Європейський Союз розгорне на кордоні між Литвою і Білоруссю місію офіцерів Європейської агенції прикордонної та берегової охорони (Frontex). Рішення Євросоюз прийняв у понеділок після візиту до Вільнюса голови Frontex Фабріса Леггері. Причина — нелегальні мігранти, яких скеровує в балтійську країну режим Олександра Лукашенка.
У Вільнюсі прямо звинувачують владу Мінська в тому, що та вирішила штучно створити міграційну кризу. Нагадаємо: відносини Білорусі та Євросоюзу зіпсувалися після придушення режимом Лукашенка протестів білоруської опозиції та інциденту з літаком Ryanair, який, на настійну вимогу білоруської влади, здійснив 23 травня вимушену посадку в Мінську, після чого було заарештовано ексголовреда Nexta Романа Протасевича.
Опинившись під дією санкцій, Олександр Лукашенко вирішив відігратися, використовуючи нестандартні засоби. Як пояснювали затримані на литовській території нелегали, вони через агентства оформляли переліт рейсом «Іракських авіаліній» із Багдада до Мінська ще в Іраку, де їм обіцяли наступний транзит у ЄС. Інформацію вони отримували нібито від друзів та знайомих. Оголошення про можливість «поліпшити своє життя в Європі» також поширювалися низкою місцевих ЗМІ. Плата за послуги становила 1,4–1,5 тис. дол. За словами мігрантів, два рейси з Багдада до Мінська на початку липня були заповнені пасажирами вщерть.
Після прильоту до Мінська пасажирів селили в готелях як туристів. Але потім невідомі відбирали в них документи й невеликими групами відвозили до литовського кордону, який мігранти перетинали лісовими масивами та болотистими місцями.
Із початку нинішнього року литовські прикордонники затримали на кордоні з Білоруссю 2096 мігрантів. Це у 26 разів більше, ніж торік. Більшість їх — вихідці з країн Близького Сходу й Африки. Зокрема 1098 людей є громадянами Іраку або відрекомендувалися ними. Щонайменше, 38 мігрантів зуміли потрапити з Литви до Польщі, де їх затримали й передали литовським прикордонникам, оскільки в ЄС діє правило про повернення нелегалів до країни, через яку вони потрапили на територію Євросоюзу.
Влада Литви визнала, що не має вдосталь сил для контролю 678 км спільного кордону з Білоруссю. Як повідомив один із колишніх співробітників Брестської прикордонгрупи в інтерв'ю німецькій Deutsche Welle, литовці нездатні ефективно контролювати 40% спільного кордону з Білоруссю. Очевидно, ці цифри можуть бути перебільшеними, та принаймні білоруська влада добре поінформована, де в сусідів є «дірки» в охороні кордонів, і може скеровувати мігрантів на слабо контрольовані ділянки.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс 13 липня заявив, що офіційні структури Білорусі беруть участь у переправлянні мігрантів через кордон. За його словами, це підтверджується тим, що нелегали потрапляють у Білорусь через турагентства, які продають квитки на рейси до Мінська з Багдада і Стамбула. У публікаціях згадуються мінське турагентство «УмноТуры» і «Центркурорт» із Вітебська, які наприкінці травня — початку червня робили запит на візи для іракських громадян, що потім опинилися в Литві. Однак усіх деталей схеми ще не з'ясовано. Є також підозри, що мігранти прибувають у Білорусь із Росії, і встановити їхню точну кількість неможливо.
Ґабріелюс Ландсберґіс терміново вилетів до Іраку, де обговорював тему іракських нелегальних мігрантів. Міністр закордонних справ Іраку Фуад Хусейн на зустрічі з литовським колегою пообіцяв провести розслідування щодо мереж, котрі займаються нелегальним перевезенням людей до Євросоюзу. Водночас литовському дипломату не вдалося отримати запевнення іракської сторони, що вона готова приймати своїх громадян назад.
Минулого тижня міністр закордонних справ Литви також побував у Туреччині і закликав владу зменшити кількість рейсів зі Стамбула до Мінська, обіцяючи турецькій владі грошову компенсацію. Від Туреччини, через яку мігранти потрапляють із Іраку в Білорусь, Литва хотіла б домогтися реєстрації людей, котрі прямують транзитом до Мінська, що дало б можливість їх ідентифікувати, якщо вони потім вирушать до Литви. Однак у Стамбулі він не заручився підтримкою.
