UA / RU
Підтримати ZN.ua

Непривітна Америка Дональда Трампа

Перш ніж зробити Америку великою, Трамп вирішив зробити її більш закритою. Президентським указом від 27 січня 2017 р. він обмежив в'їзд до США для громадян (у тому числі й власників американських віз) із Сирії, Іраку, Ірану, Ємену, Лівії, Сомалі та Судану. Видачу віз для громадян цих країн припиняють на 90 днів, доки не буде прийнято нових правил у політиці безпеки.

Автор: Олексій Коваль

Америку створили мігранти, і системна "переплавка" представників різних національностей та націй в американському суспільстві дала в підсумку результат, відомий нам нині як американська нація.

Саме здатність американського суспільства і держави формувати єдиний народ із представників різних етносів, носіїв різних культур, послідовників різних релігій давно вважалася унікальною особливістю цієї країни, чинником її внутрішньої сили та міжнародного престижу. Все це, своєю чергою, примушувало вихідців із інших, менш благополучних країн шукати в Америці своє щастя.

Втім, шляхи в "американський рай" ніколи не були простими, і Дональд Трамп своїми першими кроками вирішив ускладнити їх для вихідців із країн, котрі, на думку нового американського керівництва, можуть становити джерело терористичної загрози для США.

Перш ніж зробити Америку великою, Трамп вирішив зробити її більш закритою. Президентським указом від 27 січня 2017 р. він обмежив в'їзд до США для громадян (у тому числі й власників американських віз) із Сирії, Іраку, Ірану, Ємену, Лівії, Сомалі та Судану. Видачу віз для громадян цих країн припиняють на 90 днів, доки не буде прийнято нових правил у політиці безпеки. При цьому біженців США відмовилися приймати найближчі 120 днів. Загальна квота для біженців на весь 2017 р. обмежена 50 тис. людей.

Держдепартаменту США доручено негайно скасувати програму, яка дозволяла громадянам деяких країн не проходити співбесіду в консульській установі США перед отриманням візи.

Також в указі Трампа зазначено, що пріоритетне право на одержання притулку в США повинні мати ті, хто зазнає утисків як релігійна меншина. Пізніше сам Трамп пояснив, що має на увазі християн, яких утискують у країнах із переважно мусульманським населенням. Таким чином, зусилля адміністрації Трампа протидіяти радикальному екстремізму у США зміщуються у бік боротьби переважно з "радикальним ісламом" (термін, який у США часів Обами не хотіли використовувати, щоб не провокувати конфліктів на релігійному ґрунті). Тим часом поза увагою залишаються угруповання білих расистів, причетних до терактів та вбивств на території США. Американські католики і євангелісти виступили проти такого підходу, кажучи, що це суперечить моралі та християнським цінностям - надавати притулок одним і відмовляти в ньому іншим лише через їхню релігійну приналежність.

За словами американського президента, його дії покликані відгородити американських громадян від "терористичних атак із боку іноземців, які отримали можливість приїхати до США".

Однак 28 січня, коли указ почали виконувати, він ледь не спричинив хаос у роботі міжнародних аеропортів США. Затримували навіть тих, у кого була грін-карта, і тих, хто мав легальний статус для мешкання у США. Цікаво, що адміністрація Трампа не роз'яснила, як треба виконувати президентський акт, і погоджувати його з мін'юстом Трамп теж не став.

Згідно з даними статистики, які опинились у розпорядженні ЗМІ, за останні чотири дні січня до США дозволили в'їхати 872 біженцям, тоді як в американських аеропортах було затримано 735 людей, 394 з яких мали при собі документи на проживання у США. Серед них, наприклад, громадянин Іраку, що вже давно працює перекладачем для армії США, - правда, згодом його відпустили. Не потрапили до США члени екіпажів деяких авіакомпаній із Близького Сходу, які вилетіли в рейс ще до підписання Трампом указу. І, нарешті, шестеро християн - біженців із Сирії - відправили зі США назад, попри особливу увагу до цієї категорії нового господаря Білого дому.

Вже наступного дня кілька громадян Іраку та Ємену скористалися послугами юристів-добровольців і подали в суд, щоб отримати право в'їхати на територію Сполучених Штатів. Генеральний прокурор Бостона заблокував видворення двох іранців - викладачів Університету Массачусетса, затриманих у місцевому аеропорту. До кінця 29 січня суди кількох штатів винесли свої вердикти на користь громадян із перелічених в указі Трампа країн, яких намагалися завернути на кордоні, а загальна кількість таких справ швидко перевалила за сотню, що явно засвідчило: розпорядження Трампа зайшло в суперечність із законами США.

Генеральні прокурори 13 штатів і столичного округу Колумбія виступили з заявою, що засуджує указ Трампа як "небезпечний" і "неконституційний". Ряд генпрокурорів деяких штатів заявили, що домагатимуться скасування указу через суд. 30 січня Дональд Трамп звільнив виконувачку обов'язків генерального прокурора США Саллі Єйтс, яка віддала розпорядження своїм підлеглим не виконувати указ президента про імміграцію і заявила, що не має наміру захищати цей акт у суді. За заявою Білого дому, міс Єйтс "зрадила" своє відомство й відмовилася виконувати наказ про захист громадян Сполучених Штатів.

