Бразилія, яка місяць тому була місцем вирування футбольних пристрастей під час Чемпіонату світу, сьогодні перетворюється на киплячий казан політичної боротьби. У країні стартувала кампанія з виборів президента. Вони відбудуться 5 жовтня. У значної кількості виборців немає сумніву, що найкращі шанси на перемогу має нинішній керівник держави Ділма Роуссефф, яка останні роки впевнено втілює курс свого попередника і наставника Луїса Інасіу Лули да Сілва під гаслом "Бразилія: багата країна - це країна, де немає бідності". Її опора - правляча Партія трудящих і середній клас, що розрісся за останнє десятиріччя за рахунок соціально орієнтованих, але не завжди ринкових заходів уряду. Основним конкурентом бразильської "залізної леді" опозиційна Партія соціал-демократії Бразилії (PSDB) висунула Аесіо Невеса. Він дотримується ліберальних поглядів, має підтримку підприємців і забезпечених людей.
Однак минулого тижня у передвиборних перегонах трапився несподіваний поворот, який може справити істотний вплив на перебіг і результати виборів. І тепер вся увага прикута до третього кандидата…
У бразильській історії серпень позначений трагічними подіями, пов'язаними з лідерами країни. 24 серпня рівно 60 років тому застрелився президент, диктатор і революціонер Жетуліо Варгас, який заснував 1937-го у Бразилії "Нову державу", а у серпні 1976 р. в автокатастрофі загинув екс-президент країн Жуселіну Кубічек, який переніс 1960-го столицю країни в місто Бразиліа. І нинішній рік поповнив список: 13 серпня в авіакатастрофі невеликого літака загинув лідер бразильських соціалістів і кандидат на посаду президента країни на майбутніх виборах Едуарду Кампус, котрий посідав третю позицію в рейтингу популярності. Літак Cessna 560XL, на якому перебував він і ще кілька людей, впав на житлові квартали міста Сантос в умовах поганої погоди. Як пізніше з'ясувалося, на бортових самописцях літака не виявилося ніяких даних про політ.
Президент Ділма Роуссефф оголосила в країні триденну жалобу і закликала політичні сили призупинити передвиборні перегони. 17 серпня більш ніж 100 тис. бразильців проводили в останню путь 49-річного політика в Ресіфі, столиці штату Пернамбуку, яким Кампус керував з 2007 р. Він був справді одним із найбільш яскравих і перспективних бразильських діячів нового покоління, який намагався у своїй кампанії виступати виразником інтересів бідних бразильців, які не відчули поліпшень у своєму житті від економічних реформ останніх десятиліть. Свої ініціативи зі зниження рівня бідності він намагався узгоджувати із заходами ринкового характеру. І що показово, у день загибелі політик прямував до Сан-Паулу на зустріч з представниками бразильських ділових кіл, щоб викласти їм свої погляди.
Трагедія викликала паніку на бразильському ринку, але вона тривала недовго, і ситуація стабілізувалося, коли стало зрозуміло, що тепер вибори підуть цілком за іншим сценарієм, ніж передбачалося. Соціалісти замінили загиблого лідера, виставивши на передвиборне поле досить сильного гравця. Це екс-сенатор від штату Акрі 56-річна Марина Сілва - кандидат на посаду президента Бразилії на виборах 2010 р. від Зеленої партії (тоді вона несподівано посіла третє місце з 19,3% голосів, стартувавши з нульовими рейтингами) і один з відомих активістів із захисту навколишнього середовища. На початку жовтня минулого року вона викликала фурор, коли несподівано оголосила, що вступає до ПСБ (PSB, Соціалістична партія Бразилії) для того, щоб підтримати кандидатуру Едуарду Кампуса на посаду президента республіки на виборах 2014 р. За повідомленням низки ЗМІ, 13 серпня вона мала летіти в літаку разом з Едуарду Кампусом. Але її плани в останню хвилину змінилися, і це врятувало їй життя.
20 серпня керівництво бразильських соціалістів вирішило, що тепер Марина Сілва очолить кампанію проти нинішнього президента. Соціологічне опитування, проведене бразильським агентством Datafolha у минулий понеділок, показало, що популярність Сілви вже зараз становить 21%, що удвічі вище, ніж у загиблого Кампуса. Вона може розраховувати на голоси тих, хто дотепер не міг визначитися зі своїми політичними уподобаннями. Цей висновок випливає з того, що, порівняно з попереднім дослідженням, рівень підтримки Роус-сефф (36%) і Невеси (20%) практично не змінився. Однак тепер чинний президент Бразилії навряд чи зможе збільшити свої шанси на перемогу в першому турі.
А от шанси Сілви потрапити в другий тур цілком реальні, і, за даними того самого агентства, якщо в другому турі зустрінуться дві жінки, то Сілва може перемогти Роуссефф з перевагою в 4% (47% проти 43%). Багато політологів і раніше пророкували, що для нинішнього президента цей кандидат - найнебезпечніший суперник.
