Президент США Дональд Трамп санкціонував ліквідацію командувача іранського спецпідрозділу "Кудс" ("Єрусалим") зі складу Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) генерала Касема Сулеймані. Разом із ним, у результаті американського авіаудару в аеропорту Багдада, у п'ятницю, 3 січня, загинув і заступник командувача іракських Сил народної мобілізації Абу Махді аль-Мухандіс.
Смертями на Близькому Сході, а тим більше в Іраку, вже нікого не здивуєш. На жаль, там вони перетворилися на сумну статистику. Однак зараз мова йде про загибель потужної державної фігури, що понад 20 років відповідала за спеціальні операції Ірану за кордоном. Завдяки активній діяльності підрозділу "Кудс" генерал Сулеймані вважався в Ірані народним героєм і другою за впливом особою після самого всевладного аятоли Хаменеї. Популярного генерала вже навіть бачили наступним президентом Ісламської республіки. Закономірно, після загибелі Сулеймані у медійному просторі почали прискорено поширюватися прогнози про загрозу початку Третьої світової, нової війни у Перській затоці або ж широкомасштабного конфлікту між США та Іраном.
Аби зрозуміти можливий сценарій подальшого розвитку ситуації, спробуємо розглянути причини таких жорстких дій адміністрації Трампа, що останніми днями буквально перетворили Ірак на справжній вулкан пристрастей.
Вашингтон неодноразово звинувачував контрольовані Іраном угруповання у нападах на сили очолюваної США коаліції в Іраку. І от, внаслідок ракетного обстрілу іракської військової бази неподалік міста Кіркук, де розміщено коаліційні сили, 27 грудня загинув американський цивільний співробітник, а четверо американських військових дістали поранення. Сполучені Штати відповідальним за цей напад назвали проіранське збройне угруповання "Катаіб Хізбулла" і 29 грудня завдали низку ударів по його об'єктах в Іраку та Сирії.
У відповідь члени і прибічники названого шиїтського формування штурмували будівлю посольства США у Багдаді і лише 1 січня залишили територію дипломатичної місії. Заяви і дії підказували, що напруга зростає і сторони не планують зупинятися. Мали очікувати на продовження. 2 січня міністр оборони США Марк Еспер повідомив про "ознаки" нових іранських провокацій і готовність вжити "превентивні заходи" для захисту американських сил. Зараз вже зрозуміло, що на момент цієї заяви глава Пентагону мав рішення Трампа і на літак Сулеймані чекали в аеропорту Багдада. Про відповідальність за ліквідацію глава Білого дому сповістив світ твітом із зображенням американського прапора, який палили протестувальники біля посольства США.
Під час спеціального звернення президент Трамп наголосив, що дав наказ знищити "терориста №1 у світі", який ніс загрозу американським громадянам та інтересам. За словами Трампа, це рішення спрямоване на захист американців і для припинення, а не початку війни.
Дійсно, ще у квітні минулого року США визнали КВІР терористичною організацією і формально протидіють тероризму. Взагалі, якщо оцінювати ефективність захисної стратегії за кількістю знищених "терористів №1", то Трамп упевнено зайняв перше місце. У жовтні 2019 р. американці знищили очільника ІДІЛ Абу Бакра аль-Багдаді, а зараз ліквідували генерала Сулеймані. А от Барак Обама, з яким Трамп полюбляє себе порівнювати, "обмежився" лише лідером "аль-Каїди" Усамою бін Ладеном.
Водночас за словами про напади, тероризм і захист від нього ховається суть – боротьба за контроль над територією Іраку та Сирії, а також доля іранської ядерної угоди. Під час боротьби зі створеним ІДІЛ "халіфатом" США та Іран тимчасово мирилися один із одним. Недарма іранці активно розкручують в інформаційному просторі меседж, що "Кудс" допомагав США у боротьбі проти ІДІЛ, і що це була помилка, яку не можна повторити у майбутньому. Міністр закордонних справ ІРІ Джавад Заріф назвав генерала Сулеймані "найбільш ефективною силою у боротьбі проти ІДІЛ, "аль-Нусри" та "аль-Каїди", а його вбивство "надзвичайно небезпечною та дурною ескалацією".
Тепер "халіфат" у минулому, і сторони почали витискати одне одного з Іраку та Сирії. В останні місяці ми спостерігаємо саме за цим процесом. Трамп, не без докору, твіттив, що США платили Іраку мільярди доларів, однак за останні 15 років саме Тегеран отримав значний контроль над іракською територією. Шляхом ліквідації Сулеймані США знищили один із ключових каналів іранського впливу в Іраку та Сирії.
Тепер слово за Тегераном. Вбивство іранського генерала є складнішим (у плані наслідків) кроком у порівнянні зі знищенням лідерів ІДІЛ чи "Аль-Каїди". За вбитим стоять державні структури зі значно більшими ресурсами і потенціалом, а також розгалужена мережа контрольованих ними груп і угруповань за межами Ірану. Для відповіді Тегеран, скоріш за все, і використає свою широку присутність у регіоні. Йдеться про власне іранські та проіранські збройні підрозділи в Іраку, Сирії, Ємені та Лівані.
Іранські дії проти американських об'єктів можуть вийти за межі цих країн або арабського світу, зокрема проявитися в Афганістані, Пакистані чи Ізраїлі. Тель-Авів недарма привів свої війська в підвищену бойову готовність. Однак ймовірність безпосереднього протистояння між США та Іраном наразі мінімальна. Десятиліттями Тегеран уникав прямого зіткнення з Вашингтоном і немає підстав вважати, що зараз ця стратегія зазнає змін. Внаслідок санкцій іранська економіка переживає складні часи, і широкомасштабні військові дії можуть бути фатальними для режиму ІРІ.
Саме на активізацію іранських проксі у регіоні й сподіваються у Вашингтоні. Така реакція дасть змогу блокувати процес зближення Європейського Союзу з Іраном на тлі спроб врятувати ядерну угоду. Ескалація може не залишити для європейських країн іншого виходу, як долучитися до санкційного режиму і завдати руйнівного удару по економіці ІРІ. Очевидно, у Білому домі розраховують, що тоді Тегеран буде змушений сісти за стіл і укласти нову ядерну угоду, як того хоче Трамп, натякаючи, що "Іран ніколи не вигравав війну, однак ніколи не програвав переговори".
А поки що європейські лідери без ентузіазму сприйняли новини про ліквідацію командувача "Кудс" і закликають до стриманості і деескалації. Голова Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що потрібно за будь-яку ціну уникнути подальшої ескалації і зупинити виток насилля та провокацій, які відбувалися в Іраку упродовж останніх тижнів. Росія ж однозначно спробує скористатися ситуацією, щоб сильніше втягнути Тегеран до сфери свого впливу, однак при цьому максимально витіснити вже непотрібних іранців із Сирії.
За десятиліття специфічної роботи генерал Сулеймані дістав на Заході прізвисько "Тінь". Він був архітектором багатьох операцій на Близькому Сході і за життя отримав статус героя в Ірані. Зараз він перетворюється вже на безсмертний символ опору. І Трампу, а потім, ймовірно, і іншим американським адміністраціям доведеться продовжити бій із "Тінню".