UA / RU
Підтримати ZN.ua

Додатковий двигун євроінтеграції

Чому Україні варто брати участь у Східному партнерстві, і що вона планує в ньому робити.

Автор: Микола Точицький

Тоді як у владних кабінетах Брюсселя та інших європейських столиць тривають дискусії про дату і формат шостого саміту Східного партнерства (СхП), є час зупинитись і проаналізувати, чого нам вдалося досягти в рамках цієї ініціативи, а також на чому ми будемо концентрувати свої зусилля в майбутньому.

Засновуючи Східне партнерство у 2009 році, ми всі погодилися, що ця багатостороння ініціатива має розвиватись паралельно з двостороннім діалогом кожної країни з ЄС. На той час Україна вже кілька років вела переговори про укладення Угоди про асоціацію та лібералізацію візового режиму з ЄС. Існування трьох угод про асоціацію та трьох безвізових режимів із ЄС вважається основним досягненням Східного партнерства за останнє десятиліття. Шляхом лібералізації візового режиму з ЄС зараз іде й Вірменія.

У 2017 році Україна внесла до порядку денного Східного партнерства ще одну амбітну ініціативу - "Східне партнерство+". Її підтримали наші партнери - Грузія та Молдова, і вже у вересні 2018-го відбулася перша зустріч у такому форматі, присвячена торгівлі. Тепер ми спільно працюємо над тим, щоб поширити цей формат діалогу на інші сфери співпраці, охоплені угодами про асоціацію, - транспорт, енергетику, цифрову економіку.

Впродовж кількох років Україна просувала ідею запровадження стажування для державних службовців з асоційованих партнерів. Цей запит теж був почутий у ЄС, і вже навесні нинішнього року мав стартувати перший етап такого стажування для всіх шести країн СхП, який довелося трохи відкласти через пандемію коронавірусу.

Є в нас і наступна ініціатива на цьому треку - участь асоційованих партнерів у засіданнях робочих груп ЄС як спостерігачів. Це дозволить нам уже на ранніх етапах розвитку відповідних політик ЄС адаптувати наше законодавство та ефективніше й швидше впроваджувати зміни у відповідній сфері.

На порозі нового етапу в історії Східного партнерства Україна виходить із того, що період після 2020 року має стати кроком уперед у розвитку СхП, а не тупцюванням на місці задля збереження інклюзивності цієї ініціативи, яка не повинна ставати подразником для Росії.

Тому ми запропонували, щоб новий порядок денний Східного партнерства ЄС був зосереджений на таких питаннях як подальше поглиблення торгівлі партнерів із ЄС шляхом зняття відповідних бар'єрів, поступова інтеграція до внутрішнього ринку ЄС, "промисловий безвіз", формалізація і розширення діалогу "Східне партнерство+", посилення безпекового вектора співпраці, а також поширення на країни-партнери програм і політик Європейського Союзу.

Ці цілі підтримують і інші асоційовані партнери - Грузія та Молдова. Тому в діалозі з ЄС ми виступаємо єдиним фронтом. До формування порядку денного СхП активно долучається і громадянське суспільство.

Тепер зупинюся на цих ініціативах докладніше.

Одним із пріоритетів нашої співпраці в рамках СхП має стати подальше поглиблення співробітництва у цифровій сфері.

Цифрова сфера - це не лише роумінг. Це і розвиток широкосмугових інтернет-мереж, у т.ч. 5G, і впровадження транскордонних електронних послуг, і запровадження електронного документообігу з ЄС, який дозволить спростити укладання комерційних договорів, проведення банківських операцій, обмін митними документами та ін.

Іншим важливим напрямом співпраці є розвиток міжнародних транспортних коридорів. Сьогодні Україна вже включена до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) і має досить амбітні цілі з розширення транспортних потоків з Азією. Серед них - альтернативне сполучення по лінії ЄС -СхП-Китай. Свіжий погляд на коридор Клайпеда-Одеса-Батумі-Баку сприятиме не тільки розвиткові транспортної і транзитної складових, а й удосконаленню торговельних зав'язків між ЄС та більшістю партнерів СхП, а відтак і економічно-соціальному розвиткові регіону.

Промисловий безвіз із ЄС - ще одна амбітна мета України, яку ми просуваємо і в рамках нового порядку денного СхП. Багато хто з вас неодноразово чув про нього. Промисловий безвіз - це насамперед про захист споживачів. Це про безпеку і якість продуктів, які ми з вами використовуємо. Це гарантія того, що товари, які присутні на нашому ринку, тобто виробляються у нас або імпортуються до України з інших держав, відповідатимуть тим самим високим стандартам, які застосовує Європейський Союз.

Уряд також уважно відстежує ініціативи, які Єврокомісія оприлюднює у рамках Європейської зеленої угоди, й намагається долучатися до відповідних консультацій та ініціатив. Європейська зелена угода - це не тільки енергетика чи екологія. Це також безпечний і чистий транспорт, свіже повітря, стале сільське господарство. Це трансформація промисловості і зміна способу нашого повсякденного життя.

Одним із ключових пріоритетів для всього регіону Східного партнерства є безпека. До останнього часу Євросоюз зосереджувався на так званій "м'якій безпеці", яка насамперед полягала у боротьбі з корупцією та в підтримці розбудови потенціалу в цивільному секторі безпеки. В українських реаліях такий підхід знайшов своє втілення в діяльності Консультативної місії ЄС (EUAM), розміщеної в Україні після початку російської агресії.

