Станом на 1 жовтня 2017 року женералітет (уряд) Каталонії призначив референдум з питання про незалежність Каталонії від Іспанії.
Попри те, що іспанський конституційний суд визнав референдум незаконним, пославшись на конституцію, яка не передбачає самовизначення регіонів. Референдум про відокремлення від Іспанії - "останнє, чого бажало б нині каталонське суспільство", - заявив прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой Брей. І, ніби відповідаючи йому, очільник уряду автономної області Карлес Пучдемон оголосив єдине питання плебісциту, запропоноване жителям провінції: "Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою з республіканською формою правління?".
Барселона - "за"
Влада Каталонії має намір провести референдум про незалежність від Іспанії 1 жовтня ц.р. Дату було визначено 6 вересня - після 11-годинних дебатів у Каталонському парламенті, в результаті яких "за" висловилися 72 депутати, і лише 11 - утрималися. Потім, у ніч на 8 вересня, парламент Каталонії схвалив закон "Про юридичний перехід". Він покликаний виконати функцію тимчасової конституції, але набере чинності лише в разі перемоги на референдумі прихильників незалежності Каталонії. Документ визначає принципи роботи всіх держустанов у період здобуття незалежності. Якщо учасники плебісциту висловляться "за" власну державу, Барселона проголосить незалежність упродовж двох діб.
Рішення про референдум щодо відокремлення Каталонії від Іспанії ухвалено ще минулого жовтня. Зі 135 депутатів каталонського парламенту проголосували за це рішення 72 - ліберали-націоналісти й ліві республіканці з коаліції "Разом за вихід з Іспанії" плюс ультраліві "Кандидати народної єдності". У парламентській резолюції тоді наголошувалося, що референдум "відбудеться незалежно від волі центральної влади Іспанії". А якщо електорат проголосує за незалежність, то в Каталонії в березні 2018 р-го буде проведено вибори до нового парламенту нової держави.
На сьогодні є різні результати соціологічних опитувань. Кожна зі сторін у конфлікті навколо референдуму надає перевагу опитуванням, які їй ближчі за переконаннями. Наприклад, 10 вересня центральна іспанська газета El Pais, яка замовила опитування Інституту дослідження громадської думки Metroscopia, повідомила, що велика частина жителів Каталонії - 56% - вважає запланований на 1 жовтня референдум незаконним. Ці респонденти, як пише El Pais, вважають, що референдум за незалежність Каталонії не матиме юридичної сили. А тому регіональна влада повинна розпочати переговори з Мадридом. Зауважимо, що в цьому опитуванні взяла участь лише 1 тис. осіб.
Однак уже 11 вересня до Барселони з усіх кінців Каталонії, чиє населення становить 7,5 млн осіб, прибули сотні тисяч людей (за даними каталонської поліції - 850 тис.), щоб узяти участь у маніфестації на підтримку незалежності з вимогою провести референдум 1 жовтня, навіть попри заборону конституційного суду. Масові демонстрації відбулися і в інших каталонських містах. Масштабну маніфестацію до того ж було приурочено до Національного дня Каталонії, що традиційно відзначається 11 вересня на згадку про закінчення облоги Барселони королем Іспанії Філіпом V 1714 року.
Демонстрація і почалась о 17:14 - на честь цієї дати. Присутні також ушанували хвилиною мовчання пам'ять про 16 загиблих у результаті серпневих терактів у Барселоні й Камбрілсі. Дехто з демонстрантів ніс червоно-жовто-сині прапори Каталонії, а дехто - плакати з написами: "Прощавай, Іспаніє!". Нинішній очільник регіональної адміністрації Карлес Пучдемон заявив журналістам, що до референдуму, який відбудеться в будь-якому випадку, лишилося всього 20 днів, і всі можливі перешкоди буде подолано. Він натякав на конституційний суд Іспанії, який "заморозив" дію місцевого закону про референдум.
