Світогляд українців і росіян істотно змінився за останніх 18 років. Саме у відмінності поглядів на минуле і сьогодення — корінь більшості суперечностей між Україною та Росією. Подібну точку зору в статті для «Дзеркала тижня» повідомив Надзвичайний та Повноважний Посол України в Російській Федерації Костянтин Грищенко.
«Коріння багатьох конфліктів та суперечностей в україно-російських відносинах криється в одному, досі не для всіх очевидному факті: за роки після розпаду СРСР ми, зберігаючи багато спільних інтересів, стали дуже різними і за моделлю суспільного розвитку, і за світоглядом», — зазначив він.
За словами посла, держава для російської політичної еліти і суспільства є важливою надцінністю, яка формує навколо себе систему решти цінностей і пріоритетів. У російській еліті популярна ідея безперервності державотворчого процесу.
«Сьогоднішня російська еліта не тільки не відхрещується від будь-якого етапу минулого своєї країни, — фактично всі вони подаються через позитив», — уточнив посол, додавши: «В Україні історичний процес не сприймається як цілісний. Період перебування українських земель у складі Російської імперії та СРСР переважно розглядається як етап національного історичного розвитку, що мав негативні наслідки».
Грищенко підкреслив, що для російської еліти базовою ідеєю залишається орієнтація на велич Росії.
«Такі погляди формують специфічне бачення історії, яке, своєю чергою, часто заходить у конфлікт із українськими оцінками спільного минулого», — відзначив він.
За словами дипломата, неспівпадання оцінок приводить до конфліктів і суперечностей між Україною і Росією з приводу інтерпретації сторінок «загальної історії». Проте, він відзначив, що неспівпадання варто розглядати не як суперечку колонізаторів і колонізованих, а як диспут державників і лібералів.
«Розбіжності в акцентах на шкалі «держава — людина» значно глибші, ніж національні орнаменти цих суперечок», — підкреслив Гріщенко.
Посол також відзначив, що розосереджена між як мінімум п'ятьма великими економічними центрами структура українського народного господарства краще за конституцію та європейські поради гарантує функціонування плюралістичного парламентаризму в країні. Цей ефект тільки посилюється історичними, культурно-мовними, ідеологічними розбыжностями мешканцыв різних регіонів України.
В той же час, відзначив Грищенко, зосередження левової частки грошових потоків у Москві, масштабність військових, терористичних, геополітичних загроз, тліючий конфлікт на Північному Кавказі, розтягнутість території, наявність великої кількості збиткових регіонів — усе це створює в Росії передумови для концентрації влади, обмеження дискусії, розбудови сильної центральної адміністрації.
«Усвідомлення цих об’єктивних розходжень повинне утримувати і Москву, і Київ від спроб учити одне одного, від намірів нав’язувати сусідові свою модель як єдино правильну», — підсумував посол.
Докладніше читайте у статті Костянтина Грищенка «Україна — Росія: людина і держава» у свіжому номері «ДТ».