Однак у 2020 році нам стало зрозуміло, що "м'яка безпека" себе вичерпала, вона не може адекватно відповідати на виклики сьогодення. Партнери з Євросоюзу продовжують сповідувати традиційно обережне ставлення до модернізації безпекових питань. Ми ж вважаємо, що без забезпечення безпекових умов нам буде неможливо реалізовувати амбітні цілі Східного партнерства. Рани конфліктів на тілі більшості держав-учасниць продовжують боліти і навіть кровоточити, що не дозволяє забувати про безпеку в рамках партнерства. Ми переконані, що підхід "м'якої безпеки" необхідно розширити.

У нашому випадку розширення має відбутися не лише за рахунок посилення регіональної присутності EUAM і збільшення кількості мобільних команд місії. Було б добре, щоб Євросоюз подумав над змістом нової формули для участі у врегулюванні конфліктів. Успіх у подоланні конфліктів на просторі Східного партнерства не лише став би перемогою для всієї зовнішньої політики Євросоюзу, а й зробив би ЄС більш привабливим партнером для тих, хто прагне зв'язати з ним своє політичне майбутнє. Для країн Східного партнерства м'яка безпека має бути посилена за рахунок можливості приєднання до програми Постійного структурованого співробітництва (PESCO), яке розглядається як перший крок на шляху створення в рамках Євросоюзу оборонного союзу і навіть європейської армії.

На жаль, російська агресія - не єдиний виклик, із яким нам доводиться сьогодні боротися. Як і інші країни, Україну уразив COVID-19 і значно вплинув на наш державний бюджет. Ми вдячні ЄС за солідарність та підтримку в боротьбі з кожним із цих викликів. 15 травня Європейський парламент проголосував за виділення нам додаткової фінансової підтримки в рамках нової програми макрофінансової допомоги обсягом 1,2 млрд євро.

Ми також плануємо посилити співпрацю з ЄС на напрямі боротьби з дезінформацією. Україна вже не перший рік чинить опір дезінформаційним атакам. Нині цей напрям набув особливої актуальності, враховуючи зусилля РФ з дестабілізації ЄС зсередини через дезінформаційні кампанії, які руйнують довіру до європейських інституцій. Ми плануємо продовжити започатковану міністром Дмитром Кулебою практику проведення засідань Україна-ЄС з питань стратегічних комунікацій для обговорення скоординованих дій щодо боротьби зі шкідливою дезінформацією, в контексті COVID 19.

Кібербезпека є також нашим спільним пріоритетом. Україна пропонує розглянути можливість залучення зацікавлених партнерів до роботи Агенції Європейського Союзу з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA). Ми б хотіли в майбутньому побачити діалоги ЄС-Східне партнерство з питань кібербезпеки. Масовані кібератаки на українську інфраструктуру навчили нас бути сильнішими й професійнішими, і ми готові ділитися нашим досвідом у форматі майбутніх кібердіалогів.

Деякі з наших ініціатив були включені в позиційні документи ЄС - Комунікацію та Висновки Ради ЄС про розвиток ініціативи Східного партнерства після 2020 року. Маю на увазі поширення переваг Єдиного цифрового ринку, поступове приєднання до внутрішнього ринку ЄС та Спільної зони платежів у євро, участь у реалізації Стратегії з поєднання Європи та Азії, цифрову трансформацію, посилення співпраці в подоланні гібридних загроз, боротьбу з дезінформацією.

Будучи доволі всеосяжними з погляду розвитку секторальної співпраці, ці документи залишають відкритим питання стратегічної мети партнерства. У разі відсутності амбітності в усіх учасників Східного партнерства, насамперед у частині європейської перспективи, цей проєкт ризикує перетворитися на банальну "лабораторію креативних ідей".

Перед лідерами Євросоюзу і держав-учасниць Східного партнерства постало питання: what next after 2020, і знайти відповідь на нього - означає визначити перспективу подальшого розширення Євросоюзу після успішного завершення Балканського тріумфу.

Як зазначила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після Саміту ЄС-Західні Балкани, "політика розширення є однією з найуспішніших політик Європейського Союзу". Україна вважає, що цей успіх не повинен зупинятися на Балканах і має поступово поширюватись і на країни Східного сусідства ЄС.

Адже для нас Східне партнерство - це місток до вступу в Європейський Союз.

На жаль, наразі не всі держави-члени поділяють стратегічний підхід до впровадження формули "Східне партнерство +". Тому Україні, Молдові та Грузії доведеться поборотися за те, щоб голоси трьох столиць були почуті у Брюсселі. Найкращою нагодою для інтелектуальних змагань за виразне політичне майбутнє Східного партнерства стане саміт, на якому закладатимуться стратегічні підвалини розвитку цієї ініціативи на наступні роки.

Важливо, щоб ці підвалини були не лише міцними, з точки зору секторальної співпраці, а й амбітними - з погляду розвитку політичного діалогу.

Оцінюючи пройдений нами понад десятирічний шлях від укладення Угоди про асоціацію і до безвізового режиму, в який, і це не секрет, вірили лише найбільш затяті євроінтегратори, я впевнений, що межі наших досягнень у відносинах із ЄС залежать лише від рівня наших амбіцій. Сміливість визнати це - половина успіху.

Хочу закінчити словами високого представника Євросоюзу із закордонних справ і безпекової політики Жозепа Борреля: "Якщо сильні наші сусіди - сильним буде і ЄС". Ми готові перетворювати регіон Східного партнерства на історію успіху зовнішньої політики ЄС і наповнювати його порядок денний новими амбітними ініціативами.

Усі статті Миколи Точицького читайте тут.