Останнім часом у Гонконзі загострилися насильницькі дії радикального характеру.
І це привернуло широку увагу світової спільноти. Однак серед безлічі повідомлень - чимало репортажів окремих західних медіа, які спотворюють реальний стан справ. Я відчуваю глибоку потребу відновити правду про ці події, внести ясність у їх розуміння.
Першопричина
Убивство, що сталося півтора року тому на Тайвані, започаткувало насильницькі дії радикального характеру в Гонконзі.
У лютому 2018 р. молода пара з Гонконгу вирушила в подорож на Тайвань. Дорогою між молодими людьми неодноразово виникали сварки. Під час однієї з них чоловік у нападі гніву просто задушив жінку, після чого сховав її труп у валізу й викинув.
5 березня батьки дівчини, які так і не змогли зв'язатися з донькою, звернулися в поліцію і Гонконгу, і Тайваню. 13 березня чоловіка затримали, і він сам зізнався в убивстві.
За вбивство належить вища міра покарання, - це непорушна істина. Однак злочинець, який скоїв це страшне злодіяння, через недосконалість законодавства Гонконгу уникнув законної суворої відплати. Згідно з чинними в Гонконзі принципами вирішення правових питань самими ж залежними територіями, поліція Гонконгу не змогла порушити кримінальну справу проти злочинця за фактом скоєного ним навмисного вбивства.
Тим часом через вади в чинному "Законі про видачу злочинців, які переховуються від правосуддя" (більше відомому як "Закон про екстрадицію") між Гонконгом і Тайванем немає угоди про екстрадицію злочинців. Таким чином, поліція Гонконгу не може видати злочинця тайванському правосуддю. У рамках чинного закону гонконгська поліція може лише засудити його до 29 місяців позбавлення волі за іншими обвинуваченнями.
Щоб закрити прогалину в "Законі про видачу злочинців, які переховуються від правосуддя", 13 лютого 2019 р. адміністрація Гонконгу ініціювала процедуру внесення змін до цього закону.
Слід узяти до уваги той факт, що, крім Тайваню, Гонконг не має також угоди про екстрадицію з материковим Китаєм і Макао. З метою встановлення взаємної юридичної допомоги на регіональному рівні, а також щоб уникнути перетворення Гонконгу - відомого в усьому світі порту вільної торгівлі - на "вільний порт для злочинців, які переховуються від правосуддя", влада Спеціального адміністративного району Гонконг (далі - САР Гонконг) запланувала поширити сферу дії законодавчих поправок на Тайвань, материковий Китай і Макао. Саме такі - абсолютно раціональні й справедливі стосовно громадян - поправки до закону внаслідок маніпуляцій різних сил спричинили насильницько-радикальні дії.
Правда
Формально гонконгські радикали заявляють, що вони протестують проти внесених до закону поправок "в ім'я демократії та свободи" Гонконгу. Вони демонстративно називають "Закон про видачу злочинців, які переховуються від правосуддя" "Законом про видачу злочинців Пекіну". Акцентують на тому, що поправки дозволять Центральному уряду затримувати й екстрадувати на материковий Китай т.зв. гонконгських "демократів" на власний розсуд, зробивши, мовляв, "Закон про екстрадицію" інструментом політичного тиску.
Насправді ж у процесі підготовки поправок до закону влада САР удосконалювала законопроект про внесення змін з урахуванням думок усіх суспільних кіл. Відповідно до законопроекту, лише ті злочинці, які скоїли котрийсь із 37 видів загальновизнаних світовою спільнотою злочинів (термін позбавлення волі за якими сім і більше років), можуть бути передані на материк, а сам процес передачі в обов'язковому порядку має бути здійснений за вердиктом суду САР і згідно з рішенням голови адміністрації Гонконгу.
У законі чітко прописано, що злочинці, які не підпадають під норму принципу про "подвійну криміналізацію діяння", не будуть екстрадовані - так само, як і політичні злочинці та засуджені до смертної кари. Поправки не стосуються діяльності ЗМІ, громадської думки, преси та академічної сфери: і натяку немає про вплив на медіасферу та свободу слова в Гонконзі.
Однак радикали керуються зовсім іншими цілями. Їхні справжні наміри - це, об'єднавшись із іноземними антикитайськими силами, повергнути Гонконг у безпорядки, зруйнувати принцип "Одна країна - дві системи", грубо нехтуючи законом, чинити тиск на центральне державне керівництво.
