Франція історично є однією з найбільш пронизаних (просочених) русофільством країн Європи. Тут багато хто не лише захоплюється великою російською культурою, пам'ятає про монархічні зв'язки двох держав і поділяє непозбутню тугу за імперським минулим. Тут ведуться серйозні справи і робляться великі гроші на бізнесі з Росією; тут дуже багато людей не люблять Америки та вбачають у Росії гідного суперника США, водночас не вважаючи її загрозою для Франції. Тут практично не згадують, що Париж також приєднався до Будапештського меморандуму після відмови України від третього у світі ядерного арсеналу. Тут значно менше знають про Україну, ніж про Росію, і часто не обтяжують себе з'ясуванням справжніх причин російсько-української війни.
Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".
Проте саме французький президент разом із німецьким канцлером представляє Євросоюз у форматі, який увійде в історію під французькою назвою - нормандський, а французька дипломатія сушить голови і пітніє над урегулюванням "української кризи".
Голос столиці
Президент Франсуа Олланд підключився до миротворчості у перші ж тижні кризи. 12 березня 2014 р. він телефонував Путіну, щоб нагадати про неприпустимість референдуму про статус Криму, що готувався на 16 березня, і закликав хазяїна Кремля зробити все, щоб не дати Криму увійти до складу Росії, інакше "це буде сприйнято як неприйнятна анексія".
Саме Ф.Олланд запросив у Нормандію на святкування 70-річчя висадки союзних військ і В.Путіна, і П.Порошенка для "конструктивного діалогу між Україною і Росією". Як писав брюссельський Euractive, Олланд сподівався, що 6 червня йому вдасться, як мінімум, переконати Путіна потиснути руку свіжоспеченому президентові Порошенку. Очевидно, у готовності Порошенка потиснути руку Путіну в Олланда сумнівів не виникало.
Напередодні нормандських урочистостей французький президент заявив, що "це важлива міжнародна подія, яка має слугувати інтересам миру". "Ми повинні говорити в один голос, насамперед про Україну", - додав він. "Росія має можливість почати переговори з Петром Порошенком прямо зараз. Путін повинен прийняти це. Якщо він не прийме, якщо продовжить підривати суверенітет України, у нас не буде іншого вибору, як вжити заходів", - попередив Ф.Олланд.
Путін "продовжив підривати", після рукостискання Порошенка й Путіна у Нормандії відбулося відкрите вторгнення російських військ в Україну, трагедія під Іловайськом, де в створеному російськими формуваннями котлі загинуло кілька сотень українських захисників. Проте "нормандський формат" прижився, сподобавшись усім його учасникам, очевидно, відсутністю за столом американців (які, втім, за нього особливо й не прагнули). Але мир у Донбас повернути не вдавалося. І Ф.Олланд ризикнув виконати миротворче соло, несподівано для багатьох 6 грудня 2014 р. залетівши в Москву дорогою назад з Астани.
"Франція хоче, щоб ця криза закінчилася. Це страждання насамперед для українців, страждання, тому що є санкції, страждання, тому що немає з Росією обмінів, які мали би бути. Тож ми повинні використовувати всі інструменти, щоб вийти з цієї кризи", - заявив президент Олланд після зустрічі з Путіним в аеропорту Внуково, залишаючи думати, чиї ж страждання надихнули його на миротворчий експромт більшою мірою - українців від війни чи французів від відсутності "обмінів" з Росією та санкцій.
"Чого ми хочемо від месьє Путіна? Щоб він поважав територіальну цілісність України, - пояснював Ф.Олланд через місяць, на початку січня 2015 р., в інтерв'ю радіо France Inter. - Чого ми хочемо від месьє Путіна? Щоб він більше не підтримував сепаратистів. Чого ми хочемо від месьє Путіна? Економічних відносин з Україною. От чому я протягом місяців шукаю вирішення цієї проблеми. Тому що уже є близько п'яти тисяч мертвих. За 2–3 години від Парижа - п'ять тисяч мертвих. Є біженці. І ми не можемо залишатися байдужими".
"Найважливіше - треба говорити з Путіним, - наголосив Ф.Олланд. - Я це роблю. І водночас необхідно говорити ясно. Потрібно йому говорити, чого ми хочемо і чого не хочемо. І він повинен уміти зупинитися. Тому що він платить досить дорого. Сьогодні санкції та зниження цін на нафту (яке з певних точок зору економічно нас влаштовує) його послаблюють. Він про це не говорить нічого. Звичайно, він не дозволить думати, що у нього є найменші труднощі. Однак він має труднощі… Але якщо в Росії криза, це не дуже добре й для Європи. Тому я не виступаю за політику "що гірше, то краще". Я вважаю, що санкції зараз повинні припинитися. Мають бути скасовані, якщо буде прогрес. Якщо не буде прогресу, санкції залишаться".
