UA / RU
Підтримати ZN.ua

Греція. Троянський кінь чи бодливе теля?

Ярлик російського троянського коня в Євросоюзі до Греції приклеївся намертво. Хоча, якщо придивитися, колись країна гордих еллінів нині нагадує, швидше, нерозумне та битливе теля. Йому, згідно з народною мудрістю, жодна матка не дається: ні європейська (її він, схоже, уже остаточно "забуцав" своєю впертістю та навіженістю), ні російська (до якої він леститься-леститься, але гострі санкційні роги при цьому не прибирає та з рідного "стада" не йде).

Автор: Тетяна Силіна

Ярлик російського троянського коня в Євросоюзі до Греції приклеївся намертво. Хоча, якщо придивитися, колись країна гордих еллінів нині нагадує, швидше, нерозумне та битливе теля. Йому, згідно з народною мудрістю, жодна матка не дається: ні європейська (її він, схоже, уже остаточно "забуцав" своєю впертістю та навіженістю), ні російська (до якої він леститься-леститься, але гострі санкційні роги при цьому не прибирає та з рідного "стада" не йде).

Голос столиці

У Греції та Росії давні й міцні зв'язки - історичні, культурні, релігійні. Ще з радянських часів, коли після приходу військових до влади в Греції багато тамтешніх комуністів знайшли притулок у СРСР, грецькі ліві, які перебувають нині при владі, традиційно підтримуються Москвою. Також з огляду на те, що 97% греків вважають себе православними, а конституція Греції визнає православ'я провідною релігією в країні, не дивно, що Москва робить такий наголос на спільності "духовних скріп" у діалозі з Афінами. Сьогодні в Білокам'яній полюбляють поміркувати про те, що Росія та Євразійський союз можуть стати для Греції альтернативою розвитку не лише економічного, а й цивілізаційного...

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Новий грецький уряд, сформований цієї зими дивною коаліцією радикальних лівих СІРІЗА та правими націоналістами - "Незалежними греками", з перших днів свого існування щосили демонструє свою лояльність Москві.

Багато світових ЗМІ зазначили, що першим іноземним дипломатом, із яким зустрівся свіжоспечений прем'єр Алексіс Ціпрас, був російський посол А.Маслов, який доставив у штаб-квартиру СІРІЗА вітальну телеграму від Путіна. А в день призначення міністром закордонних справ Греції Нікоса Котзіаса світ облетіла фотографія, на якій той позує у компанії з апологетом "русского мира" О.Дугіним. Через нього головний грецький дипломат нібито знайомий і з російським мільярдером К.Малофєєвим, який перебуває під санкціями ЄС за фінансування бойовиків у Донбасі.

В інтерв'ю французькій L'Humanite 28 січня Н.Котзіас виступив за федералізацію України. Його колега міністр виробничої реформи, охорони навколишнього середовища та енергетики Панайотіс Лафазаніс (у недавньому минулому - одна з ключових фігур "Лівої платформи" у СІРІЗА) у квітні заявив агентству Sputnik, що, на його думку, "відносини ЄС-РФ потребують більшого змісту, більше діалогу, щоб Україна стала мостом співробітництва, а не центром напруженості чи країною, яка сприяє ізоляції Росії". Грецький парламент дотепер навіть не приступив до процедури ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. А грецькі судна посідають третє місце (після російських і турецьких) за масовістю порушень заборони на захід в анексований РФ Крим.

