UA / RU
Підтримати ZN.ua

Зустрічний наступ

Бойовики, як і раніше, - частина великого воєнного механізму пульт керування яким перебуває, судячи з усього, на північний схід від епіцентру подій. І кнопки на цьому пульті натискають, реагуючи на події, які відбуваються в Києві та інших столицях.

Автор: Євген Шибалов

Атаки бойовиків невизнаних "республік" та інші дії збройних загонів сепаратистів іноді здаються безглуздими. Навіщо, скажімо, було захоплювати Центр сучасного мистецтва? Звідки такий дивний інтерес до об'єктів водопостачання (що коштував життя двом ремонтникам компанії "Вода Донбасу")? У чому логіка розміщення блокпостів, які з'являються й зникають, на перший погляд, цілком стихійно?

Іноді безглуздість увиразнюється мерзенністю вчиненого: захоплювати сиріт та інвалідів, яких намагаються евакуювати з небезпечної зони, під озброєним конвоєм вивозити до Росії автобуси із цими дітьми й насильно оформляти їх як "біженців" - це вже щось за межею.

Побачити в цьому сліди спланованих у якомусь командному центрі операцій складно. Але тільки тому, що з координацією у польових командирів іще гірше, ніж у підрозділів українських силових відомств, залучених до АТО. Причому з українського боку скарг на нехлюйство й бардак дедалі менше, а з боку терористів - дедалі більше.

Проте бойовики, як і раніше, - частина великого воєнного механізму пульт керування яким перебуває, судячи з усього, на північний схід від епіцентру подій. І кнопки на цьому пульті натискають, реагуючи на події, які відбуваються в Києві та інших столицях.

Після інавгураційної промови Петра Порошенка відразу напрошувалося припущення, що відповіддю на сказане новим президентом буде посилення конфронтації на Донбасі. Новообраний глава держави проігнорував висловлені в Нормандії пропозиції "мирного врегулювання" і жорстко задекларував: Україна - це Європа, а Крим - Україна. Плюс пізніше Арсеній Яценюк досить твердо дав зрозуміти, що і в найголовнішому російсько-українському - "газовому" питанні Київ готовий рішуче обстоювати свої позиції.

Відповідь на це могла бути тільки одна - нові бої в рамках "неконвенційної" війни, яка триває на сході України.

У палаюче багаття спішно підкинули оберемок хмизу. КПП "Маринівка" у Донецькій області витримав бій з батальйоном "Восток". Бойовики залишили прикордонникам БТР у вигляді трофея і відступили, але частина з них змогла втекти до Росії, де вцілілі учасники бою були роззброєні й затримані прикордонниками російськими. Подальша доля й правовий статус цих людей невідомі. Принаймні офіційно нічого не повідомлялося про те, що РФ висунула якісь обвинувачення озброєним порушникам держкордону.

Атак зазнав і КПП "Дмитрівка".

У Луганській області за кордон узялися місцеві донські козаки. Головною опорною базою, де формувалися козачі загони, стала станиця Луганська. Тут було зібрано в один ударний кулак як місцевих дончаків, так і добровольців з російського Війська Донського. Місцеві, втім, заїжджих критикують - ненавчені, неорганізовані, користі від них ніякої, одна морока. Натомість у російських козаків є одна велика перевага - у своїй країні вони одержують пряму підтримку з держбюджету, зокрема й на фінансування своїх закордонних "філій".

У результаті нальотів під контролем козаків, за їхніми словами, опинилися вісім КПП.

Одночасно із цим інші загони захопили Сніжне й перетворили цей населений пункт на закрите місто: транспорт випускають, але в'їзд закрито.

Паралельно спішно споруджувалися нові блокпости в Шахтарську, Зугресі, Харцизьку. Точніше, на відрізках доріг, які проходять через ці міста. Чергували тут здебільшого погано озброєні, недисципліновані й слабко екіпіровані "ополченці" з місцевих: на всіх - один автомат, уніформи немає, та й самі бійці більше покурюють у затінку, ніж несуть службу.

А от у Макіївці й на в'їзді в Донецьк, у районі відомої резиденції Ріната Ахметова "Люкс", блокпости поступово розростаються у справжні укріпрайони й військові табори. Навколо з'являються намети, а бойовики з приїжджих - бородаті мужики "засмаглої національності" - живуть, у тому числі, і в ботанічному саду, на природі. Благо, погода поки що дозволяє цей тривалий пікнік в обнімку з автоматом.

