UA / RU
Підтримати ZN.ua

Другий фронт

Гібридна війна Росії на Західних Балканах.

Автор: Володимир Цибульник

Одночасно з гібридною війною проти України Росія відкрила "другий фронт" і на Західних Балканах, де вона мріє розширити свою присутність.

Імперія, яка трухлявіє, для свого збереження та подолання майбутньої самотності потребує війн. Сьогодні - гібридних…

На початку нашого сторіччя, західні держави, покінчивши з війнами на Західних Балканах та поринувши у власні проблеми, послабили увагу до регіону. Росія відразу спробувала влізти на місце, яке звільнялося. Орієнтація Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Македонії, Хорватії та Чорногорії на вступ до НАТО і до ЄС разом з Сербією, їхні спроби вирватися з тісних обіймів Росії викликали занепокоєння Кремля. Такого розвитку сценарію допустити не можна було, і Росія почала підготовку гібридної війни на Західних Балканах.

Ця війна, її підготовка, операції, маневри та методи дуже схожі з такою ж війною, яку Кремль веде проти нас. Відмінності є, але генерали та командувачі ті ж самі.

Пошук бійців майбутньої війни почався у 2004 році, коли за російською ініціативою було створено Форум слов'янських культур, який об'єднав колишні республіки Югославії. Тоді з'явилася теза про необхідність "об'єднання" слов'янських народів та культур, що стала наріжним камінням "руського миру". В культурологічні організації та товариства в країнах регіону через "Россотрудничество" (зручне прикриття російських спецслужб) почалося вливання шалених грошей, пошук та вербування майбутніх бійців російських армій гібридної війни, яку починала Росія на Західних Балканах. Дехто з бійців зайняв впливові позиції в державних інституціях регіону та суспільстві. Зокрема Мілорад Додік, лідер боснійських сербів БіГ, за путінські обіцянки перетворивши Республіку Сербську на вотчину Москви, лідери опозиції в Сербії, Чорногорії, частково в Косово.

Створення логістичної бази війни почалося у десятих роках, коли гібридна війна вступала в активну фазу.

У Белграді відкрили філію Російського інституту стратегічних досліджень на чолі з Леонідом Решетниковим, колишнім його директором та співробітником СЗР, яка стала "мозковим центром" російської гібридної війни в регіоні. Російсько-сербський гуманітарний центр на аеродромі м.Ніш (Сербія) - її логістичною базою, точніше - погано прихованим розвідувальним і навчальним центром у регіоні. У 2014 році відкрилась інформагенція Sputnik у Белграді, яка працює сербською та албанськими мовами. Нарешті, шеф ФСБ РФ Микола Патрушев стає ключовою фігурою по Західних Балканах.

Відразу з Концепції зовнішньої політики РФ зникає згадка про "стратегічне значення для Росії" Балканського регіону, про що йшлося у її попередніх редакціях. Спецслужби й військові "закрили" регіон для дипломатів, які опинилися на другорядних ролях, а місії перетворилися на центри, які координують операції та визначають напрями ударів гібридної війни. У 2009-2012 роках в них збільшувалася кількість співробітників. І не стільки дипломатів, скільки офіцерів спецслужб під прикриттям консулів, дипломатів, які працюють на всіх напрямах. Сьогодні в дипмісіях РФ працює в середньому по 23 людини (від 15 в Албанії до 59 в Сербії), 15–25% з яких - представники спецслужб та "дружніх" їм організацій.

Російська пропаганда на Балканах, як і в Україні, - головна стратегічна зброя гібридної війни, що постійно модернізується та чудово фінансується. Росія всіляко підтримує "дружні" ЗМІ регіону. Наприклад, понад 100 медійних інституцій в Сербії, близько 40 в Македонії, десятки в Чорногорії та Албанії, багато інтернет-видань стали "союзниками" російських пропагандистів цієї війни та отримують непогану фінансову підтримку. Разом з російським Sputnik, російськими телеканалами в кабельних мережах, інтернет-виданнями ця інформаційна армія працює 24 години на добу, поширюючи брехню та деформуючи свідомість громадян. З авдиторією понад 100 тис. осіб, Sputnik став одним з найвпливовіших іноземним медіа джерелом на Західних Балканах, яке із задоволенням цитують місцеві ЗМІ

Коли світ відзначав 5 років з початку анексії Криму, більшість албанських ЗМІ подали виключно російську точку зору і жодного (!) матеріалу з позицією України. І це Албанія, яка орієнтована на США і яка підтримала антиросійські санкції! Майже 50% населення Сербії росмедіа переконали у тому, що Росія надає більшу фінансову допомогу, ніж ЄС, хоча за останні роки Белград отримав понад 3,5 млрд євро від ЄС, а від Москви - в 10 разів менше!

Небезпеку російської пропаганди розуміють і в Євросоюзі. У жовтні 2017 року 8 країн ЄС (зокрема й Хорватія) надіслали на адресу верховного представника ЄС з питань закордонних справ Федеріки Могеріні та нещодавно створеного Єстратком (служба протидії російській пропаганді в ЄК) листа, наполягаючи на "розширенні протидії російській пропаганді" і створенні сектора Західних Балкан.

