4 листопада румунський прем'єр Віктор Понта заявив про свою відставку і відставку уряду.
Днем раніше 25 тисяч громадян вийшли на мітинг, щоб ушанувати пам'ять про жертви трагедії, що сталася увечері в п'ятницю, 30 жовтня, у нічному клубі Colectiv у Бухаресті. У пожежі, що виникла внаслідок неналежного використання піротехніки під час рок-концерту, загинуло не менше ніж 32 особи, а ще 130 опинилося на лікарняному ліжку, зазнавши поранень у тисняві біля єдиного виходу з клубу. Трагедія сталася не тільки через недотримання протипожежних норм і переповнення приміщення колишньої взуттєвої фабрики, не розрахованої на такий захід. Як згодом з'ясувалося, цей заклад існував завдяки корупційним схемам на місцевому рівні. Його акціонери, яких судитимуть за ненавмисне вбивство, не мали належних дозволів і ліцензій. Вони не повідомляли місцеву владу про плановані заходи. Компетентні органи не проводили в клубі необхідних перевірок. "Корупція вбиває!" - під таким гаслом вийшли люди на вулиці румунської столиці та інших міст, вимагаючи притягти можновладців до відповідальності.
"Я зобов'язаний зважати на обґрунтоване невдоволення, яке є в суспільстві. Я залишаю посаду, сподіваючись, що це задовольнить вимоги протестувальників", - заявив румунський прем'єр Віктор Понта.
Корупція серед румунських політиків, яка збереглася з часів, що передували вступу країни до ЄС, - це справжній бич для суспільства. Хоча в останні роки було ухвалено відповідні закони, антикорупційна боротьба ведеться не зовсім ефективно. Корупція - це основна причина, через яку низка країн Євросоюзу (зокрема Німеччина, Фінляндія і Нідерланди) не дозволяє Румунії приєднатися до Шенгенської зони, хоча країна є членом ЄС з 2007 р.
Румунські політики, викриті в корупційних діях, включаючи засуджених за них раніше, досі можуть обіймати офіційні посади в уряді, місцевих органах влади, бути суддями і прокурорами.
Наймолодший румунський прем'єр з часів падіння режиму Чаушеску - Віктор Понта - прийшов у владу
2012 р., маючи в минулому солідний перелік корупційних епізодів. Основні факти стосуються його діяльності як приватного адвоката у 2007-2008 рр. Національне управління боротьби з корупцією Румунії (DNA) з'ясувало, що в цей період він сфальсифікував платіжні документи на 45 тис. дол. США за роботу, якої не виконував. Він також допоміг своєму колезі по цеху уникнути сплати податків з суми
10 тис. євро. Але перший серйозний скандал, пов'язаний з ним, спалахнув іще 2012-го, коли політика викрили в тому, що він у 2003 р. скопіював значну частину своєї докторської дисертації з кількох книжок інших авторів. Користуючись покровительством тодішнього прем'єра і свого наукового керівника Адріана Нестасе (до речі, засудженого за корупцію), Понта зумів викрутитися з того скандалу, але наприкінці 2014 р. таки відмовився від наукового ступеня.
Комусь такі злочини здадуться дрібними. Однак сьогодні для багатьох громадян, які вийшли на вулиці румунської столиці протестувати проти корупції, саме Понта є втіленням старої політичної системи, в якій протизаконні дії досі можливі і допускаються. Минулого літа його звинуватили в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей, його активи було заморожено. Щодо чинного прем'єр-міністра країни в Румунії це сталося вперше. І хоча прем'єр має певний імунітет, це не убезпечило його від масштабного розслідування, в якому він проходить як підозрюваний. Цей скандал призвів до політичної кризи в країні, яку сам Віктор Понта на початку червня називав "незначною" і відмовлявся йти у відставку. Примітно, що тоді румунський парламент, у якому більшість мають соціал-демократи, не підтримав порушення проти прем'єра кримінальної справи. Ця підтримка вселила у Віктора Понту впевненість, що він справді уникне покарання. "Якщо суд визнає мене винним - це інша річ, - казав Понта в липні. - Але поки що у правовому плані мої дії не викликають нарікань".
Понта вважав антикорупційне розслідування проти себе політично мотивованим і називав президента країни Клауса Йоганніса головним замовником цього процесу. (Йоганніс виборов перемогу над Понтою під час президентських виборів 16 листопада 2014 р., скориставшись протестними настроями громадян проти очільника уряду, який вирішив консолідувати владу в країні в руках соціал-демократів, ставши керівником держави). Прем'єр вважає, що нинішній президент підігравав ліберальній опозиції. В останні місяці опозиціонери намагалися скинути корумпованого прем'єра через вотум недовіри. Але для цього в парламенті забракло голосів, партійна дисципліна в лавах соціал-демократів далася взнаки.