Новий уряд А.Ціпраса відразу ж дав зрозуміти, що "не погоджується з духом санкцій проти Росії". 29 січня (через п'ять днів після обстрілу російськими "Градами" Маріуполя!) на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС Н.Котзіас виступив за діалог ЄС із РФ і висловився категорично проти запровадження нових санкцій. В інтерв'ю "ТАСС" наприкінці березня А.Ціпрас заявив, що санкції - це "дорога в нікуди", продовження економічної війни - "тупикова політика". Він наголосив, що не уявляє архітектури європейської безпеки без Росії та виступає за розширення співробітництва з нею. Але всупереч побоюванням багатьох, Греція не стала заперечувати проти продовження санкцій ні в березні, ні в червні, хоча Н.Котзіас в інтерв'ю німецьким ЗМІ й не виключив, що Афіни скористаються правом вето влітку, під час чергового обговорення продовження обмежувальних заходів проти Росії. Очевидно, що кризу на Сході України та запровадження антиросійських санкцій Афіни намагаються використати в торзі з ЄС щодо реструктуризації зовнішнього боргу. А також заграють із Москвою в надії на скасування (або хоча б ослаблення) запровадженого нею продовольчого ембарго та виділення коштів. "Греція - суверенна країна, і в неї є повне право вести багатогранну зовнішню політику та відігравати геополітичну роль", - самовпевнено заявляє Ціпрас, країна якого заборгувала зовнішнім кредиторам понад 300 млрд дол. (175% ВВП).

Щоправда, не всі так високо оцінюють "багатогранність" політики Афін. Перший, квітневий, візит Ціпраса в Росію було розкритиковано його латвійською та литовським колегами-прем'єрами, а президент Естонії Т.Ільвес в інтерв'ю The Times назвав Грецію, Італію, Угорщину та Кіпр, які хочуть послабити санкції проти Росії, "корисними ідіотами Путіна", які ставлять під удар єдність Євросоюзу. Грошей для порятунку вітчизняної економіки Ціпрас із Москви не привіз, як і її обіцянок скасувати для Греції продовольче ембарго. Проте оголосив день свого візиту "початком нової весни" у відносинах Афін і Москви.

У розпал як ніколи спекотного для грецького уряду літа А.Ціпрас у середині червня замість того, щоб мчатися в Брюссель домовлятися з кредиторами та рятувати Грецію від дефолту, знову вирушив у РФ - на економічний форум у Санкт-Петербург, де розсипався в компліментах Росії та розкритикував ЄС, "який продовжує шлях у нікуди". "Ми не боїмося сучасних викликів і нових об'єднань. Греція має вийти на свій шлях", - заявив Ціпрас, одержавши мікрофон із рук самого Путіна. Європі, за словами грецького прем'єра, слід перестати жити ілюзіями та вважати себе "пупом землі", а Греції варто було б розраховувати на регіональну інтеграцію в Азії, Африці та Латинській Америці, на країни БРІКС та…Євразійський економічний союз - це "нові джерела продукування багатства, благ, економічної сили". Щоправда, грошей Ціпрас із Росії знову не привіз, та й про скасування відповідного російського ембарго після червневого рішення ЄС про продовження санкцій мови наразі бути не може. Але заохочувальна "морквина" перед грецьким носом усе-таки маячить: у Санкт-Петербурзі було підписано міжурядовий меморандум про участь Греції в реалізації чергового російського газового проекту в обхід України - "Турецького потоку", кошти на будівництво якого виділить Росія у вигляді певного авансу (але про це трохи нижче). Також було заявлено про роботу над ще одним документом, який нібито дозволить Москві та Афінам у майбутньому (поки що невизначеному) обійти взаємні санкції.

Поведінка нового грецького керівництва дратує в ЄС багатьох, не тільки Берлін. Навіть досить лояльний до Москви Відень обурився спробами Афін домогтися для себе послаблень у продуктовому ембарго. Австрійський міністр фінансів
Й.Шеллінг ще під час першого візиту Ціпраса в РФ заявив, що Греція не має права в односторонньому порядку домовлятися з РФ, і нагадав, що Греція залежить від допомоги Євросоюзу, а Росія не в змозі надати Афінам необхідні суми.

Сполучені Штати також неодноразово висловлювали невдоволення як із приводу намірів Греції взяти участь у реалізації "Турецького потоку", так і щодо її військового співробітництва з РФ. Греція - єдина країна НАТО, яка активно розвиває ВТС із Росією. Ще кілька років тому, до економічної кризи, вона закуповувала в РФ великі партії озброєнь і досі залежить від поставок російських запчастин, ракет і снарядів. До речі, попри колосальні фінансові труднощі, у грудні минулого року Афіни підписали з Москвою контракт на поставку запчастин до систем ППО "ТОР-М" і "ОСА-АКМ". Обговорюються контракти на техобслуговування деяких ракетних комплексів і поставки ракет для систем С-300.

