На тлі розмов про кризу Європейського Союзу Боснія і Герцеговина - держава, яка виникла в результаті кровопролитної війни на території колишньої Югославії, - подала формальне прохання стати країною-кандидатом у члени ЄС.
Трохи більше ніж півроку знадобилося Сараєво, щоб виконати всі внутрішні процедури для оформлення офіційної заявки в Брюссель. Бажаючи стати 29-м членом ЄC, БіГ готова до виконання всіх умов Угоди про стабілізацію та асоціацію, яка набрала чинності в червні 2015 р., а також наголошує на важливості встановлення чіткого часу для переговорів, які мають у підсумку привести до членства.
У Європейському Союзі зустріли такий натиск балканської країни щонайменше з роздратуванням. Проте у Брюсселі й не знайшли в собі сили відповісти прямою відмовою, хоча для більшості європейських політиків заяви з Сараєво виявилися повною несподіванкою.
Ще раніше єврочиновники радили очільникам Боснії і Герцеговини не поспішати із цим рішенням: мовляв, перш ніж подавати заявку, необхідно провести реформи, виконати всі вимоги, а вже потім... Казали, що найбільш слушний момент - січень 2017 р. Ці ж слова повторили й минулого тижня: євросоюзівські функціонери наголошували: хоча заявку й озвучено, але рішення щодо неї буде ухвалено не тепер, і на переговори про вступ до ЄС, можливо, підуть роки...
У Сараєво все це розуміють і тепер прагнуть отримати тільки офіційне визнання статусу країни-кандидата. Прем'єр-міністр Деніс Звіздіч сказав, що БіГ перед подачею офіційної заявки виконала всі попередні умови ЄС щодо створення координаційного механізму. Його, зокрема, повністю приведено у відповідність до норм місцевих законів і водночас враховано національні особливості держави. Адже країна, утворена в результаті Дейтонської угоди, розділена за етнічним принципом на Хорвато-боснійську Федерацію зі столицею в Сараєво і Республіку Сербську, де головне місто - Баня-Лука.
Започаткування діалогу з ЄС передбачає підвищення ефективності й відповідальності органів влади на всіх рівнях - як під час самих переговорів, так і в реалізації конкретних рішень. Крім того, як наголосив Д.Звіздіч, за останні півроку уряд Боснії і Герцеговини вже виконав понад половину -
17 з 33 - заходів, передбачених планом реформування економіки країни. Серед ключових - реформа ринку праці та системи соціального забезпечення, фіскальна реформа. За словами боснійського прем'єра, на стадії виконання - також реформа правової системи, посилення заходів щодо боротьби з тероризмом і прикордонного контролю.
У свою чергу нинішній президент Боснії і Герцеговини Драган Човіч (саме він затвердив і передав заявку в Брюссель 15 лютого) зазначив, що його країна на переговорах з ЄС не "торгуватиметься" за якісь особливі умови, хоча це й вдарить по сільському господарству. "Ми подивимося, що можна буде зробити на переговорах стосовно м'яса і молока", - сказав він, зауваживши при цьому, що через політику квот, прийняту в ЄС, його країна втрачає 45 млн євро. Глава держави вірить, що вже в середині наступного року Боснія і Герцеговина може отримати статус країни-кандидата.
Однак у ЄС відразу ж виникли деякі заперечення, а потім пролунала критика на адресу Сараєво. Як з'ясувалося, заявку було оформлено на засіданні уряду Боснії і Герцеговини в режимі глибокої секретності ще 26 січня. Причина, чому це зроблено саме так, без участі преси і дипломатів, досі незрозуміла.
Як наслідок, у невіданні опинився не тільки Брюссель, а й влада Республіки Сербської, яка входить до складу Федерації Боснії і Герцеговини на правах автономії. Дії уряду БіГ у Сараєво жорстко розкритикували в Баня-Луці. Як виявилося, боснійських сербів лише просили подати "в центр" свої зауваження і коментарі до заявки на вступ у ЄС до 30 січня, що вони й зробили. Але переконують, що не знали, що рішення в Сараєво вже було ухвалене до цього.
"Республіка Сербська рішуче підтримує європейський вибір для Боснії... але ми ніколи не погодимося з тим, щоб будь-хто, навіть голова Ради міністрів БіГ, зловживав своїми повноваженнями, вводив в оману громадськість і Євросоюз", - заявив уряд у Баня-Луці. А президент цього державного утворення Мілорад Додік в окремій заяві назвав дії Сараєво "зрадою, найбільшою з моменту підписання Дейтонської мирної угоди" наприкінці 1995 р.