Однак надіям французького лідера на швидке врегулювання кризи і, як наслідок, скасування антиросійських санкцій не судилося справдитися. Ескалація конфлікту, обстріл зупинки в Донецьку і житлових кварталів Маріуполя змусили Париж посилити риторику. "Ми дуже розчаровані. У середу ввечері ми з колегами з Німеччини, України і Росії домовилися про відведення важкого озброєння на лінії, визначеній Мінськими угодами, а в четвер уранці відбувся штурм Донецького аеропорту, загинули десятки людей, і обстріл Донецька, а в ці вихідні ви бачили, що відбувалося в Маріуполі", - обурювався 27 січня 2015 р. французький міністр закордонних справ Лоран Фабіус, констатувавши, що "мінських домовленостей не дотримуються". "Франція продовжить послідовну політику твердості й діалогу. В жодному разі вона не означає, що треба воювати з Росією, але є речі, яких ми терпіти не можемо", - заявив Л.Фабіус.
Мінськ-2 і багатомісячні зусилля змусити не тільки Київ, а й Москву дотримуватися всіх пунктів Мінських угод знову дали Парижу підстави сподіватися на можливість урегулювання конфлікту. "Ми виступаємо й діємо на користь того, щоб зброя замовкла і щоб у Донбасі пройшли нові вибори відповідно до Конституції України. Мінські угоди, за які ми всі несемо спільну відповідальність, визначили умови, за якими Україна могла б установити коректні відносини як з Росією, так і з Європейським Союзом. Це наш компас", - розповів Л.Фабіус у серпні 2015-го в інтерв'ю газеті JDD.
У середині вересня, виступаючи на засіданні парламентської комісії з міжнародних справ і відповідаючи на запитання, чи хоче Париж скасування санкцій з Росії, він відповів: "Зняття санкцій? Так, ми цього хочемо", пояснивши, що "санкції було прийнято з конкретними цілями", і якщо вдасться встановити режим припинення вогню та провести вибори в Донбасі, то "ми захочемо зняти санкції".
Після п'ятигодинної зустрічі "нормандської четвірки" на найвищому рівні 2 жовтня в Парижі хазяїн заходу Ф.Олланд міг з гордістю доповісти через кілька днів зі страсбурзької трибуни Європарламенту: "В Україні ми відповіли на грубе порушення міжнародного права, відвернувши війну на кордонах нашого континенту. 28 членів ЄС продемонстрували єдність у запровадженні санкцій. Тепер ми маємо дискусію щодо ефективності й тривалості санкційного механізму. Німеччина і Франція рішуче наполягають на імплементації мінських домовленостей".
Берлін і Париж, які задають тон у питанні санкцій у всьому Євросоюзі, мають право наполягати на збереженні єдності ЄС, оскільки самі пішли на усвідомлені жертви. Хоч би як хотілося Франції продати Росії два "Містралі", угоду все ж таки довелося анулювати, виплативши Москві близько мільярда євро компенсації. Навіть після продажу цих вертольотоносців Єгипту Франція, за даними фінансового комітету французького Сенату, все одно зазнала збитків у розмірі 200–250 млн євро. Париж до останнього зволікав із розірванням контракту з Москвою, незважаючи на тривалий тиск союзників з НАТО. Однак погроза Варшави, очевидно, відіграла вирішальну роль: як пояснив доповідач сенатської комісії Робер дель Піккіа, "Польща пригрозила Франції перервати переговори щодо угоди на купівлю 50 вертольотів "Каракал" на суму 2,5 млрд євро у разі передачі вертольотоносців Росії".
Неприємним сюрпризом, зробленим Парижем Москві, став арешт у червні 2015 р. російського майна у Франції в рамках задоволення позову компанії "ЮКОС", зокрема, під арешт потрапили рахунки інформаційного агентства "Россия сегодня", яким керує головний російський пропагандист Дмитро Кисельов. Того ж місяця французька влада заморозила мільйони євро на банківських рахунках і в рамках розслідування шахрайських схем, фігурантів яких намагався викрити юрист Сергій Магнітський, що загинув у російській в'язниці.
Енергетика
Росія входить до трійки основних постачальників газу, нафти й вугілля до Франції. У 2013 р. її частка в загальній структурі імпорту цих енергоносіїв становила 17,9, 12,9 і 17,2% відповідно. У 2014 р. на нафту й мінеральне паливо припадало 85,1% імпорту Франції з РФ. Порівняно з 2013 р. імпорт цієї продукції знизився на 3% і становив 8,77 млрд євро.