У НАТО зближення Афін і Москви викликає дедалі більшу тривогу. Нещодавно видання The Daily Beast розповіло про серйозні підозри, які виникають в альянсі, з приводу можливої передачі греками Росії його секретної інформації.

Після квітневого візиту в Москву прем'єра Ціпраса туди ж на запрошення колеги С.Шойгу незабаром вирушив міністр оборони Панос Камменос, який також не скупиться на обіцянки, що Греція постарається "з усіх можливих сил зробити так, щоб санкції припинилися - і на благо Росії, і на благо Євросоюзу". Глава оборонного відомства країни - члена НАТО П.Камменос неодноразово називав Росію "союзницькою та дружньою країною", з якою Грецію пов'язують "непорушні узи завдяки спільній релігії". "Так, ми члени НАТО і Європейського Союзу, і моє послання цим організаціям було таке: ми повинні співпрацювати з Росією та зробити все, щоб зняти ембарго. Санкції стали катастрофою не тільки для Росії, а й для ЄС", - заявив грецький міністр оборони в інтерв'ю російській "Газете.RU".

Енергетика

Залежність Греції від російських нафти та газу не така тотальна, як, скажімо, у Болгарії чи Угорщині, але все одно досить значна. Нині Росія покриває близько 66% потреб Греції в енергоносіях. Нафта й нафтопродукти становлять близько 74% від усього імпорту Греції з РФ, природний газ - 18%. "Газпром" володіє в Греції 50% спільного підприємства Prometheus Gas.

Після відмови РФ продовжувати реалізацію "Південного потоку" Афіни не зволікали зі згодою взяти участь у новому газовому проекті в обхід України. Щоправда, зі зрозумілих причин попросили Москву, щоб на території Греції він не називався "Турецьким потоком". Отже, грецька частина трубопроводу в підписаному в Санкт-Петербурзі меморандумі позначена як Південно-європейський газопровід. Главі "Газпрому" О.Міллеру, який злітав до Афін наприкінці квітня, легко було знайти спільну мову не лише з прем'єром Ціпрасом, а й із давнім і відданим шанувальником Москви - міністром енергетики П.Лафазанісом. Афіни вже уявляють себе то "енергетичним хабом регіону", то "газовим перехрестям Європи". Міллер пообіцяв, що через територію Греції проходитиме транзитом 47 млрд кубометрів газу, і це "дасть можливість грецькій стороні залучити додаткові комерційні кредити для реалізації інших проектів у Греції". На думку П.Лафазаніса, здійснення "цього інфраструктурного проекту створить близько 20 тис. робочих місць, що приведе до позитивної динаміки розвитку не тільки регіону, а й країни".

Щоправда, ще питання, чи благословить Євросоюз появу альтернативи "Південному потоку" або ж знайде і в його "клону" відхилення від норми - європейського законодавства. Але проблеми можуть бути не лише в цьому.

Для будівництва грецької гілки газопроводу знадобиться 2 млрд дол. Звідки грошики?
З Росії, звісно. У Греції, всупереч твердженню класика, є не все: у неї немає розсудливості та грошей, самі лише борги. Саме вони можуть завадити Афінам одержати фінансування з Москви. Наприкінці травня заступник міністра фінансів РФ С.Сторчак припустив, що Євросоюз не дасть на це своєї згоди, оскільки як найбільший кредитор Греції накладає обмеження на оформлення нею нових кредитів, у таких випадках ЄС зазвичай рекомендує не позичати грошей ніде, окрім самого Євросоюзу. Однак, схоже, Москва й Афіни вирішили не озиратися на Брюссель. Після підписання 19 червня в Санкт-Петербурзі меморандуму про співробітництво в будівництві нового газопроводу міністр енергетики РФ О.Новак уточнив деякі деталі: будівництво грецької ділянки має розпочатися у 2016 р., завершитися - 2019-го; оператором проекту з боку Росії виступає "ВЭБ Капитал", який і профінансує проект на 100%, надавши Афінам позикові кошти.