Ґабріелюс Ландсберґіс заявив, що Литва не надаватиму статусу політичного біженця мігрантам із Близького Сходу, які потрапляють до країни через білорусько-литовський кордон.
13 липня литовський Сейм прийняв резолюцію, яка пропонує урядові країни для посилення охорони державного кордону на ділянці з Білоруссю залучити армію (поки що 260 солдатів та офіцерів) і по всьому периметру в максимально стислі терміни встановити фізичну огорожу з колючого дроту. Також пропонується забезпечити, щоб організаторів потоків нелегальної міграції, включно з білоруськими фізичними та юридичними особами (турагентствами й авіакомпаніями), було притягнуто до відповідальності та вжито до них національних санкцій і санкцій Євросоюзу.
Згідно з цим рішенням, на нелегалів накладаються певні обмеження: вони позбавлені права вільного пересування країною і перебуватимуть під наглядом поліції. У резолюції Сейму пропонується іноземців із третіх країн, котрі нелегально перетнули кордон Литви і не мають документів (за винятком жінок із дітьми, вагітних, інвалідів та дітей віком до 16 років), трактувати як імовірних активних учасників гібридної атаки, доки не доведено інше. Тому на них мають поширюватися інші умови затримання і проживання.
Влада відводить під тимчасове розселення мігрантів порожні під час канікул школи. При цьому влада визнає, що їй бракує місць для розселення мігрантів і вона не може йти назустріч жителям окремих населених пунктів, які вимагають не селити в них мігрантів. До того ж уже є факти виявлення серед мігрантів COVID-позитивних людей, яким потрібно забезпечити ще й ізоляцію.
Хоча мігранти перебувають під наглядом правоохоронців, минулого вівторка шестеро з них втекли з центру в містечку Лаздияй.
Штучність кризи, створеної білоруською владою на кордоні з Литвою, підтверджується й тим, що на кордоні з Польщею напливу нелегалів не спостерігається. Мета «гібридної атаки» проти Литви з боку Білорусі — дестабілізація внутрішньополітичної ситуації, підтримка ультраправих і антиемігрантських настроїв, створення додаткового фінансового тиску на бюджет країни. Литовські політики й експерти розглядають штучно створену міграційну кризу як один із елементів підготовки широкомасштабних військових навчань «Захід», де такі операції можуть бути відпрацьовані як нова гібридна загроза для безпеки ЄС.
У Мінську, очевидно, розраховували, що зможуть діяти за прикладом турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана. У 2016 році Туреччина домоглася від Євросоюзу обіцянок фінансової допомоги та низки політичних поступок в обмін на те, що турецька влада боротиметься з нелегалами та перешкоджатиме їхньому проникненню в Європу. Однак Євросоюз не виконав у повному обсязі обіцянок, і 2020 року турецький президент знову погрожував відкрити кордони для біженців. Утім, останніми роками Frontex уже розгорнув сили на островах в Егейському морі — основному районі переправляння мігрантів із Туреччини до Греції.
Тепер схожу тактику використали в Мінську. Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська називає дії білоруської влади «спробою режиму (Лукашенка. — О.К.) помститися Литві і всьому Європейському Союзу за їхню підтримку громадянського суспільства в Білорусі».
Сам Олександр Лукашенко в інтерв'ю телеканалові Sky News Arabia заявив: «Якщо вони (литовці, поляки, німці чи французи) хочуть приховати істину, можна попрікати Білорусь у тому, що ми причетні до цієї міграції. Якщо вони хочуть по-справжньому боротися проти нелегальної міграції і ввести цю нелегальну міграцію в нормальне русло, то хай починають із себе». При цьому він звинуватив Литву в тому, що це тамтешні «злочинні угруповання» сприяють потокам нелегальної міграції, а він зовсім не має наміру задарма допомагати литовцям стримувати міграцію.
Правда, зрештою Лукашенко, фактично, визнав, що йому дуже дошкулили санкції й через питання боротьби з нелегалами він продавлює тему їх скасування. «Якщо ви хочете, щоб ми вам у цьому (робота з припинення на кордоні протиправних дій, чи це будуть нелегальні міграція, поставки зброї, наркотиків) допомагали, то ви не накидайте нам на шию зашморг», — заявив самопроголошений президент Білорусі.
Однак його спосіб таким чином поторгуватися з ЄС не матиме успіху. Литовська влада заявила, що вона вимагатиме впровадження проти Мінська додаткових санкцій з боку ЄС, якщо переправляння нелегалів триватиме.
Більше статей Олексія Коваля читайте за посиланням.