За кілька останніх місяців імідж Понти, колись перспективного румунського політика, почав деградувати рекордними темпами. Улітку прем'єр усе ж таки оголосив про складання повноважень лідера Соціал-демократичної партії на час антикорупційного розслідування, щоб не підставляти під удар своїх соратників. Незадовго до трагедії в нічному клубі Бухареста, 12 жовтня, Понта остаточно вирішив передати керівництво партією іншому політикові - колишньому міністру регіонального розвитку Лівіу Драгнеа. Тепер той готуватиме партію до муніципальних і національних виборів наступного року. Однак і в нового лідера румунських есдеків не все чисто з законом. У травні Верховний касаційний суд Румунії визнав Драгнеа винним у фальсифікації даних про явку виборців на референдум, що проводився 2012 р. Тоді румуни голосували за можливість оголосити імпічмент попередньому президентові країни - Траяну Бесеску. За відставку президента тоді проголосувало 87% виборців. Однак його результати були визнані недійсними через низьку явку - менше половини громадян, що мають право голосу. Драгнеа тоді навмисно завищив дані. Він навіть отримав за це умовний термін, але, незважаючи на ці правопорушення, однопартійці підтримали його кандидатуру більшістю голосів. У нього є шанси стати майбутнім прем'єром країни. Драгнеа, давній соратник Понти, неодноразово заявляв, що соціал-демократи підтримуватимуть екс-прем'єра.
Навіть після відставки прем'єра в Бухаресті, Тімішоарі, Брашові, Плоешті, Ясах, Сібіу, Галаці та інших румунських містах цього тижня тривали протести. Учасники маніфестацій, кількість яких оцінювали в 50 тис., вимагали від парламенту спростити процедуру позбавлення депутатів імунітету, конфіскувати майно корумпованих чиновників, скоротити кількість депутатів парламенту з 488 до 300, а також збільшити бюджетне фінансування охорони здоров'я і системи освіти.
Трагедія в нічному клубі, яка розрослася до масштабів політичного цунамі, що знесло прем'єра та його уряд, тепер ставить перед румунами дуже непрості запитання. Напевно, головне з них - як не допустити подібних трагедій у майбутньому? А в політичній сфері - які висновки з прем'єрства Понти слід зробити? Як розпізнати і запобігти переродженню влади в корупційну після майбутніх виборів? Адже, можливо, "здерта" колись дисертація вже була досить вагомим аргументом для того, щоб не допустити непорядного політика до влади. А якщо згадати 2012 р., коли Понта всіма способами намагався позбавити влади тодішнього президента Траяна Бесеску? Для всієї Європи тоді ці дії стали свідченням кризи влади в Румунії, спроби тиску на правосуддя і навіть підриву принципів правової держави.
У тому, що для Віктора Понти відставка не повинна стати індульгенцією за всі гріхи, сьогодні багато хто впевнений як у Бухаресті, так і Брюсселі.
Президент країни Йоганніс ініціює процес переговорів між партіями для формування тимчасового уряду Румунії. В четвер міністр освіти Сорін Кімпяну був призначений виконуючим обов'язки прем'єр-міністра до затвердження нового складу кабінету.
Соціал-демократи виступають проти проведення дострокових виборів. Однак багато чого залежить і від зусиль Національного управління боротьби з корупцією Румунії та його керівника Лаури Кодрути Ковесі. За її словами, зараз справа Понти - одна з ключових для слідчих, і той факт, що йому висунуто конкретні звинувачення, уже свідчить про те, що співробітники антикорупційного органу добре роблять свою роботу. Згідно з опитуваннями, 60% громадян Румунії довіряють DNA, яке продовжує роботу з виявлення фактів незаконних дій прем'єра після 2012 р. Усього ж, за словами Ковесі, у 120 слідчих її управління в роботі перебуває 6 тис. справ. І те, що вже зроблено, також вражає - тільки за кілька останніх років агентство ініціювало процеси проти 24 мерів міст, включаючи впливового столичного градоначальника Соріна Опреску, проти п'яти парламентарів, двох колишніх міністрів і прем'єр-міністра, а також більш як тисячі інших осіб (серед них судді й прокурори, родич екс-президента Бесеску, а також олігархи, у тому числі найбагатша людина країни - мільярдер Іоан Нікулає), які винні в корупції й фінансових махінаціях на суми, що перевищують 10 тис. євро. 90% цих справ доведено до суду.
При цьому Ковесі каже, що вона постійно перебувала під тиском з боку політиків і лояльних до уряду ЗМІ. Але, за її словами, вона добре знає цю кухню, бо до свого призначення головою незалежного антикорупційного органу в 2013 р. вона шість років пропрацювала на посаді генерального прокурора країни. Крім того, підтримка з боку Європейського Союзу і громадян сьогодні позбавила румунських політиків можливості прямо втручатися в розслідування DNA, проте у них залишається можливість обмежувати роботу Управління постійними змінами законодавства.
Інстинкт самозбереження корумпованої політичної системи сильніший, ніж політична й моральна відповідальність політиків перед своїми громадянами. Але в керівництві Євросоюзу загалом з оптимізмом оцінюють останні події в Румунії та активізацію зусиль в антикорупційній боротьбі. Там уже натякнули, що в грудні країни Союзу можуть повернутися до розгляду питання про приєднання Румунії до Шенгенської зони.