Три дні. Здається, саме стільки на «падіння України» відводили не тільки путінські «стратеги», а й розвідки практично всіх провідних держав. У їхніх прогнозах були захоплення Києва та інших великих українських міст, російська окупація чималої частини нашої країни і робота української влади на чолі з президентом Зеленським «у вигнанні» на території Польщі. Минуло два місяці, що потрясли світ, — як немислимими звірствами росіян, так і неймовірною мужністю українців, які запекло борються за свою свободу і свою країну. Менш ніж за два місяці Україна не тільки поламала путінські плани, а й забезпечила підстави для вже зовсім інших прогнозів.
Відмовившись (як мінімум, на цьому етапі) від задумів захопити Київ і посадити там свій маріонетковий уряд, Москва оголосила, що буцім із самого початку її головною метою був вихід на межі Донецької та Луганської областей, де до 24 лютого 2022 року вона контролювала лише одну третину території, а також створення сухопутного коридора з Криму на Донбас.
Новий наступ Росії світові ЗМІ нарекли «великою битвою за Донбас». Ця битва вже розпочалася. Від її результату залежатиме результат усієї російсько-української війни, — про це говорять і в Україні, і за її межами.
Сьогодні більшість прогнозів — від ура-оптимістичних до зважених і обережних — для України обнадійливі. Навіть коли прізвища їх авторів не Арестович. Сам же радник глави ОПУ упевнений: «цей нещасний наступ провалиться на 99%». За його словами, очікувалося, що буде «як 24 лютого, коли навалилася велика страшна сила», але ні, ворог поки що тільки промацує українську оборону — «все йде обережно».
Аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російська операція на сході навряд чи буде значно успішнішою, ніж попередній масштабний наступ росіян під Києвом, проте російські сили можуть вимотати українських захисників або домогтися обмежених успіхів за рахунок сильної концентрації вогневої потуги та велетенської чисельності. Однак, упевнені експерти, «раптовий і драматичний успіх росіян у наступі залишається вкрай малоймовірним», а можливі українські тактичні втрати, на їхню думку, не означатимуть кінець кампанії на сході України, «не кажучи вже про війну загалом». Аналітики ISW вважають, що впродовж наступних кількох місяців росіянам буде проблематично зібрати значну боєздатну силу з механізованих підрозділів для операції на Донбасі.
І хоча, за повідомленнями Пентагона, на Донбасі та південному сході України перебувають уже 82 батальйонні тактичні групи (БТГ), багато експертів звертають увагу, що після відступу під Києвом і на півночі країни Росія, яка втратила приблизно чверть своїх 120 заведених в Україну БТГ, не могла в такі стислі терміни як слід відновити добряче побиті українцями підрозділи, тому на Донбас вона їх кидає, лише перегрупувавши та трохи «підлатавши». А це «принесе обмежену користь при дуже високій ціні».
Росіяни пішли з-під Києва, де знищення всього їхнього угруповання було питанням кількох тижнів, а тепер вони йдуть у наступ на Донбасі, де за вісім років війни українці створили глибоко ешелоновану лінію оборони, — дивується відомий азербайджанський експерт Агіль Рустамзаде. «Уся ця воєнна операція — авантюра, жодного успіху в неї не буде. Там занадто багато політики», — висловив він свою думку в інтерв'ю Newsader.
«Політика» полягає в тому, що Путіну кров з носа потрібна хоч якась перемога, хоч якийсь успіх, який він урочисто пред'явив би своїм підданим до «побєдобєсія» 9 травня. Або навіть до Великодня, як засвідчив в ефірі єдиного телемарафону начальник ГУР МО Кирило Буданов, висловивши переконання, що нічого в росіян не вийде. По-перше, тому що вони «дуже поспішають, оскільки дуже обмежені в часі». По-друге, «російський генералітет не може дійти згоди з приводу наступальних операцій, бо вони бояться загинути на полі бою», як це сталося з їхніми вісьмома колегами, що вже горять у пеклі.
Багато аналітиків вважають, що «битва за Донбас» буде більше схожою на класичну війну, ніж бої під Києвом і на півночі країни. Так, деякі експерти, опитані New York Times, бачать її як «широкомасштабний бій із сотнями танків та бойових машин». Але тепер у росіян з'явиться кілька переваг. По-перше, вони вже стали виправляти окремі допущені раніше помилки, наприклад нарешті прийшли до єдиного командування — призначили відповідальним за війну в Україні генерала Алєксандра Дворнікова, який очолював операцію в Сирії. По-друге, вважає експерт Центру дослідження конфліктів Кір Гілс, тепер Росія буде діяти в дуже знайомій місцевості. По-третє, в неї поліпшаться логістичні можливості: з'явиться доступ до залізниці, якого не було під Києвом, скоротяться ланцюжки поставок, оскільки тилову підтримку можуть забезпечувати окуповані частини Донбасу.