Подивимося, як відреагує на це Брюссель. А Вашингтон ще на початку травня настійно рекомендував Афінам відмовитися від участі в "Турецькому потоці", що збільшує енергозалежність Європи від Росії, і сконцентрувати свої зусилля на реалізації Трансадріатичного газопроводу, яким має піти азербайджанський газ.

Торговельні зв'язки

Незважаючи на теплі відносини Греції і Росії, їхній взаємний товарообіг не вражає. Греція - лише 33-тя в списку торгових партнерів Російської Федерації. У РФ в Афінах немає навіть торгового представництва, що зовсім не дивно, враховуючи, що грецький імпорт становить лише 0,17% від усієї імпортованої РФ продукції, а експорт у Грецію - 0,74% від усієї експортованої. Росія не входить до трійки держав, куди Греція експортує свою продукцію, однак з 5,9% посідає перше місце серед країн, звідки в Грецію приходить імпорт. Левову частку в російському імпорті становлять енергоносії. Зовнішньоторговий оборот Греції і РФ у 2014 р. становив 4,17 млрд дол., що на 39,2% менше порівняно з
2013-м. Імпорт з Росії знизився до 3,67 млрд дол. (або на 41,2%), грецький експорт у РФ зменшився на 18,8% - до 496,5 млн дол.

Зазначимо, що істотне зниження взаємного товарообігу відбулося не стільки через обопільні санкції, скільки здебільшого через зниження поставок російських енергоносіїв у Грецію: нафти і нафтопродуктів - на 2 млрд дол., газу - на
0,5 млрд. Але на експорті Греції в Росію продовольче ембарго РФ проти країн ЄС, безумовно, позначилося. Основними експортними товарами з Греції до РФ у 2014 р. були персики й нектарини (12,3%), полуниця (7,8), лікарські засоби (6,2), ліфти й підйомники (4,8), тютюн (4,1), ківі (3,8), джеми, желе, мармелад, пюре (3,7), одяг (3,4), фольга алюмінієва (2,3), оливкова олія холодного віджиму (1,9), плити, плівка, фольга з полімерів пропилену (1,7), абрикоси (1,3), огірки й корнішони (1,0), оливки (1,0%).

У перші чотири місяці 2015 р. взаємний товарообіг Греції і Росії становив лише 57,7% від торішніх показників за той самий період; експорт Греції в РФ - 57,8; імпорт з РФ - 57,7%.

Вплив санкцій

Як послухати греків, то немає сьогодні в Євросоюзі нації більш нещасної за них. Незговірливі кредитори-"терористи" дихнути не дають, "геноцид" влаштовують, а тут ще й Брюссель змушує санкції проти Росії підтримувати, та й Москва продуктове ембарго на європейський імпорт запровадила, а підступна Туреччина швидко займає звільнене на російському ринку місце. Риба тухне, персики з полуницею гниють, хутро моль їсть, економіка страждає, люди роботу втрачають. Катастрофа! "Треба санкції швидше скасовувати!" - постійно доноситься з Афін.

Проте розберімося, чи в усіх лихах греків винні саме санкції? Або ж є й інші причини? Згадаймо, що рецесія в Греції почалася ще з 2007 р., а великі проблеми у досить безтурботної країни, яка не звикла заощаджувати, - з приходом світової фінансово-економічної кризи, яка прискорила й поглибила боргову кризу в Греції. Однак спроби "трійки" (ЄС, Європейського центробанку й МВФ) оздоровити економіку Греції наразилися на небажання як уряду, так і населення цієї країни стати значно ощадливішими та провести реформи. У Греції досить поширена корупція (у країни найгірший у ЄС показник індексу сприйняття цього зла, щорічно оприлюднюваний Transparency International, і в 2014 р. посіла 69-те місце в списку зі 175 країн). Греки заборгували вітчизняній скарбниці понад 76 млрд євро податків і аж ніяк не поспішають сплатити їх і підставити плече своїй державі у важку хвилину. Досить примітно, що після того, як центробанк країни опублікував у червні доповідь, у якій не виключив виходу Греції з єврозони і взагалі з ЄС, греки побігли в банки і за чотири дні зняли зі своїх депозитів понад 3 (!) млрд євро.

