Через рік після референдуму про незалежність Каталонії очільник регіонального уряду Жоакім Торра висунув ультиматум прем'єр-міністрові Іспанії соціалісту Педро Санчесу: протягом місяця погодити самовизначення регіону.
Іншими словами, визнати незалежність Каталонії. "Якщо механізм не буде погоджено до листопада, партії, які виступають за незалежність, більше не гарантуватимуть стабільності Санчеса в іспанському парламенті", - заявив Торра.
Цій вимозі очільника регіонального уряду передували масові акції прихильників незалежності. Так, 11 вересня, напередодні річниці референдуму, вони провели масову акцію в Барселоні. У ній узяло участь близько мільйона людей. Майже стільки, скільки й рік тому.
Акція відбулася в Національний день Каталонії, який відзначають щорічно 11 вересня, у роковини війни за іспанську спадщину. Цього дня 1714 р. Барселону завоювали іспанські й французькі війська, після чого провінція на 266 років втратила автономію.
Учасники акції вимагали надати Каталонії незалежність від Іспанії, а також припинити кримінальне переслідування високопоставлених каталонських політиків, яких Мадрид звинувачує в сепаратизмі. Серед них і колишній голова каталонського уряду Карлес Пучдемон, затриманий у Німеччині, де вирішується питання про його екстрадицію.
Колишнього прем'єра Каталонії іспанський суд обвинувачує у заколоті, розтраті держкоштів та інших правопорушеннях, за які йому загрожує в сукупності до 50 років ув'язнення. Верховний суд Іспанії, щоправда, відкликав міжнародний ордер на арешт Пучдемона, тому що Німеччина не може екстрадувати політика за обвинуваченням у заколоті - в німецькому кримінальному кодексі такого складу злочину немає. Водночас верховний суд залишив у силі внутрішньоіспанський ордер, за яким Пучдемона, у разі перетину кордону країни, буде негайно заарештовано.
Наступний виступ прихильників незалежності було заплановано на 1 жовтня - першу річницю референдуму 2017 р., під час якого більшість жителів регіону висловилася за незалежність. Мадрид не визнав його результатів і оголосив референдум незаконним.
Згідно з повідомленнями, акції 1 жовтня зібрали значно менше людей, ніж рік тому: всього 180 тисяч людей. Однак демонстранти були дуже радикально налаштовані. Вони-то й почали ввечері штурмувати регіональний парламент у Барселоні. Далі почалися зіткнення між прихильниками незалежності Каталонії та співробітниками поліції.
Демонстранти навіть освистали нового голову уряду Каталонії Жоакіма Торру під час його виступу на мітингу в Барселоні: очільника провінції, якого традиційно підтримували каталонські сепаратисти, звинуватили в тому, що він недостатньо твердо протистоїть Мадриду.
Дивні обвинувачення, якщо врахувати, що Торра - послідовний прихильник Пучдемона, а в Мадриді його зараховують до найбільш радикального крила сепаратистів.
Та головне, що під час цих акцій прихильники відокремлення Каталонії від Іспанії оголосили про початок "гарячої осені" - нового етапу боротьби за незалежність автономної провінції.
Згідно з опитуваннями, населення Каталонії як і раніше розділене приблизно нарівно між прихильниками і противниками незалежності від Іспанії. 1 жовтня 2017 р. майже 90% учасників референдуму висловилися за відокремлення Каталонії від Іспанії. Однак активність виборців тоді становила лише 42%.
Практично рівна кількість прихильників і противників незалежності Каталонії зберігається і через рік після референдуму. Соціологічне опитування в червні 2018 р. показало, що 46,7% каталонців - за незалежність, 44,9% - проти. Останнє соцопитування, проведене на початку вересня, показало: за незалежність регіону виступають 46,4% каталонців, проти - 45,1%.
Чи вдасться королівству зберегти єдність, тепер багато в чому залежить від іспанського прем'єра, лідера Іспанської соціалістичної робітничої партії (ІСРП) Педро Санчеса, котрий прийшов на зміну Маріано Рахою в червні у результаті підтримки соціалістів, лівих популістів з партії "Подемос" і дрібних парламентських груп, які представляють баскських і каталонських сепаратистів.
Нагадаємо, що парламент Іспанії 1 червня 2018 р. виніс вотум недовіри уряду Маріано Рахоя, який представляє консервативну Народну партію. Причиною послужив корупційний скандал, у якому були замішані колишні діячі Народної партії. Уряд змушений був піти у відставку, хоча до цієї корупційної історії не був причетний.
Прем'єр-міністр Педро Санчес, від Соцпартії якого до парламенту входять лише 85 депутатів, планує керувати урядом країни, спираючись на політиків, які підтримали його ініціативу: на популістів і сепаратистів. Що ж до каталонських сепаратистів, котрі на зло Рахою за те, що боровся проти них, підтримали Санчеса, то він обіцяв налагодити діалог з ними, знайти політичне вирішення проблем. Але щоб виконати бажання каталонських сепаратистів, а саме: визнати незалежність Каталонії і звільнити з в'язниці каталонських політиків, Санчесу доведеться порушити конституцію країни. А цього він навряд чи хоче. Але він обіцяє боротися з корупцією, стверджує, що правитиме в інтересах більшості іспанців, підвищить витрати на охорону здоров'я та освіту. Він також закликав лідера партії "Подемос" Пабло Іглесіаса об'єднати сили, щоб відкрити в Іспанії нову еру правління ліво-прогресивних сил. Такий його розрахунок змушує оглядачів засумніватися в дієздатності нового уряду.
Як розуміють багато жителів Каталонії, перспектива відокремлення від Іспанії загрожує їм труднощами, передусім економічного характеру. Так, з моменту референдуму минулого року в регіоні почало зростати безробіття. Адже його покинули близько п'яти тисяч підприємств. Підприємці бояться, що вихід Каталонії зі складу Іспанії спричинить її вихід з Євросоюзу, а в результаті - каталонські товари втратять ринки збуту.
Треба зауважити, що ринок уже дав оцінку обіцянкам соціаліста Санчеса - біржа обвалилася, а відсотки за іспанськими держоблігаціями різко зросли. У ділових колах іще свіжі в пам'яті результати попереднього правління іспанських соціалістів: у 2012 р. країна опинилася на межі дефолту, а безробіття досягло 26%. Тоді саме уряд Маріано Рахоя врятував Іспанію після правління соціалістів.
Одна з партій, які не підтримали Санчеса, - центристська "Громадяни". Єдиним прийнятним способом вийти з ситуації, що створилася, там вважають проведення позачергових парламентських виборів. Щоб охолодити запал сепаратистів, як кажуть центристи, треба мати сильний незалежний уряд, який діяв би суто в рамках конституції. Санчес, за словами його противників, не може керувати країною, бо залежить від тих, хто цю країну хоче розвалити. Тому, вважають представники партії "Громадяни", треба дати слово народу, щоб він сам визначив ті сили, які перебуватимуть при владі в найближчі чотири роки. Єдина заковика - у партії всього 32 голоси в парламенті Іспанії. Правда, за ідею про необхідність провести дострокові вибори виступає не тільки партія "Громадяни", а й Народна партія, головна опозиційна сила в іспанському парламенті.
Що ж до решти Іспанії, то там проти відокремлення Каталонії виступає 81% населення.