UA / RU
Підтримати ZN.ua

Македонія: ігри з вогнем біля порохової діжки Європи

Ситуація в колишній югославській Республіці Македонія може спричинити нову кризу на Балканах. Такі оцінки дають європейські політики й світові мас-медіа, коментуючи серію збройних інцидентів і заворушень, що сталися в травні на півночі Македонії й у столиці країни Скоп'є.

Автор: Олексій Коваль

Ситуація в колишній югославській Республіці Македонія може спричинити нову кризу на Балканах. Такі оцінки дають європейські політики й світові мас-медіа, коментуючи серію збройних інцидентів і заворушень, що сталися в травні на півночі Македонії й у столиці країни Скоп'є.

10 травня збройне угруповання, яке називають місцевим відділенням Армії звільнення Косово, вступило в бій з поліцейськими в містечку Куманово, розташованому за 10 кілометрів від македонсько-сербського кордону. У результаті загинули вісім правоохоронців. У перестрілці було вбито 14 бойовиків, ще 30 заарештовано. Поліції Македонії знадобилося трохи більше доби для того, щоб знешкодити угруповання, яке складається з місцевих жителів і вихідців з Косово. Дехто з них мав досвід підготовки в таборах на Близькому Сході.

Європейські політики спішно кинулися гасити пожежу, щоб уникнути переростання збройного інциденту в широкомасштабну кризу. При цьому вони кажуть, що після цих подій зросла загроза того, що Македонія випаде з евроінтеграційного процесу балканських країн.

Розігруючи "албанську карту"

Приводів і причин розгойдати ситуацію в Македонії безліч. Як достатньо і тих, хто хоче це зробити. Самі бойовики говорять, що влаштували атаку на поліцейське відділення в Куманово нібито з метою відплатити за репресії проти албанських сепаратистів 2012 р. Щонайменше п'ятеро учасників нинішнього нападу були в минулому бійцями розформованої Армії звільнення Косово.

Нагадаємо, що на початку нинішнього століття албанці, які населяють північні райони цієї невеликої балканської держави, почали збройну боротьбу проти центрального уряду, прагнучи створити автономію в регіонах, які прилягають до кордону з Косово. Тоді в урегулюванні конфлікту в Македонії активну роль відіграла Україна, яка саме головувала в Раді Безпеки ООН.

Македонська армія для боротьби з албанськими сепаратистами з "Армії національного звільнення" влітку 2001 р. отримала військову техніку (вертольоти Мі-24 і Мі-8, а також бронемашини) з України, а фахівці 14-го окремого вертолітного загону ЗС України навчали македонських льотчиків. Нагадаємо також, що уряди країн НАТО і ЄС тоді ігнорували прохання македонського уряду про підтримку, а в низці випадків заважали проведенню "антитерористичної операції" македонської армії. Однак сьогодні європейці ставлять собі в заслугу врегулювання конфлікту.

Згідно з Охрідськими угодами від 13 серпня 2001 р., албанці, що становлять чверть двомільйонного населення країни, отримали більше політичних прав. Албанська мова набула статусу офіційної, учасників конфлікту амністували. Албанці отримали право використовувати свої національні символи і збільшили своє представництво у всіх державних органах Республіки Македонія, зокрема в силових структурах.

Та проблема більшої автономії залишилася нерозв'язаною: референдум 7 листопада 2004 р. про адміністративні зміни в Македонії провалився через низьку явку. До того ж замість стабілізувати ситуацію, референдум призвів фактично до протилежного результату, спровокувавши зростання націоналістичних настроїв.

Албанці Македонії в минулі роки неодноразово погрожували поновити збройну боротьбу. Ситуація загострювалася і в 2008-му, коли Косово оголосило про незалежність, і
2012-му після вбивства п'ятьох македонців на Смілковському озері. Торік арешт і суд над причетними до цієї справи албанцями причинили масові заворушення. Міжетнічний конфлікт усі ці роки жеврів у Македонії. І його нинішній спалах, можливо, спровокований не просто жменькою сепаратистів.

