Земельне питання по-мукачівському

Минулої середи прем’єр-міністр Ю.Тимошенко скасувала розпорядження свого попередника В.Януковича від 17 жовтня минулого року про передачу майна військових містечок із державної в комунальну власність Мукачевого. Таким чином скандальна справа про приватизацію майнових комплексів та земельних ділянок, що спливла кілька тижнів тому, отримала розвиток, на який явно не очікували в Мукачевому.

Аукціон без конкурсу

Квартири, які офіцери мали отримати взамін військових об’єктів

Першими сказали про порушення в ході приватизації військових містечок у Мукачевому представники КПУ. Член фракції Спиридон Кілінкаров навіть зареєстрував постанову про створення з цього приводу (а також інших фактів «корупції та зловживань із боку глави президентського секретаріату Віктора Балоги та його брата, першого заступника губернатора Закарпаття Івана Балоги») тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Суть питання полягає ось у чому. В середині жовтня минулого року уряд В.Януковича передав із державної до комунальної власності Мукачевого майно військових містечок разом із землею. Ініціатором передачі був мер Мукачевого Петьовка, а Міністерство оборони дало згоду на передачу, але не безплатну, а з компенсацією, визначену оцінювачем із ліцензією Фонду держмайна. Міноборони також віддало місту сім багатоквартирних будинків у мікрорайоні «Шипка» на околиці Мукачевого, які не мало фінансової можливості утримувати. На ремонт цих багатоповерхівок було вирішено пустити частину коштів, виручених від продажу військових містечок. У листопаді минулого року Мукачівська міськрада затвердила умови аукціону. За однією з них, переможець брав на себе додаткове зобов’язання придбати в межах міста 2,5 тисячі квадратних метрів житла для військовослужбовців, котрі багато років перебувають у чергах на отримання квартири. Сам аукціон відбувся 29 грудня, і, за твердженням комуністів, його переможець (комерційна фірма, засновниками якої є дружина глави президентського секретаріату В.Балоги та дружина його двоюрідного брата В.Петьовки, екс-мера Мукачевого, тепер народного депутата) внаслідок махінацій отримав військове майно за значно заниженими цінами. Постанова комуністів викликала чималий резонанс, уряд відрядив у Мукачеве для перевірки викладених у ній фактів спеціальну комісію. Тему підхопили ЗМІ, нашим колегам із «УП», зокрема, вдалося з’ясувати, що обидва учасники аукціону — ТОВ «Вікна-Буд Закарпаття» і ТОВ «Партнер» (останній і став переможцем) — входять до структури «Барва», що вже багато років пов’язана з В.Балогою. На підставі цього видання зробило висновок, що влаштований у Мукачевому продаж військового майна виявився або фарсом, або збігом обставин, хоча, якби матеріал готувався безпосередньо в Мукачевому, припущення про збіг обставин, напевно, навіть не виникало б.

Купивши комунальні помешкання, І.Балога (його будинок на задньому плані) значно розширив свою територію

— Землеміри прямо сказали, що земельна ділянка з нашим під’їздом буде приватизована, — каже Віталія Сичова. — Останні дві квартири по сусідству продавалися через генеральне доручення, оформлене на охоронця І.Балоги. Випадково я дізналася, що в земельному відділі лежить заява власниці останньої з квартир про приватизацію земельної ділянки включно з під’їздом до нашого двору. Ми завжди підтримували хороші стосунки, тому разом пішли в мерію, де сусідка на власні очі побачила заяву, якої не писала, та ще й із підробленим підписом (напевно, її написав охоронець І.Балоги). Вона одразу письмово заявила, що не погоджується на приватизацію спільної території, однак наступного дня прийшла в сльозах і розповіла, що на неї дуже тиснуть і вимагають відкликати свою відмову. 31 жовтня торік міськвиконком, грубо порушуючи закон, без нашої згоди та погодження земельних меж, дає згоду сусідці на приватизацію всієї ділянки. Видно, І.Балога не хотів приватизовувати спільну землю особисто, тому й вирішив зробити це руками сусідки.

Своїм сусідам перший замгубернатора залишив для проходу 60 см

Торік у листопаді викуплену територію обгородили високим парканом, залишивши Сичовим для проходу 60 сантиметрів (хоча могли не залишити нічого, адже ділянка приватизована аж до стіни сусідського будинку). У цю щілину неможливо занести меблі чи якусь іншу більш-менш громіздку річ, сюди не влізуть лікарі «швидкої» з носилками. Каналізацію на вулиці не проведено, в кожному дворі є септик, який необхідно чистити щонайменше раз на рік. Сичови цієї можливості позбавлені, адже до їхнього двору не під’їде жоден спецавтомобіль. Свої власні «Жигулі» вони вже четвертий місяць залишають під сусідською огорожею.

З листопада минулого року почалися безуспішні ходіння заблокованої сім’ї по різних інстанціях. На звернення в земельну комісію надходять відповіді, що вся ділянка перебуває у приватній власності. У чиїй — посадовці не пишуть, однак у приватній розмові зізнаються, що в лютому землю особисто на себе оформив І.Балога. На запитання, як добиратися до свого будинку, земельники цілком серйозно радять… відсуджувати під’їзд до двору через приватну територію інших сусідів.

