Двічі екс-прем’єр-міністр Естонської Республіки Март Лаар, 42-річний політик, у якого є ще всі шанси повернутися на політичний олімп Естонії, —представник нової генерації політиків, яка має більшість в Естонії. За оцінками політологів, саме нова генерація політиків, куди входить багато молоді, яка вже гартувалася за часів відновленої незалежності, зіграла головну роль у трансформації пострадянської Естонії в сучасну країну, що вперто, долаючи досить гострі внутрішні проблеми через спадок посткомуністичної системи, наближається до канонів життя цивілізованого світу. Й наближається набагато швидше, ніж навіть її, мовляв, просунуті прибалтійські сусіди.
За спостереженнями міжнародних експертів, в Естонії сформувався сприятливий клімат для розвитку економіки. А це значною мірою залежало від перших урядів часів відновленої незалежності. Два з цих урядів очолював Март Лаар. Вперше це було 1992 р. Тоді пан Лаар мав 32 роки, а середній вік членів уряду в середньому становив 25—30 років. Звичайно, їм бракувало досвіду, та вони були вільні від тягаря старої системи. За даними соцопитувань тих років, естонці дуже пишалися саме Молодим урядом Марта Лаара.
Вдруге Март Лаар став прем’єр-міністром у 1999 році й залишив посаду в січні нинішнього року. Проте другий термін прем’єрства Лаара, за оцінками експертів, знизив рейтинг популярності політика. З ім’ям екс-прем’єра пов’язують як перемоги естонської економічної політики останніх років, виникнення першого у світі повністю електронного уряду, так і скандали щодо приватизації Естонської залізниці або продажу нарвських електростанцій.
Восени минулого року в Естонії відбулися президентські вибори, президентом було обрано Арнольда Рюйтеля, лідера партії центристів. Обрання главою держави представника партії, яка не входила до правлячого «троїстого союзу», робило відставку уряду передбачуваною. Спроба компромісної політики зазнала поразки.
Отже, Март Лаар вийшов у відставку й повернувся до активної парламентської діяльності, оскільки він очолює популярну політичну партію — Союз Вітчизни (естонською — Ісамааліт).
— 2002 рік багато в чому вирішальний для інтеграції Естонської Республіки у міжнародне співтовариство. Всередині листопада минулого року було оприлюднено звіт Єврокомісії про готовність Естонії до вступу в Європейський Союз. Звіт констатував, що країна вийшла на фінішну пряму. Естонією закрито 24 теми з 31, а це означає, що країна знову увійшла у число лідерів переговорного процесу щодо вступу в Європейський Союз. Естонські політологи прогнозують, що Естонія здатна до кінця першого півріччя поточного року закрити взагалі всі глави! Що ж у глобальному плані Естонії вдалося зробити за 10 років відновленої незалежності, як вдалося випередити решту прибалтів і навіть викликати в них певні політичні ревнощі?
— Естонія змінилася, змінилася в усіх сферах! І найважливіше те, що люди почали вірити у майбутнє, довіряти йому! Сьогодні дуже важливо мати нові цілі, нові погляди й використовувати нові можливості. На мою думку, Естонія швидше за всіх на пострадянському просторі проводила політичні реформи, отож ми можемо очікувати на успішні економічні реформи. Серед фундаментальних моментів економічних реформ був перехід на національну валюту — у цьому ми були першими в колишній рубльовій радянській зоні — і наша прив’язка в перші роки існування естонської крони до німецької марки, ліберальне податкове законодавство.
А взагалі треба усвідомити, і ми це добре усвідомили, що слід передусім рішучо рвати з комуністичними орієнтирами, інакше ви гальмуватимете всі процеси у країні.
— На думку міжнародних експертів, в Естонії сформувався сприятливий клімат для розвитку економіки. Проте серйозними проблемами й досі залишаються проблеми безробіття.
Пане Лааре, скажіть, будь ласка, які проблеми ви вважаєте найсерйознішими для естонського суспільства зараз?
—Гадаю, наші проблеми у тому, що ми, власне, бачимо в розвитку західної демократії. А це, своєю чергою, означає, що люди бажають жити краще, можуть і мають на це право!
В Естонії справді дуже багато безробітних. За даними Департаменту працевлаштування, в Естонії не мають роботи понад 50 тисяч осіб, що становить шість відсотків усього працездатного населення. П’ята частина населення країни перебуває за межею забезпеченості.
Ми палко прагнемо, щоб відбувався планомірний розвиток, проте контрасти між центром та регіонами відчуваються гостро. Ця проблема актуальна для всього світу.
Нам слід також зміцнювати позиції національної держави й не дозволити відкрити країну для безконтрольної міграції зі Сходу!
Велика проблема і водночас завдання Естонії — підтримка запоруки майбутнього нації: сімей, дітей, освіти, аби бути успішними у новому столітті. Гадаю, що цьому мусимо приділяти якомога більше уваги!
— В Естонії колишнім співробітникам та агентам закордонних спецслужб, зокрема колишнього КДБ, заборонено балотуватися в парламент та місцеві органи влади, ставати державними службовцями. І хоча Естонський парламент поки що не затвердив цього законопроекту, вищезазначеній категорії громадян, наприклад, колишнім співробітникам КДБ, не видають навіть посвідку на проживання в країні. Протягом останніх років в Естонії діє парламентська комісія з розслідування обставин завершення діяльності КДБ в Естонії. Пане Лааре, дайте, будь ласка, вашу оцінку сьогоднішньому процесові люстрації в Естонії.