Поширення неповаги до міжнародного права є однією з технологій гібридної війни, внаслідок чого погіршуються відносини між сусідами, формуються нові конфліктні зони. Так, Хорватія не визнає рішення Арбітражного трибуналу в спорі щодо морського кордону зі Словенію і відмовляється виконувати його, отже, відносини між сусідами-партнерами по ЄС та НАТО погіршуються. Влада у Приштині не виконує своїх міжнародних зобов'язань у рамках Брюссельської угоди 2013 року щодо створення асоціації сербських районів на півночі країни, побоюючись отримати свою, косовську "республіку Додік". В обох випадках у виграші Росія.

Відкрите втручання у внутрішні справи державзалишається ефективною зброєю. Згадаймо декілька операцій.

Багаторічне протистояння Греції та Македонії, яка у січні 2019 року дістала нову назву - Республіка Північна Македонія, було однією з масштабних та тривалих операцій гібридної війни в регіоні. Її почав у 2008 році десяток агентів російських спецслужб, прибувши до російських посольств у Скоп'є, Белграді та Афінах з метою протидії вступу Македонії в НАТО та ЄС. Вони використовували стару "нерозв'язну" проблему - нову назву Македонії. Обидві країни роками відхиляли пропозиції візаві, але головними диригентами спектаклю були особи з зовсім не місцевими прізвищами. На першому місці - "найкращий друг Путіна" Іван Саввіді, російський мільярдер із Салонік, колишній депутат Держдуми РФ і бізнесмен Сєргєй Самсоненко.

Саме ці двоє через підкупи македонських та грецьких політиканів, священників, футбольних уболівальників куплених ними клубів Vardar та PAOK, організацію вуличних протестів намагалися не допустити домовленостей двох країн. Нарешті, коли Зоран Заєв та Алексіс Ціпрас зупинили тривалий конфлікт і домовилися щодо зміни назви Македонії на Північну Македонію, Москва стала єдиною країною, що висловила незадоволення "порушенням міжнародно-правових норм".

У жовтні 2016 року, намагаючись не допустити вступу Чорногорії до НАТО, Росія невдало спробувала здійснити державний переворот та вбити президента Міло Джукановіча. То була операція офіцерів ГРУ, сербських бойовиків і деяких чорногорських опозиціонерів. Розслідування підтвердило: російські агенти організовували, фінансували та керували заколотом, а у разі необхідності готові були "надати допомогу", адже від Ніша до Подгориці всього 40 хвилин літаком.

Як і в Україні, Росія підтримує опозиційні платформи, блоки та рухи. Серед них і проросійські сербські "Двері", що намагаються відкрити двері новому російському "миротворчому контингенту" в Косово. Блокування визнання Сербією незалежності Косова через підтримку "Дверей" та їм подібних також є однією з операцій російської гібридної війни.

Правонаціоналістичні й паравійськові організації відіграють надзвичайну роль в операціях Росії в західнобалканських країнах. Радикально-православний та панслов'янський байкер-клуб "Нічні вовки" є своєрідним спецназом та координатором війни в регіоні. Він тісно співпрацює з паравійськовими угрупованнями регіону. Такими як "Сербська честь" з 40 тис. членів (медіа БіГ писали, що вона зареєстрована за адресою Центру у м.Ніш), "Військовий синдикат Сербії" та російські "Бойове братство", "Балканське козацьке військо". Вони є активними учасниками гібридної війни, учасниками заколотів, провокацій, сепаратистських на націоналістичних шабашив та заходів.

Серед організаторів, фінансистів та "братків по зброї" - російський мільйонер, спонсор від "руського миру" війни на Донбасі Костянтин Малофєєв, учасник різанини мусульман у Вишеграді (БіГ), регіональний представник "Союзу добровольців Донбасу", який постачає найманців для "Л/ДНР" Віктор Заплатін, сепаратист Мілорад Додік, великосерб Воїслав Шешель і, безперечно, РПЦ. Клоунський вигляд та бутафорські паради не можуть приховати намірів їхніх московських керівників у "час Ч" перетворити членів таких організацій на справжніх вояків або тітушок-провокаторів. Саме такі паравійськові групи були помічниками "зелених чоловічків" під час анексії Криму.

"Балалаєчна дипломатія" активно використовується Росією у роботі з політиками, депутатами, журналістами, військовими тощо. Ще до війни один російський дипломат на своєму прийнятті, кричав мені на вухо: такі концерти дають чудову можливість "тісніше працювати з перспективним народом". Концерти військових ансамблів та народно-кабацької російської музики на Західних Балканах приваблюють багатьох і стали ефективною формою обробки місцевих еліт. А після розмов на концертах можна здійснити й безкоштовну поїздку до Росії, побачити її потьомкінсько-путінські селища, які демонструють "ефективність" влади В.Путіна. І повернутися впевненими, що тільки цар із "залізною рукою", подібний сучасному російському, може врятувати країну. А суспільний запит на це існує.

