UA / RU
Підтримати ZN.ua

Незаконний захист

Після майже п’яти місяців розгляду справи щодо законності ізраїльської «стіни безпеки» Міжнародний суд справедливості (МСС) в Гаазі, вищий юридичний орган ООН, визнав її будівництво незаконним...

Автор: Олексій Волович

Після майже п’яти місяців розгляду справи щодо законності ізраїльської «стіни безпеки» Міжнародний суд справедливості (МСС) в Гаазі, вищий юридичний орган ООН, визнав її будівництво незаконним. З постановою МСС, що займає 65 сторінок, можна ознайомитись на його сайті //www.icj-cij.org. Про початок роботи суду «ДТ» писало в кінці лютого, але нагадаємо, як усе починалося.

8 грудня минулого року за поданням арабських країн Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію ES-10/14, згідно з якою звернулася до МСС із проханням розглянути питання про законність спорудження Ізраїлем «стіни безпеки» і дати відповідний юридичний висновок. Як відомо, рішення суду мають виключно рекомендаційний характер (advisory opinion) і виконуються лише тоді, коли обидві сторони конфлікту з ним погоджуються. Рішення МСС можуть бути також основою для ухвалення подальших резолюцій Генеральної асамблеї або Ради Безпеки ООН.

Основна претензія ГА ООН полягала в тому, що лінія ізраїльської «стіни безпеки» не збігається з так званою зеленою лінією – ізраїльським кордоном до «шестиденної війни» 1967 року і фактично анексує палестинські землі. Ізраїльське керівництво вважає, що будівництво «стіни безпеки» узгоджується з правом Ізраїлю на самооборону і є тимчасовим кроком, на який Ізраїль змушений піти, щоб запобігти терористичним нападам. Уряд А.Шарона слухання в суді бойкотував.

Будівництво 685-кілометрової стіни розпочалось у квітні 2002 року. На цей час збудовано близько 200 км. Ізраїльтяни планують закінчити роботу до 2005 р. Якщо стіну добудують згідно з планом, то близько півмільйона палестинців будуть відокремлені від основної частини Західного берега. На думку деяких ізраїльських спостерігачів, будівництво стіни має на меті перетворити Західний берег у безпосередньо контрольовані Ізраїлем палестинські анклави й резервації, які унеможливлять створення незалежної палестинської держави.

Отже, 9 липня ц.р. судді МСС 14 голосами проти одного визнали: захисна стіна, яка споруджується ізраїльською стороною навколо Західного берега і Східного Єрусалима, серйозно порушує права палестинців, що не може бути виправдане необхідністю захисту ізраїльських національних інтересів у сфері безпеки; спорудження стіни на окупованих палестинських територіях суперечить міжнародному праву; Ізраїль має демонтувати побудовану частину стіни й відшкодувати палестинцям заподіяні втрати; усі країни світу мають взяти на себе зобов’язання не визнавати легальність спорудження стіни; світове співтовариство має домагатись від Ізраїлю виконання Четвертої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни; Об’єднані нації, зокрема Генеральна Асамблея і Рада Безпеки, мають вжити відповідних заходів із метою припинення незаконної ситуації, що виникла в результаті будівництва стіни.

Суд висловив побоювання, що Ізраїль намагатиметься легалізувати захисну стіну як офіційний кордон із палестинськими територіями. При цьому слід зазначити, що суд не забороняє будівництво стіни як такої, а наголошує на тому, що стіна не може споруджуватись на окупованих палестинських територіях, тобто на територіях, які не належать Ізраїлю. Суд зазначає, що будівництво стіни та інші ізраїльські акції грубо порушують право палестинського народу на самовизначення. Єдиний суддя, котрий голосував проти рішення суду, американець Т.Бургенталь, заявив, що постанові суду «бракує довіри, оскільки в ній не враховані напади палестинських терористів на Ізраїль».

Генеральний секретар ООН Кофі Аннан привітав рішення Міжнародного суду про незаконність будівництва Ізраїлем роз’єднувальної стіни на палестинських територіях. «Хоча ми визнаємо право Ізраїлю захищати своїх громадян, водночас будь-які його дії повинні відповідати міжнародному праву, Ізраїль має поважати інтереси палестинців», — сказав він.

Палестина і група арабських держав ініціювали в ООН скликання десятої надзвичайної сесії Генасамблеї з метою розгляду засобів і шляхів реалізації висновків МСС щодо ситуації, яка виникла в результаті спорудження незаконної ізраїльської захисної стіни. Проект резолюції ГА ООН, який мав розглядатися 16 липня, зокрема, містить вимогу до Ізраїлю негайно припинити будівництво стіни. Водночас палестинці не поспішають ініціювати розгляд цього питання в РБ ООН, оскільки переконані в готовності США застосувати право вето.

Деякі палестинські спостерігачі вважають, що розгляд цього питання в РБ ООН краще провести після президентських виборів у США. Однак навіть якщо президентом США стане Джон Керрі, політика США щодо Ізраїлю залишиться незмінною. Його останні заяви не залишають сумнівів щодо цього. Зокрема Дж.Керрі висловив своє розчарування постановою суду в Гаазі, зазначивши, що «будівництво захисної стіни — природний і законний захід Ізраїлю проти тероризму». Сенатор Х.Клінтон також зазначила, що постанова Суду в Гаазі стала «інструментом у руках ворогів Ізраїлю».