— Насправді ми не розпочинали якихось спеціальних процесів. На мою думку, ми просто зробили так, аби докорінно змінилася політика. А щоб змінити політику, мусимо просувати молодь, а старих комуністів трохи приборкати! (Всміхається). Все це відбувається в нас досить легко. «Полювання на відьом» ніхто не організовував. У принципі не має значення — комуніст ви колишній чи ні, ми не перевіряли, звідки ви родом і таке інше, але обов’язково дивилися на те, яким ви громадянином були і залишаєтесь.
Зовсім інша річ — кримінальні злочини — злочини проти людства! Люди, які їх скоїли, у тому числі колишні співробітники КДБ, мають постати перед судом. Так, майже щороку в нас відбуваються такі судові процеси.
— Виходячи з концепції національної безпеки, керівництво Естонії проголосило НАТО основним гарантом свого суверенітету, тому вступ до альянсу у зовнішньополітичній діяльності країни залишається і надалі одним з пріоритетних завдань.
2001 р. Естонія, Латвія та Литва, завдяки політичній домовленості про свій одночасний вступ до альянсу, досягли певної координації зусиль на шляху просування до НАТО. Тепер Естонія чекає на Празький саміт, що відбудеться восени нинішнього року, бо не має сумнівів щодо офіційного запрошення до НАТО. Чому Естонія вважає цей крок таким важливим для себе?
— Світ став таким малим — ми надзвичайно залежні від того, що відбувається в іншій країні. Отож якщо хочемо бути в безпеці тут, на власній землі, ми мусимо бути в НАТО, це гарантуватиме нам більше жаданої безпеки. Ми не повинні бути нейтральними, як колись, у 1920—30 роки, — бо тоді втратили свою незалежність! Ми мусимо чітко вибрати — на чий бік стати! І ми ухвалили рішення. Гадаю, в нинішньому році Естонія отримає запрошення до вступу в НАТО. Ми працюємо над цим питанням багато й тяжко!
— «Забувайте про папір, дайте вирости деревам!» — ці слова стали гаслом унікального у світі повністю електронного уряду, очолюваного вами, пане Лаар. Всі ці зміни відбулися за часів саме вашого прем’єрства. Розкажіть, будь ласка, про цей свій інфопрорив.
— Ми утворили інфосистему, бо так набагато зручніше працювати урядові. У процесі практики відкривали дедалі більше переваг цієї системи. Експеримент дозволив країні протягом менш ніж одного року зекономити три мільйони естонських крон, що становить приблизно 192 тисячі євро. Тобто лише одна сесія уряду потребувала 17.000 аркушів паперу форматом А4. Ліквідувавши таку «паперову» потребу, вдалося досягти величезної економії, а як добрий наслідок цього — збереження лісу! Наш електронний уряд став однією з візитних карток Естонії, прикладом того, як далеко просунулась Естонія у сфері інформаційних технологій! Було дуже приємно усвідомлювати, що ніде у світі система роботи уряду не була повністю електронною! Наші міністри дебатують зі ЗМІ інколи навіть під час засідань, обіцяючи в разі серйозних непорозумінь усе добре розтлумачити під час «живої» прес-конференції. Ми демократичні, а через Інтернет стали зовсім прозорі! Приємно усвідомлювати, що тут ми випередили всіх. І це одне з досягнень, які ми можемо запропонувати світові.
Після вдалого експерименту з роботою електронного уряду підготовлено законопроект про проведення парламентських виборів 2003 року в Естонії через Інтернет. Для цього в нас є достатня законодавча база, зокрема щодо електронного підпису. Гадаю, вибори через Інтернет здатні залучити в політику й пасивних молодих людей. А залучення молоді в політику — одне з наших основних завдань.
— Наприкінці минулого року міністр закордонних справ Естонії, виступаючи у Ріігікогу — Естонському парламенті з програмою про основні напрями зовнішньої політики, вперше за часів відновленої незалежності значну увагу приділив важливості поглиблення двосторонніх естонсько-українських відносин. Отож, пане Лааре, який імідж сучасної України сформований та превалює в естонському суспільстві?
— Це не так імідж… Я б так сказав про Україну: це багато позитивних почуттів до неї, до української незалежності. Бандера, партизанський рух — ці історичні віхи дуже близькі й зрозумілі нам, бо ми йшли історично паралельними шляхами до відновлення незалежності, це зближує нас з Україною…
Але хочу наголосити, що з України надходить недостатньо інформації про те, що насправді там відбувається. Ми чуємо переважно про різні скандали, проблеми, пов’язані з Україною...
Актуальне сьогодні побажання, щоб в Україні загартувалися більш радикальні сили. Вирішальну роль матиме конфігурація, що складеться в новому українському парламенті. Істина така: демократія — не у відсутності криз, а в можливості мирно їх врегульовувати.
— Пане Лааре, у яких сферах, на вашу думку, співробітництво між Україною та Естонією було б найбільш взаємовигідним?
— На мою думку, в багатьох. Не можу знайти сферу, де б не було взаємовигідним! Україна — надзвичайно важлива країна для Європи. Одна з ключових країн стабільного розвитку Європи. Гадаю, кожен, хто хоча б щось чув чи знає про Україну, розуміє це!
Враховуючи успіхи Естонії на шляху просування до європейських структур та організацій, ми готові ділитися цим досвідом, що вже й робимо кілька років через проведення семінарів, спеціалізованих навчань. Ми маємо великий досвід, наприклад, у сфері інформаційних технологій, дещо ми вже репрезентували в Україні.
І взагалі, хочу наголосити, що ми маємо активніше обмінюватися набутим досвідом, бо досвід, який надходить з розвинених західних країн, часто не придатний для нашого простору, а ми можемо надати суто практичну пораду.