Множаться блокпости й на дорогах, які ведуть від Донецька на північ області - у бік Краматорська, Горлівки, Артемівська. Сюди залучили всіх, кого зуміли зібрати. Крім звичних шевронів і пов'язок батальйонів "Восток" і "Оплот", тут були помічені бойовики з нашивками "Русская православная армия" і у формі спецпідрозділу "Беркут" (старого зразка). Чутки про те, що багато колишніх "беркутів" знайшли собі притулок у лавах терористичних угруповань, отримали нехай непряме, але підтвердження.

До кінця тижня прояснився сенс усіх цих маневрів: бойовики прокладають "коридори" від кордону. Від захоплених прикордонних пунктів до Донецька і від Донецька до зон бойових дій тепер ведуть охоронювані траси. Бійці з Росії, які прибувають на "західний фронт", потрапляють на підготовлені й укріплені маршрути.

Траси ці, як з'ясувалося, призначені для двостороннього руху. Учора зі Сніжного на КПП "Довжанський" виїхав автобус з дітьми, яких українські соцпрацівники хотіли вивезти в Дніпропетровську область. Натомість 16 вихованців школи-інтернату і два педагоги опинилися в ростовських таборах для біженців. Сьогодні, 13 червня, рано-вранці наполегливі пропозиції про переїзд у Росію від озброєних бойовиків отримали співробітники Краматорського сиротинця "Антошка". У цьому закладі також перебувають маленькі діти, позбавлені опіки. На перший ультиматум педагоги відповіли відмовою. Але чи надовго вистачить їхньої затятості? Сперечатися з озброєними людьми важко.

Припускають, що ці операції курирують кремлівські політтехнологи разом з ФСБ. Табори ж порожні, жителі регіону чомусь вважають за краще їхати до "бандерівців", а не в задушливі "братні" обійми РФ. Але хіба це перешкода справжньому пропагандистові - неабиякому мастаку у створенні штучної реальності? Якщо дійсність не збігається з картинкою - змінюй дійсність! А конвенції, милосердя, моральні принципи - розмови "для бідних".

У зворотний бік по організованих коридорах іде анонсована російською владою "гуманітарна допомога". Учора ввечері до вже звичних вантажівок з бойовиками й легкою бронетехнікою додалися три танки. Колона пройшла від Сніжного до Макіївки, потім повернула на об'їзну дорогу навколо Донецька, після чого її слід загубився.

За однією інформацією, два танки були підбиті; за іншою - зламалися й знаходяться поблизу Артемівська.

У тих районах Донецької і Луганської областей, де мені довелося побувати, поки що немає ані найменших слідів як організованого коридору для біженців, так і оголошеної операції з відновлення контролю на кордоні. Є тільки не підтверджені поки що повідомлення про сутички.

Українські підрозділи, взявши паузу на півночі й заході Донецької області, просуваються з півдня. Раннього п'ятничного ранку 13 червня було остаточно зачищено від сепаратистів Маріуполь, де вже давно встановилося дивне "двовладдя": зовнішній периметр і аеропорт під контролем України, у самому місті - незрозуміло що й опорні бази терористів.

Гордіїв вузол розрубано - командування спецбатальйонів "Дніпро" й "Азов", а також міністр МВС Арсен Аваков повідомили про успішне завершення операції, під час якої було поранено двох українських бійців. Втрати бойовиків підраховують.

На цей час відомо, що знищено один БТР, убито п'ятьох ватажків терористів і близько шістдесяти бойовиків затримано. Успіх операції, за відгуками поінформованих джерел, визначила якісно проведена розвідка: бійці "Дніпра", перевдягнувшись у цивільне, заздалегідь вирахували місця базування терористів і персональний склад угруповання зі 170 озброєних сепаратистів.

Операція розпочалася на світанку, близько п'ятої ранку, і до полудня, в основному, була завершена. Сили АТО розшукують тих, хто встиг розбігтися. Але, схоже, як організованої сили прибічників ДНР у місті більше немає.

Передбачається, що після завершення зачистки Маріуполя саме сюди перебазується керівництво й основні департаменти обласної влади.

Тим часом у Донецьку, куди продовжують прибувати різношерсті загони бойовиків, тривають "розбірки" серед керівників самопроголошеної республіки. Уночі 12 червня в центрі міста прогримів сильний вибух, постраждали семеро осіб, у тому числі особисті охоронці колишнього МММника, нині великого політика Дениса Пушиліна. Троє поранених до ранку померли в лікарнях.

Що сталося тут, наразі незрозуміло. На цей час однаково ймовірні як спланований замах, так і звичайне недбальство погано вишколених "ополченців", які підірвалися на раніше вкраденому з шахтних складів амоніті.