Узбекистан ухвалив рішення вийти з ГУУАМ. Про це він повідомив у листі, надісланому Ісламом Карімовим Володимиру Вороніну, який головує в організації. За словами представника адміністрації президента Молдови, у документі йдеться, що «Узбекистан вважає за необхідне заявити про свій вихід із ГУУАМ у зв’язку з суттєвою зміною оголошених спочатку цілей і завдань».
«Останнім часом у діяльності ГУУАМ робиться акцент на ідеологічній та військово-політичній складових співпраці в рамках ГУУАМ, вирішенні заморожених конфліктів, формуванні спільних збройних блоків і перегляді наявних систем безпеки. У зв’язку з цим Узбекистан вважає за необхідне заявити про свій вихід з організації», — цитує лист агентство «Інтерфакс-Україна».
Цю новину спокійно сприйняли як учасники об’єднання, так і його апологети й противники, тим паче що з 2002 року Узбекистан призупинив своє членство в ГУУАМ. Так, перший віце-прем’єр-міністр України Анатолій Кінах сказав, що він жалкує з приводу виходу з ГУУАМ Узбекистану, проте переконаний у майбутньому існуванні цієї організації.
У Баку також зберігають спокій і вважають, що рішення Ташкента не позначиться негативно на подальшому розвитку організації. Заввідділом зовнішніх зв’язків адміністрації президента Азербайджану Новруз Мамедов зауважив у своєму коментарі, що Узбекистан, який відрізняється від інших членів ГУУАМ географічним положенням та інтересами, з самого початку був пасивний на заходах, що проводилися у рамках організації, і тому рішення Ташкента не можна назвати несподіваним. «Усі європейські держави, які залишилися в ГУУАМ, пов’язують спільні інтереси, що полягають у проведенні єдиного курсу на євроінтеграцію і побудову демократичної правової держави. Поза сумнівами, ГУУАМ і надалі активно розвиватиметься за підтримки США і Євросоюзу», — сказав представник Баку.
Цю точку зору поділяє і російський політолог Костянтин Затулін. «У ГУУАМ збереглися натхненники і спонсори, це насамперед США, тому вихід Узбекистану з цієї організації, на жаль, не сприятиме її розпаду».