То чи такі вже й бідні бідні греки? Запитання "Чому менш заможні країни мають фінансувати більш забезпечене життя в Греції?" цікавить не тільки автора польських економічних реформ і "шокової терапії" Лешека Бальцеровича. Він, до речі, у своєму Твіттері навів кілька цифр: "середні пенсії в Греції у 2014 р. становили 11,2 тис. євро. У Словенії - 7,1 тис. У країнах Балтії - ще менше". Продовжимо список. Згідно з даними Євростату, за розміром мінімальної заробітної плати Греція аж ніяк не пасе задніх у єесівському рейтингу: з 683 євро вона посідає 12-те (!) місце і залишила далеко позаду, наприклад, Болгарію (184 євро), Румунію (218 євро), Литву (300 євро) і багато інших держав ЄС. За вартістю години роботи Греція - на 16-му місці з 28 держав Євросоюзу, а середня "чиста" місячна зарплата в цій балканській країні становить 1004 євро (для порівняння: у Польщі - 730 євро, Латвії - 601, Угорщині - 503, Болгарії - 356, Україні - 140). При цьому рівень цін у Греції нижчий від середнього по ЄС: грецький споживчий кошик у 2014 р., за даними німецького Федерального статуправління, був дешевшим за середньоєвропейський на 13,8%. Показник купівельної спроможності греків, згідно з цифрами Євростату, теж досить непоганий - 83% від середньоєвропейського рівня приватного споживання (наприклад, у Румунії - 55%, у Болгарії - лише 49%).

Найгірший у ЄС показник у Греції - це рівень безробіття, за яким вона рекордсменка. Найвищого рівня безробіття в цій країні сягнуло в листопаді 2013 р. - 28%, а серед молоді - понад 60% (звертаємо вашу увагу: це сталося до запровадження обопільних санкцій Євросоюзом і Росією). Відтоді кількість греків, які не мають роботи, стала поступово знижуватися, а зайнятість - зростати. За даними статистичного відомства Греції, у листопаді 2014 р. рівень безробіття в Греції становив 27,4% (середній по єврозоні - 12,1%), а до лютого 2015 р. досягнув найнижчого значення з липня 2012 р. - 25,4% ( серед молоді - 50,1%). Ще на початку цього року Єврокомісія прогнозувала, що в 2015 р. економіка Греції все ж таки продовжить розширюватися, щоправда, трохи повільніше, ніж торік, - на 0,5% порівняно з 0,7% 2014-го.

Як бачимо, незважаючи на дефолт, економічна ситуація в Греції не така трагічна, як може здатися після ознайомлення з репортажами та публікаціями російських (а часто й українських) ЗМІ.

А тепер власне про вплив санкцій. Представники грецького уряду і російські мас-медіа називають різні, часом фантастичні цифри збитків, завданих Греції. Так, у квітневому інтерв'ю "Коммерсанту FM" директор Інституту стратегічного планування й прогнозування О.Гусєв заявив, що торік Греція "втратила порядку 7,5 млрд євро тільки через санкції" проти Росії. У травні грецький міністр оборони П.Камменос повідомив журналістам, що "втрати від санкцій за рік становили близько 4 млрд євро", а місяцем раніше в інтерв'ю російській "Газете.RU" він так пояснював важливість відносин Греції і РФ: "70% нашого сільськогосподарського експорту йде в Росію. 25% туристів у нас з Росії, а 95% греків вірять, що росіяни - це брати". З приводу останнього твердження сперечатися не будемо - важко перевірити, а от перші дві цифри - елементарно.

