавчої влади. Наприклад, було майже вдвічі скорочено кількість парламентаріїв - з 385 їх у майбутньому залишиться тільки 200. А от кількість суддів конституційного суду зросла: замість одинадцяти його членів буде п’ятнадцять. Конституційний суд, до речі, позбавляється права ухвалювати рішення з питань, пов’язаних з бюджетом, митною політикою та оподаткуванням доти, доки державний борг не знизиться до позначки менш як половина ВВП. При цьому в основному законі зафіксовано, що національний борг не повинен перевищувати 50% ВВП. (Сьогодні він становить близько 80% ВВП.)
Крім цього, в Угорщині з’явиться нова наглядова структура, місія якої - стежити за діяльністю органів правосуддя. Її голову призначатиме парламент. Хоча Угорщина й залишається парламентською республікою, але повноваження її президента значно розширюються. Глава держави отримає право розпускати парламент, якщо до 31 березня не буде ухвалений бюджет країни. А згідно з новими правилами регулювання фінансової сфери для вступу країни в єврозону потрібне схвалення двох третин парламенту. Нарешті, нова конституція змінює процедуру отримання угорського громадянства, закріплюючи так зване право крові (відповідно до якого громадянином Угорщини може стати будь-який етнічний угорець, який народився навіть за межами країни), ставить поза законом одностатеві шлюби і відкриває дорогу до заборони абортів.
Але «конституція XXI століття», на думку місцевих аналітиків, - це крок у минуле, оскільки руйнує в країні систему стримувань і противаг, підживлює в угорському суспільстві ностальгійні настрої про «Велику Угорщину». Експерти вважають: зміна назви країни може бути відсиланням до Угорського королівства, до якого до падіння австро-угорської монархії в 1918 році та підписання Тріанонського миру в 1920-му входили території, що нині належать Австрії, Румунії, Сербії, Словаччині, Словенії, Україні і Хорватії, - «землі корони святого Іштвана». Століття тому Угорщина була більшою приблизно вдвічі...
Загалом, кажуть експерти, у новій назві проступає приховане прагнення переглянути територіальні кордони країни, встановлені після 1920 року і фактично підтверджені після 1945-го. А це може призвести до ускладнення відносин Будапешта із сусідніми країнами. Так само як і закріплення в новій конституції «права крові». Очевидно, що сусідні з Угорщиною країни, де живе значна кількість етнічних угорців - Румунія, Словаччина, Україна, - не в захваті від цього нововведення і сприймуть це положення угорської конституції як загрозу своїй національній безпеці.
Ці та інші норми основного закону викликають критику з боку опонентів правлячої коаліції. Як соціалістів і лібералів, які бойкотували голосування, так і депутатів від крайньої правої партії «Йобік» («За кращу Угорщину»), котрі проголосували проти. Вони вважають, що Угорщина віддалиться від базових цінностей правової держави, і обвинувачують правлячу коаліцію в конституційному перевороті в інтересах консерваторів, оскільки в майбутньому буде дуже складно переглянути реформи, проведені коаліцією, очолюваною Віктором Орбаном. Адже в нову конституцію запроваджується норма, згідно з якою ухвалення нових законів, що стосуються пенсійної та податкової системи, а також законів, які регулюють діяльність центрального банку, вимагає кваліфікованої більшості голосів у дві третини. Але за останні двадцять років ліві партії на виборах не отримували стільки голосів. І якщо вже ліві й формували уряд, то спиралися тільки на просту більшість.
Одним словом, віддали свої голоси за нову конституцію лише члени правлячої правоцентристської коаліції, яка має в парламенті конституційну більшість, - представники ФІДЕС і християнських демократів. А бойкотування конституційного процесу опозицією, поспіх з ухваленням нового основного закону знижує легітимність нової конституції. Експерти Венеціанської комісії вже досить критично відгукнулися про неї, заявивши, що в них викликає занепокоєння настільки поспішна зміна основного закону.
Уряд Німеччини також висловив стурбованість у зв’язку з результатами голосування в угорському парламенті. «Побоювання, які виникли на початку цього року у зв’язку з новим законом про ЗМІ, не зникли, а тільки посилилися після ухвалення сьогодні нової конституції», - заявив державний міністр у МЗС ФРН Вернер Хойєр. Своє занепокоєння вже висловили ООН і Євросоюз. Останній, зокрема, відзначив як недолік обмеження основним законом свободи дій конституційного суду. Ухвалення Будапештом нової конституції стало предметом дискусії в Европарламенті, під час якої депутати з «Прогресивного альянсу соціалістів і демократів» різко розкритикували дії правлячої коаліції. Втім, дуже малоймовірно, що Брюссель вимагатиме від Будапешта наново переписати конституцію. А от ускладнення відносин Угорщини з сусідніми країнами, зважаючи на все, неминуче.