Однак вади, що зберігаються, на думку деяких аналітиків, не дозволять російській армії бути набагато ефективнішою, ніж на півночі України. І це не тільки кадрове та технічне виснаження багатьох підрозділів. Після «походу на Київ» підрозділи, які брали в ньому участь, дуже деморалізовані, їхні військовослужбовці відмовляються продовжувати воювати, а окремі, як можна переконатися з перехоплених СБУ телефонних розмов, навіть замислюються про знищення своїх командирів.
До того ж російську армію на Донбасі очікують ті самі проблеми з мобільністю, що й раніше, вважає директор проєкту критичних загроз Американського інституту підприємництва Фредерік Каган. Як він пояснив NYT, російські сили не здатні рухатися по пересіченій місцевості й користуються основними дорогами, що робить їх більш уразливими до українських атак. Про «тракторні» війська України, які витягли з нашого рідного чорнозему чимало трофейної рашистської техніки, відомо в усьому світі вже навіть дітям, що чіпляють до трактора з синьо-жовтим прапором танк із символом Z з конструктора Lego. Нинішні ж весняні дощі хороші не тільки для наших селян, а й для українських воїнів, оскільки транспортні проблеми росіян значно загострюються. Як зазначає Каган, на Донбасі мережа доріг розвинена набагато гірше, ніж у передмісті Києва, тож на прив'язану до асфальтованого покриття російську техніку чекають великі неприємності.
Тимчасом експерт вважає, що армії обох країн опинилися перед великими викликами. Адже, хоч у росіян і безліч проблем, чисельність їхнього угруповання на сході та півдні нашої країни велика. Українська ж армія мотивована, її бойовий дух високий, але кількісно вона менша й «не має інфраструктури мілітаризованої країни, котра б її підтримувала». Тому прогнозувати результат «великої битви за Донбас» експерт не береться.
Три сценарії розвитку ситуації на сході та півдні озвучив Агіль Рустамзаде в інтерв'ю Людмилі Немирі на Ukrlife TV. Зазначивши, що Росії потрібна, як мінімум, трикратна чисельна перевага (якої зараз немає на жодному напрямку), військовий експерт назвав найбільш імовірними такі варіанти.
Перший. Російська армія не зможе нагромадити вдосталь сил і ресурсів для масштабного контрнаступу, і бойові дії й далі матимуть позиційний характер із мінімальними тактичними переміщеннями. Така війна, на думку експерта, однозначно вигідна Україні.
Другий. Росія все-таки зможе зібрати перші та другі ешелони й почне наступ у зоні ООС, внаслідок якого її підрозділи будуть розбиті. Завдавши серйозного вогневого ураження ворогу, українська армія зможе знекровити російське угруповання на території України й розпочати процес витіснення російських військ зі своєї території. Цей сценарій особливо невигідний Росії, тим більше коли наближається сакральна дата — 9 травня.
Третій. Російські війська зможуть оточити українських захисників у зоні ООС, а потім знищити це угруповання. За найбільш несприятливим сценарієм, на думку експерта, російська армія упреться в Дніпро, якого вона взяти ніяк не зможе. Це, певна річ, гірший варіант для України, коли значна частина її армії буде знекровлена, а моральний дух підірваний.
Однак найбільш негативний для нашої країни варіант, за оцінками Агіля Рустамзаде, водночас і найбільш малоймовірний — 10–20%, на відміну від першого варіанта (позиційної війни) — 30–40% і другого (наступу РФ та розгрому її військ) — 50–60%.
Такий позитивний для України прогноз експерт дає, оцінюючи не тільки військову майстерність українців, а й різкий стрибок можливостей нашої армії завдяки допомозі західних партнерів. В інтерв'ю Newsader експерт звертає увагу: тоді як можливості української армії зростають щотижня, можливості російської — знижуються. У нашого ворога величезні проблеми з ремонтом техніки, в нього дедалі менше балістичних і крилатих ракет, отже й можливостей для знищення міст, а в артилерії українська армія скоро матиме перевагу, вважає Рустамзаде. Після відеонаради у вівторок лідерів провідних держав ЄС, НАТО і G7 з питань України, ініційованої Джо Байденом, та зроблених потім заяв сумніватися в цьому навряд чи доводиться.
Про критичну важливість для України швидких і масштабних поставок не тільки оборонних, а й наступальних озброєнь сьогодні йдеться буквально в кожному коментарі, кожній публікації закордонних експертів із «великої битви за Донбас».
«На Українську армію чекають тяжкі бої. Українські військові мотивовані як ніколи. Вони проявили себе винахідливими тактиками. Однак ніхто з них не супермен. Тому армії України гостро необхідні всі арсенали, які Захід тільки здатний надати», — написав на сторінках The Atlantic американський політолог і колишній радник держсекретаря США Еліот Коен. Експерт упевнений: «Путін наказує розпочати наступ, який за умови зіткнення з добре забезпеченим українським противником фактично знищить армію Росії. Завдання Заходу — подбати, щоб саме це й сталося».
Більше статей Тетяни Силіної читайте за посиланням.