— Я багато разів ходила до В.Петьовки, однак він каже, що не встряватиме в суперечку з братами, — каже В.Сичова. — Запитую його, як бути, — адже будь-що може трапитися, — якщо помру, домовина у вузьку щілину не пролізе. Він у відповідь віджартовується: «А ти не помирай». Зустрітися із самим І.Балогою неможливо, з нами спілкується лише його охоронець. Я казала йому, що готова викупити під’їзд до свого будинку якщо не попередніх розмірів, то хоча б удвічі вужчий: до двох метрів, щоб у нього проїхав наш легковик. Він у відповідь заявив, що господар сам готовий викупити наш будинок за 80 тисяч доларів. Але ж це, як мінімум, удвічі менше за його реальну ціну. Кілька разів я їздила на роботу до І.Балоги в Ужгород. Він бачив мене зі свого кабінету, але не прийняв.

Усі звернення у Верховну Раду, секретаріат президента та інші владні органи повертаються в обласну держадміністрацію, звідти — в мерію й залишаються без реакції. Працівники земельного відділу на запитання, як вони могли підписати явно неправомірні рішення, виправдовуються: «Не підпишемо — нас звільнять, прийдуть інші люди, які підпишуть». На початку року Сичови наважилися на відчайдушний крок — у цитаделі помаранчевої революції Закарпаття — Мукачевому — попросили захисту від сваволі влади… у Партії регіонів. Керівник міського осередку ПР ходив до В.Петьовки, однак теж безрезультатно. Врешті-решт заблокована сім’я написала заяву в прокуратуру з проханням скасувати незаконне рішення виконкому про приватизацію спільної ділянки й притягнути працівників земельного відділу до відповідальності за бездіяльність. У відповідь на це через кілька тижнів до Сичових завітали правоохоронці із санкцією суду на обшук. Чоловіка Віталії запідозрили в тому, що він обікрав… обласного прокурора Ю.Бенцу. Стражі порядку привели своїх понятих і вилучили кілька картин та побутову техніку. Згодом усе це повернули в тому ж запечатаному ящику без будь-якої експертизи чи перевірки. Ходу справі не дали, оскільки підозри у злочині були явно надумані. Однак після цих подій Сичови про всяк випадок перевезли двох своїх доньок до батьків і зі страхом очікують нових провокацій. Жоден адвокат братися за їхню справу не хоче. Дехто допомагає заочно — підказує, як правильно оформити заяву, однак фігурувати в суді категорично відмовляється. Мукачівський суд у позові Сичових до міськвиконкому відмовив, зазначивши, що їм слід звертатися до адміністративного суду. На ухвалу протягом п’яти днів можна було подати апеляцію, але повідомлення про це відправили аж на четвертий день, а вручили на восьмий, що підтверджується штемпелем та довідкою відділення зв’язку. В Апеляційному суді заяву прийняли, одразу попередивши, що розглядати не будуть через пропущений термін.

— Не хочу, щоб у когось склалося враження, ніби я хочу розжитися на багатому сусідові, — каже Віталія. — Казала В.Петьовці, що погоджуюся на такий варіант: хай І.Балога побудує в іншому місці такий самий будинок, і ми переїдемо туди без питань. Жодної реакції. Видно, він хоче просто вижити нас із території, яку вже вважає своєю, заплативши удвічі меншу від реальної ціну. А затим розширити свій двір ще далі. Люди І.Балоги вже по кілька разів ходили до інших сусідів і пропонували купити їхні будинки. Ті поки що вагаються — дивляться, що вийде з нами. Не хочу повторювати, якими словами люди називають І.Балогу за те, що він витворяє… Після влаштованого у нас обшуку ми з чоловіком вирішили, що не мовчатимемо, бо це може погано позначитися на здоров’ї. Не доб’ємося справедливості тут, дійдемо до Європейського суду…

Зате інша сторона зберігає завидну холоднокровність. В.о. мера Мукачевого Золтан Лендєл, до якого «ДТ» звернулося з проханням прокоментувати ситуацію, сказав, що він не в курсі справи (хоча В.Сичова кілька разів була в нього на прийомі і неодноразово писала заяви). Газета намагалася зв’язатися і з першим заступником губернатора, адже, судячи зі слів сусідів, які підтверджуються документами, дії однієї з перших осіб області, голови найбільшої в обласній раді помаранчевої фракції, не вписуються ні в правові, ні в етичні рамки й скидаються на поведінку якогось поміщика часів кріпосного права. На початку тижня журналіст кілька разів телефонував у приймальню І.Балоги, однак він весь час був дуже зайнятий. Після третього дзвінка секретар записала номер мобільного телефону й пообіцяла обов’язково зателефонувати, щойно у її шефа з’явиться час для зустрічі. Журналіст «ДТ» чекає цього дзвінка досі…