Марина Сілва народилася в джунглях у басейні Амазонки в родині неписьменного і злиденного збирача каучуку. Кілька разів її життю загрожувала небезпека - малярія і гепатит. У 80-х вона стала на шляху фермерів, які варварськими методами знищували незаймані ліси. У цій війні куля наздогнала її друга Чіко Мендеса, відомого еколога, справу якого вона вирішила продовжити. М.Сілва працювала міністром навколишнього середовища в роки президентства Лули да Сілва, але потім розчарувалася в політиці правлячої партії і перейшла в стан Зелених, а потім навіть спробувала створити свою партію, активно використовуючи для цього Інтернет і соціальні мережі.
Її політична платформа вже визначена - вона виступає за розширення інвестицій у сферу охорони природи, поліпшення технологічного оснащення фермерів, які також відчувають проблеми слабкого розвитку інфраструктури. Вона боротиметься з вирубуванням лісів, наполягає на розвитку альтернативних джерел енергії, але при цьому розуміє, що без нафтогазового сектора Бразилії не вижити. М.Сілва виступає проти розширення присутності великих китайських фірм, які хочуть дістати доступ до розробки природних ресурсів країни. Водночас вона - за збереження основ макроекономічної стабільності, якими вже давно є стримування інфляції, плаваючий обмінний курс і збереження профіциту бюджету.
Тобто М.Сілва не говорить про зміни в політиці, але наполягає на тому, що країні необхідні нові підходи в її втіленні. Вона говорить про альтернативи для Бразилії після десятиріччя проходження у визначеному Лулою да Сілва напрямі. Ця теза може принести їй голоси як бідняків, так і креативної частини середнього класу. А можливо, що її ідеї підтримають і підприємці, якщо вона натякне, що трохи обмежить практиковане нинішньою владою втручання держави у справи бізнесу.
Президент Ділма Роуссефф готова прийняти цей виклик. В останні дні її помічники почали переглядати передвиборну стратегію, яка раніше концентрувалася на критиці Невеса як представника еліти, котрий збирається після перемоги зруйнувати соціальні завоювання бразильців останнього десятиліття. Проти Сілви потрібна нова тактика, що забезпечує відтік голосів найбіднішої частини виборців.
Так, окрім високих рейтингів свого головного конкурента, Ділма Роуссефф дізналася з останнього соцопитування, що на цей час рівень підтримки політики її уряду зріс до 38%, а це вагомий чинник. Очевидно, це сталося за рахунок стримування інфляції, що перебуває у фокусі уваги незаможних. Уряд країни, мабуть, має намір продовжити програму боротьби з бідністю Bolsa Familia і низку інших, що дозволили скоротити рівень злиденних удвічі, а
50 млн чол. (одна четверта населення країни) реально відчули зміни свого матеріального становища. Важливим аспектом реформ, що відбуваються у Бразилії вже понад 10 років, стало те, що діти з найбідніших родин дістали доступ до медичної допомоги, а також можливість здобути освіту на вищому рівні. ООН відзначила ці чинники як найважливіші досягнення і рекомендувала вивчення бразильського досвіду країнам, які розвиваються, в усьому світі.
Ряд експертів також зазначають, що перевагою Роуссефф на виборах є сильна команда і найбільш розгалужена структура її партії, наявність більших фінансових фондів, обсяги реклами в ЗМІ. Це те, чого немає у конкурентів.
Крім того, сплеск рейтингу Сілви може бути тимчасовим, пов'язаним з чинником загибелі лідера соцпартії. Однак є аспекти, якими вона може скористатися для своєї перемоги.
Улітку минулого року по країні прокотилися масові виступи, що увійшли в історію як Revolta da salada - "Салатний бунт". Річ у тому, що багато з тих, кого затримувала поліція, мали при собі оцет, що допомагає пом'якшити дію сльозогінного газу. Однак "салатний бунт" в "оцтову революцію" не переріс, хоча його учасниками були мільйони. Приводом для виступів стало збільшення вартості проїзду в громадському транспорті на 20 сентаво - з 2.75 до 2.95 реалів. Однак протестувальники висунули цілий перелік вимог - від політичних до економічних. Влада витратила занадто багато коштів на будівництво стадіонів до Кубка конфедерацій ФІФА-2013, ЧС-2014 і Олімпіади 2016 р., тоді як інвестиції в охорону здоров'я та освіту скоротилися. Цікаво, що ядром протесту стали молоді люди, інтелігенція і представники середнього класу - учителі, водії, медики, які відкинули нинішній політичний курс влади, за якого процвітає корупція, а держава виявляється нездатною задовольнити їхні зростаючі матеріальні потреби. Домінуючими були ліві ідеї, масові протести координувалися через соціальні мережі та активно висвітлювалися в ЗМІ. Але ніхто з бразильських політиків так і не зміг стати на чолі протесту.
Влада відступила - скасувала закон про "20 сентаво", а через місяць, у липні 2013 р., їй вдалося перехопити ініціативу, запропонувавши народу політичні реформи і пообіцявши збільшення витрат на соціальні потреби. Частину вимог справді задовольнили. Однак "запах оцту" ще не вивітрився з політичної атмосфери країни.
Таким чином, бразильці, ймовірно, скоро забудуть про свою гірку поразку на Чемпіонаті світу. Вибори президента країни обіцяють бути значно захопливішими, ніж футбольні баталії.