Президент США Дональд Трамп схвалив нові санкції проти Росії за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (РСМД). Про це минулого тижня повідомило американське видання Politico.
Для України позитивний той факт, що президент США налаштований на продовження політики санкцій проти РФ. Однак якщо ця інформація підтвердиться офіційно, то світ опиниться на порозі чергових істотних безпекових змін.
Двобій позицій
Договір про РСМД - це безстроковий договір, підписаний 8 грудня 1987 р. між США і СРСР. Він передбачає, що його підписанти беруть на себе зобов'язання не виробляти, не випробовувати і не розгортати балістичних та крилатих ракет наземного базування середньої (1000–5500 км) і малої (500–1000 км) дальності. Сторони повинні були впродовж трьох років знищити всі пускові установки і ракети наземного базування з радіусом дії 500–5500 км, включно з ракетами як у європейській, так і в азійській частині СРСР.
Це була перша в історії домовленість про реальне скорочення наявних озброєнь, яка мала загальносвітове значення, бо демонструвала готовність супердержав до деескалації напруги і запобігання загрозі ракетно-ядерного протистояння.
Однак із часом ситуація змінилася.
Каталізатором змін була низка чинників. І розвал Радянського Союзу, безперечно, також мав певне значення. Війна за Європу, що була ключовим моментом у часи холодної війни, стала неактуальною. Змінилися тактика і стратегія ведення бойових дій, коли вже не ставилося за мету цілковите знищення противника та його інфраструктури. Зрештою, сама зброя стала іншою і набагато ефективнішою, ніж раніше.
До того ж з'явилися нові безпекові виклики й ризики, як-от: терористична атака 11 вересня 2001 р. в США, після якої не забарився вихід Вашингтона з Угоди про протиракетну оборону (ПРО); збільшення кількості країн, що володіють ракетним озброєнням різного радіуса дії; зростання загроз ракетного удару з боку Ірану та Північної Кореї.
З огляду на це, обидві сторони-підписанти - США і РФ, яка взяла на себе всю повноту відповідальності за укладений СРСР договір, - почали шукати шпаринки й нові можливості для поновлення власного потенціалу ракетного озброєння в даному сегменті. Особливо це стало помітно з приходом до влади в Росії Владіміра Путіна, який заявив про гіпотетичну можливість виходу РФ з Договору про РСМД іще в червні 2000 р., посилаючись на наміри США (пізніше здійснені) вийти з Договору про ПРО.
У результаті обидві сторони в подальшому дотримувався договору суто формально. Так, якщо в ньому йшлося про скорочення ракет наземного базування, то нічого не було сказано про ракети, розміщені на борту кораблів. Користуючись цим, США і РФ активно використовували цю можливість і нарощували морський потенціал.
Крім того, договір обмежував ракети дальністю від 500 до 5500 км, проте не забороняв розробляти балістичні ракети, які літають далі. При цьому ніхто не говорив про те, що як американські, так і російські ракети, ті ж таки Minuteman і "Ярс", можна було використати як ракети середньої дальності, тобто на відстань у межах, визначених угодою.
Усе б нічого, якби у Білокам'яній не вирішили вести більш агресивну політику - нібито у відповідь на дії протилежної сторони. Так, РФ за останні 20 років випустила низку ракетних комплексів, які не просто ставлять під сумнів бажання Кремля дотримуватися домовленостей, а, навпаки, свідчать про відхід від них.
Створені російські оперативно-тактичні ракети "Іскандер" мають дальність дії набагато більшу за заявлені 500 км. Крім того, Кремль володіє новими рухливими ґрунтовими ракетними комплексами з міжконтинентальною балістичною ракетою РС-26 "Рубіж", що з 2016 р. мали надходити на озброєння військ РВСП РФ. Ракета може запускатися по цілях на відстані 2000–6000 км, тобто на дальність, заборонену РСМД.
Однак і це не все. Починаючи з 2014 р. щорічні доповіді державного департаменту США про "Дотримання заходів контролю над озброєннями, режиму ядерного нерозповсюдження, а також договорів і зобов'язань щодо роззброєння" свідчать: Сполучені Штати володіють інформацією про те, що РФ неодноразово випробовувала наземні крилаті ракети в діапазоні відстаней 500–5500 км. В останній доповіді, опублікованій у квітні поточного року, держдеп укотре, не вказуючи на точну назву ракети, наголосив, що РФ продовжує порушувати взяті на себе зобов'язання.
Фахівці ракетної галузі переконані, що йдеться про ракетний комплекс з крилатою ракетою великої дальності дії наземного базування 9М729 - SSC-X-8, яка, по суті, є сухопутним варіантом ракети 3М14 ракетного комплексу "Калібр-НК" і яка нібито введена до складу ракетного комплексу 9К720 "Іскандер-М". За оцінками американських експертів, дальність дії ракети - у межах від 2000 до 5500 км.
Отже, РФ формально порушила взяті на себе зобов'язання, бо після підписання угоди були розроблені й випробувані саме наземні ракети (як балістичні, так крилаті), що підпадають під заборонену категорію.
При цьому Кремль намагається дорікнути Сполученим Штатам у масштабному розгортанні ними системи ПРО, де морському компоненту з кораблями класу Ticonderoga та Arleigh Burk, які оснащені бойовою системою управління Aegis і несуть на своєму борту окрім протиракет SM-3 іще й ударні крилаті ракети BGM-109 Tomahawk, відводиться ключова роль.