Мадрид - "проти"
Відразу ж після 6 вересня, коли Каталонський парламент ухвалив закон про референдум, центральна влада Іспанії звернулися до конституційного суду країни. Оскільки ухвалений у Барселоні закон порушує конституцію Іспанії, яка не допускає поділу країни. А також тому, що 2015 року той-таки КС виніс рішення про неприпустимість дій, що підривають єдність держави. Іспанське законодавство не передбачає виходу зі складу держави окремих регіонів і забороняє проведення будь-яких референдумів з цього приводу. Ось чому за організацію т.зв. консультативного опитування, що відбулося 9 листопада 2014 р., під судом перебувають колишній президент уряду Каталонії Артур Мас і троє вищих посадовців його адміністрації. Їм усім загрожує великий штраф і заборона обіймати посади в держадміністрації будь-якого рівня. Однак, як бачимо, такі жорсткі заходи не зупинили наступників Маса.
Уряд Іспанії закликав суд не лише скасувати рішення каталонської влади, а й притягнути до кримінальної відповідальності лідерів "сепаратистів", як називають прихильників незалежності Каталонії в Мадриді, - голову каталонського парламенту Карме Форкаделла і чотирьох членів президії парламенту. Того ж дня про кримінальне переслідування спікера і цих членів президії оголосила Генеральна прокуратура Каталонії. Іспанське агентство новин EFE повідомило, що КС прийняв до розгляду чотири апеляції від уряду Іспанії. Тепер дію закону про референдум буде "заморожено" доти, доки КС не ухвалить вердикт за апеляціями іспанської влади. З рішенням суду цілком згодні тисячі каталонців, які не є прихильниками відокремлення від Іспанії. Як правило, це члени "проіспанських" партій - соціалісти, консерватори й центристи. На них і спирається нині влада в Мадриді, яка стверджує, що "в Каталонії радикально налаштовані націоналісти опинилися біля владного керма". І потім, якщо з відокремленням Каталонії розпочнеться процес дезінтеграції, він може поставити під загрозу саме існування Іспанії, оскільки приклад Каталонії можуть наслідувати й інші провінції.
У Мадриді вважають, що заборони референдуму конституційним судом буде достатньо для припинення подальших дій сепаратистів. На законних підставах, наприклад, силові структури зможуть зачиняти виборчі дільниці або конфісковувати скриньки для голосування. А парламентарям-ініціаторам сепаратистських законів загрожують тюремні строки і грошові штрафи.
20 вересня іспанська поліція провела обшуки в Барселоні в офісі каталонського уряду, в кабінеті очільника Каталонії, а також у приміщеннях, де готується референдум про незалежність. Затримано 14 осіб і конфісковано 1,3 млн листівок, інших документів і атрибутів, підготовлених до референдуму. Центральна влада Іспанії також узяла під контроль фінанси Каталонії, щоб вони не були витрачені на проведення референдуму про незалежність, який Мадрид вважає незаконним.
Економічний козир
Ще одне опитування, проведене на початку вересня Центром соціологічних досліджень Instituto DYN, показує, що за відокремлення від Іспанії виступають 47% жителів Каталонії, а проти - 45%. Пункти для проведення голосування вирішили розмістити в себе 75% муніципальних округів. Решта, зокрема й барселонський, відмовляються організовувати плебісцит. Згідно з опитуванням Instituto DYN, ідею незалежності Каталонії підтримують люди з невеликими статками і жителі сільської місцевості. За збереження провінції у складі Іспанії голосують люди більш освічені й творча інтелігенція. Проти незалежності провінції і великий бізнес.
Прихильники незалежності вважають, що всі питання - від бюджету до культури - диктуються з Мадрида. Тому вони хочуть більшої свободи дій, а також республіканської форми правління, а не іспанської монархії. Тому й питання, винесене на референдум, - про незалежність держави Каталонія з республіканською формою правління. Хоча основний козир прихильників незалежності Каталонії - економічний.
На думку тих, хто збирається голосувати за незалежність, Мадрид "фактично грабує Каталонію". Регіон щороку сплачує Іспанії 16 млрд євро податків. За ці гроші непогано живуть інші, бідніші провінції країни, такі як Андалусія, Галісія, Екстремадура. Хоча, як вважають каталонці, ці гроші їм самим дуже потрібні - для нових робочих місць, для дешевої електроенергії, для сучасної залізниці тощо. Практичних і ощадливих каталонців така ситуація вже давно не влаштовує, але всі їхні пропозиції щодо реформи оподаткування в бік більшої самостійності Мадрид категорично відкидає. Чого гріха таїти, Каталонія завжди була економічно ключовим регіоном країни. Вона виробляє 20% іспанського ВВП і є одним з головних донорів для бідніших регіонів півдня Іспанії. Економіка Каталонії доволі різноманітна: і потужна промисловість, і фінансовий сектор, і сучасне сільське господарство. Чималі статки приносить регіону туризм. Столиця Каталонії Барселона є третім у Європі містом за відвідуваністю туристами і найбільшим портом на Середземному морі.