Франція і Росія тісно співпрацюють в енергетиці, їхні компанії спільно беруть участь у кількох великих проектах. Запроваджені ЄС секторальні санкції трохи ускладнили, та аж ніяк не припинили цього співробітництва.
"Є санкції, але працювати все одно треба. Нам не подобається працювати в умовах санкцій, але ми продовжуємо, попри все. Ми будемо стояти до кінця", - заявив гендиректор компанії Total Russie (дочірньої структури французької Total) і генеральний представник концерну Total у РФ Жак де Буассезон на Сочинському економічному форумі у вересні 2014 р., невдовзі після запровадження третього пакета обмежувальних заходів проти РФ, викликаного різким загостренням російсько-українського конфлікту.
Щоправда, Total через санкції довелося оголосити про припинення співробітництва з "Лукойлом" щодо спільної розробки родовищ у Західному Сибіру, зокрема, Баженовської світи в Ханти-Мансійському автономному окрузі. Але спільне підприємство з російською компанією ще не запустили, тож, за свідченням представників Total, на французькій компанії це в жодному разі не позначилося.
Що ж стосується інших проектів, то, як повідомив у тому ж вересні 2014 р. фіндиректор Total Патрік де ля Шевардьєр, Total не лише не має наміру зменшувати свою 18,2-відсоткову частку в російській компанії "Новатек", а й не збирається відмовлятися від планів щодо її збільшення до 19,4%; крім того, компанія продовжує роботу в проекті "Ямал СПГ", де французам належить 20%. Нагадаємо, що Total також володіє 25% у проекті розробки Штокманівського газового родовища й 40% - Хар'ягінського нафтового.
Наприкінці березня 2015 р. Total заявила про плани інвестувати в нафтогазову галузь РФ близько 15 млрд дол. Компанія знайшла спосіб обійти європейські й американські санкції, вирішивши діяти через китайські інвестиційні фонди, які й фінансуватимуть проекти в Росії. За свідченням Жака де Буассезона, французи дуже зацікавлені в участі в проекті "Ямал СПГ", вважаючи, що виниклі труднощі мають тимчасовий характер, і не збираються відмовлятися від своїх планів з видобутку арктичного газу в Росії. На думку представника Total, компанія очікує, що до 2020 р. Росія стане найважливішим регіоном з видобутку газу й нафти з виробництвом близько 400 тис. барелів на добу.
На 26-й Всесвітній газовий конгрес, що проходив у Парижі 1–5 червня 2015 р., з Росії приїхали численні делегації "Газпрома", "Газпром экспорта", "Газпром промгаза", "Новатека" тощо. Глава Total Патрік Пуянне приділив РФ особливу увагу: "Я хотів би підкреслити роль Росії на світовому газовому ринку. Росія посідає перше місце у світі. Російський газ поставляється в Європу. Саме тому необхідно досягти компромісу й знайти дипломатичне рішення періодично виникаючих проблем. Зі свого боку група Total має намір зберегти та розвивати партнерство з Росією".
Ще навесні Total повідомила про те, що казначейство Франції видало їй дозвіл на роботу в Росії на трьох проектах - "Ямал СПГ", Хар'ягінському нафтовому родовищі в Ненецькому автономному окрузі і Термокарстовому газоконденсатному.
2 червня 2015 р. уклали довгостроковий контракт на 23 роки на поставку скрапленого газу "дочка" "Новатека" - Novatek Gas&Power і французька Engie (що раніше називалася GDF Suez). Контракт передбачає поставку 1 млн т СПГ щорічно з обсягів, які купуються Novatek Gas&Power у "Ямал СПГ". Головний виконавчий директор Engie Жерар Местрале заявив: "…підписання цієї угоди є важливим досягненням для Engie і "Новатека". Ці обсяги дозволять нам розширити й диверсифікувати наш довгостроковий портфель поставок і задовольнити зростаючий попит наших клієнтів на екологічно чисте паливо".
Schneider Electric, що успішно працює в РФ і має там активи, також не тільки не збирається згортати свою діяльність у Росії, але й розширює її. Як повідомляла російсько-французька торгово-промислова палата, 19 червня 2015 р. виконавчий директор Schneider Electric Жан-Паскаль Трікуар і гендиректор СИБУРа Дмитро Конов підписали меморандум про партнерство в сфері енергоефективності. Це співробітництво передбачає впровадження енергозберігаючих технологій, зниження експлуатаційних витрат і підвищення надійності виробництва на виробничих об'єктах російської компанії.
20 січня 2015 р. оголосила про плани інвестувати 1,7 млрд дол. у російську бурову компанію Eurasia Drilling Company (EDC) нафтосервісна компанія Schlumberger, придбавши 45,6% EDC і одержавши опціон на купівлю решти частки упродовж двох років після закриття угоди. "Роснефть" і "Газпром нефть" залишаються серед найбільших клієнтів Schlumberger.
