Офіційний Київ говорить про економічне зростання, стабільність національної валюти та інші позитивні тенденції. 2012 громадян віком від 18 років, опитаних соціологічною службою УЦЕПД з 28 липня по 10 серпня н.р. у всіх областях України, говорять про своє. Дуже часто — про наболіле. Порівнюючи нинішній рівень життя своєї родини з тим, яким він був 1991 року, тільки 1,5% респондентів вказують на його підвищення, ще 6,1% — на підвищення незначне, 10,1 — збереження статус-кво. Це навіть приблизно не відповідає кількості економічно «потерпілих»: 43,5% опитаних вказують на погіршення рівня життя їхніх родин і ще 37,8 — погіршення істотне. Дуже тривожний симптом для вітчизняних реформаторів від економіки, якщо, звісно, громадська думка для них справді щось важить, а специфіка державної служби досі не вбила здатності тривожитися.
Відповіді на наступне запитання також вельми красномовні: приблизно лише кожен десятий не має підстав скаржитися на життя. За останні дев’ять років 6,6% опитаних купили автомобіль (а 93,4%, звісно, його не купили), 1,3 — заміський будинок (98,7 — «у мінусі»), 7,0 і 3,7 — стали власниками, відповідно, присадибної ділянки та квартири. Трохи більше «поталанило» меблям — їх придбали 11,8% респондентів. А от акції (за гроші, а не за сертифікати) — лише 1,8%. Що цілком відповідає рівню розвитку в Україні фондового ринку, для якого й визначення «слаборозвинений» було б компліментом.
Проте, можливо, процвітають ті, хто ризикнув і відкрив у нашій країні власну справу? Адже, судячи з опитування, на світанку ринкових перетворень про магазинчики, фермерське господарство чи підприємство всерйоз мріяли 18,9% опитаних (проти 77,2%, які таких бізнес-планів не мали, і 3,9% тих, хто вже зовсім забув, про що тоді думав і що відчував). Наведена нижче таблиця «Чи був у вас за останні дев’ять років досвід ведення власного бізнесу», на наш погляд, непогано ілюструє, як плани втілювалися в життя. Або не втілювалися, що траплялося значно частіше. Проте відсів — це нормально, аналогічні процеси простежуються в усіх, зокрема й розвинених, економіках. Правда, не внаслідок адміністративних та інших рогаток, а як результат високої конкуренції.