Як свідчать сайти "Экспортеры Росссии" і ITC Trade Map (використовується статистика ФМС РФ та ООН), основними статтями сільгоспекспорту Греції в РФ є їстівні фрукти, горіхи, шкірка цитрусових, дині. Отже, згідно з даними, наведеними ITC Trade Map, у 2013 р. Греція експортувала цієї продукції на 1,103 млрд дол., з них у Росію - на 209,94 млн; а в
2014 р. весь фруктово-горіховий експорт "затягнув" на 1,094 млрд дол., у Росію - на 149,219 млн. Шляхом нехитрих обчислень визначаємо, що в 2013 р. Греція експортувала в Росію приблизно 19% своїх горіхів і фруктів, а в 2014 р. - 13,6%. І аж ніяк не 70%, як стверджував П.Камменос! Що там ще з сільгосппродукції продається греками за кордон? Тютюн? Рахуємо. У 2013 р. експорт грецького тютюну в РФ становив… 4,6% від усього експорту цього товару, в 2014 р. - 4,9% (причому у вартісному вираженні експорт тютюну в Росію збільшився у 2014 р. на 5,2%). А що з їстівними овочами, коренеплодами і бульбами рослин? У 2013 р. у РФ - 3,8% від усього експорту цієї продукції, у 2014 р. - 2,7%. Риба, молюски та інша морська живність: у 2013 р. у РФ - 2,5%, у 2014 р. - 0,47%. І де це грецький міністр оборони 70% знайшов?

Якщо ж говорити про втрати Греції від санкцій, то зауважимо, що здебільшого це збитки від запровадженого Росією продуктового ембарго, у результаті якого експорт сільгосппродукції в РФ, за оцінками грецької сторони, знизився на 35,1%, і втрати становили
114 млн євро. Згідно з грецькою статистикою, у 2014 р. відбулося скорочення експорту в РФ риби (з 18,3 млн дол. у 2013 р. до 3,4 млн); полуниці (з 47,6 млн дол до 38,7 млн), ківі (з 49,2 млн дол до 18,9 млн).

Представники грецького уряду вимагають від Євросоюзу компенсацій за завдані збитки, а також не раз намагалися домовитися з Москвою про ослаблення російського ембарго. Про це А.Ціпрас попросив В.Путіна під час першого ж візиту до Москви: "Як збільшити грецький експорт у Росію? Як можна зняти російську заборону на ввезення грецьких продуктів?".

Однак Росія не поспішає порадувати своїх грецьких друзів і неодноразово давала зрозуміти, що не зніматиме заборони на ввезення європейських продуктів харчування виключно для Греції. Але готова розглянути альтернативи. Наприклад, як пояснював прес-секретар Путіна Д.Пєсков, погодитися на поставки давальницької сировини для переробних підприємств у Росії.

Після червневого візиту А.Ціпраса в Санкт-Петербург на економічний форум і його чергової зустрічі з Путіним російські ЗМІ повідомили, що на осінь готується якась велика двостороння угода, яка дозволить Афінам і Москві обійти обопільні санкції. Якою буде ціна для Греції цієї домовленості? Поки що невідомо. Хоча російські чиновники та експерти досить прозоро натякають на те, що Росія зацікавлена в придбанні деяких грецьких активів - ГТС, портів та ін. Можливо, йдеться про якісь "пакетні" домовленості, які стосуються також і сфери енергетики.

У 2014 р. знизився експорт у Росію й хутряної галузі Греції - на 60% порівняно з 2013-м. Однак причина, вочевидь, зовсім не в санкціях: зауважимо, що в 2013 р. (коли про санкцій ще навіть не йшлося) експорт грецьких виробів із хутра до Росії впав на 65%(!) порівняно з 2012-м.

Експорт грецької фармацевтичної продукції в РФ у 2014 р. зменшився майже наполовину - на 48,6%. Але це, знову ж таки, не пов'язано із санкціями. Як визнають навіть російські експерти (зокрема, у коментарях РБК, який підготував аналіз зміни імпорту до Росії в 2014 р.), "зниження поставок фармацевтичної продукції відбувалося здебільшого через валютні коливання: імпортери боялися ввозити великі партії ліків". Звернімо вашу увагу на ще одну деталь: попри значне падіння експорту фармацевтичної продукції в РФ, загалом грецький експорт лікарських засобів у 2014 р. практично не зазнав змін і становив 99% від експорту роком раніше (у вартісному вираженні).