Залученню молоді до "руського миру" генерали гібридної війни надають особливого значення, намагаючись "формувати резерви". Як і 30 років тому, коли у вишах "ліпили" "друзів СРСР", Кремль сприяє навчанню в російських закладах молоді регіону та формує з них групи "друзів Росії". З майже 240 тис. іноземних студентів у Росії понад 20 тис. - з країн Західних Балкан. А чому б не поїхати: в середньому навчання коштує 2 тис. дол. на рік, існує можливість здобути безкоштовну освіту.

Наприклад, з початку 90-х і до 2015 року в російських вишах здобули освіту близько 900 албанських громадян. А з 2015 року Албанія відправляє від 50 до 80 студентів за програмами безкоштовного навчання через "Россотрудничество". На регіон щорічно виділяється до 1500 стипендій тільки до державних навчальних закладів. Посольства ж Росії в регіоні, створюючи потім асоціації випускників російських вишів, вербують з них бійців гібридної війни для просування міфів "руського миру".

Знаковою стала конференція випускників російських вишів у Белграді (червень 2019 року), підсумковий документ якої повторює тези російської пропаганди про "переслідування" російськомовних, російських громадян у регіоні та просить "захистити" їх. Україна на собі відчула такий "захист". А гуманітарний експерт "Россотрудничества" Тетяна Полоскова запам'яталась заявою, що "найкраща присутність Росії в будь-якій країні - військова база".

Згадані агенти впливу та російські теоретики розробляють пропагандистські кампанії, спрямовані на підтримку нестабільності в регіоні, недовіри між державами, національної та релігійної ворожнечі. Для цього активно використовують схожі, як близнюки, модернізовані старі концепції "великої Албанії", "великої Сербії", "великої Хорватії". Ці провокаційні теорії відстоюють необхідність формування "нових великих" держав шляхом відбирання районів, де сьогодні проживають етнічні албанці, серби, хорвати. Вони підживлюють російських балканістів-пропагандистів, які згадують ці страшилки саме тоді, коли на Західних Балканах виникає надія на примирення або досягнення домовленостей з окремих проблем. Особливо російським пропагандистам подобаються кошмари про "велику Албанію".

У контексті врегулювання відносин Косово та Сербії виникла пропозиція про обмін територіями, яка передбачала обмін районами, населеними сербами на півночі Косово, на південні території Сербії, де проживають косовари. Пропозиція не була схвалена ані Приштиною, ані державами регіону, ані західними країнами, які побачили небезпеку виникнення "ефекту доміно" зі зміною кордонів держав у цілій Європі, не лише на Балканах. Усе свідчило про те, що її авторами були "кремлівські мрійники", оскільки у такому сценарії був зацікавлений лише один глобальний гравець - Росія.

Та й ми не опинилися осторонь такої "уваги", адже ускладнення відносин України з деякими сусідами стало також наслідком цієї роботи московських теоретиків.

Економічне проникнення РФ в країни Західних Балкан сприяє тихому здобуттю контролю над значною частиною їхньої економіки. Ударною силою в регіоні є російські компанії - Газпром, Газпромнефть, Нефтехим/Лукойл, Сбербанк та VTB.

Впливова хорватська газета Vecerni list восени 2018 року писала, що "тихо, без зайвої уваги" Росія увійшла на хорватський ринок та "захопила" багато туристичних компаній, домінує в будівництві, має вплив на енергетику та фінансові установи. А через потужний холдинг Agrokor, у який Сбербанк та VTB, вклали понад мільярд євро, Москва "отримала половину Хорватії".

Під російською "окупацією" опинився газонафтовий сектор Сербії, де вони мають 51% Naftna Industrija Srbije (NIS), близько 700 АЗС Газпрому, Лукойл та NIS діють у шести балканських країнах. Газпром та Srbijagaz ще в 2009 році підписали угоду, за якою росіяни дістають контроль над майбутньою інфраструктурою газопроводу "Південний потік" на території Сербії. Відстоюючи цей проєкт, Кремль усіма силами намагається не допустити, щоб азербайджанська нафта через майбутній Ionian Adriatic Pipeline дійшла до Хорватії і далі в Європу.

Албанські медіа з тривогою відзначають швидке зростання кількостіросійських малих та середніх підприємств у туризмі, продажу нерухомості, будівництві, сервісі, наданні фінансових послуг тощо. Дуже схоже на перші кроки російського бізнесу в Хорватії та Чорногорії майже десятиріччя тому.

Два фронти однієї, гібридної, війни Росії - проти України та західнобалканських держав. Боротьба за цивілізаційний вибір - або залишитися в сірому минулому, або, відмовившись від "скріп руського миру", приєднатися до сучасної цивілізації та загальнолюдських цінностей. Спротив діям "руки Москви" може бути успішним тільки у разі нашого розуміння операцій гібридної війни та її методів.