2 липня міністр закордонних справ Ізраїлю С. Шалом заявив, що Ізраїль не братиме до уваги рішення МСС щодо правомірності будівництва «стіни безпеки». С.Шалом зробив цю заяву у Вашингтоні після переговорів із радником президента США з національної безпеки К.Райс, яка запевнила ізраїльського міністра, що Вашингтон «підтримає Ізраїль у справі стосовно стіни». Як відомо, в жовтні 2003 року США вже наклали вето на проект резолюції РБ ООН про засудження будівництва Ізраїлем роз’єднувальної стіни. Немає жодних підстав сумніватися в тому, що США зроблять це і вдруге, якщо дійде до представлення проекту резолюції з цього питання. За всю історію існування ООН США використали право вето в РБ ООН в інтересах Ізраїлю більш як 70 разів. Випадків, коли США не роблять цього, дуже мало. Серед них недавнє голосування резолюції РБ ООН 1544 від 14 травня 2004 року, яка закликає Ізраїль «задовольняти свої потреби у сфері безпеки, не виходячи за рамки міжнародного права». Зокрема ця резолюція засуджує вбивство Ізраїлем цивільних палестинців і руйнування будинків в Секторі Газа. Тоді США утримались від застосування вето лише тому, що в той час вибухнув скандал в іракській в’язниці Абу-Грейб і Вашингтон змушений був зробити щось для покращання свого іміджу серед арабів.

Відразу після оприлюднення рішення МСС А.Шарон заявив, що його країна й далі споруджуватиме захисну стіну відповідно до постанови Верховного суду Ізраїлю, яка зобов’язує міністерство оборони Ізраїлю перенести частину захисної стіни таким чином, щоб вона завдавала мінімальної шкоди палестинцям. Зокрема йдеться про переміщення стіни на деяких її ділянках на відстань до 30 км в напрямку «зеленої лінії».

Президент Палестинської автономії Ясер Арафат заявив, що ніхто не може нав’язати палестинцям «стіну апартеїду, і вона буде зруйнована, як була зруйнована Берлінська стіна». Я.Арафат висловив задоволення тим, що «світова спільнота поділяє ставлення палестинського народу до цієї стіни».

Зазначаючи, що рекомендації МСС є перемогою міжнародного права, Ліга арабських держав закликає світове співтовариство примусити Ізраїль «демонтувати расистську стіну».

Одностайно наголошуючи на тому, що вердикт МСС — велика перемога палестинського народу, арабська преса водночас висловлює сумніви стосовно його виконання Ізраїлем. Як пише еміратська газета «Аль-Халідж», вердикт Міжнародного суду «став новою зброєю арабського світу, яку він може використовувати в своїй боротьбі проти американсько-ізраїльської політики».

Привертаючи увагу до політики подвійних стандартів США на Близькому Сході, саудівська газета «Аль-Ватан» зазначає: «Слабкі держави рішення суду виконують до останньої букви, оскільки інакше США, мобілізуючи всі свої ресурси, зводять нанівець щонайменшу непокору. Проте якщо ухвала суду виявляється не на користь Ізраїлю, США на це заплющують очі». На думку представника Палестини в ООН Н.Кідви, «США втрачають право вимагати від арабських держав дотримуватись демократичних цінностей і міжнародного права, тоді як самі нехтують цим правом, коли йдеться про Ізраїль».

Як і очікувалось, реакція американської адміністрації на рішення МСС була повністю проізраїльською. Так, речник Білого дому С.Маклейлан заявив: «…ми не вважаємо, що суд в Гаазі є підходящою установою для розгляду справи, котра має політичне забарвлення, ця проблема повинна бути розв’язана шляхом реалізації «дорожньої карти». Речник держдепартаменту США Р.Баучер підкреслив, що рішення по захисній стіні може стати перешкодою на шляху досягнення остаточної угоди між Ізраїлем та Палестиною. Він також підкреслив, що вердикт суду може «звести нанівець» роботу, спрямовану на врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту.

Більшість країн Європейського Союзу однозначно засуджує будівництво Ізраїлем «стіни безпеки», кваліфікуючи його як «незаконну акцію, що ускладнює близькосхідний мирний процес». Минулого тижня представник Єврокомісії зазначив, що, згідно з постановою МСС, захисна стіна має бути демонтована, оскільки вона унеможливлює проведення палестино-ізраїльських переговорів і створення палестинської держави.

Офіційний Київ послідовно виступає за мирне врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту на основі дотримання резолюцій ООН і міжнародного права, проте схоже, що в ході недавнього візиту міністра закордонних справ України К. Грищенка до Ізраїлю сторони намагались уникати торкатись цього «чутливого питання».

Хоч би що казали про необов’язковий характер рішень МСС, усе ж таки вони мають досить велику вагу, оскільки базуються на загальновизнаних засадах міжнародного права. У цьому плані, незалежно від того, будуть ухвалені відповідні резолюції ГА і РБ ООН чи ні, згадана постанова МСС щодо незаконності ізраїльської захисної стіни є моральною перемогою палестинців і, відповідно, поразкою Ізраїлю, яка поглиблює його ізоляцію на міжнародній арені.

Знову, як і в ситуації навколо Іраку, дискусія щодо ізраїльської захисної стіни та принципів арабо-ізраїльського мирного врегулювання призводить до поглиблення поляризації позицій на міжнародній арені: з одного боку — Ізраїль і США, з іншого — переважна частина світового співтовариства. Зрозуміло, що такий асиметричний розподіл центрів сил не може сприяти стабілізації у світі.