Із критикою рішення Трампа виступили колишні високопоставлені американські чиновники. Серед них впливова екс-керівниця американської дипломатії Мадлен Олбрайт, колишня міністр внутрішньої безпеки США Джанет Наполітано та колишня радниця президента Сьюзан Райс. Із критикою дій Трампа виступили й керівники ряду найбільших корпорацій Америки - Microsoft, Amazon, Tesla, Facebook та ін. Співзасновник Google Сергій Брін, чия сім'я переїхала до США з СРСР 1979 р., навіть приєднався до акції протесту в аеропорту Сан-Франциско, сказавши в коментарі для Forbes, що він теж біженець.

Крім того, у мережі поширили заяву (меморандум) чинних працівників Держдепу США з критикою дій Трампа. За словами дипломатів, політика нового очільника держави суперечить американським цінностям і не сприяє зміцненню безпеки країни. Працівники Держдепу попереджають президента про неминуче зростання антиамериканських настроїв у світі та ризик втратити підтримку союзників у боротьбі з тероризмом. Трамп, утім, спочатку дав зрозуміти, що його мало турбує думка противників, а прес-секретар Білого дому Шон Спайсер навіть висловився в тому дусі, що дипломатам, які не поділяють програму президента, краще піти. Однак затверджений 1 лютого на пост держсекретаря США Рекс Тіллерсон теж натякнув, що він не схвалює дій глави Білого дому.

Таким чином, уже 1 лютого Шон Спайсер виступив з офіційним повідомленням, що до указу Трампа довелося прийняти доповнення, згідно з якими власники грін-карт і документів, які дають право на мешкання у США, не повинні проходити додаткових перевірок. Того ж дня сам Трамп і члени його адміністрації не змогли чітко пояснити, був указ від 27 січня "забороною" для поїздок громадян названих країн - чи "тимчасовим заходом із модифікації системи прийому біженців та посилення візових перевірок" для них.

Проте спроби викрутитися для адміністрації США виявилися запізнілими, оскільки критику рішень Трампа вже озвучили як партнери на міжнародній арені, так і недруги. Іран і Ірак відразу заявили, що у відповідь на дії США можуть запровадити обмеження для американських громадян.

Жорстка критика прозвучала з країн Європи. У Великій Британії закликали заборонити в'їзд самому Трампу, який планує аудієнцію до англійської королеви Єлизавети II. Німецький канцлер Ангела Меркель нагадала Трампу про необхідність дотримуватися женевської Конвенції про статус біженців від 1951 р. Шеф європейської дипломатії Федеріка Могеріні написала у своєму блогу, що всі люди - насамперед живі істоти, і дуже дивно, що про це треба нагадувати через кілька днів після поминання жертв Голокосту.

Розкритикував Трампа і канадський прем'єр Джастін Трюмо: він вивісив у своєму блогу фото зустрічі з біженцями з Сирії, написавши під ним, що його країна готова прийняти всіх, хто отримає відмову на переселення до США. Трюдо заявив, що готовий говорити з Трампом про переваги канадської імміграційної політики, оскільки через 10 років половина населення Канади складатиметься з іммігрантів та їхніх нащадків.

Однак практично одночасно з цією заявою Трюдо у Квебеку стався кривавий теракт: 27-річний студент, франко-канадець Александр Біссоннетт, розстріляв мусульман у місцевій мечеті. Внаслідок його нападу шестеро загинуло, кілька десятків було поранено. Відомо, що в соцмережах він ставив свої "лайки" у постах Дональда Трампа та лідера французького Національного фронту Марін Ле Пен, хоча серед друзів не вважався відкритим ісламофобом і екстремістом. Суд має з'ясувати мотиви його дій.

Тим часом Трампа підтримали лідери європейських праворадикальних партій із Німеччини, Італії та Нідерландів.

Попри те, що посилення заходів проти мігрантів підтримують консервативні прихильники Трампа, аналіз терактів в Америці останніх десятиліть свідчить: вихідці з країн, на які поширюється підписаний Трампом указ, ніколи не брали участі в підготовці терактів у США. Втім, на цю обставину мало звертають уваги. Опитування 1201 людини з усіх штатів, проведене міжнародним соціологічним центром Ipsos, показало, що 49%, швидше, схвалюють дії нової адміністрації США на посилення міграційних правил, тоді як 41% не згоден із ними.

Експерти кажуть, що ініціативи Трампа з посилення імміграційних правил лежать у руслі політики, яку проводять США з часу терактів 11 вересня 2001 р. Сам указ Трампа від 27 січня посилається на закони, прийняті в роки правління Обами, і, таким чином, перелік країн, стосовно яких запроваджено нові заборони, не вирізняється новизною. Ба більше, слід зазначити: в роки президентства Обами зі США депортували понад 2,5 млн людей, що стало рекордом, навіть порівняно з періодом правління Джорджа Буша, на яке випали теракти 11 вересня. Правда, на відміну від Трампа, Обама видворяв тих, хто чинив злочини або порушував імміграційне законодавство США. І тоді (та й тепер) основний головний біль для міграційної служби США становили не вихідці з мусульманських держав, а нелегали з Гватемали, Сальвадору й Гондурасу - країн із високим рівнем злочинності та низьким рівнем життя.

Як написав один із оглядачів, в американців, за статистикою, більше шансів померти від удару блискавки, ніж загинути в теракті, організованому вихідцями з країн, жителям яких Трамп намагається заборонити в'їзд до США. Однак зовсім не про заходи із забезпечення безпеки громадян ідеться в указах Трампа, а про підживлення відчуття страху та створення політичного міфу, буцім уряд ефективно робить свою справу. Це добре засвоїли ще за президентства Буша, Обама також користувався цим правилом, і Трамп не стане винятком.