Торговельні зв'язки й інвестиції
Франція посідає 8-ме місце серед усіх країн, які експортують у Росію, і 3-тє - серед європейських (після Німеччини й Італії), на її частку припадає 3,8% російського ринку. На РФ припадає лише 1,57% від усього експорту Франції та 2,06% - імпорту. Разом з тим Росія у 2014 р. випала з десятки найбільших зовнішньоторгових партнерів Франції, перемістившись на 11-те місце й поступившись Польщі.
За даними Генеральної дирекції митниць і непрямих податків Франції, 2014-го товарообіг між двома країнами становив 17,05 млрд євро, скоротившись на 6,67% порівняно з попереднім роком. Експорт Франції у Росію зменшився на 12,4%, до 6,75 млрд євро. Натомість з РФ знизився лише на 2,7% і дорівнював 10,3 млрд євро.
Майже половину французького експорту в РФ (49,1%) становили машини, обладнання і транспортні засоби. Близько 32% експорту в Росію припало на продукцію хімічної промисловості і каучук. Продовольчі товари й сільгоспсировина становили 8,5%, серед яких алкогольні напої (22,7%), молочна продукція, яйця і мед (10,5%), різні харчові продукти (11,5%).
Росія, окрім енергоносіїв (близько 85%), експортує у Францію хімічну продукцію (6,6%), метали й вироби з них, машини та обладнання, продовольчі товари.
За даними Федеральної митної служби РФ (ФМС), товарообіг між двома країнами за перші вісім місяців 2015 р. у вартісному вираженні скоротився на 42% порівняно з аналогічним періодом 2014-го. При цьому експорт Франції у РФ знизився майже на 50%, імпорт з РФ - на 31,7.
Однак не все так сумно в економічному співробітництві двох країн, як може здатися на перший погляд. За даними Генерального департаменту казначейства Франції, ця країна є 12-м найбільшим інвестором в економіку РФ. У 2013 р. РФ посіла 3-тє місце в переліку країн, у які французи інвестували найбільше. Але й після початку російсько-українського конфлікту французькі компанії зовсім не поспішають залишати російський ринок. Як гордо заявив президент франко-російської ТПП Емманюель Кіде на закритій зустрічі 26 травня 2015 р. міністра закордонних справ РФ С.Лаврова з представниками французького бізнес-співтовариства в Москві, незважаючи на санкції, запроваджені проти Росії Євросоюзом і США, жодна з французьких компаній не залишила російського ринку.
У РФ працюють понад 470 компаній за участі французького капіталу. Французи інвестують в агропром і автопром, транспортний, фінансовий і страховий сектори, торгівлю й будівництво, енергетику та фармацевтику.
12 лютого 2015 р., коли в Мінську проходили надскладні багатогодинні переговори "нормандської четвірки" з урегулювання російсько-українського конфлікту за участі і президента Франції Ф.Олланда, а під Дебальцевим, де над українськими військовими нависла загроза опинитися в котлі проросійських бойовиків, тривали запеклі бої, у Парижі відкрився бізнес-форум "Зустрічі з Росією", організований агентством Business France. "Ми не хочемо, щоб Росія віддалялася від Європи, і ми не хочемо, щоб Європа віддалялася від Росії", - навів слова посла Франції в РФ Жана-Моріса Ріппера журнал "Вестник международной торговли" у присвяченій форуму статті "Россия: французские предприятия ждут отмены санкций". "Санкції настільки ж марні, наскільки вони не вдалися, - цитує видання голову Асоціації європейського бізнесу Філіппа Пегор'є. - Вони не завадили ні анексії Криму, ні війні в Україні, їхній вплив обмежився змінами макроекономічних показників, а найбільший удар припав на бізнес".
Та, очевидно, удар цей усе ж таки був не дуже відчутним. Як написала в червні 2015 р. газета Les Echos з посиланням на слова французького банкіра, члена правління російського банку "Тальменка" Седріка Етліше, "ні вступ російської економіки в рецесію, ні зниження курсу рубля, ні ефект від західних санкцій щодо Росії у зв'язку з українською кризою не применшують ентузіазму французького бізнесу в Росії".
От лише кілька прикладів аж ніяк не тяжкого становища французьких компаній у РФ. "Ашан" є найбільшим іноземним роботодавцем у Росії, що налічує понад 37 тис. співробітників. Як зазначив під час Тижня російського ритейлу у червні 2015 р. директор з продажів "Ашан Сіті" Паскаль Дельмотт, хоча стратегічним пріоритетом компанії є оптимізація і скорочення витрат, група продовжує інвестувати в Росії у нові магазини, у логістику й наголошує на інноваційних проектах. 29 червня в Барнаулі відкрився перший магазин "Ашан" в Алтайському краї, ставши 88-м магазином французької компанії в Росії. Інвестиції в проект перевищили 720 млн рублів. У Барнаулі вже розпочато будівництво другого магазину цієї торговельної мережі, відкриття якого заплановане на вересень 2016-го.