Інші представники Республіки Сербської також висловилися в тому дусі, що в них узагалі немає жодних зобов'язань перед Європейським Союзом, яких вони мають дотримуватися. І це попри те, що чиновники цієї республіки отримують регулярну зарплату частково з фондів, що виділяються Євросоюзом.
Без фінансової підтримки з боку ЄС та інших міжнародних організацій економічне становище населення РС було б іще гіршим: середній дохід на сьогодні - близько 400 євро (один з найнижчих у Європі), а майже половина працездатного населення - безробітні.
Нагадаємо, що президент М.Додік, якому відверто симпатизує Росія, торік підтримав ідею провести в 2018 р. серед боснійських сербів референдум про "мирне відокремлення" від Хорвато-боснійської Федерації. Зокрема, він хотів з'ясувати ставлення сербів до створення суду та прокуратури Боснії і Герцеговини, що перебувають під міжнародною юрисдикцією, а також до скасування функції високого представника ЄС у Боснії і Герцеговині (цю посаду запроваджено для контролю за реалізацією Дейтонських угод 1995 р.).
Ці дії Баня-Луки сприйняли в Сараєво як грубе порушення положень Дейтонської угоди. Побоюються такого розвитку подій і в Євросоюзі. У тому числі й через те, що цими протиріччями в Боснії і Герцеговині може скористатися Росія у своїй грі на Балканах.
Можливо, зокрема й з цієї причини у Брюсселі заплющили очі на деякі "недоладності" в діях Сараєво і заявку Боснії і Герцеговини все-таки прийняли до розгляду.
Церемонія передачі заявки відбулася в Брюсселі у присутності очільниці європейської дипломатії Федеріки Могеріні, міністра закордонних справ Нідерландів Берта Кундерса і єврокомісара з питань розширення та політики сусідства Йоханнеса Хана. Останній відразу заявив, що прийняття Євросоюзом заявки від БіГ свідчить про "європейську перспективу", яку ЄС дає цій країні. Федеріку Могеріні особливо потішив той факт, що в часи, коли єдність Євросоюзу піддається перевірці зсередини, він усе ще залишається привабливим для держав ззовні. Нідерланди, які головують у ЄС до 30 червня, сприятимуть прийому Боснії і Герцеговини в Євросоюз, підтвердив Берт Кундерс.
Ніхто з присутніх на церемонії передачі заявки від БіГ 15 лютого не робив жодних заяв про конкретні або можливі строки. Попереду ще дуже довгий шлях - такий був загальний зміст заяв усіх учасників церемонії.
Водночас уже чимало експертів, зокрема депутат Європарламенту Крістіан Дан Преда, який безпосередньо залучений у роботу з балканською країною, зазначили, що боснійська заявка може залишатися без відповіді кілька місяців, і це, звісно, не додасть політикам у Сараєво оптимізму.
Причина того, що заявку БіГ можуть розглядати місяцями, полягає не тільки в політиці окремих країн, а й у тому, що Брюссель нині спіткала ціла низка серйозних проблем: криза з мігрантами, майбутній британський референдум про членство в ЄС, політичні та економічні проблеми в зоні євро. У випадку ж із Боснією і Герцеговиною залишаються ще невирішеними й цілком конкретні торговельно-економічні питання, що виникли після прийому до Євросоюзу Хорватії: Загреб тепер має всі підстави наполягати на їх задоволенні, перш ніж дати заявці сусіда "зелене світло".
Водночас у ЄС кілька політиків уже визнали, що заявка з Сараєво - дуже хороший прецедент для Балкан у цілому. Понад те: приклад активної і чіткої імплементації з боку БіГ Угоди про стабілізацію та асоціацію Брюссель міг би використати для підстьобування процесу реформ серед інших балканських країн, а також в Україні, Молдові і Грузії, а крім того - в полеміці з критиками "європейського проекту".
Успіх заявки БіГ міг би стати певною моделлю для вирішення інших складних питань у процесі переговорів про прийом до Європейського Союзу Сербії і Косово. Адже останнє Белград і ряд членів ЄС не визнають як окрему державу. З огляду на відносини Сараєво і Баня-Луки, паралельні й скоординовані євроінтеграційні процеси Белграда і Приштини могли б підтримати діалог сербів та албанців, а взаємодія з питань євроінтеграції з сербськими політиками як у Сербії, так і Республіці Сербській дозволила б зменшити вплив Росії на Балкани.