Саме прагнення США забезпечити безпеку своїх союзників по НАТО шляхом встановлення на їхніх територіях наземної версії морського комплексу для створення американської ПРО в Європі Кремль розглядає як спробу прихованого створення можливостей для ракетно-ядерного удару по Росії. У Кремлі переконані, що США, розгортаючи в Румунії і Польщі універсальні пускові установки Mk41, які зазвичай встановлюються на кораблях з БІКС Aegis, закладають можливість використовувати в них не лише заявлені протиракети, а й крилаті ракети BGM-109 Tomahawk, у тому числі з ядерними боєголовками.
Якщо це справді так, то формально США також порушують узяті на себе зобов'язання, оскільки адаптували морські комплекси під наземні і розмістили їх на території Європи.
Глухий кут з туманними перспективами
Кожна зі сторін очікує, хто перший зробить хибний крок. Поки договір діє, він є стримувальною обставиною і для США, і для РФ, навіть якщо не виконується. Однак це не може тривати вічно, особливо в нинішніх безпекових умовах. Це розуміють і в Вашингтоні, і в Москві.
Питання в тому, хто виграє в цій грі на вичікування. Однак зазначимо, що США перебувають у набагато вигідніших умовах.
Зважаючи на вплив, який має Вашингтон у світі, а також агресивну поведінку Москви, активні дії Сполучених Штатів сприйматимуться більшістю цивілізованих країн як такі, що спрямовані саме на врегулювання конфліктних ситуацій. І в США це чудово розуміють, щоразу надаючи РФ крок для відступу, яким остання не бажає скористатися.
Тиск на РФ у контексті Договору про РСМД можна розглядати як певний елемент комплексу заходів, до яких вдається світова спільнота задля повернення Росії в правове поле. Це - поступове санкційне "затягування зашморгу на шиї" Кремля за агресію проти України і за збиття пасажирського літака Boeing MH-17. Зрештою - за державну політику застосування допінгу російськими спортсменами.
Стосовно РСМД Вашингтон уже четвертий рік поспіль говорить про порушення Москвою взятих на себе зобов'язань і очікує відповідної реакції з боку Кремля. Впродовж лише цього року міністр оборони Джеймс Меттіс кілька разів заявляв, що Росія не дотримується Договору про РСМД і Пентагон шукає способів домогтися від Москви його дотримання. Однак ці меседжі не були почуті, у відповідь фактично пролунало: "На себе подивіться". У результаті Вашингтон пішов у наступ.
Джеймс Меттіс, виступаючи на початку листопада 2017 р. на закритому засіданні Групи ядерного планування НАТО, закликав країни-учасниці розробити спільний план дій для примусу Росії дотримуватися положень Договору про РСМД, а також бути готовими до запровадження санкцій, що їх Міністерство торгівлі США готує проти російських компаній, що, як вважається, беруть участь у розробці зброї, порушуючи умови договору. За деякими джерелами, Джеймс Меттіс навіть недвозначно натякнув: якщо до літа 2018 року члени НАТО не вдадуться до спільних дій для покарання Росії, то Вашингтон буде змушений діяти в односторонньому порядку.
Кремль відреагував на цю інформацію в характерному для нього стилі...
У результаті в день 30-ї річниці підписання Договору про РСМД Дональд Трамп схвалив нові санкції проти Росії за його порушення.
Поки що Вашингтон офіційно не оголосив про нові санкції. І, скоріш за все, витік інформації Politico був спрямований на посилення американських позицій у переговорах Росії і США стосовно Договору про РСМД, які проходили 12-13 грудня в Женеві в рамках засідання спеціальної контрольної комісії і до яких були залучені представники Казахстану, Білорусі та України, що формально також вважаються учасниками договору. І хоча зустріч у Женеві називали "останньою можливістю врятувати договір", вона ні до чого не призвела.
Скидається на те, що керівництво Росії своїми агресивними діями і полемікою загнало себе в глухий кут, очікуючи при цьому, що в американців не витримають нерви і вони першими вийдуть з Договору про РСМД. Однак у Вашингтоні це чудово розуміють.
Якщо ж Кремль оголосить про вихід з Договору про РСМД, навіть звинувативши в цьому США, політично він програє. Адже в такому разі світова спільнота розглядатиме РФ як країну, що ініціювала черговий виток гонки ядерного озброєння. А Вашингтон, навпаки, збереже обличчя і матиме всі підстави розгорнути кампанію для подальшого тиску на Москву й зайнятися розробкою відповідного ракетного озброєння.
У свою чергу в США, розуміючи, що в разі непередбачуваної ситуації їм доведеться взяти на себе зобов'язання у зв'язку із заявами і діями КНДР, прагнуть заручитися підтримкою принаймні європейських союзників по НАТО.
Найвпливовіші країни Європи на високому офіційному рівні по суті вирішили дистанціюватися і не втручатися у процес переговорів між підписантами угоди. А дарма. Адже є ризик, що Кремль використає "іскандери" в Калінінградській області за призначенням. А тому європейці мали б не обмежуватися "стурбованістю" й "занепокоєністю", а відповідально перейти до рішучіших дій… Можливо, це і мав на увазі генсек НАТО Єнс Столтенберг, який за цей рік уже кілька разів говорив про важливість дотримання сторонами взятих на себе зобов'язань у рамках Договору про РСМД, наголошуючи при цьому, що США впевнені - Росія їх порушує. Однак, напевно, цього недостатньо, зважаючи на відсутність адекватної реакції з боку РФ.
Гра м'язами на витривалість триває.