Компанія "Леруа Мерлен Росія" має в РФ 36 магазинів, у яких працюють 15 тис. чоловік. Під час травневого візиту представників французького бізнесу в Самару було оголошено про намір компанії відкрити в цьому місті четвертий будівельний гіпермаркет.
"Декатлон", що спеціалізується на розробці, виробництві й роздрібній торгівлі спорттоварами, також планує відкрити в Самарі ще три магазини. За свідченням керівника проектів розвитку компанії Д.Арфауї, "Декатлон" зацікавлена у відкритті в Самарській області нового виробництва. "Ми плануємо вдесятеро збільшити темпи розвитку виробництва. До 2025 р. 50% усіх товарів компанії "Декатлон" вироблятиметься в Росії", - наголосили в компанії.
"Данон", яка у 2010 р. придбала за 1,3 млрд дол. 57,5% групи Unimilk, охоплює 21% російського ринку молочної продукції та володіє у РФ 20 заводами. У лютому 2015 р. компанія оголосила про запуск виробництва йогуртів на заводі "Самаралакто". Як повідомляв портал Vedomosti.ru, обсяг інвестицій в обладнання й модернізацію лінії становив 1,5 млрд руб. Компанія підтвердила свій намір виконати інвестиційний план, згідно з яким вона збирається вкласти в російську економіку близько 700 млн дол.
На початку травня 2015 р. французька компанія Boccard підписала угоду про співробітництво з ІК Magnus Union за участі хіміко-фармацевтичного холдингу ДК "Фармконтракт" зі створення біофармацевтичного кластера "Магнус" у Бєлгородській області. Як повідомляло агентство Business France, угода передбачає створення на території бєлгородського кластера заводу з виробництва лікарських препаратів на основі моноклональних антитіл - іммунодепресантів, протипухлинних та імуномодулюючих засобів. Приблизна вартість технологічних ліній становитиме 20 млн євро.
25 червня 2015 р. компанія Arianespace уклала найбільший у своїй історії контракт - про реалізацію спільного проекту з "Роскосмосом" і британською Oneweb. Як повідомляла Le Mond, цим проектом передбачено 21 комерційний запуск на навколоземну орбіту 672 супутників мобільному зв'язку на ракетах-носіях "Союз" з космодрому Куру у Французькій Гвіані та російських космодромів "Байконур" і "Плесецьк" з 2017-го по 2019 р. На думку експертів газети, вартість угоди може становити 0,9–1,8 млрд євро.
Французи випускають у Росії автомобілі й будматеріали, зводять готелі і заводи, вкладають гроші в IТ-сектор та індустрію розваг.
У рамках Петербурзького міжнародного економічного форуму в червні 2015 р. було підписано кілька угод між французькими асоціаціями Le Trot і France Gallop, компаніями PMU і PMC і ВАТ "Російські іподроми" і НП "Співдружність рисистого конярства Росії" про співробітництво в галузі розвитку кінної індустрії і взаємодії національних тоталізаторів. Як повідомляв revenuagricole.fr, документи передбачають створення франко-російського комітету з розвитку кінних перегонів у Росії.
1 серпня 2014 р. Асоціація "Франко-російський діалог" поширила заяву під назвою "Санкції Євросоюзу проти Росії ставлять під удар інтереси Франції". Окрім "глибокого осуду" європейських обмежувальних заходів, які "завдають шкоди економіці Франції та французьким компаніям, інвестиції яких в економіку Росії становлять близько 15 млрд євро", у документі також висловлювався "особливий жаль" з приводу занесення до санкційного списку члена "Франко-російського діалогу" Костянтина Малофєєва. Нагадаємо, що "православний олігарх" відомий в Україні своєю активною підтримкою сепаратистів Криму й Донбасу. Але "Франко-російський діалог" визнав санкції проти цього персонажа несправедливими, оскільки К.Малофєєв "щойно підписав із Францією великий договір про створення в Росії історичного парку розваг на кшталт французького парку "Пюї дю Фу", що має принести значні дивіденди французькому регіону Пуату-Шаранта та сприяти підвищенню міжнародного престижу французьких технологій".
Через два тижні газета Le Mond писала таке: "У розпал української кризи й війни економічних санкцій між Росією та Євросоюзом президент Росії В.Путін прийняв 14 серпня в Ялті французького політика і бізнесмена Філіппа де Вільє". За інформацією газети, під час зустрічі обговорювалася можливість створення в Росії кількох парків атракціонів, аналогічних "Пюї дю Фу" (четвертому за відвідуваністю парку розваг у Франції), і відкриття першого російсько-французького розважального закладу в Криму восени 2017 р.