Противники відокремлення Каталонії вважають, що провінція і так користується широкою автономією, тут один з найвищих в Іспанії рівнів життя завдяки вищим зарплатам. А кошти, що виділяються з центрального бюджету на інфраструктуру регіону, освіту, медицину та соціалку, з надлишком покривають регіональні податки на користь центральної держави.
Як видно з соцопитувань, ідея незалежності Каталонії - однієї з 17 іспанських провінцій - вельми популярна. Найбільше до цього спричинилася затяжна економічна криза 2008 року. Багато хто вважає, що її наслідки даються взнаки донині. Нехай і незначна, але більшість каталонців вважає, що незалежність принесе їм вигоду. Хоча багато економічних експертів так не вважають.
ЄС теж "проти"
По-перше, промислово розвинена Каталонія, здобувши незалежність, втратить головні ринки своєї продукції - як іспанський, так і європейський. Оскільки вихід зі складу Іспанії автоматично означатиме прощання з ЄС. Адже в Євросоюзі з 2004 року діє т.зв. доктрина Баррозу - будь-яка нова країна, що утворилась у процесі відокремлення від країни-члена ЄС, не може автоматично залишитися в ЄС. Свого часу колишній голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу виступив з такою ініціативою, щоб стримати запал сепаратистів у низці регіонів ЄС, таких як Північна Ірландія, Країна Басків, Каталонія, Фландрія. Згадаймо Шотландію, яка, побоюючись опинитися поза Європейським Союзом, не проголосувала 2014 року за вихід зі складу Великої Британії. Щоправда, три роки по тому, в березні 2017-го, парламент Шотландії проголосував за проведення нового референдуму про незалежність. Нині сама Велика Британія в результаті Брекзиту залишає ЄС. І все йде до того, що рано чи пізно їй доведеться змиритися із втратою Шотландії.
Що ж до Каталонії, то відповідь Брюсселя - однозначне "ні". Але місцева влада переконує каталонців, що ті зможуть зберегти громадянство Євросоюзу. Хоча лукавить. Бо, згідно з правилами, їм доведеться подавати заявку на вступ до ЄС. Тоді всі країни-члени Євросоюзу, Іспанія в тому числі, повинні будуть дати своє добро на початок переговорів про вступ. Зрозуміло, що Іспанія заблокує будь-які подібні переговори.
По-друге, прощання незалежної Каталонії з ЄС стане ударом для багатьох фахівців на підприємствах і в банках. Досить одного прикладу: майже весь експорт каталонського автопрому припадає на Євросоюз. Каталонія в нових умовах буде змушена укладати з ЄС торговельні угоди і сплачувати мита. Крім того, навіть зберігаючи євро як валюту, каталонські банки муситимуть вийти з системи Європейського центробанку і залишитись у "гордій самотності", що загрожує непередбачуваними наслідками. Крім усього іншого, Каталонія сьогодні - один з найбільших боржників Іспанії: у разі здобуття незалежності провінція повинна буде виплатити центральному уряду 10 млрд євро. Не секрет також, що за останні три роки, щоб не втратити Євросоюз, з Каталонії до інших регіонів Іспанії перебралися вже майже 1,5 тис. компаній. Профспілки у свою чергу бояться зростання безробіття й зубожіння трудящих. Вже підраховано, що в незалежній Каталонії доходи людей впадуть на 30-40% першого ж року.
Однак слід пам'ятати, що Каталонія - територія з власними традиціями державності та культурною самобутністю. Хоча каталонці багато говорять про економічні причини референдуму, насправді фінансові аспекти мають вторинне значення. Боротьба Каталонії за незалежність триває вже кілька століть. Невдовзі після падіння диктатури Франко Каталонія 1979 року отримала статус автономії, а потім було офіційно визнано каталонську мову. 2006-го іспанський уряд розширив фінансову самостійність регіону. Проте відтоді каталонський процес боротьби за незалежність йде по висхідній, а бажання домогтися свободи стало частиною національного генетичного коду кожного нового покоління каталонців.