З другої декади червня радикали - члени організації "Громадянський фронт за права людини" та ін., діючи згідно із вказівками "таємних" маніпуляторів, улаштовують безпорядки, рівень деструкції яких безперервно зростає. Радикали атакують поліцейські управління, б'ють самих поліцейських, навіть відкушують їм пальці та залякують їхніх рідних, руйнують транспортну інфраструктуру, підпалюють і знищують усе навколо. Чимало ні в чому не винних містян, намагаючись словами втихомирити демонстрантів, були атаковані і побиті.
Правоохоронні органи під час несподіваних перевірок виявили вибухові суміші ТАТП, запалювальні снаряди ("коктейль Молотова") та інші речовини. До того ж відомо, яка країна докидає дров у вогонь, влаштовує зустрічі високопоставлених офіційних осіб із головними фігурантами "руху за незалежність Гонконгу", надає радикалам допомогу й підтримку. BBC, CNN та інші медіа, готуючи репортажі, йдуть на різні хитрощі, зловмисно обтинають відеоматеріали, публікують неправдиві відомості, заплутуючи таким чином громадську думку.
Їхня мета - зробити Гонконг проблемою Китаю.
Ексчлен парламенту Сполученого Королівства Джордж Галловей з усією прямотою зазначив: "Я нітрохи не сумніваюся в тому, що до цієї справи причетні й іноземні "руки".
Шкода
Процвітання і стабільність Гонконгу відповідає інтересам усіх сторін. Процвітання Гонконгу дає всім вигоду, а безпорядки ведуть лише до загальних страждань. На даний момент економіці Гонконгу завдано серйозних збитків, вона перебуває в найгіршому за останні десять років стані. Зростання ВВП за перше півріччя істотно знизилося - з торішніх 4% до всього 0,6%. Різні економічні показники, крім окремих галузей, повально знижуються.
Безпорядки в Гонконзі також серйозно позначилися й на житті простого населення. Радикали, використовуючи огороджувальні щити та дорожні загородження, блокують транспортний рух, перешкоджають роботі метрополітену, викликаючи невдоволення та гнів місцевих жителів.
Інакше кажучи, насильницькі дії вже критично позначилися на системі управління, громадському порядку, економічному розвитку та міжнародному іміджу Гонконгу.
"Зупинити насильство і безпорядки - відновити порядок", - це вже стало найнагальнішим і найважливішим завданням, яке стоїть перед Гонконгом.
Як світовий вільний порт, Гонконг підтримує тісні зв'язки з багатьма країнами. У Гонконзі функціонує Генеральне консульство України; між сторонами підписано угоду про безвізовий режим терміном 14 днів, що надзвичайно зручно для спілкування між людьми. Останніми роками українці безперервно відкривають бізнес, мешкають у Гонконзі.
Також постійно зміцнюється й торгове співробітництво між Україною та Гонконгом: товарообіг у 2018 р. перевищив 100 млн дол. США; торік істотно збільшився український експорт до Гонконгу, що свідчить про чудові перспективи.
Я переконаний, що Україна, традиційно дружня нам країна, стратегічний партнер, і наші українські друзі зможуть чітко розібратися у справжньому стані справ, повною мірою зрозуміти й підтримати позицію Китаю в питанні стосовно Гонконгу. Я переконаний, що українці хотіли б бачити Гонконг квітучим і стабільним.
Основоположний принцип
"Одна країна - дві системи" - це основна державна політика Китаю, а також небачене раніше новаторство, новий внесок китайської нації у світ і розвиток світу.
Просування Китаєм політики "Одна країна - дві системи" в Гонконзі має два принципи.
По-перше, просування реалізації курсу "Одна країна - дві системи" непорушне. 1 липня 1997 р. уряд Китаю відновив суверенітет над Гонконгом. Урочиста обіцянка Центрального уряду дотримуватися курсу "Одна країна - дві системи" залишилася непорушною. Всебічно реалізується принцип "Гонконгом управляють самі гонконгці". Проводиться курс високого ступеня автономії, що дозволило жителям Гонконгу користуватися безпрецедентними в його історії демократичними правами й такими широкими свободами, які рідко трапляються десь у світі.