Вплив санкцій
"Франція втрачає сотні мільйонів євро від санкцій", - це твердження от уже більше року кочує по російських і французьких ЗМІ. Цифри наводяться різні (від 500 млн євро до 1 млрд), але, як правило, без пояснень, звідки вони беруться, а частіше з міркуваннями про "втрачену вигоду" і "непрямі втрати", які підрахувати досить проблематично.
Найяскравішим прикладом впливу європейських санкцій на франко-російське співробітництво, безумовно, є відмова Парижа від поставок РФ двох "Містралів" і виплата Москві неустойки. Але, як згадувалося вище, завдяки продажу вертольотоносців Єгиптові французам удалося компенсувати більшу частину суми, втраченої в результаті анулювання угоди з РФ.
Що ж стосується збитків від російського ембарго, запровадженого у відповідь на європейські санкції, то звернімося до офіційної статистики. Як повідомляє Портал зовнішньоекономічної інформації (ПЗЕІ) Мінекономрозвитку РФ, що використовує дані французької Генеральної дирекції митниць і непрямих податків, експорт Францією продукції товарних груп, на позиції яких поширюється російське ембарго, скоротився за 2014 р. на 41,5% за вартістю - з 212,4 млн євро (2013-го) до 124,3 млн (2014-го), тобто на 88,1 млн євро.
Найбільше знизилися поставки в Росію свинини свіжої, охолодженої і замороженої (на 95,3%) - з 61,9 млн євро до 2,9 млн, що пов'язано, нагадує ПЗЕІ, не тільки з продуктовим ембарго, але й із забороною на ввезення свинини в РФ з міркувань санітарної безпеки з лютого 2014 р. (тобто ще до запровадження обопільних санкцій ЄС та РФ).
На 46,4% скоротилися поставки французьких твердих і домашнього сирів - з 38 млн євро в 2013 р. до 20,3 млн 2014-го. На 53,9% знизилися поставки молока й вершків - з 10,7 млн євро до 4,9 млн. Експорт риби й морепродуктів упав майже на 40% - з 16,1 млн євро до 9,6 млн, але його обсяги й раніше не були значними.
Зате у 2014 р. на 33% зросли поставки молоковмісних продуктів на основі рослинних жирів - з 13,2 млн євро до 19 млн; на 12,8% збільшився експорт яблук, груш та айви - з 12,2 млн євро до 13,8 млн; а експорт готової продукції з овочів і фруктів зріс на 57,5% - з 19,2 млн євро до 30,2 млн.
У першому кварталі 2015 р. поставки в Росію "санкційної" продукції порівняно з аналогічним періодом 2014-го скоротилися на 89% у вартісному вираженні (з 48,4 млн євро до 5,42 млн, тобто на 42,98 млн) і на 97% - у кількісному. Частка цієї продукції в загальному обсязі французького експорту знизилася з 2,68 до 0,45%. Експорт у РФ м'яса, риби і морепродуктів, фруктів, горіхів, ковбас і сирів за зазначений період зовсім припинився.
Якщо припустити, що в інших кварталах 2015 р. зниження експорту в РФ буде таким самим, як і в першому, то з урахуванням даних за п'ять місяців дії ембарго у 2014 р. одержимо 260 млн євро за весь час існування російської заборони на ввезення європейських продуктів, а ніяк не "сотні мільйонів" і, тим більше, не мільярд євро.
Найбільше від продуктового ембарго постраждали у Франції свинарі й молочарі. Ціни на молочну продукцію впали на 30%, але це проблема не лише французів, і пов'язана вона не тільки з російським ембарго, а насамперед зі скасуванням Єврокомісією квот на "молочку" навесні 2015 р.
За свідченням президента французької федерації свинарства Поля Офре, якого цитує RTBF, російські обмеження обходяться виробникам свинини втратою 20 євроцентів на кілограм продукції. За даними французького Національного інституту статистики, з січня 2014 р. по січень 2015 р. свинина у Франції подешевшала на 16,5%.
Однак у березні 2015 р. Євросоюз прийняв рішення про надання допомоги виробникам свинини, що постраждали від російського ембарго. "Це справжня перемога для Франції, що б'ється упродовж кількох місяців за позитивне рішення Брюсселя", - написав журнал "Вестник международной торговли". Заходи ЄС спрямовані на покриття втрат виробників свинини з вилучення частини продукції з ринку та організації її зберігання.