Увесь же експорт Греції у 2014 р. становив 98,6% від показника 2013-го. Окремо зазначимо, що фруктова та рибна галузі, які постраждали від російського ембарго, теж почувалися в 2014 р. досить непогано: весь експорт фруктів і горіхів становив 99,2% від показника попереднього року, риби - 99,4. Це свідчить про те, що грецьким виробникам удалося або знайти обхідні шляхи на ринок РФ, або переорієнтуватися з російського на інші ринки збуту.

Подібна ситуація й у туристичній сфері. До речі, пан Камменос і тут погрішив проти істини: частка російських туристів у загальному потоці мандрівників, які відвідують Грецію, аж ніяк не 25%. Росія - лише четверта в списку країн, чиї громадяни вибирають місцем відпочинку Грецію. Відповідно до офіційної грецької статистики, у 2012 р. росіяни становили 5,6% від усіх туристів, у 2013-му - 7,5% (1,17 млн чол.). У 2014-му туристичний потік із Росії зменшився на 14% і, за даними "Ростуризма", становив 1,02 млн чол. Росіяни в Греції - бажані гості, адже, за інформацією тамтешнього МЗС, у докризові часи залишали на відпочинку в Елладі в середньому 1079 євро, на відміну від "звичайних" туристів, які витрачають у середньому близько 670 євро. Однак розуміючи, що цього року рубль навряд чи значно зміцниться, а купівельна спроможність росіян відновиться хоча б до рівня колишніх років, греки вирішили більше уваги приділити туристам із Європи та Америки. За статистикою Банку Греції, цього року тільки в першому кварталі (а це, зауважимо, не найгарячіший сезон) Грецію відвідало на 49,7% більше американців, ніж рік тому, а з країн Євросоюзу прибуло відпочивальників аж на 70,6% більше. Загалом же у першому кварталі 2015-го кількість іноземців, які відвідали Грецію, збільшилася на 45,6% порівняно з таким само періодом торік.

Туризм дає Греції до 20% ВВП, це одна з найважливіших галузей грецької економіки, в якій працює 25% громадян країни. Однак проблеми в цій сфері розпочалися не із запровадженням санкцій проти Росії, а у зв'язку з дефолтом. Як повідомила на початку липня The Times, з цієї причини Греція нині, в "гарячий" сезон, втрачає щодня близько 50 тис. туристів, які стали масово здавати авіаквитки та відмовлятися від заброньованих номерів у готелях.

Кремлівська колона

"Грецьке населення в Криму зазнало нападок з боку фашистського уряду України, і захистом для грецьких родин там стала присутність російських сил… У грецького населення в Криму завжди були тісні зв'язки з місцевим російськомовним населенням. Я вчора обговорював це питання з патріархом Кирилом - у нас спільна церква, ми віримо в ті самі цінності, й просто неможливо було не захистити греків від фашистського уряду України", - це цитата з квітневого інтерв'ю "Газете.Ru" нинішнього міністра оборони Греції та лідера правої партії "Незалежні греки", що входить у правлячу коаліцію, П.Камменоса, який перебував на той час із візитом у Москві.

І хоча українське МЗС, пославшись на слова посла Греції в Україні, заявило, що це "черговий фейк російської пропаганди", дозволимо собі засумніватися в цьому. І не тільки тому, що нам невідомо, аби сам П.Камменос спростовував публікацію в "Газете.Ru", або тому, що інтерв'ю під помітним заголовком "Необхідно було захистити греків від фашистського уряду України" дотепер красується на сайті російського інтернет-видання. Просто заяви про "фашистів у Києві" та їх "звірства" надто часто й до цього злітали з вуст представників нинішньої грецької правлячої коаліції.

От, наприклад, партійний соратник П.Камменоса - депутат грецького парламенту Г.Аврамідіс (до речі, першим із іноземних депутатів приїхав на "референдум" у Крим) у липні минулого року в інтерв'ю інтернет-газеті "Русские Афины" розповідав про владу в Києві, яка "продовжує політику насильства, геноциду на Сході України". "Влада не може бути законною, якщо вона проводить політику вбивства маленьких дітей", - заявляв він.