Уряд САР Гонконг - від голови адміністрації, державних чиновників усіх рівнів та законодавчих зборів - представлений гонконгцями. Гонконг має контроль над адміністративним управлінням, законодавчою владою, незалежною судовою владою, а також правом на остаточне судове рішення.
22 роки Гонконг зберігає за собою статус міжнародного фінансового, воднотранспортного і торгового центру, до того ж загальновизнано вважається найбільш вільною економікою у світі. У 2018 р. ВВП Гонконгу сягнув 364,8 млрд дол. США, подвоївшись, порівняно з 1996 р. ВВП на душу населення становить 48,9 тис. дол, а це понад 10% - більше, ніж у Великій Британії.
Гонконг залучив прямих інвестицій на суму 115,7 млрд дол., посівши третє місце у світі. Нагромаджений обсяг прямих іноземних інвестицій становить 1,9972 трлн дол. США, поступаючись лише Сполученим Штатам. Акції 2315 компаній розміщені на фондовому ринку Гонконгу, їх загальна ринкова капіталізація сягає 3,82 трлн дол., - а це п'яте місце у світі.
Однак згадаємо Гонконг до його повернення в лоно батьківщини: за 155 років, доки він був британською колонією, всі 28 губернаторів Гонконгу призначалися в розташованому майже за 10 тис. км Лондоні, самі ж гонконгці попросту не мали права виходити на демонстрації. Велика Британія зробила Гонконг "куркою, що несе золоті яйця", скориставшись своїм виключним правом, монополізувала економіку Гонконгу та заволоділа його істотним прибутком.
Інакше кажучи, чисте дзеркало історії ще більше відображає величний блиск курсу "Одна країна - дві системи".
По-друге, в жодному разі не можна виходити за рамки курсу "Одна країна - дві системи", що його послідовно проводить Китай.
"Одна країна - дві системи" - це цілісна концепція, де "одна країна" - це серцевина, а "дві системи" - похідні, які виходять від неї, інтегровані в "одну країну".
Гонконг - це частина Китаю. І хоч би які були б дії, що завдають шкоди суверенітетові та безпеці держави, кидають виклик Центральній владі, основному закону й авторитету САР, використовуючи Гонконг, а також деструктивно-проникаючі дії стосовно материкового Китаю, - все це виходить за межі допустимого.
Під час насильницько-радикальних атак, які мали місце останнім часом, радикали ввірвалися в будівлю Канцелярії у зв'язках Центрального народного уряду КНР у САР Гонконг, зафарбували державний герб, пошкодили монумент золотисто-бузкового лотоса, подарований Центральним урядом Гонконгу на згадку про його повернення, зірвали й кинули в море прапор Китаю, а під час незаконних демонстрацій гучно вигукували гасла про "незалежність Гонконгу".
Усі ці протизаконні дії відверто ображають державу та національну гідність Китаю, нехтують кордонами, встановленим принципом "Одна країна - дві системи".
Кожна держава має чіткі законодавчі норми щодо державної символіки. Як я знаю, згідно з Конституцією України, публічна наруга над українським прапором, гербом або гімном карається штрафом у 50 неоподатковуваних мінімумів або ж арештом на 6 місяців. Нещодавно українська поліція затримала порушника, який зірвав та викинув державний прапор. Він переховувався від правоохоронних органів, і його було засуджено до ув'язнення строком на три роки й один місяць.
Дотримання принципу "Одна країна - дві системи" відповідає інтересам жителів Гонконгу, актуальним завданням, покликаним сприяти процвітанню та стабільності в Гонконзі, а також єдиному бажанню всього китайського народу.
Ми переконані, що з рішучою підтримкою Центрального уряду Гонконг неодмінно відновить систему управління та порядок у стислі терміни. Це дозволить жителям Гонконгу знову насолоджуватися мирним і спокійним життям.
За свою безмежну чарівливість Гонконг був названий "перлиною Сходу". Напередодні повернення Гонконгу Китаю пісню "Перлина Сходу" співали на обох берегах - на материковому Китаї та в Гонконзі. Нині в наших серцях відгукується криком пісня:
Через п'ять тисяч років обдування морським вітром і злигоднів долі
Дозволь морським припливам супроводжувати мене,
Щоб я міг благословити й захистити тебе,
Будь ласка, не забувай моє вовіки незмінне жовте обличчя.