У вересні 2015 р. Єврокомісія надала новий пакет фінансової підтримки для європейських фермерів, насамперед свинарів і молочарів, на загальну суму 420 млн євро. Найбільша допомога дістанеться Німеччині (69,2 млн євро) і Франції (62,9 млн).
А відповідно до положень європейського регламенту про підтримку виробників фруктів і овочів, прийнятого ЄК 29 вересня, фермери одержать компенсації за продукцію, вилучену з ринку для безплатного поширення, за її транспортування і розфасовку, а також за незібраний урожай.
Крім того, багато компаній, чия продукція підпала під дію російського ембарго, намагаються налагодити випуск своєї продукції в Росії. "Виробництво козячого сиру, йогуртів… Як мінімум, чотири нові проекти французько-російського співробітництва в молочній промисловості вступили в операційну фазу. Ті ж, хто не скористався зараз таким шансом, матимуть труднощі при поверненні на російський ринок", - розповів банкір С.Етліше газеті Les Echos.
Французькі підприємці не бажають втрачати свого шансу, вони часто їздять по регіонах Росії в пошуках вигідних можливостей. Так, у червні представники 14 компаній на чолі з послом Франції Ж.-М. Ріппером відвідали Республіку Башкортостан. Обговорювали співробітництво в сфері сільського господарства, племінного скотарства та виробництва лікарських засобів. Як повідомляла франко-російська ТПП, французькі компанії висловили бажання брати участь у програмі імпортозаміщення "санкційних" товарів, щоб, наприклад, "французький сир за французькими технологіями був російського виробництва". Французи також зацікавлені в поставках з Башкирії гусячої печінки для виробництва фуа-гра для своїх гурманів, гусячого пуху й пера.
"Ми переживаємо складний період, але ми вміємо долати труднощі. Ясно одне - наші підприємства не йдуть, а деякі продовжують здійснювати інвестиції", - цитує Les Echos посла Франції Ж.-М. Ріппера.
Кремлівська колона
Шанувальників Москви й особисто Владіміра Путіна у Франції довго шукати не доводиться. Кремль давно й наполегливо трудиться над створенням проросійського лобі, ще у 2000 р. планомірно почавши реалізацію програми політики "м'якої сили в країнах Західної Європи", особливу увагу приділяючи Франції, ретельно й дбайливо "обробляючи" і "підгодовуючи" тих, хто формує громадську думку й приймає рішення. Політики й бізнесмени, дипломати і журналісти, актори та публіцисти формують колону, яка щебече французькою, але з явним російським акцентом.
Сьогодні жодну політичну силу Франції не можна зарахувати до симпатиків України, зате шанувальників Росії - хоч греблю гати. Найбільш гучний і помітний глашатай Кремля - "Національний фронт" колоритної Марі Ле Пен. Французька Mediapart опублікувала серію розслідувань, фактами доводячи московське фінансування верхівки НФ, її тісні зв'язки з навколокремлівськими чиновниками і бізнесменами та особисто В.Путіним. М.Ле Пен вважає, що "за нинішню ситуацію в Україні несе відповідальність Брюссель, який запропонував партнерство країні, половина населення якої виступає за інтеграцію з РФ", а В.Путіна називає "єдиним сильним державним лідером, що протистоїть фашизму й гомосексуалізму, в якому загрузла Європа". Улітку 2015 р. Ле Пен створила в Європарламенті групу "Європа націй і свобод", що об'єднала "друзів Путіна" в ЄП з популістських і націоналістичних партій Британії, Угорщини, Австрії, Нідерландів, Бельгії, Італії та Польщі. Колега Ле Пен по партії і Європарламенту, її радник з міжнародних справ, експерт з питань геополітики Аймерік Шопард, що виступає за стратегічний союз Європи з Росією і проти "глобальної гегемонії США", - частий гість не тільки на французькому радіо й телебаченні, але й на закритих засіданнях Держдуми РФ.
Колишній французький президент і лідер опозиційної партії "Республіканці" (раніше - "Союз за народний рух"), яка набирає популярності, Ніколя Саркозі, прагнучи повернутися у велику політику, відчайдушно критикує Ф.Олланда за "Містралі" та його підходи до Москви і неймовірно пишається своєю роллю в урегулюванні російсько-грузинської кризи. Саркозі намагається не чути докорів у тому, що тодішнє потурання Путіну - одна з причин сьогоднішньої російсько-української війни.
"Ми можемо висловлювати свою незгоду з тим, як Путін поводився в Україні. Але поки що ми не повинні створювати умов для нової "холодної війни", коли нам так необхідна Росія для того, щоб воювати проти "Ісламської держави Іраку й Леванту" і врегулювати сирійську драму, - розповідав Саркозі в інтерв'ю Le Monde у липні цього року. - Мене давно цікавило питання, чому знадобився рік, щоб поговорити з Путіним. Я зустрівся з Путіним і Медведєвим після чотирьох днів з початку конфлікту в Грузії. Хоч би які розбіжності з ним були, Путін - той, з ким ми повинні й можемо домовлятися".