А от іще один пасаж - цього разу з вуст нинішнього міністра виробничої реформи, охорони навколишнього середовища та енергетики П.Лафазаніса (до входження в уряд - депутата парламенту від Коаліції радикальних лівих сил СІРІЗА). У вересні минулого року під час антифашистського маршу до посольства України він заявив: "Ми виступаємо проти режиму в Києві, який підтримує неонацистів і неофашистів... Сьогоднішній великий марш - це послання грецького народу проти фашизму, це вираження солідарності антифашистів із народом Південно-Східної України".

На жаль, подібних висловлювань ми назбирали чимало. І не лише з російської або проросійської грецької преси, а й із виступів у стінах Європарламенту депутатів від правлячої в Греції СІРІЗА. Про тісну дружбу цієї політичної сили з Москвою ми писали неодноразово. Додамо лише, що ідеолог "русского мира" О.Дугін ще до російсько-українського конфлікту називав грецьких лівих потенційними партнерами Росії в протистоянні "атлантизму, лібералізму та глобальній олігархії".

Однак до дружби з Москвою в Греції прагнуть не тільки представники нинішньої влади - СІРІЗА та "Незалежні греки". Кремлівська колона в цій балканській країні набагато потужніша. Зрозуміло, що марширують у ній і представники Комуністичної партії Греції (КПГ). Так, депутат Європарламенту від КПГ С.Зарянопулос і його однопартієць депутат національного парламенту Г.Ламбрулес були "спостерігачами" на "виборах" у "ДНР" і "ЛНР" і, ясна річ, жодних порушень там не виявили.

Неофашистська партія "Золотий світанок" - теж серед союзників Москви та обвинувачує США, Німеччину й "міжнародний сіонізм" у підтримці "нацистів" в Україні. Сюр та й годі. Як писав журнал Foreign Affairs, лідер "Золотого світанку" Н.Міхалоліакос, відбуваючи тюремне ув'язнення, одержав листа підтримки від О.Дугіна, який запропонував встановити тісніші зв'язки між "Золотим світанком" і його дослідним центром у Москві. Пропозицію було з задоволенням прийнято.

Глава нещодавно створеної партії "Відродження еллінізму" та "Всегрецької асоціації дипломантів вузів колишнього СРСР" П.Ксантопулос, завсідник, а іноді й організатор антиукраїнських акцій, пообіцяв "улаштувати грецький антимайдан проти неонацистського насильства в Україні". Рік тому в інтерв'ю "Русским Афинам" він пояснив свою нелюбов до офіційного Києва: "Події показали, що нова влада України незговірлива. Порошенко своїми умовами (перемир'я. - Т.С.) продемонстрував, що він американський прихвостень і виконує їхні побажання, їхні плани втілює в життя".

* * *

Сьогодні Греції не до України - свої проблеми розгребти б. Куди повернуть, який черговий фінт викинуть Афіни, що суперничають за "передбачуваністю" вчинків із Москвою, прогнозувати складно. Чи будуть життєздатними їхні домовленості з кредиторами? Чи приймуть Афіни "руку допомоги" від Росії, яка зі зловтішним задоволенням спостерігає за розбратом у рядах Євросоюзу? Чи греки оговтаються, затягнуть паски та почнуть працювати, реформуючи свою країну? Принаймні Греція надовго ввійшла в зону турбулентності та, як і раніше, залишається найбільш слабкою та ненадійною ланкою в і без того досить умовному санкційному ланцюгу Євросоюзу.

…І наостанок.

За інформацією Офісу ООН із координації гуманітарних зусиль, за рік збройного конфлікту на Сході України загинуло близько 6500 чоловік, 16000 чол. одержали поранення, 5 млн потребують гуманітарної допомоги, понад 1,3 млн вважаються внутрішньо переміщеними.

Відповідно до заяви грецького прем'єра А.Ціпраса на червневому економічному форумі в Санкт-Петербурзі, ключовою подією 2016 р. у двосторонніх відносинах Афін і Москви буде проведення "перехресного" року Росії в Греції та Греції - у Росії...

Початок проекту див. з № 23.