Інцидент у Куманово викликає безліч запитань і породжує чимало версій. Жителі міста, наприклад, кажуть, що македонська влада сама могла інсценувати події з нападом бандитів, щоб відволікти увагу від корупційних скандалів в уряді. А от за інформацією деяких мас-медіа, поліція в Куманово своєю операцією хотіла запобігти нападу, який готують бойовики. Просто цивільна влада й жителі не знали, що відбувається.

"Касетний скандал" по-македонськи

Внутрішньополітична ситуація в Македонії залишається складною з квітня минулого року, коли і президентські, і парламентські вибори в країні виграла правляча партія ВМРО-ДПМНЄ (Внутрішня македонська революційна організація - Демократична партія македонської національної єдності). Провідна опозиційна сила країни - Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ) - відмовилася співпрацювати з переможцями. В опозицію тоді перейшли й члени Албанської демократичної партії за інтеграцію. Вони закликали македонських албанців бойкотувати вибори 2014 р.

В останні місяці криза загострилася. Кабінет Ніколи Груєвського опинився під вогнем критики через повідомлення про незаконне прослуховування 20 тис. членів опозиції, журналістів і держслужбовців, а також спроби приховати дані про вбивство співробітником охорони прем'єра 22-річного юнака 2011 р. Цю інформацію лідер опозиційного СДСМ Зорян Заєв оприлюднив навесні. Причому компромат на силовиків і, зокрема, очільницю МВС Македонії Гордану Янкулоську йому надала якась іноземна спецслужба у вигляді аудіозаписів.

Ці події послужили причиною масових виступів у Скоп'є 6 травня, коли не менше ніж 2 тис. демонстрантів намагалися штурмувати урядові будинки. Того дня було поранено 38 поліцейських. Зазначимо, що лідер есдеків Зорян Заєв також повідомив, що має аудіозаписи, що свідчать про "маніпуляції" влади з албанцями, яких підозрюють у злочині на Смілковському озері.

Влада, своєю чергою, звинуватила опозицію в організації державного перевороту і провела арешти соратників Заєва. Проти самого ж лідера соціал-демократів порушили кримінальну справу. Але після інциденту в Куманово й успішної нейтралізації терористичного угруповання згадані в скандальному аудіозаписі члени македонського уряду - очільниця МВС Гордана Янкулоська, міністр транспорту та комунікацій Мілє Янакієський та очільник розвідки двоюрідний брат прем'єра Сашо Міялков - подали у відставку.

Прем'єр-міністр Нікола Груєвський задовольнив їхнє прохання, нічого не повідомивши про причини звільнення. І деякі македонські експерти вважають, що це може опосередковано свідчити про те, що події в Куманово влада справді могла використати, аби "затушувати" скандал із плівками.

На найближчу неділю опозиція знову готує масові антиурядові акції з вимогою відставки Н.Груєвського. При цьому провладні політики й експерти в Македонії стверджують, що в країні може бути запущено сценарій "кольорової революції".

Цікаво, що майже всі російські ЗМІ й експерти тлумачать події в Македонії як спробу зірвати плани Росії побудувати газопровід "Турецький потік", який має проходити з Греції на Балкани саме через Македонію. Нагадаємо, що Скоп'є підтримало цей російський проект у квітні. Так само тлумачать останні події в Македонії й сербські ЗМІ, де домінує думка, що албанський сепаратизм може бути задіяний для зриву проектів Росії на Балканах.

На Заході ж висловлюють стурбованість тим, що в результаті дій нинішнього кабінету Н.Груєвського демократія опинилася під загрозою, а процес інтеграції Македонії в Євросоюз застопорився. Але ще більше сусідні країни й Євросоюз побоюються поновлення міжетнічного конфлікту в Македонії, який може підірвати такий крихкий мир на Балканах, цій пороховій діжці Європи.