У партії Саркозі жорстко критикують антиросійські санкції. Закликаючи на засіданні комітету з іноземних справ очільника французького МЗС Л.Фабіуса скасувати обмежувальні заходи проти РФ, "республіканець" Жак Міар поскаржився: "Санкції щодо Росії - це одна з наших великих проблем. Ми загнані в кут європейською солідарністю. У нас є багато компаній у Росії, у нас є партнери, які відвертаються до Китаю, і ми затиснуті в цій ситуації, у нас немає можливості для маневрів".
Саме з партії Саркозі було в основному сформовано делегацію французьких парламентаріїв, які відвідали цього літа Крим усупереч запереченням як українського, так і французького МЗС. "Для мене Крим - це Росія, і це питання не обговорюється", - безапеляційно заявляв "республіканець" Ніколя Дьюїк у вересні 2014 р. після візиту в Держдуму, у розпал російської агресії в Україні. Визнає "історичним фактом" анексію Криму і депутат від "Республіканців" член парламентського комітету з іноземних справ Тьєррі Маріані, що очолив делегацію в Крим: "Для нас приєднання Криму - звершилося, це остаточна подія, що підкріплена референдумом і відповідає історичній реальності".
Т.Маріані - особливо яскрава зірка в плеяді французьких прокремлівських зірок. Він очолює групу дружби "Франція-Росія" Національних зборів і є співпрезидентом асоціації "Франко-російський діалог" разом з очільником "Российских железных дорог" В.Якуніним. "Париж вибрав деструктивний метод діалогу з Путіним, адже погрожувати Кремлю - це смішно, а Путін заслуговує Нобелівської премії за його залізне терпіння", - захоплюється Маріані. Це він ініціював у вересні минулого року відкритого листа від "французів Росії" президентові Олланду із закликом "не віддалятися від Росії". Це його асоціація обурювалася з приводу європейських персональних санкцій проти К.Малофєєва, що намірився побудувати в Криму і Росії парки розваг на зразок французького "Пюї дю Фу".
До речі, його творець - бізнесмен і політик Філіпп де Вільє - теж особистість помітна. Засновник ультраправої партії "Рух за Францію", відомої своїми антиєвропейськими та антиісламістськими гаслами, відкрито захоплюється хазяїном Кремля. Після зустрічі з Путіним у Криму в серпні 2014 р. він повідомив, що "був глибоко вражений харизмою цього великого державного діяча, його любов'ю до народу". Ф.де Вільє засуджує санкції проти Росії, називаючи їх "актами війни". Він упевнений, що "російський президент намагається побудувати мирне майбутнє, і Європа має рухатися разом з Росією, а не у бік Америки. Франції сьогодні необхідний такий лідер, як Путін, а не Олланд". Політик-бізнесмен, чий брат П'єр де Вільє очолює Генштаб французької армії, закликає французів зрозуміти, що Путін "не хоче віддавати Росію НАТО" і захищає її від "такого зла, як мусульманські мігранти й гомосексуалізм".
Не відстають і на лівому фланзі французького політичного спектра, захоплюючись "готовністю Путіна протистояти НАТО й Вашингтону, що перетворюють Францію на свого ручного собачку". Лідер Лівої партії євродепутат Ж.-Л. Малашон, засмучений розірванням контракту з Росією на поставку "Містралів", заявив, що йому "огидно від того, що Франція перетворилася на васала США". А під час трансляції в Європарламенті 16 вересня 2014 р. виступу президента України з приводу синхронної ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС Верховною Радою та ЄП пан Малашон збуджено викрикував: "Поплічник нацистів!".
Та й у лавах правлячої Партії соціалістів лояльних Москві політиків чимало. Виправдовуючи присутність чотирьох депутатів-соціалістів у складі французької парламентської делегації, що відвідала Держдуму в серпні 2014-го, у розпал бойових дій у Донбасі, член партії Олланда К.Батай пояснював, що його політсила "не підтримує режиму Путіна й засуджує агресивні дії Москви, але в ситуації, що склалася, Франція не може спалити всі мости з Росією, тому що інакше Німеччина вирветься уперед"…
***
Розраховувати на швидку зміну настроїв у французькому політикумі - на зростання симпатій до нашої країни та охолодження палких почуттів до Росії - не доводиться. Але зростання рейтингів французьких ультраправих і радикально лівих політичних партій, а також майбутні президентські вибори 2017 р. повинні непокоїти не лише Україну. Адже їхній результат має шанси стати кошмаром для всієї Європи.